Рішення № 77582559, 29.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2018 р. № 2040/6107/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 01.06.2018р.),

представника відповідачів - ОСОБА_2 (довіреність від 10.01.2018р., довіреність від 08.05.2018р.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ ОСОБА_3" (вул. Харківська, буд. 65 Б,с. Кам'яна Яруга,Чугуївський район, Харківська область,63512, код ЄДРПОУ38238694) до Головного управління ДФС у Харківській області; Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ ОСОБА_3", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України в особі Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.05.2018 №727293/38238694, а також зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати виписану ТОВ “Дорстрой ОСОБА_3” податкову накладну від 14.11.2017 №38 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в процесі здійснення господарської діяльності ним було укладено господарський договір № 56Д-17 від 03.03.2017р. з надання послуг, за наслідками виконання якого виписано податку накладну від 14.11.2017р. № 38 на суму 39 761,29 грн. (ПДВ – 6 626, 88грн.) на користь контрагента – Служби автомобільних доріг у Київській області.

При спробі зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в листопаді 2017 року позивач отримав з боку відповідача квитанцію про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної, направленої в електронному вигляді для реєстрації податкових накладних, як він вважає, без визначення фактичних підстав цього, а згодом оскаржуване в даній справі відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, в реєстрації поданої податкової накладної відмовлено.

На думку позивача при цьому контролюючим органом порушено норми п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не було зазначено у Квитанції № 1 конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, як вказує позивач, не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття, а лише має посилання на загальну інформацію про те, що причиною його прийняття є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та / або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З огляду на вищевикладене позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкових накладних необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - Головне управління ДФС у Харківській області, згідно наданого до суду відзиву позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. При цьому відповідач зазначив, що не заперечує ту обставину, що позивачем надавались пояснення щодо господарської операції, за якою було складено податкову накладну, надану для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, як вказує відповідач, з вказаних пояснень неможливо встановити обсяг та дату господарської операції, а відповідні підтверджуючі документи надано позивачем не було.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав та вказав, що оскаржуване в даній справі рішення є цілком законним та таким, що прийнято в межах чинного законодавства України.

Судом провадження у справі відкрито 01.08.2018р. Згідно ухвали суду від 05.09.2018р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління ДФС у Харківській області.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Встановлені судом фактичні обставини справи полягають в наступному.

Позивач засобами електронного зв’язку направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.11.2017р. № 38, виписану в зв’язку із наданням послуг з експлуатаційного утримання мереж зовнішнього освітлення на автомобільних дорогах державного та місцевого значення загального користування у Київській області (а/д Київське на півкільце) (а.с. 23).

Згідно засобів електронного зв’язку позивач отримав з боку відповідача 1 квитанцію від 28.11.2017р., за якою документ прийнято, реєстрацію зупинено, оскільки подана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних (а.с. 24).

В зв’язку з наведеним позивачем було складено та подано до Державної фіскальної служби повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена від 23.05.2018р. (а.с. 25) з поясненнями щодо господарської операції, в зв’язку з якою було виписано відповідну податкову накладну (а.с. 25-26).

В подальшому відповідачем 1 було прийнято рішення № 727293/38238694 про відмову у реєстрації податкової накладної № 38 від 14.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 28). Не погодившись з вказаним рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної у Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив його до суду.

Розглядаючи підстави, які слугували прийняттю оскаржуваного в даній справі рішення судом встановлено, що доходячи висновку про зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної, а згодом і про відмову у її реєстрації в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, відповідач виходив з того, що за результатами проведення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної, що була подана позивачем, виявлено ризики, достатні для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної та в подальшому відповідач вважав, що позивач не надав контролюючому органу відповідні документи та пояснення, які б спростовували висновки щодо невідповідності поданих податкової накладної критеріям реальності здійснених за нею господарських операцій.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В зв’язку з наведеним суд зазначає, що, як слідує з матеріалів справи, 03.03.2017р. між позивачем та Службою автомобільних доріг у Київській області було укладено договір № 56Д-17 (а.с. 8-13), згідно умов якого позивач (виконавець) зобов’язався на умовах договору надати послуги з експлуатаційного утримання мереж зовнішнього освітлення на автомобільних дорогах державного та місцевого значення загального користування у Київській області згідно з технічним завданням.

А вже 05.03.2017р. позивачем було укладено договір субпідряду № 05-03/17 (а.с. а.с. 14-18) з ДП «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (субпідрядник), відповідно до якого позивач, як замовник, доручив субпідряднику виконати будівельні роботи, що передбачені договором підряду № від 03.03.2017р. № 56Д-17 та який передбачає залучення до виконання робіт субпідрядників.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року та акту приймання виконаних робіт за листопад 2017 року (а.с. 19-20) вартість робіт за договором від 03.03.2017р. № 56Д-17 склала 39 761,29 грн., в тому числі ПДВ – 6 626,88 грн.

Як слідує з наданих позивачем до суду копій документів, зокрема акту приймання – передачі виконаних робіт б/н від 14.11.2017р. вказані роботи були передані замовнику.

На підтвердження наявних з господарських операцій позивачем до суду надано копії господарських договорів, акту приймання виконаних робіт, а також копію виписки установи банку по особовому рахунку (а.с. 21-22), за якими стверджується про здійснення оплати за укладеним договором в зв’язку з виконанням робіт.

В зв’язку з наведеним суд зауважує, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов'язку.

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що в обсязі наданих позивачем до контролюючого органу пояснень, а також доказів, наданих ним до суду, неможливо встановити реальний обсяг господарських операцій, фактичну можливість підприємства позивача на виконання своїх зобов’язань за укладеними господарськими договорами, а також наявність законної господарської мети, яка спричинила укладення відповідних господарських договорів, зокрема укладення позивачем договору субпідряду, за наявності договору підряду, з ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на виконання робіт, які були предметом договору підряду зі Службою автомобільних доріг України.

Суд вказує, що не зважаючи на те, що договори субпідряду є цілком самостійними господарськими договорами, в контексті даної справи та з урахуванням обґрунтованих заперечень контролюючого органу щодо реального характеру господарських відносин, які оформлені таким договором, позивачем має бути доведена наявність реальної господарської мети укладення договору субпідряду та його належного виконання.

Під час розгляду справи судом було також встановлено, що при спробі позивача зареєструвати податкову накладну ним від контролюючого органу було отримано квитанцію, яка містила інформацію про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація зупинена, оскільки подана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567.

Також було вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД : 35.13.10-00.00 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту “в” п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Судом встановлено, що позивач направив до відповідача за спірною податковою накладною повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, проте воно не містило документів, які належним чином підтверджують реальність здійснення операцій по спірній податковій накладній.

В зв’язку з наведеним суд зауважує, що за приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" N 1246 від 29.12.2010р., податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку N 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку N 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

В даній справі висновки контролюючого органу про невідповідність обсягів постачання обсягам придбаних товарів не спростовано зібраними у справі доказами, які б вказували на те, що господарські операції позивача, за яким ним було виписано спірну податкову накладну мали реальний характер, відповідали основному напрямку господарської діяльності позивача, є підтвердженими під час розгляду справи.

Процедуру, передбачену законодавчо для розгляду та вирішення питання про реєстрацію податкової накладної контролюючим органом було дотримано.

Відтак, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та таким, що прийнято при правильному застосуванні вимог чинного законодавства, а також з урахуванням дійсних обставин справи.

При цьому суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням того, що при перевірці оскаржуваного рішення згідно наведеної норми КАС України судом не встановлено недотримання контролюючим органом її вимог, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ ОСОБА_3" до Державної фіскальної служби України; Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 02 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Панченко