Рішення № 77584558, 23.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018м. ДніпроСправа № 904/1455/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 384 870 грн. 17 коп. за договором поставки від 22.03.2017 № 22/03/2017-СА/М

за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна". м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Київ

про визнання недійсним договору поставки від 22.03.2017 № 22/03/2017-СА/М з моменту укладання

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1, дов. №б/н від 27.03.2018, представник;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" заборгованість за поставлений товар у розмірі 384 870 грн. 17 коп., з яких: 321 356 грн. 12 коп. - основний борг, 10 926 грн. 11 коп. - інфляційні втрати, 33 253 грн. 75 коп. - пеня, 192 334 грн. 19 коп. - 18% річних, відповідно до умов договору поставки від 22.03.2017 № 22/03/2017-СА/М, а також покласти на відповідача витрати позивача зі сплати судового з бору в сумі 5 773 грн. 05 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем господарських зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2018 (суддя Петренко І.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 10.05.2018.

10.05.2018 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 10.05.2018, в якому відповідач зазначив, що не отримував товар, якій нібито був поставлений позивачем; в порушення умов п. п. 3.2, 5.1, 6.1 договору, крім видаткових накладних позивач не надав жодних документів, які б підтверджували факт поставки, а саме: рахунки, сертифікати на насіння, акти прийому-передачі товару, письмове повідомлення про поставку тощо. Крім того, спірний договір підписано з боку СТОВ "Імені Мічуріна" колишнім директором ОСОБА_2, який діяв із перевищенням повноважень, оскільки статутом товариства в редакції, затвердженої протоколом загальних зборів учасників СТОВ "Імені Мічуріна" від 19.08.2015 № 19-08/2015м, передбачене обмеження повноважень директора щодо самостійного укладання правочинів на суму, що перевищує 50 000 грн. Водночас, рішення загальних зборів товариства про укладання директором спірного договору не приймалося, директор на такі дії загальними зборами не уповноважувався. Таким чином, договір поставки від 22.03.2017 № 22/03/2017-СА/М укладений з боку відповідача особою із перевищенням повноважень, що є підставою для визнання правочину недійсним відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України. Просив у позові відмовити.

Ухвалою господарського суду від 10.05.2018 підготовче засідання відкладене на 15.05.2018, у зв'язку із неявкою представників сторін та для надання сторонами витребуваних судом документів.

10.05.2018 на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна", в якому останнє просить суд визнати недійсним договір поставки від 22.03.2017 №22/03/2017-СА/М, укладений між сторонами.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2018 зустрічну позовну заяву повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 24.05.2018.

17.05.2018 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якому ТОВ "Спектр-Агро" заперечує проти викладених у відзиві обставин та зазначає, що отримання товару відповідачем за спірними поставками підтверджується первинними документами, а саме: видатковими накладними, підписаними повноважними представниками сторін та довіреностями на отримання товару, оригінали яких є у позивача. Отже, свідчення відповідача про те, що поставка за договором фактично не відбулася є таким, що не відповідають фактичним обставинам справи та є намаганням відповідача ввести суд в оману. Крім того, зауважив, що згідно із протоколом загальних зборів учасників СТОВ "Імені Мічуріна" від 22.03.2017 № 22/03/2017-М, який був наданий позивачу при укладенні спірного договору поставки, учасником відповідача вирішено укласти спірний договір із визначенням його умов та надані повноваження директору товариства ОСОБА_2 на підписання вказаного договору та інших супроводжувальних договір документів від імені СТОВ “Імені Мічуріна”. Стверджує, що спірний договір поставки укладений між сторонами без порушень чинного законодавства. Просив доводи відповідача, вказані у відзиві, відхилити.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2018 провадження у справі зупинене, у зв'язку із надходження апеляційної скарги СТОВ "Імені Мічуріна" на ухвалу суду про повернення зустрічної позовної заяви від 15.05.2018; матеріали справи направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 апеляційну скаргу СТОВ "Імені Мічуріна" задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2018 у справі № 904/1455/18 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2018 поновлено провадження у справі № 904/1455/18, призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на 18.07.2018.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2018 прийнято зустрічну позовну заяву СТОВ "Імені Мічуріна" для спільного розгляду з первісним позовом.

11.07.2018 на адресу суду надійшов відзив ТОВ "Спектр-Агро" на зустрічну позовну заяву, в якій відповідач за зустрічним позовом зазначив про відсутність правових підстав визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки повноваження директора СТОВ "Імені Мічуріна" на укладання спірного договору та інших супроводжувальних договір документів від імені товариства визначені протоколом загальних зборів учасників СТОВ "Імені Мічуріна" від 22.03.2017 № 22/03/2017-М. До того ж спірний правочин схвалено позивачем за зустрічним позовом шляхом перерахування обумовленої договором суми передплати, уповноваження представників на отримання товару за договором шляхом видачі відповідних довіреностей, прийняття товару без зауважень згідно підписаних сторонами видаткових накладних, а також відображення господарської операції у податковому обліку підприємства. Вважає доводи позивача за зустрічним позовом надуманими, безпідставними та необґрунтованими, які спростовуються матеріалами справи, діючими нормами законодавства та усталеною судовою практикою. Просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

У зв’язку з перебуванням судді Петренко І.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 18.07.2018 не відбулося, про що сторін повідомлено листом від 18.07.2018.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018 № 512, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/1455/18 у зв‘язку із перебуванням судді Петренко І.В. у відпустці.

За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до пп. 17.4 п. 17 розділу ХІ "Перехідні положення" нової редакції Господарського процесуального кодексу України справа № 904/1455/18 передана на розгляд судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 02.08.2018 прийнято справу 904/1455/18 до свого провадження, яку призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні 21.08.2018.

17.08.2018 позивач за зустрічним позовом подав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій наполягав на своїх запереченнях, викладених у відзиві на первісний позов та доводах, викладених у зустрічній позовній заяві. Зазначив, що оригінали документів, які витребувані судом для огляду, зокрема, протокол загальних зборів учасників СТОВ "Імені Мічуріна" від 22.03.2017 № 22/03/2017-М, не можуть бути надані позивачем за зустрічним позовом, з огляду на зміну керівництва товариства та не передання колишнім керівником нинішньому оригіналів відповідних первинних документів. Просив суд зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2018 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підготовче засідання відкладене на 27.09.2018.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 23.10.2018 з проведенням його в режимі відеоконференції за участю позивача (відповідача за зустрічним позовом).

У призначене судове засідання 23.10.2018 відповідач (позивач за зустрічним позовом) явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника СТОВ «Імені Мічуріна», оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 4904102399553 від 09.10.2018, долучене до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.10.2018 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; у зустрічних позовних вимогах просив відмовити у повному обсязі.

У порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача (відповідача за зустрічним позовом), оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" (покупець) було укладено договір поставки № 22/03/2017-СА/М (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупця продукцію для сільгоспвиробництва (надалі «товар» або «товари») відповідно до умов договору, а покупець зобов'язаний прийняти такий товар та оплатити його на встановлених даним договором умовах (п. 1.1. договору).

Найменування, асортимент (номенклатура) товару, його кількість, ціна (вартість), рік виробництва та код товару згідно УКГ ЗЕД визначаються у Специфікаціях до договору, кожна з яких складається на окрему партію товару, що поставляється за даним договором, і є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма специфікаціями відповідно до умов договору на протязі його дії (п. 1.3. договору).

Детальна інформація про кількісні характеристики товару міститься у Специфікації (додатку) до цього договору (п. 2.1. договору).

Товар постачається на умовах DDP у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010, якщо інше не передбачено Специфікацією. Конкретна адреса передачі товару покупцю (місце поставки зазначається у Специфікації. Строк поставки: постачальник зобов'язаний поставити товар за відповідною Специфікацією протягом 5 (п'яти робочих днів з дати внесення покупцем попередньої оплати (авансу) згідно п.4.3.1. або п.4.4.1. договору, якщо інше не передбачено Специфікацією. Дострокова поставка товару постачальником допускається виключно за згодою сторін (п. 3.1. договору).

На кожну поставлену партію товару постачальник зобов'язаний надати такі документи: Рахунок (якщо оригінал не був переданий покупцю раніше), видаткову накладну, сертифікат на насіння України (якщо поставці підлягає насіння) або інший документ, що посвідчує якість товару, товарно-транспортну накладну, акт прийому-передачі товару та інші документи відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору. Постачальник зобов'язаний оформити та зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, згідно законодавства України (п. 3.2. договору).

Право власності та усі ризики на товар переходять від постачальника до покупця з дати поставки. Датою поставки є дата фактичного отримання покупцем товару у місці поставки, що підтверджується підписанням покупцем видаткової накладної (п. 3.3. договору).

Загальна вартість/ціна товару за цим договором (ціна договору) складає суму вартості/ціни товару за всіма Специфікаціями до цього договору (п. 4.1. договору).

Ціна кожного найменування товару, а також ціна/сума партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, що складені та підписані сторонами, та встановлюється у національній валюті України гривні (ціна вартість товару включає витрати постачальника на упаковку, маркування, навантаження, транспортування товару, розвантаження, гарантійні зобов'язання тощо). Збирання, знезараження, перевезення та утилізація використаної тари з під небезпечних речовин сплачено (п. 4.2. договору).

Ціна (вартість) товару може мати еквівалент у іноземній валюті (у такому випадку еквівалент ціни визначається сторонами у відповідній специфікації). У випадку, якщо відповідно підписаної сторонами Специфікації ціна товару має еквівалент у іноземній валюті Сторони домовились, що вказані у підписаних сторонами Додатках (специфікаціях) в гривнях ціни на товар та загальна сума договору не є фіксованими і можуть бути відкориговані постачальником в залежності від зміни офіційного курсу продажу іноземної валюти до гривні відповідно до умов п. 4.2.1.1. цього договору. Ціна товару заокруглюється до 0.01 грн. Зважаючи на те, що сторони погодились із тим, що ціна товару за цим договором є вільною (може визначатися за згодою сторін), то процедуру коригування ціни товару постачальником у порядку, передбаченому п. 4.2.1.1., сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності цього договору та не вважати таке коригування односторонньою зміною умов договору, що потребує окремого погодження сторін. При цьому сторони зобов'язані підписати коригування до відповідного додатку (специфікації), у якому зазначити остаточну вартість поставленого товару, розраховану у порядку, передбаченому п. 4.2.1.1. (п. 4.2.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору у разі, коли ціна (вартість) товару має еквівалент у іноземній валюті за відповідною Специфікацією, то, якщо інше не визначено сторонами у Специфікації, оплата товару за Специфікацією здійснюється покупцем в наступному порядку:

- оплата у розмірі 30% ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній Специфікації, здійснюється на умовах попередньої оплати (авансу) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання покупцем наданого постачальником рахунку на оплату. Постачальник зобов'язаний виставити та надати покупцю рахунок в день підписання сторонами відповідної специфікації. Ціна, зазначена у рахунку, дійсна протягом трьох банківських днів з дати отримання такого рахунку покупцем, не залежно від зміни офіційного курсу продажу іноземної валюти до гривні, встановленого Національним Банком України. Рахунок дійсний протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання такого рахунку покупцем, не залежно від строку, зазначеному у такому рахунку. Покупець вважається таким, що виконав грошові зобов'язання по оплаті товару (дата оплати), з дати зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.3.1. договору).

- оплата решти 70% ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній Специфікації (з урахуванням п. 4.2.1.1. договору), здійснюється на умовах відстрочення шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника у строк/термін, визначений сторонами у відповідній специфікації. Покупець вважається таким, що виконав грошові зобов'язання по оплаті товару (дата оплати), з дати зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.3.2. договору).

Приймання товару по кількості та якості упаковки (окрім прихованих недоліків) здійснюється покупцем у момент прийому товару у місці поставки та підтверджується підписанням покупцем акту прийому-передачі товару (п. 5.1. договору).

У випадку сумнівів покупця щодо якості поставленого насіння (якщо товаром є насіння), покупець має право у строк протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дня поставки (отримання) насіння, передати таке насіння на Експертне визначення його якості та відповідності вимогам ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови», в порядку, встановленому Методикою відбирання проб насіння (зерна) для перевірки відповідності сорту критеріям заборони до поширення в України, яка затверджена наказом Мінагрополітики України від 30.12.2008 року № 907 (зі змінами та доповненнями), Правилами арбітражного (експертного) визначення якості насіння і садивного матеріалу, які затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.03.20 13 № 221 (зі змінами та доповненнями), та ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості насіння». Якщо дослідження/експертиза підтвердить те, що поставлене насіння або його частина є некондиційним (неналежної якості), то постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю витрати на проведене дослідження/експертизу та вчинити дії, передбачені п. 5.5. цього договору (п. 5.2. договору).

У випадку сумнівів покупця щодо якості поставленого засобу захисту рослин (якщо товаром є засіб захисту рослин), покупець має право передати такий засіб захисту рослин на експертне визначення його якості та відповідності законодавству України до відповідної лабораторії. Якщо дослідження підтвердить те, що поставлений засіб захисту рослин або його частина є неналежної якості, то постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю витрати на проведене дослідження/експертизу та вчинити дії, передбачені п. 5.5. цього договору (п. 5.3. договору).

При виявленні покупцем невідповідності по кількості або якості товару або упаковки товару (у тому числі виявлення прихованих недоліків товару протягом гарантійного строку після фактичного приймання/прийому товару покупцем, які не могли бути виявлені при звичайному прийомі товару без розкриття упаковки і таке інше) постачальник зобов'язаний виконати вимоги покупця відносно постачання відсутнього товару, заміни товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості, усунення недоліків, зменшення ціни, повернення сплаченої суми, відшкодування збитків або відмови від договору і повернення сплаченої грошової суми тощо (згідно норм законодавства України та умов цього договору) протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту отримання обґрунтованої письмової вимоги, покупця з підтверджуючими документами (п. 5.5. договору).

Постачальник зобов'язаний поставити товар на умовах цього договору (п. 6.1. та п. 6.1.2. договору).

Покупець зобов'язаний: дотримуватися умов даного договору; прийняти товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з умовами даного договору (п. 6.2., п. 6.2.1. та п. 6.2.2. договору).

Разом із товаром постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали документів (рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, залізничні накладні у випадку доставки залізничним транспортом і т.п.), та інші документи відповідно до законодавства України та цього договору, оформлені державною мовою, і відповідно до вимог законодавства України (п. 7.2. договору).

За умовами п. 10.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по « 31» грудня 2017 року виключно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не позбавляє сторони від відповідальності за порушення, що мало місце під час дії договору.

Специфікації, за якими поставляється товар за цим договором, а також додаткові угоди та інші документи на виконання даного договору, що підписані уповноваженими представниками сторін, вважаються невід'ємною частиною цього договору (п. 10.2. договору).

Зміни та доповнення до цього договору мають бути оформлені в письмовій формі за погодженням сторін, підписані сторонами та скріплені печатками сторін (п. 10.5. договору).

Сторонами підписано Специфікації до договору:

- № СА000005009 від 29.03.2017, відповідно до якої поставці підлягає товар на загальну суму 800 993 грн. 64 коп. з ПДВ. Графік оплати: авансова частина в сумі 240 298 грн. 09 коп. (30%) згідно умов п. 4.3.1. договору, відстрочений платіж у розмірі 560 695 грн. 55 коп. (70%) не пізніше 15.10.2017 (т. 1 а.с. 28);

- № СА000005016 від 29.03.2017, відповідно до якої поставці підлягає товар на загальну суму 1 747 966 грн. 45 коп. з ПДВ. Графік оплати: авансова частина в сумі 524 389 грн. 94 коп. (30%) згідно умов п. 4.3.1. договору, відстрочений платіж у розмірі 14 223 576 грн. 52 коп. (70%) не пізніше 15.10.2017 (т. 1 а.с. 29);

- № СА000017382 від 18.08.2017, відповідно до якої поставці підлягає товар на загальну суму 302 575 грн. 56 коп. з ПДВ. Графік оплати: авансова частина в сумі 90 772 грн. 67 коп. (30%) згідно умов п. 4.3.1. договору, відстрочений платіж у розмірі 211 802 грн. 89 коп. (70%) не пізніше 01.12.2017 (т. 1 а.с. 30);

- № СА000017381 від 18.08.2017, відповідно до якої поставці підлягає товар на загальну суму 156 504 грн. 60 коп. з ПДВ. Графік оплати: авансова частина в сумі 46 951 грн. 38 коп. (30%) згідно умов п. 4.3.1. договору, відстрочений платіж у розмірі 109 553 грн. 22 коп. (70%) не пізніше 01.12.2017 (т. 1 а.с. 31);

- № СА000016802 від 10.08.2017, відповідно до якої поставці підлягає товар на загальну суму 359 208 грн. 22 коп. з ПДВ. Графік оплати: авансова частина в сумі 107 762 грн. 46 коп. (30%) згідно умов п. 4.3.1. договору, відстрочений платіж у розмірі 251 445 грн. 75 коп. (70%) протягом 10 календарних днів з дати поставки (т. 1 а.с. 32);

- № СА000016779 від 10.08.2017, відповідно до якої поставці підлягає товар на загальну суму 1 132 841 грн. 27 коп. з ПДВ. Графік оплати: авансова частина в сумі 339 852 грн. 38 коп. (30%) згідно умов п. 4.3.1. договору, відстрочений платіж у розмірі 792 988 грн. 89 коп. (70%) протягом 10 календарних днів з дати поставки (т. 1 а.с. 33);

- № СА000013632 від 19.06.2017, відповідно до якої поставці підлягає товар на загальну суму 306 498 грн. 24 коп. з ПДВ. Графік оплати: авансова частина в сумі 91 949 грн. 47 коп. (30%) згідно умов п. 4.3.1. договору, відстрочений платіж у розмірі 214 548 грн. 77 коп. (70%) не пізніше 15.10.2017 (т. 1 а.с. 34).

Відповідач за первісним позовом, виконуючи умови договору, відповідно до п. 4.3.1. договору сплатив позивачу за первісним позовом попередню оплату у загальному розмірі 1 441 976 грн. 39 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 52-58).

На виконання умов договору позивач за первісним позовом у період з 06.04.2017 по 29.08.2017 передав, а відповідач за первісним позовом прийняв у власність товар на загальну суму 4 806 587 грн. 98 коп., що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 37, 39-40,42,44,46,48,50).

Відповідач за первісним позовом в порушення приписів п. 4.3.2. договору свої зобов’язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково, оплативши на користь постачальника товар за спірними поставками на загальну суму 4 485 231 грн. 86 коп., з урахування попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 52-63), у зв’язку з чим у СТОВ «Імені Мічуріна» виникла заборгованість перед ТОВ «Спектр-Агро» в сумі 321 356 грн. 12 коп.

Пунктом 9.1. договору визначено, що за порушення умов договору винна сторона несе відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим договором.

Відповідно до п. 9.4. договору у разі прострочення терміну (строку) оплати товару згідно п.4.3.2. або п. 4.4.2. договору, покупець сплачує на користь постачальника: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення терміну (строку) оплати товару; 18 (вісімнадцять) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України). Сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строку внесення попередньої оплати згідно п.4.3.1. або п. 4.4.1. договору, покупець не несе відповідальності.

За розрахунком позивача за первісним позовом підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом пеня за загальний період з 02.12.2017 по 03.04.2018 у загальному розмірі 33 253 грн. 75 коп.

Із посиланням на п. 9.4. договору та положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач за первісним позовом нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача за первісним позовом 18% річних в сумі 192 334 грн. 19 коп. за період з 02.12.2017 по 03.04.2018 та інфляційні втрати у розмірі 10 926 грн. 11 коп. за період з 02.12.2017 по 03.04.2018.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем за первісним позовом сторонами до матеріалів справи не надано.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Імені Мічуріна» із заявленими позовними вимогами не погодилося та звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просило визнати недійсним договір поставки від 22.03.2017 № 22/03/2017-СА/М, укладений між сторонами з моменту укладення.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що з урахуванням ціни спірного договору та умов статуту СТОВ «Імені Мічуріна», директор позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, підписавши спірний договір поставки від 22.03.2017 № 22/03/2017-СА/М, діяв із перевищенням своїх повноважень, оскільки укладання договорів на суму понад 50 000,00 грн. належить до компетенції загальних зборів товариства, про що ТОВ "Спектр-Агро" було відомо. Наведене вважає підставою для визнання спірного договору недійсним відповідно до ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. Крім того, із посиланням на приписи ст. 238 ЦК України зазначає, що видаткові накладні, що були надані позивачем, підписані невідомою особою, яка навіть не могла бути уповноваженою на підписання таких видаткових накладних директором Товариства у зв’язку із відсутністю відповідних повноважень у самого директора.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) господарський суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням встановлених обставин, господарський суд констатує, що заборгованість відповідача за первісним позовом за поставлений позивачем за первісним позовом товар наявна за видатковою накладною №20607 від 29.08.2017 у розмірі 211 802 грн. 90 коп. та за видатковою накладною № 20608 від 29.08.2017 у розмірі 109 553 грн. 22 коп.; строк оплати вказаної заборгованості є таким, що настав 01.12.2017.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір пені та 18% річних є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред’явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені та 18 % річних в заявленому позивачем розмірі.

Перевіркою виконаного позивачем за первісним позовом розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що останнім при розрахунку не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013, відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до здійсненого судом розрахунку розмір інфляційних втрат становить 7 755 грн. 93 коп., який і підлягає задоволенню. У решті первісного позову в цій частині слід відмовити.

За встановлених обставин, відповідач за первісним позовом неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання, чим порушив умови укладеного із позивачем за первісним позовом договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги ТОВ «Спектр-Агро» про стягнення з СТОВ «Імені Мічуріна» 321 356 грн. 12 коп. основного боргу, 33 253 грн. 75 коп. пені, 19 334 грн. 19 коп. - 18% річних, 7 755 грн. 93 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті первісного позову слід відмовити.

Заперечення відповідача за первісним позовом спростовуються матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

Так, його твердження щодо того, що позивачем за первісним позовом не доведено факт поставки товару за договором, оскільки в порушення умов п. п. 3.2, 5.1, 6.1 договору, крім видаткових накладних позивач не надав жодних документів, які б підтверджували факт поставки, а саме: рахунки, сертифікати на насіння, акти прийому-передачі товару, письмове повідомлення про поставку тощо, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт отримання товару відповідачем за первісним позовом підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, оригінали яких оглянуті судом під час судового розгляду справи.

Факт отримання товару та внесення авансової частини вартості товару відповідачем за первісним позовом належними доказами не спростовано.

Господарський суд зазначає, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні підписані покупцем без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо ненадання постачальником рахунків, сертифікатів на насіння, актів прийому-передачі товару, письмових повідомлень про поставку тощо

Жодні докази звернення покупця до постачальника із претензією, щодо ненадання рахунків, сертифікатів на насіння, актів прийому-передачі товару, письмових повідомлень про поставку чи вимогою надати зазначені документи в матеріалах справи відсутні.

При цьому, посилання відповідача за первісним позовом на невиконання постачальником умов договору, в частині надання актів приймання-передачі товару, не звільняє покупця від обов’язку оплатити отриманий товар, оскільки матеріали справи містять докази фактичного отримання товару останнім, в той час як підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар у строк, визначений сторонами у додатках до договору.

Статтею 666 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

При цьому, матеріали справи не містять, а сторонами у справі не надано доказів:

- звернення відповідача до позивача з вимогою надати визначені договором документи, встановивши при цьому, розумний строк для їх передання;

- відмови відповідача за первісним позовом від договору;

- доказів повного повернення отриманого товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання постачальником своїх зобов'язань за договором у повному обсязі у відповідності до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору.

Отже, відповідач за первісним позовом з часу отримання товару не скористався наданим йому нормами статті 666 Цивільного кодексу України правом встановити постачальнику строк для передачі необхідних документів, що стосуються товару, а в разі не виконання вимог - відмовитися від договору та повернути товар. Так, відповідач за первісним позовом у період з часу отримання товару не відмовився та не повідомив постачальника про намір відмовитися від нього через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача за первісним позовом надання цих документів.

Крім того, ненадання зазначеного відповідачем за первісним позовом акту приймання-передачі товару не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому не звільняє відповідача від обов’язку оплатити переданий йому товар.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за первісним позовом покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору поставки № 22/03/2017-СА/М від 22.03.2017 суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1 та 2 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Відповідно до п. 11.1. Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Мічуріна» (далі - Статут) (т. 1 а.с.61-77) органами управління Товариством є: вищий орган - загальні збори учасників та виконавчий орган – директор.

Пунктом 11.3.3. Статуту передбачено, що директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належить їм, до компетенції директора.

За умовами п.п. 11.3.5.4. п. 11.3.5 Статуту директор вправі самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, контракти, угоди, тощо) щодо придбання оборотних активів, отримання робіт та послуг, а також угод з монопольними організаціями ( у т.ч., але не виключно: електро-, газо-, водопостачання) на суму, що не перевищує 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень)

Станом на день укладання договору поставки № 22/03/2017-СА/М від 22.03.2017 директором СТОВ «Імені Мічуріна» був ОСОБА_2, який підписав спірний договір.

Положеннями статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

З огляду на умови пункту 6.2.3 договору покупець зобов'язаний надати постачальнику засвідчені копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копію довідки про взяття на облік платника податків, статуту і документів, що підтверджують повноваження підписанта договору з боку покупця.

Враховуючи викладене, постачальник не був позбавлений можливості отримати відомості щодо повноважень керівника товариства покупця.

Разом з тим, статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №924/905/13 (№3-68гс14).

У пункті 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності. Що ж до кола повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи, то воно визначається її установчими документами, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Господарський суд зазначає, що згідно з матеріалами справи СТОВ «Імені Мічуріна» було перераховано суму попередньої оплати, прийнято та не повернено товар постачальнику. Таким чином, СТОВ «Імені Мічуріна» своїми діями схвалило договір, а відтак він є дійсним.

Водночас, твердження позивача за зустрічним позовом щодо перевищення повноважень директором Товариства під час підписання спірного договору спростовуються наданим відповідачем за зустрічним позовом протоколом загальних зборів учасників СТОВ "Імені Мічуріна" від 22.03.2017 № 22/03/2017-М, оригінал якого оглянуто судом під час судового розгляду справи. Відповідно до змісту вказаного протоколу учасником Товариства позивача за зустрічним позовом вирішено укласти спірний договір із визначенням його умов та надані повноваження директору товариства ОСОБА_2 на підписання вказаного договору та інших супроводжувальних договір документів від імені СТОВ “Імені Мічуріна”.

При цьому, твердження позивача за зустрічним позовом, що вказаний протокол загальних зборів, як і видаткові накладні за спірними поставками, ніколи не складались та не підписувались з боку товариства, належними доказами не доведені та не підтверджені, спростовуються наявними матеріалами справи та відхиляються судом як необґрунтовані.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, господарський суд доходить висновку, що договір поставки № 22/03/2017-СА/М від 22.03.2017 укладений між сторонами з додержанням всіх вимог чинного законодавства України, у зв’язку і чим господарський суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість зустрічних позовних вимог та, відповідно, відсутність правових підстави для їх задоволення.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 321 356 грн. 12 коп. основного боргу, 33 253 грн. 75 коп. пені, 19 334 грн. 19 коп. 18% річних, 7 755 грн. 93 коп. інфляційних втрат, 5 725 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

У решті первісного позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 02.11.2018