Рішення № 77584504, 25.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3922/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м.Дніпро

до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 1 220 984,14 грн. за договором № 739 від 10.05.2011 року про постачання теплової енергії.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2 від 02.01.2018 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської область з позовною заявою до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" заборгованість у розмірі 1 220 984,14 грн. за договором № 739 від 10.05.2011 року про постачання теплової енергії та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача умов Договору про постачання теплової енергії від 10.05.2011 № 739.

Поштове відправлення, яким на адресу відповідача направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2018, повернулось до канцелярії суду 21.09.2018.

Отже, відповідача відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні від 09.10.2018 будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення судового засідання до суду не надходило.

У судовому засіданні представник позивача зазначив суду, що ним були надані всі можливі та допустимі докази.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 09.10.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25.10.2018 о 12:30год.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі-позивач, теплопостачальне підприємство) та Державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (далі-відповідач, споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 739 від 10.05.2011 (далі – Договір).

За цим Договором Теплопостачальне підприємство бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібному йому обсязі, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (п. 2.1. Договору)

Відповідно до пункту 3.1. Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення - в опалювальний період (175 діб);

- вентиляції - в опалювальний період (175 діб);

- гаряче водопостачання – протягом року (350 діб);

- технологічних потреб відповідно з виробничої програмою споживача.

Приписами пункту 5.2.1. Договору встановлено, обов'язок Теплопостачального підприємства забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.

Комунальне підприємство “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради на виконання умов договору № 739 від 10.05.2011 впродовж опалювального сезону 2017-2018 здійснило постачання Відповідачу теплової енергії на загальну суму 1 022 088,00 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі (а.с. 43-49).

Пунктом 4.2.4. Договору зазначено, що виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього договору. У термін не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з теплопостачальним підприємством.

Згідно з пунктом 6.8. Споживач зобов'язується не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80% від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом за яким він сплачує.

Пунктом 6.9. Договору встановлено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 календарних діб після одержання рахунку Теплопостачального підприємства, яке зобов'язане направити його споживачу не пізніше 10 календарних діб місяця наступного за розрахунковим разом з актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Відповідно до пункту 11.1. Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 10.05.2014, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Позивачем Відповідачеві виставлені рахунки на оплату (а.с. 37-42).

Відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на час звернення до суду у розмірі 1 022 088,00 грн., що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст.901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як раніше зазначалось сума основного боргу становить 1 022 088,00 грн. та складається з суми неоплачених рахунків за отриману теплову енергію за період опалювального сезону 2017-2018 років.

Обсяг отриманої теплової енергії та її вартість визначені в актах, що підписані лише представником позивача. Проте щомісяця відповідачем під підпис отримувались рахунки на оплату спожиттої теплової енергії, обсяг якої відповідає зазначеному в актах прийому-передачі теплової енергії. Заперечень щодо якості послуг або незгоди з їх вартістю відповідачем до матеріалів справи не надано.

Отже, вимога позивача про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 9.4.4. договору встановлено, що у разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Позивачем нарахована пеня за період з 07.12.2017 по 17.08.2018 у загальному розмірі 156 174,81 грн.

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за загальний період з 07.12.2017 по 17.08.2018 складає 156 174,81 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 07.12.2017 по 17.08.2018 у розмірі 15 664,70 грн. та інфляційних втрат за період з грудня 2017 по червень 2018 у розмірі 27 056,63 грн.

Перевіривши розрахунок за визначений позивачем період, судом встановлено, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат проведено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, що є підставою для стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних в сумах визначених позивачем.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву, представника в судове засідання не направив.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів оплати суми позову в повному обсязі або частково.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 178, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (49600, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29, код ЄДРПОУ 02497789) на користь Комунального підприємства “Теплоенерго” Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Д. Яворницького, 37, ідентифікаційний код 32688148) - 1 022 088,00 грн. - основного боргу, 15 664,70 грн. - 3% річних, 27 056,63 грн. - інфляційних втрат, 156 174,81 грн. - пені та 18 314,76 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2018

Суддя ОСОБА_2