Рішення № 77584610, 23.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.08.2017 Справа № 905/1323/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу № 905/1323/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Трейд»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 491 973,74 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 20.04.2017р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Кадор-Трейд» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 491 973,74 грн., з яких: 218 178,45 грн. – заборгованість по сплаті суборендної плати, 28 800,97 грн. – заборгованість по сплаті комунальних та експлуатаційних послуг, 165 729,37 грн. – штраф за несплату суборендної плати, 31 331,38 грн. – штраф за несплату комунальних та експлуатаційних послуг, 2 724,32 грн. – 3% річних за прострочення сплати суборендної плати, 515,04 грн. – 3% річних за прострочення сплати комунальних та експлуатаційних послуг, 39 566,84 грн. – інфляційні втрати за прострочення сплати суборендної плати, 5 127,37 грн. – інфляційні втрати за прострочення сплати комунальних та експлуатаційних послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди №12К/У від 23.09.2015р. щодо повної та своєчасної оплати суборендної плати та оплати комунальних та експлуатаційних послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2017р. для розгляду даної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В. Ухвалою господарського суду від 16.06.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/1323/17.

13.07.2017р. за вх. № 18775/17 господарський суд одержав заяву позивача про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову – 491 973,74 грн. та судового збору – 7 349,61 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) р/с 26002375742 в АТ «ОСОБА_3 Аваль», м. Київ, МФО 380805; накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН 298003927), а саме: будинок, загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Великомихайлівка, вул. Фронтова, 8, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу ВРВ №119574, ВРВ №149575 р/н 2168, 07.10.2010, посвідченого приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу ОСОБА_4

В обґрунтування заяви позивач посилається на тривале ігнорування усних звернень позивача щодо виконання зобов’язань за договором №12К/У від 23.09.2015р., відмову на вказані звернення та відхилення пропозиції щодо реструктуризації заборгованості.

13.07.2017р. за вх. №18781/17 господарський суд одержав письмові пояснення позивача, за якими останній надає пояснення щодо курсу міжбанку на дати виставлення рахунків на оплату орендної плати за грудень 2016р., січень 2017р. та лютий 2017р., обґрунтовує правомірність нарахування орендних платежів за лютий 2017р. – березень 2017р. тим, що договір №12К/У від 23.09.2015р. розірваний 17.03.2017р. шляхом підписання сторонами додаткової угоди від 17.03.2017р. про розірвання договору.

13.07.2017р. за вх. №18782/17 господарський суд одержав заяву про долучення до справи копій договору №1/Р-К від 08.09.2015р., укладеного між ТОВ «Рузана-Плюс» та ТОВ «Кадор Трейд», Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.09.2014р., Технічного паспорту від 23.07.2014р., Додаткової угоди від 17.03.2017р. про розірвання договору суборенди №12К/У від 23.09.2015р.

13.07.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про продовження строку розгляду справи на 15 днів до 29.08.2017р. та відкладення розгляду справи на 23.08.2017р.

23.08.2017р. за вх. №22162/17 господарський суд одержав додаткові письмові пояснення позивача, в яких останній наводить детальний розрахунок всіх нарахованих орендних платежів, в тому числі гарантійного платежу, з відображенням всіх періодів, за які мають бути здійснені платежі, розрахунок вартості експлуатаційних та комунальних послуг; посилається на належне виконання умов договору та отримання відповідачем рахунків на сплату суборендних, комунальних та експлуатаційних платежів, з огляду на відсутність звернення відповідача з питань неотримання рахунків на сплату орендної плати або актів виконаних робіт.

Представник позивача у судовому засіданні 23.08.2017р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у жодне судове засідання не з’явився, при цьому про розгляд даної справи повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідних повідомлень на електронній сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні», з огляду на те, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є м. Донецьк, вул. Бутурлінівська, буд. 48/2, а також на те, що надіслання поштової кореспонденції органами поштового зв’язку не здійснюється до м. Донецьк у зв’язку з проведенням антитерористичної операції, про що свідчать акт господарського суду Донецької області від 05.07.2017р.

Також ухвали суду від 16.06.2017р. та від 13.07.2017р. розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 23.08.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

22.09.2015р. між ТОВ «Кадор-Трейд» (орендар, позивач) та ФОП ОСОБА_1 (суборендар, відповідач) було укладено договір суборенди №12К/У, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого орендар надає, а суборендар приймає у платне строкове користування (в суборенду) нежитлове приміщення №56, загальною площею 23,9 кв. м. (далі за текстом - приміщення), що розташоване на 1 поверсі торговельного центу (далі - ТЦ) за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 27/1. Орендована площа є частиною будівлі і знаходиться у ТЦ. Місце розташування та площа приміщення визначається на плані технічного паспорту ТЦ.

Відповідно до п. 2.1. договору приміщення передаються в суборенду виключно для ведення роздрібної торговельної діяльності із використанням торговельних марок «Candino», «Oris», «Cherutti», «Festina», «Parker», «Dupone» у ТЦ під назвою «Geneva».

Сторони погоджують фіксований термін оренди - 24 місяці, що починається з дати відкриття ТЦ. Орієнтовною датою відкриття ТЦ є 15.10.2015р., але не пізніше ніж через 1 місяць після настання, що не спричинить нарахування будь-яких штрафних санкцій орендарю за несвоєчасне відкриття. Датою відкриття ТЦ буде дата фактичного відкриття ТЦ або його частини для відвідувачів і покупців з метою здійснення покупок в даному ТЦ. За умови, якщо суборендар дотримувався повністю та переконливо для орендаря всіх умов цього договору протягом всього терміну оренди, договір може бути продовжений за взаємною згодою сторін. Право продовження строку реалізується шляхом направлення письмового запиту на продовження орендарю не пізніше як за 6 місяців до закінчення строку суборенди. (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3. договору після передачі суборендарю суборендованих приміщень у присутності орендаря та суборендаря укладається акт приймання-передачі, який підписують обидві сторони із зазначенням всіх необхідних будівельних та технічних характеристик, які сторони вважають необхідними відобразити в акті приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору в додатку №2. Акт приймання-передачі суборендованого приміщення підписується після виконання суборендарем умов, а саме: підписанням договору суборенди, сплатою гарантійного платежу суборендатором, підписання договору страхування на суборендне приміщення та сплатою страхового платежу.

З п. 5.1 договору вбачається, що суборендна плата за приміщення за 1 місяць розраховується та індексується за наступною формулою: перші 12 місяців комерційної (господарської) діяльності базова орендна плата = К1*S; 32*23,9 = 764,80 $, де S - площа суборендованого приміщення, К1 - коефіцієнт, що становить 32 доларів США за 1 кв. м. в місяць в тому числі ПДВ. Оплата здійснюється по курсу 16 гривень за 1 долар США.

Наступні 12 місяців комерційної (господарської) діяльності базова орендна плата = К1*S+К2; 45*23,9+53,77=1129,27 $, де S - площа суборендованого приміщення, К1 - коефіцієнт, що становить 45 доларів США за 1 кв. м. в місяць в тому числі ПДВ. Оплата здійснюється по курсу міжбанку на дату виставлення рахунку, К2 для другого року – коефіцієнт індексації, що становить К1хSх0,05 (5%). На дату укладання договору ставка ПДВ відповідно до норм діючого законодавства складає 20 %.

Базова орендна плата нараховується з дати відкриття ТЦ. Суборендар починає сплачувати базову орендну плату з дати відкриття ТЦ. Суборендар сплачує базову орендну плату авансовим платежем щомісячно відповідно до рахунку та інструкцій орендаря.

Згідно з п. 6.1 договору суборендар крім базової суборендної плати сплачує орендарю плату за експлуатаційні послуги, що становлять пропорційну частку від усіх витрат на утримання площ загального користування і спільних площ ТЦ. Плата за експлуатаційні послуги повинна нараховуватись окремо у відповідності до фактично понесених витрат.

Орендар проводить розрахунок плати за експлуатаційні послуги на щомісячній основі протягом строку суборенди.

Умовами п.п. 7.1, 7.2, 7.4 договору передбачено, що суборендар сплачує вартість усіх комунальних послуг, що споживаються в суборендованих приміщеннях, таких як кондиціювання, телефонний зв'язок, Інтернет, електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, вивезення сміття (далі - комунальні послуги). Плата за комунальні послуги нараховується з дати передачі приміщення відповідно до п. 4.2. договору. Плата за комунальні послуги вноситься суборендарем кожного місяця протягом 5 робочих днів з моменту виставлення орендарем відповідного рахунку.

Положеннями п.п. 8.1-8.2 договору встановлено, що всі платежі за цим договором здійснюються у національній валюті України - гривні та розраховуються відповідно до умов цього договору. Всі суми належні до сплати за договором сплачуються безготівковим переказом коштів.

Відповідно до п. 8.3 договору базова суборендна плата, плата за експлуатаційні послуги сплачуються авансом кожного місяця протягом усього строку суборенди. Плата здійснюється не пізніше, ніж на 9 робочий день кожного місяця.

Згідно з п. 11.1 договору для забезпечення виконання своїх зобов’язань за цим договором суборендар повинен сплатити орендарю «Гарантійний платіж». Сума гарантійного платежу дорівнює сумі двох місячних базових суборендних плат. Сплата гарантійного платежу відбувається протягом 7 робочих днів після підписання цього договору.

Після припинення дії договору, як передбачено у ст. 18 цього договору, або закінчення строку суборенди, суборендар зобов’язаний повернути орендарю суборендовані приміщення у належному стані та відповідно до опису, наведеним в акті приймання-передачі. Суборендар сплачує плату за експлуатаційні послуги та комунальні послуги до закінчення строку суборенди/припинення дії договору або до моменту фактичного звільнення суборендованих приміщень. (п.п. 17.1, 17.3 договору).

Відповідно до п. 18.1 договору на додаток до інших прав припинення цього договору в односторонньому порядку, як передбачається у цьому договорі, орендар має право в односторонньому порядку припинити дію договору, якщо суборендар порушує свої зобов’язання за цим договором, зокрема: суборендар не виконує свої платіжні зобов’язання згідно з умовами цього договору, включаючи (але не обмежуючись) сплатою суборендної плати, плати за експлуатаційні послуги, комунальні послуги, тощо, та якщо відповідне невиконання триває 10 календарних днів після направлення письмового повідомлення про це суборендарю та протягом зазначеного строку суборендар не виправив відповідного порушення; суборендар не сплачує гарантійний платіж відповідно до умов ст. 11 договору; суборендар виконує без згоди орендаря суборендовані приміщення або їх частину для інших цілей, які не співпадають з цільовим призначенням, передбаченим п.2.1. договору, не використовує чи звільнив суборендовані приміщення.

Будь-яке припинення дії цього договору оформлюється у письмовій формі. В разі розірвання договору відповідна сторона має право припинити його дію виключно за умови направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на 15 календарних днів до його розірвання, якщо інше не передбачено в цьому договорі (п. 18.6. договору).

Згідно з п. 19.2. договору якщо будь-які суми, які повинен сплатити суборендар за цим договором стали належними до сплати, але залишаються несплаченими протягом понад 5 робочих днів після настання дати платежу, суборендар зобов’язаний сплатити на першу вимогу орендаря штраф у розмірі 0,5% від несплаченої суми платежу за кожний день затримки платежу до фактичної дати платежу, без необхідності направляти будь-яку офіційну вимогу щодо такої оплати.

На підставі акту приймання-передачі приміщення (додаток №2 до договору) орендар передав, а суборендар прийняв у суборенду нежитлове приміщення №56, загальною площею 23,9 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 27/1, на умовах суборенди за договором. Загальна площа об'єкту оренди, який передається орендарю за цим актом, складає 33,5 кв. м.

04.01.2016р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору суборенди №15К/У від 23.09.2015р., якою внесли зміни до п.5.1. договору, виклавши його в наступній редакції: «Суборендна плата за приміщення за 1 місяць розраховується та індексується за наступною формулою: перший місяць комерційної (господарської) діяльності базова орендна плата = К1*S; 32*23,9 = 764,80 $, де S - площа суборендованого приміщення, К1 - коефіцієнт, що становить 32 доларів США за 1 кв. м. в місяць в тому числі ПДВ. Оплата здійснюється по курсу 16 гривень за 1 долар США.

Наступні 2 місяця комерційної (господарської) діяльності базова орендна плата = К1*S; 22,40*23,9 = 535,36 $, де S - площа суборендованого приміщення, К1 - коефіцієнт, що становить 22,40 доларів США за 1 кв. м. в місяць в тому числі ПДВ. Оплата здійснюється по курсу 16 гривень за 1 долар США.

Наступні 9 місяців комерційної (господарської) діяльності базова орендна плата = К1*S; 32*23,9 = 764,80 $, де S - площа суборендованого приміщення, К1 - коефіцієнт, що становить 32 доларів США за 1 кв. м. в місяць в тому числі ПДВ. Оплата здійснюється по курсу 16 гривень за 1 долар США.

Наступні 12 місяців комерційної (господарської) діяльності базова орендна плата = К1*S+К2; 45*23,9+53,77=1129,27 $, де S - площа суборендованого приміщення, К1 - коефіцієнт, що становить 45 доларів США за 1 кв. м. в місяць в тому числі ПДВ. Оплата здійснюється по курсу міжбанку на дату виставлення рахунку, К2 для другого року – коефіцієнт індексації, що становить К1хSх0,05 (5%). На дату укладання договору ставка ПДВ відповідно до норм діючого законодавства складає 20%.».

30.01.2017р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору №9/01-17, необхідність звільнити та повернути приміщення та погашення заборгованості станом на 01.01.2017р. в розмірі 164 340,44 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

17.03.2017р. між сторонами по справі укладено додаткову угоду про розірвання договору суборенди №15К/У від 23.09.2015р., відповідно до положень якої сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору з 17.03.2017р. У зв'язку з достроковим розірванням договору суборенди суборендар зобов'язується сплатити заборгованість, що утворилась станом на дату розірвання договору суборенди згідно акту звірки взаєморозрахунків та передати за актом приймання-передачі об'єкт суборенди орендареві згідно умов договору.

Поряд з цим, судом встановлено, що позивачем виставленні відповідачу наступні рахунки:

- на сплату гарантійного платежу №18 від 24.09.2015р. на суму 12 236,80 грн.;

- на оплату суборендної плати на загальну суму 242 514,46 грн., а саме: за січень 2016р. - №8 від 04.01.2016р. на суму 6 986,82 грн., за лютий 2016 - №76 від 17.02.2016р. на суму 8 565,76 грн., за березень 2016р. - №190 від 03.03.2016р. на суму 12 236,80 грн., за квітень 2016р. - №331 від 04.04.2016р. на суму 12 236,80 грн., за травень 2016р. - №523 від 04.05.2016р. на суму 12 236,80 грн., за червень 2016р. - №678 від 01.06.2016р. на суму 12 236,80 грн., за липень 2016р. - №844 від 01.07.2016р. на суму 12 236,80 грн., за серпень 2016р. - №1040 від 05.08.2016р. на суму 12 236,80 грн., за вересень 2016р. - №1166 від 02.09.2016р. на суму 12 236,80 грн., за жовтень 2016р. - №1307 від 03.10.2016р. на суму 12 236,80 грн., за листопад 2016р. - №1462 від 01.11.2016р. на суму 12 236,80 грн., за грудень 2016р. - №1646 від 05.12.2016р. на суму 27 141,61 грн., за січень 2017р. - №22 від 05.01.2017р. на суму 30 117,63 грн., за лютий 2017р. - №132 від 03.02.2017р. на суму 30 490,29 грн., за березень 2017р. - №416 від 01.03.2017р. на суму 16 844,34 грн.;

- на оплату експлуатаційних та комунальних платежів на загальну суму 34 800,97 грн., а саме: за грудень 2015р. №145 від 31.12.2015р. на суму 1 995,81 грн., за січень 2016р. №132 від 31.01.2016р. на суму 2 200,34 грн. та №371 від 12.04.2016р. на суму 637,89 грн., за лютий 2016 - №241 від 29.02.2016р. на суму 2 481,79 грн., за березень 2016р. - №434 від 31.03.2016р. на суму 2 512,39 грн., за квітень 2016р. - №589 від 30.04.2016р. на суму 2 242,59 грн., за травень 2016р. - №746 від 31.05.2016р. на суму 2 088,84 грн., за червень 2016р. - №894 від 30.06.2016р. на суму 1 989,81 грн., за липень 2016р. - №1053 від 31.07.2016р. на суму 1 978,88 грн., за серпень 2016р. - №1214 від 31.08.2016р. на суму 2 053,63 грн., за вересень 2016р. - №1375 від 30.09.2016р. на суму 2 034,15 грн., за жовтень 2016р. - №1536 від 31.10.2016р. на суму 2 279,42 грн., за листопад 2016р. - №1701 від 30.11.2016р. на суму 2 356,38 грн., за грудень 2016р. - №1813 від 31.12.2016р. на суму 2 762,33 грн., за січень 2017р. - №181 від 31.01.2017р. на суму 2 733,14 грн., за лютий 2017р. - №418 від 28.02.2017р. на суму 2 453,58 грн.

Строк оплати суборендної плати та плати за експлуатаційні послуги настав: за грудень 2015р. – 11.12.2015р., за січень 2016р. – 16.01.2016р., за лютий 2016р. – 11.02.2016р.; за березень 2016р. – 14.03.2016р.; за квітень 2016р. – 13.04.2016р.; за травень 2016р. – 17.05.2016р.; за червень 2016р. – 13.06.2016р.; за липень 2016р. – 12.07.2016р.; за серпень 2016р. – 11.08.2016р.; за вересень 2016р. – 13.09.2016р.; за жовтень 2016р. – 13.10.2016р.; за листопад 2016р. – 11.11.2016р.; за грудень 2016р. – 13.12.2016р.; за січень 2017р. – 16.01.2017р.; за лютий 2017р. – 13.02.2017р.; за березень 2017р. – 14.03.2017р.

Рахунки на оплату комунальних та експлуатаційних послуг були отримані відповідачем: №746 від 31.05.2016р. – 13.06.2016р., №894 від 30.06.2016р. – 13.07.2016р., №1214 від 31.08.2016р. – 14.09.2016р., №1375 від 30.09.2016р. – 12.10.2016р., що підтверджено реєстрами вихідної кореспонденції позивача. Таким чином, строк оплати за комунальні послуги настав: за травень 2016р. – 21.06.2016р., за червень 2016р. – 20.07.2016р., за серпень 2016р. – 21.09.2016р., за вересень 2016р. – 20.10.2016р.

Водночас, доказів отримання відповідачем рахунків на оплату комунальних послуг №145 від 31.12.2015р., №132 від 31.01.2016р., №371 від 12.04.2016р., №241 від 29.02.2016р., №434 від 31.03.2016р., №589 від 30.04.2016р., №1053 від 31.07.2016р., №1536 від 31.10.2016р., №1701 від 30.11.2016р., №1813 від 31.12.2016р., №181 від 31.01.2017р., №418 від 28.02.2017р. матеріали справи не містять.

В свою чергу, відповідачем здійснено орендні платежі лише на суму 24 336 грн., оплату експлуатаційних та комунальних послуг - на суму 6 000 грн., внаслідок чого у відповідача виник борг в розмірі 218 178,45 грн. із суборендної плати та 28 800,97 грн. за експлуатаційні та комунальні послуги.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу в розмірі 246 979,42 грн., також і штраф у загальному розмірі 197 060,75 грн., 3% річних у загальному розмірі 3 239,36 грн., інфляційні втрати у загальному розмірі 44 694,21 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу положень ст.ст. 765, 766 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі було укладено договір суборенди №12К/У від 23.09.2015р., згідно з яким, позивач надає, а відповідач приймає у платне строкове користування (в суборенду) нежитлове приміщення №56, загальною площею 23,9 кв. м. (далі за текстом - приміщення), що розташоване на 1 поверсі торговельного центу (далі - ТЦ) за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 27/1. Базова суборендна плата, плата за експлуатаційні послуги сплачуються авансом кожного місяця протягом усього строку суборенди. Плата здійснюється не пізніше, ніж на 9 робочий день кожного місяця. Крім того, умовами договору передбачена сплата відповідачем усіх комунальних послуг, що споживаються в суборендованих приміщеннях. Плата за комунальні послуги вноситься суборендарем кожного місяця протягом 5 робочих днів з моменту виставлення орендарем відповідного рахунку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що належні до сплати платежі за договором відповідач здійснював не в повному обсязі, у зв’язку з чим у відповідача виник борг в розмірі 218 178,45 грн. із суборендної плати та 28 800,97 грн. за експлуатаційні та комунальні послуги. Жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність, відповідач до суду не надав.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, експлуатаційних та комунальних послуг, а отже і про їх задоволення.

При цьому, суд виходив також з того, що рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури (в даному випадку, на оплату комунальних послуг) не звільняє відповідача від обов'язку сплатити такі послуги. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 29.09.2009р. № 37/405).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 6 ст. 232 ЦК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Умовами п. 19.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що якщо будь-які суми, які повинен сплатити суборендар за цим договором стали належними до сплати, але залишаються несплаченими протягом понад 5 робочих днів після настання дати платежу, суборендар зобов’язаний сплатити на першу вимогу орендаря штраф у розмірі 0,5% від несплаченої суми платежу за кожний день затримки платежу до фактичної дати платежу, без необхідності направляти будь-яку офіційну вимогу щодо такої оплати.

Згідно з розрахунком штрафу за прострочення сплати суборендної плати за договором, який здійснений позивачем, розмір нарахованого відповідачу штрафу за загальний період з 06.10.2015р. по 23.03.2017р. становить 165 729,37 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, господарським судом встановлено, що сума штрафу за прострочення сплати суборендної плати за загальний період з 06.10.2015р. по 23.03.2017р. становить 165 737,65 грн.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 165 729,37 грн. (в межах заявленої до стягнення суми).

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з розрахунком 3% річних за прострочення сплати суборендної плати за договором, який здійснений позивачем, розмір нарахованих відповідачу 3% річних за загальний період з 06.10.2015р. по 23.03.2017р. становить 2 724,32 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, господарським судом встановлено, що сума 3% річних за загальний період з 06.10.2015р. по 23.03.2017р. становить 2 720,20 грн.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 2 720,20 грн.

Щодо вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань за прострочення оплати суборендної плати в розмірі у загальному розмірі 282 081,29 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 04.01.2016р., суборендна плата за приміщення встановлена у доларах США.

Частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом статті 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов’язання, визначеного у гривнях.

Разом з тим у випадку порушення грошового зобов’язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. (Аналогічна правова позиція викладені у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017р. у справі №6-284цс17).

Відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати комунальних та експлуатаційних платежів в загальному розмірі 36 973,79 грн., суд зазначає наступне.

Умовами п. п. 7.1, 7.4 договору передбачено, що суборендар сплачує вартість усіх комунальних послуг, що споживаються в суборендованих приміщеннях, таких як кондиціювання, телефонний зв'язок, Інтернет, електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, вивезення сміття (далі - комунальні послуги). Плата за комунальні послуги вноситься суборендарем кожного місяця протягом 5 робочих днів з моменту виставлення орендарем відповідного рахунку.

Пунктом 8.3 договору встановлено, зокрема, що плата за експлуатаційні послуги сплачуються авансом кожного місяця протягом усього строку суборенди. Плата здійснюється не пізніше, ніж на 9 робочий день кожного місяця.

Тобто, договором передбачені різні строки виконання зобов’язання щодо сплати за комунальні та експлуатаційні послуги.

Як вбачається з реєстрів вихідної кореспонденції позивача, рахунки на оплату комунальних та експлуатаційних послуг були отримані відповідачем: №746 від 31.05.2016р. – 13.06.2016р., №894 від 30.06.2016р. – 13.07.2016р., №1214 від 31.08.2016р. – 14.09.2016р., №1375 від 30.09.2016р. – 12.10.2016р., таким чином, строк оплати за комунальні послуги настав: за травень 2016р. – 21.06.2016р., за червень 2016р. – 20.07.2016р., за серпень 2016р. – 21.09.2016р., за вересень 2016р. – 20.10.2016р.

Водночас, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем рахунків на оплату комунальних та експлуатаційних послуг №145 від 31.12.2015р., №132 від 31.01.2016р., №371 від 12.04.2016р., №241 від 29.02.2016р., №434 від 31.03.2016р., №589 від 30.04.2016р., №1053 від 31.07.2016р., №1536 від 31.10.2016р., №1701 від 30.11.2016р., №1813 від 31.12.2016р., №181 від 31.01.2017р., №418 від 28.02.2017р.

Тому, визначити настання строку оплати за комунальні послуги за вказаними рахунками у суду немає можливості.

Крім того, для нарахування 3% річних, штрафу та інфляційних втрат необхідно встановити суми, на які такі нарахування здійснюються, порядок зарахування часткових оплат, а також період нарахування.

При цьому, враховуючи принцип рівності перед законом і судом та змагальності (ст. ст. 4-2, 4-2 ГПК України), обов’язок виконувати розрахунки заявлених до стягнення сум процесуальним законодавством покладено саме на позивача.

Розрахунки штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, які виконані позивачем та додані до позовної заяви, здійснені щодо експлуатаційних та комунальних платежів разом, не враховують вищезазначені положення договору, та без визначення порядку зарахування часткової оплати (зокрема, позивачем не визначено, за який період вказана оплата була зарахована, в рахунок яких послуг: комунальних чи експлуатаційних, і в якій частині).

Тому, суд позбавлений можливості перевірити вказані розрахунки позивача. Інших обґрунтованих розрахунків позивачем до суду не надано, жодних пояснень з цього приводу представником позивача в судових засіданнях також не надано.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

За приписами ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Щодо заяви позивача про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. (ст. 66 ГПК України).

Відповідно до роз’яснень, викладених у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем не наведено суду обставин, які свідчать про те, що майно та кошти, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову, може зникнути, зменшитися за кількістю на момент виконання рішення, а також не надано доказів, які свідчать про вчинення відповідачем або будь-якою іншою особою дій щодо відчуження майна або коштів (або про їх такий намір), суд дійшов висновку про недоведеність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі невжиття заходів до забезпечення позову, а отже і про відмову у задоволенні відповідної заяви позивача.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 81,82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Трейд» задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 (83008, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Бутурлінівська, 48/2; код ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Трейд» (65045, м. Одеса, вул. Успенська, 39/1, оф. 36; код ЄДРПОУ 39731044) борг із суборендної плати в розмірі 218 178 (двісті вісімнадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 45 коп., борг за експлуатаційні та комунальні послуги в розмірі 28 800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн. 97 коп., штраф за несплату суборендної плати в розмірі 165 729 (сто шістдесят п’ять тисяч сімсот двадцять дев’ять) грн. 37 коп., 3% річних за прострочення сплати суборендної плати в розмірі 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 20 коп., судовий збір в розмірі 6 231 (шість тисяч двісті тридцять одна) грн. 44 коп.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Трейд» в частині стягнення з Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 3% річних в розмірі 4,12 грн., інфляційних втрат в розмірі 282 081,29 грн., нарахованих за прострочення оплати суборендної плати, залишити без задоволення.

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Трейд» в частині стягнення з Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 штрафу, 3% річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 36 973,79 грн., нарахованих за прострочення сплати комунальних та експлуатаційних платежів, залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складене 28 серпня 2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва