Рішення № 77582469, 02.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1725/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

за участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

представники позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_4 справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» (65013 м. Одеса, Миколаївська дор., 253) до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (65058 м. Одеса, вул. Шевченка,15/1), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» (далі - ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.») з позовом (т.2 а.с.34-47) до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Одеське управління ОВПП), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000144914 від 24.01.2018 року на загальну суму нарахованого грошового зобов’язання – 5151086,00 грн, з якої 3434057, 00 грн за податковими зобов’язаннями та 1717029,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000134914 від 24.01.2018 року на загальну суму нарахованого грошового зобов’язання – 4933826,00 грн, з якої за податковими зобов’язаннями нараховано 3289217,00грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються прийняті на підставі ОСОБА_5 позапланової перевірки №132/28-10-49-14/31427962 від 28.12.2017 року, згідно з висновком якого ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.», на думку контролюючого органу, порушено п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, в результаті чого встановлено: - заниження податку на прибуток на загальну суму 6868114грн, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.2 ст.44, пп. «а» п.198.1,198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ на 3298217грн. та завищення від’ємного значення ПДВ у вересні 2016 року на 559666грн.

ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» були подані заперечення на ОСОБА_5 перевірки. За результатами розгляду заперечень грошове зобов’язання по податку на прибуток зменшено вдвічі, оскільки перевіряючі двічі вказали одну ту саму суму заниження податку на прибуток. Проте інші положення акту перевірки були залишені без змін.

Позивач не згодний з висновками ОСОБА_5 перевірки про наявність порушень податкового законодавства з його сторони, а твердження перевіряючих про неможливість реалізації поставок від його постачальників є суто їх суб’єктивним припущенням. Як зазначено в акті перевірки, факт відсутності у підприємства постачальників складських приміщень та транспортних засобів або ж відсутність штатних працівників, нібито свідчить про те, що контрагент не міг і не здійснював постачання. Жодним нормативно-правовим документом не передбачено таких дій, тобто твердження щодо неможливості здійснення якої-небудь операції без належних доказів (без посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку).

Незважаючи на наявність первинних документів та їх дослідження під час перевірки, перевіряючими зроблений висновок про порушення ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» норм податкового законодавства та завищення податкового кредиту. В акті відсутній взаємозв’язок щодо зазначених порушень податкового законодавства з посиланням, як на доказ, на відповідні первинні документи, які підтверджують ці порушення, що не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі - Порядок №727).

ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» уклало договір №РА - 0000001 від 19.08.2016 року з ТОВ «РАЙДЕК», яке передало йому на виконання умов договору товар, приймання якого оформлено належним чином, після чого даний товар використано у власному виробництві. Як вірно зазначено у ОСОБА_5, товар повністю оплачено та заборгованість відсутня. Тобто умови договору повністю виконано. Договір є чинним, не визнаний у встановленому судовому порядку недійним.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій ТОВ «РАЙДЕК» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та ФОП, перебувало на обліку в податковому органі та було платником ПДВ, що заздалегідь перевірялось ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД». У період здійснення господарських правовідносин будь-яких записів щодо відсутності зазначеного підприємства за його місцезнаходженням до ЄДР не вносилось. Позивач вважає, що факт реєстрації ТОВ «РАЙДЕК» на дату оформлення податкових накладних органами Державної фіскальної служби у встановленому законодавством порядку в якості платника ПДВ та знаходження його в ЄДР підтверджує його доводи щодо відсутності у нього на момент укладення договору та його виконання відомостей, які могли б вказувати на будь-які порушення законодавства з боку контрагента, а воно само діяло у відповідності до вимог законодавства.

Так, в бухгалтерському обліку ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» на підставі первинної документації, видаткових накладних, отриманих від контрагентів, в бухгалтерських регістрах відображено надходження сировини (матеріалів) та їх подальше використання. Приймання-передача вантажу відбувається на складі ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» комірником в присутності представника відділу забезпечення по видатковій накладній, про що свідчить підпис на обох екземплярах накладних про отримання товаро-матеріальних цінностей. На осіб, які мали право приймати ТМЦ, було виписано доручення Додаток № 1 від 19.08.2016р. до Договору № РА-0000001 від 19.08.2016 р, про що є запис в журналі реєстрації доручень. Господарська операція повністю відображена в бухгалтерському обліку підприємства.

Позивач вважає необґрунтованими посилання перевіряючих в обґрунтування наявності порушень у ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» на те, що контрагент-постачальник не звітує до органів ДФС, відсутність у нього складських приміщень та транспортних засобів, але ж згідно з діючим законодавством жодна з підстав не може бути причиною для зменшення витрат у ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.». Також на думку позивача, є необґрунтованим посилання перевіряючих на відсутність ТТН, оскільки вимоги наявності ТТН під час перевезення вантажу є обов’язковими для перевізника та підставою для розрахунків з організаціями перевізниками. В той же час постачання товару на адресу ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» відбувалось постачальником та за його рахунок.

Таким чином, жодного порушення податкового законодавства ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» не допускало, а тому оскаржувані рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Позивач просив врахувати практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Суд у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язання зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню, що може стати надмірним тягарем для платника податку та порушити справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позивач також звертає увагу на те, що в додатках до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначено, що ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» вдруге вчиняє порушення протягом 1095 днів, тому ставка штрафної санкції становить 50% від суми недоплати за кожним із платежів. Проте ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» не порушувало податкового законодавства, а всі нараховані за результатами проведених податковими органами податкових перевірок грошові зобов’язання були оскаржені в судовому порядку та судом скасовані податкові повідомлення-рішення, на підставі яких враховувалися грошові зобов’язання, тобто відсутні підстави стверджувати про вчинення порушень вдруге.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (т.3 а.с.81-85) та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки 28.12.2017 року №132/28-10-49-14/31424962. ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» до перевірки не надано виставлені продавцем рахунки на оплату товару, товарно-транспортні накладні (Форма №1-ТН), які підтверджують факт переміщення товару за видатковими накладними, первинних документів, які б підтвердили самовивіз товару робітниками підприємства, документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_6 отримувати в інтересах ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» запаси, документи та товарно-матеріальні цінності згідно з договором. У той же час до перевірки надані видаткові накладні по вказаному вище договору, які підписані постачальником директором ОСОБА_7 Разом з тим, контролюючим органом було отримано вирок суду Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року №759/1750/1 (№1-кп/759/237/17), яким встановлено, що ОСОБА_7, маючи умисел, спрямований на пособництво у фіктивному підприємництві.

Згідно з описовою частиною вироку Святошинського районного суду м. Києва у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення виразилось «у пособництві фіктивному підприємницької діяльності (юридичної незаконної діяльності....отримали печатку ТОВ «Єврохоумс» (код ЄДРПОУ 40509935), якою завіряли о неправдиві первинні документи; що засвідчували нібито проведення фінансово-господарської операцій...». Таким чином, ОСОБА_7, будучи засновником та директором фіктивного підприємства – ТОВ «Єврохоумс», забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства»

З урахуванням викладеного, на думку представника відповідача, отримані від ТОВ «РАЙДЕК» (ТОВ «Єврохоумс») та надані до перевірки документи ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» були оформлені без надання їм юридичної сили та доказовості.

Представник відповідача зазначив, що Верховний Суд у постанові від 17.01.2018 року по справі № К/9901/2529/18 зробив висновок згідно з яким правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: документального підтвердження (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Верховним Судом підтримана правова позиція висловлена раніше Верховним Судом України, згідно з якою документи складені від імені фіктивних суб’єктів господарювання не можуть бути відображені в даних податкового обліку.

З огляду на вказані обставини представник вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

Представник позивача подав відповідь на відзив (т.4 а.с.1-8), зазначивши, що відповідачем не спростовані доводи позову. Зокрема, в позовній заяві зазначалось, що діяльність ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» за вказаний період (серпень-вересень 2016 року) вже перевірялась податковими органами, про що складений ОСОБА_5 перевірки № 3368/15-54-14-01/31427962 від 16.12.2016 року (перевірявся період з 01.04.16 р. по 30.09.2016 р.). За результатами перевірки порушень податкового законодавства у відносинах ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» з ТОВ «РАЙДЕК» не виявлено, що підтверджується ОСОБА_5 перевірки № 3368/15-54-14-01/31427962 від 16.12.2016 року.

Більш того, на момент здійснення господарських операцій ТОВ «РАЙДЕК» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та ФОП, перебувало на обліку в податковому органі та було платником ПДВ, що заздалегідь перевірялось ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.». У період здійснення господарських правовідносин будь-яких записів щодо відсутності зазначеного підприємства за його місцезнаходженням до ЄДР не вносилось. Факт реєстрації ТОВ «РАЙДЕК» на дату оформлення податкових накладних органами Державної фіскальної служби у встановленому законодавством порядку в якості платника ПДВ та знаходження його в ЄДР підтверджує доводи ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» у нього на момент укладення договору та його виконання відомостей, які могли б вказувати на будь-які порушення законодавства з боку контрагента, а воно само діяло у відповідності до вимог законодавства.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечувалось податковим органом у акті перевірки, контрагент позивача - ТОВ "РАЙДЕК" був зареєстрований як платник ПДВ та мав право видавати податкові накладні під час господарських взаємовідносин з позивачем.

Представник позивача зазначив, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі не виконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Отримання товару ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» підтверджується як ОСОБА_5 перевірки від 16.12.2016 року, так і ОСОБА_5 перевірки від 28.12.2017 року.

Відповідачем не доведено наявність умислу ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» та абсолютно безпідставно, без будь-яких на те доказів, стверджується про, нібито, безкоштовне отримання товару з невідомого джерела. Дане твердження є суто суб’єктивним припущенням перевіряючих без надання будь-яких доказів щодо дійсності цього припущення та зазначення встановленого джерела безкоштовно отриманого товару.

Згідно з чинним законодавством, підставою для донарахування нам грошового зобов'язання є відсутність факту отримання товару, оплати за отриманий інвар та відсутність первинних бухгалтерських документів у покупця. На виконання умов договору № РА - 0000001 від 19.08.2016 р. з ТОВ «РАЙДЕК» товар передано у власність ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.», його приймання оформлено належним чином згідно чинного законодавства, після чого даний товар використано у власному виробництві. Поставка товару відбувалась власними силами постачальника та за власний рахунок постачальника, а не самовивозом, про що помилково зазначено в ОСОБА_5. Розрахунки з зазначеним постачальником за отриману сировину проводились у безготівковій формі на умовах відстрочення платежу. Як вірно зазначено у ОСОБА_5, товар повністю оплачено та заборгованість відсутня. Тобто умови договору повністю виконано. Також в бухгалтерському обліку ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» на підставі первинної документації, видаткових накладних, отриманих від контрагентів, в бухгалтерських регістрах відображено надходження сировини (матеріалів) та їх подальше використання.

У відповіді на відзив позивач також зауважив, що сама перевірка призначена неправомірно ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. від 25.07.2017 року. Законодавець визначив, що з 15.07.2015 року прокурор і слідчий не мають повноважень призначати ревізії та перевірки.

Також представник позивача ще раз стверджує, що саме ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» жодного порушення податкового законодавства не допускало. Конституцією України встановлений принцип індивідуальної відповідальності. ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» не може нести відповідальності за дії інших фізичних та юридичних осіб.

Ухвалою суду від 20.04.2018 року позов був залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27.04.2018 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження по справі, витребувані докази, призначене підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.06.2018 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 13.08.2018 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції з посиланням на доводи викладені у позові, відзиві на позов, відповіді на відзив.

У судовому засіданні 23.10.2018 року представник позивача додатково пояснив, надавши також письмові пояснення (т.4 а.с.64), що ч. 1 п. 198.2 ст. 198 ПКУ визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів(робіт, послуг); - дата отримання платником податків товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно п. 198.6 ст. 198 ПКУ підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження податковими накладними сум податку включеного до податкового кредиту на момент перевірки платника податку.

Отже, Податковий кодекс визнає, що отримання податкової накладної вже є свідченням отримання товарів/послуг від постачальника. В ході перевірки податковою вивчались податкові накладні, які є в наявності у позивача належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що по п. 201.10 ПКУ є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ.

Представник позивача також стверджує, що у відповідності до положень ПКУ є неправомірним визначення будь-яких грошових зобов’язань по взаємовідносинам з контрагентами на підставі даних АІС “Податковий блок”, “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС України”, оскільки зазначені програми не мають статусу офіційних, дані цих програм не можуть виступати ні підставою для змін в структурі податкових зобов’язань, ні тим більше достатнім доказом у податковому спорі. Використана відповідачем „Податкова інформація” № 411/10/-13-14-04/40509935 від 17.10.2016 року не є належним доказом ані неправомірних дій позивача, ані його контрагента ТОВ «РАЙДЕК».

Позивачем підтверджено документально факти виконання договорів між сторонами та надано весь обсяг податкових накладних та інших документів, які складалися на виконання вищевказаних договорів.

Необґрунтованість податкової вигоди настає у разі використання платником штучних форм господарської діяльності, які не відповідають дійсному економічному змісту господарської операції, з метою одержання податкової економії без відповідних економічних підстав. Проте використання платником нелегальних способів ухилення від оподаткування податковою перевіркою не виявлено. Доказів на підтвердження домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою, що притаманна даному виду господарської операції, податковою інспекцією не представлено.

Також, представник позивача вважав необґрунтованим посилання в акті перевірки, як на підставу висновків порушення податкового законодавства ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.», на досудове розслідування стосовно ТОВ «РАЙДЕК», на те, що проводилось досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. І ст.205, ч. І ст.209 КК України у вчинені яких була звинувачена директор підприємства ОСОБА_7. За цим фактом існує вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року, за яким ОСОБА_7, як директора ТОВ «Єврохомус» визнано винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5,205 ч.1 КК України.

Представник позивача просив звернути увагу на ті обставини, що мотивувальна частина вироку свідчить про притягнення ОСОБА_7 до відповідальності за фіктивну діяльність на посаді директора ТОВ «Єврохомус», а не ТОВ «РАЙДЕК». За даними ЄДРПОУ ТОВ «Єврохомус» існувало з 29.11.2016 року по 20.04.2017 року, тобто за межами строків здійснення господарських операцій ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» з ТОВ «РАЙДЕК». Крім того, не вбачається, що судом кримінальної юстиції були встановлені факти укладання безтоварних господарських взаємовідносин саме з ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.».

Крім того, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» була ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2017 року ухвалена в рамках кримінального провадження №32017100080000034 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2017 року.

На даний час ухвала від 25.07.2017 року скасована, як не законна ухвалою Київського апеляційного суду від 08.10.2018 року, що як наслідок ставить під сумнів законність складеного ОСОБА_5 перевірки №132/28-10-49- 14/31427962 від 28.12.2017 року та прийняті на його підставі податкові повідомлення - рішення №0000144914 від 24.01.2018 року.

Також не можуть прийматись до уваги, як основані на законі, посилання відповідача на проведення на цей час досудового розслідування відносно службових осіб ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» за ст.212 ч.3 КК України в рамках кримінального провадження №32018100080000016 внесеного до ЄРДР 01.02.2018 року. Вказана справа внесена в ЄРДР с порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, що вбачається з наступного.

Згідно вимог ст.284 п.10 КПК України кримінальне провадження закривається, як що існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності.

На час внесення в ЄРДР кримінального провадження №32017100080000034 в рамках якого призначалася перевірка і кримінальне провадження №32018100080000016, яке розслідується тепер, існувала не скасована постанова від 27.04.2017 року про закриття кримінального провадження №32016160020000005 від11.11.2016 року за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.», у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України в тому числі і по взаємовідносинам з ТОВ «РАЙДЕК».

Таким чином, всі слідчі дії проведені слідчими під час здійснення вищевказаних кримінальних проваджень є незаконними, а докази здобуті під час їх проведення є такими, що не відповідають вимогам ст.ст.85,86 КПК України тобто є не належними та не допустимими.

Ці факти свідчать про відсутність податкових правопорушень з боку ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.», що безперечно є підставою для задоволення позову підприємства.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача також зазначив, що контролюючому органу не надано право робити заяви про нереальність проведених господарських операцій в актах перевірок, рішення суду про визнання угод недійсними відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПКУ ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, навіть при наявності вироків проти контрагентів у кримінальному провадженні. Верховний Суд у справах № 802/1853/16-а, № 813/1766/17, №826/3498/15, №815/6470/16 вказав, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили».

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Судом встановлено, що ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» зареєстровано 17.04.2001 року. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 17.04.2001 року, є платником ПДВ з 20.04.2001 року, також є платником податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, земельного податку, єдиного внеску, екологічного податку, військового збору, збору за спецвикористання води, орендної плати за землю. ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» є виробником ґрунтообробної та посівної техніки, має власні приміщення загальною площею 14024,76 кв м, є одним з потужних виробників сільськогосподарської техніки в Україні та її експортером. Нова редакція Статуту затверджена загальними зборами ТОВ 19.10.2016 року.

28.12.2017 року відповідачем складений ОСОБА_5 №132/28-10-49-14/31427962 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.», код ЄДРПОУ 31427962 щодо дотримання правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства та інших обов’язкових платежів за весь період проведених господарських взаємовідносин із ТОВ «РАЙДЕК» (ТОВ «Єврохоумс») (код ЄДРПОУ 40509935) (т.1 а.с.24-46).

В ОСОБА_5 перевірки зазначено, що перевірка проведена згідно п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75,пп.78.1.11 п.78 ст.78,п.82.2 ст.82 ПКУ у зв’язку з отриманням ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2017 року за №759/10989/17.

Копію наказу від 01.09.2017 року та направлення на перевірку вручено фінансовому директору ОСОБА_1

Перевірка проводилась з 01.09.2017 року по 20.12.2017 року.

Листом від 06.09.2017 року ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» повідомило Одеське управління ОВПП щодо вилучення документів.

Наказом від 12.09.2017 року №1978 було перенесено терміни проведення перевірки з 13.09.2017 року на термін до дати отримання копій документів від правоохоронних органів або надання доступу до них.

Листом від 08.12.2017 року №8335/7/15-32-23-04-09 СУ ФР ГУ в Одеській області ДФС було повідомлено щодо надання доступу до первинних документів ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» по взаємовідносинам з ТОВ «РАЙДЕК».

Наказом від 11.12.2017 року №2799 строки проведення перевірки було поновлено на невикористаний термін з 12.12.2017 року.

У висновку ОСОБА_5 зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, в результаті чого встановлено: - заниження податку на прибуток на загальну суму 6868114грн., пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.2 ст.44, пп. «а» п.198.1,198.2,п.198.3 ст.198,п.200.1 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ на 3298217грн. та завищення від’ємного значення ПДВ у вересні 2016 року на 559666грн.

ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» подав заперечення на ОСОБА_5 перевірки (т.1 а.с.47-54).

За результатами розгляду заперечень позивачу надана відповідь від 22.01.2018 року, в якій зазначено, що висновки ОСОБА_5 перевірки необхідно вважати такими, що ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» порушено п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, в результаті чого знижено податок на прибуток на 3434057грн., пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.2 ст.44, пп. «а» п.198.1,198.2,п.198.3 ст.198,п.200.1 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ на 3298217грн. та завищення від’ємного значення ПДВ у вересні 2016 року на 559666грн. (т.1 а.с.55-68).

На підставі ОСОБА_5 перевірки №132/28-10-49-14/31427962 від 28.12.2017 року, відповіді на заперечення контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 24.01.2018 року:

№0000144914 про збільшення грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 5151086,00 грн (3434057,00грн за податковими зобов’язаннями, 1717029,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами));

та №0000134914 про збільшення грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на суму 4933826,00 грн (3289217,00 грн за податковими зобов’язаннями, 1644609,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.20-23).

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, подавши скаргу до ДФСУ (т.1 а.с.69-79).

Рішенням про результати розгляду скарги від 06.04.2018 року скарга залишена без задоволення (т.1 а.с.80-85).

Також судом встановлено, що Ухвалою Київського апеляційного суду від 08.10.2018 року ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25.07.2017 року, якою клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_4 задоволено і призначено у кримінальному провадженні № 32017100080000034 документальну позапланову перевірку ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та інших обов’язкових платежів за весь період проведених господарських відносин з ТОВ «РАЙДЕК» (ТОВ «Єврохоумс»), скасована і вказане клопотання прокурора повернуто (т.4 а.с. 55-59).

У висновку ОСОБА_5 перевірки №132/28-10-49-14/31427962 від 28.12.2017 року щодо підстав прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.2 ст.44, пп. «а» п.198.1,198.2,п.198.3 ст.198,п.200.1 ПКУ.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 134 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: - зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); -збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: -збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 визначено поняття господарської діяльності. Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.193 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порушення вищезазначених норм ПКУ зі сторони позивача відбулось на думку перевіряючих по господарським відносинам з контрагентом ТОВ «РАЙДЕК» щодо укладення та виконання договору від 19.08.2016 року.

Дослідивши акт перевірки, надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивач довів необґрунтованість висновків ОСОБА_5 перевірки та відповідно неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому суд виходить з наступного.

Посадовими особами контролюючого органу були перевірені надані позивачем до перевірки документів, а також вилучені СУ ФР ГУ в Одеській області ДФС документи, до яких надано доступ (договір поставки від 19.08.2016 року №РА-0000001, додаткова угода №1 до нього від 19.08.2016 року, видаткові накладні), щодо контрагента ТОВ «РАЙДЕК».

Згідно з договором від 19.08.2016 року №РА-0000001 ТОВ «РАЙДЕК» (постачальник) зобов’язується передати у власність ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» (покупцю), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію на умовах договору. Відповідно до п.2.1 Договору, постачальник зобов’язується поставити покупцю продукцію по ціні і в кількості, згідно виписаних специфікацій або видаткових накладних, які є невід’ємною частиною договору. Згідно з п.2.2,2.4 Договору постачальник зобов’язується забезпечити передачу продукції на умовах і в терміні дії договору, а покупець прийняти продукції згідно цін, вказаних у видаткових накладних, та оплатити.

Поставка товару здійснювалась відповідно до видаткових накладних у серпні, вересні 2016 року. ТОВ «РАЙДЕК» виписано на адресу ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» податкові накладні на загальну суму 23093297,77грн, в т.ч. ПДВ 3848882,95грн. Перелік податкових накладних наведений у п.3.1 розділу ІІІ ОСОБА_5. Також в ОСОБА_5 наведений перелік видаткових накладних виписаних ТОВ «РАЙДЕК».

Згідно з вказаними документами на адресу позивача було поставлено товар: металеві труби, листи, круги, шестигранники, кутники. Розрахунки між сторонами договору проводились в безготівкової формі шляхом оформлення платіжних доручень.

В ОСОБА_5 перевірки зазначено, що заборгованість у позивача по взаємовідносинам з ТОВ «РАЙДЕК» відсутня. У бухгалтерському обліку операції з отримання товару відображені проводками: ДТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Кт311 «Поточні рахунки в національній валюті», КТ631, Дт 201 «Сировина й матеріали», Дт202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», Дт «Податковий кредит», Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Податкові накладні включено в реєстр отриманих накладних та до складу податкового кредиту (включено до р.10.1 Декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2016 року).

Таким чином, в ОСОБА_5 перевірки не заперечується наявність всіх первинних документів, які відображають здійснення господарських операцій по придбанню товару у ТОВ «РАЙДЕК» у бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Не зважаючи на вказані обставини, наявність відповідних первинних документів, перевіряючі в ОСОБА_5 перевірки зазначають, що укладений між ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» та ТОЙ «РАЙДЕК» договір не опосередковувався реальним виконанням операцій, яка становить його предмет.

ОСОБА_5 перевірки встановлено, що перевіряючі свої висновки ґрунтують виключно на наявності вироку суду Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року відносно ОСОБА_7, яка підписала вказаний договір, та яка засуджена за ст. ст. 27 ч.5, 205ч.1 КК України, як пособництво у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. Крім того, в ОСОБА_5 зазначено, що ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» до перевірки не надано виставлені продавцем рахунки на оплату товару, ТТН, які підтверджують факт переміщення товару за видатковими накладними. Не надано первинних документів, які б підтверджували самовивіз товару робітниками підприємства. Не надано документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_6 отримувати товарно-матеріальні цінності в інтересах ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.».

Вказаними обставинами відповідач вважає доводиться правомірність прийнятих оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

Проте суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача, з огляду на нижчі наведене.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 78 КАС України визначає підстави звільнення від доказування. Відповідно до ч.6,7 вказаної статті вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду.

Господарською діяльністю відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням викладеного Верховний Суд у постановах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень суб’єктами господарювання по відносинам з контрагентами, які зареєстровані в ЄДРЮО, ФОПтаГО та керівники яких були визнані вироками судів винними у скоєнні кримінального правопорушення за ст.ст.27,205 КК України, виклав висновок, відповідно до якого сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили (постанови по справам №826/3498/15, 826/18952/14, 826/3498).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновками Верховного Суду при вирішенні даної справи дослідженню та оцінці підлягають усі складові господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили.

Вироком суду Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року ОСОБА_7 засуджена за ст. ст. 27 ч.5, 205ч.1 КК України за пособництво у реєстрації та фіктивному підприємстві ТОВ «Єврохоумс». Згідно з мотивувальною частиною вироку судом у кримінальному провадженні досліджувались її дії саме щодо керівництва ТОВ «Єврохоумс», а не ТОВ «РАЙДЕК». При цьому не досліджувались будь-які конкретні первинні документи, договори.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 року по справі №813/1974/17 зазначив, що суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги вирок суду, на який контролюючий орган посилається, як на підставу нереальності господарських правовідносин з ПП «Аква-Медікум», оскільки вказаним вироком гр. ОСОБА_4, визнано винуватим у вчинені злочину передбаченого за ч. 1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво) відносно ТОВ « 100 років гарантії», натомість оцінка діяльності гр. ОСОБА_4 як керівника ПП «Аква-Медікум» у згаданому вироку не надавалась.

Пояснення гр. ОСОБА_4, які наявні в матеріалах справи у вигляді ксерокопій заяви вказаної особи на ім'я начальника ГУ ДФС у Львівській області та першого заступника начальника ГУ ДФС у Тернопільській області та на які посилається контролюючий орган, зокрема і в касаційній скарзі, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги, оскільки такі докази не відповідають критеріям належності та допустимості у розумінні КАС України.

Таким чином, суд не приймає до уваги вирок суду Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року, яким ОСОБА_7 визнано винною за ст. ст. 27 ч.5, 205ч.1 КК України відносно ТОВ «Єврохоумс», а оцінка її діяльності як керівника ТОВ «РАЙДЕК» у вироку взагалі не надавалась, а також не приймає до уваги пояснення ОСОБА_7 надані в іншому кримінальному провадженні, оскільки вони не відповідають критеріям належності та допустимості у розумінні КАС України.

Між тим, судом встановлено, що у позивача наявні всі первинні документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «РАЙДЕК», а посилання на відсутність ТТН не ґрунтуються на положеннях законодавства, оскільки ТТН є підтвердженням надання послуг по перевезенню саме за рахунок позивача, проте товар поставлявся на адресу ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» його контрагентом ТОВ «РАЙДЕК» та за рахунок контрагента.

Верховний Суд у тій же постанові від 27.02.2018 року по справі №813/1974/17 зазначив, що безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно-транспортної накладної за спірною господарською операцією, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною.

При вирішенні вказаної справи суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що він при укладенні договору з ТОВ «РАЙДЕК» діяв з максимально можливою обачністю, а саме ним було встановлено, що ТОВ «РАЙДЕК» зареєстрований в ЄДРЮО,ФОП та ГО, були відсутні будь-які дані для сумнівів в правосуб’єктності вказаного контрагента, також він був зареєстрований платником ПДВ, та виписані на його адресу податкові накладні були ним зареєстровані в ЄРПН.

Статтею 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень не зазначив у відзиві на позов, в судовому засіданні жодного доказу щодо недостовірності цих обставин, а також про обізнаність позивача про будь-які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача. Таких доказів не містить і ОСОБА_5 перевірки відносно позивача.

Верховним Судом в постанові від 19.06.2018 року по справі №806/4988/13-а викладений висновок, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Договір позивача з ТОВ «РАЙДЕК» відповідає вимогам законодавства, є діючим, у встановленому законом порядку не визнаний недійсними. Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що в акті перевірки не наведено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочинів між ним та контрагентами не відповідають дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання договорів.

Суд дійшов висновку, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства, по господарським операціям щодо формування витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «РАЙДЕК» не допустив.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов’язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

При цьому суд враховує, що не заперечується в ОСОБА_5 перевірки, що на даний час за кодом ЄДРПОУ 40509935, за яким були зареєстровані юридична особа ТОВ «Єврохоумс», юридична особа ТОВ «РАЙДЕК», зареєстрована юридична особа ТОВ «РЕМОНТНИЙ ЦЕНТР» ПЕРОС», тобто і на даний час вказане підприємство зареєстровано, але за іншою назвою та з іншим керівником.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно. Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В акті перевірки контролюючий орган посилається також на податкову інформацію, що позивач обґрунтовано вважає неправомірним.

Перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, встановлений ст.83 ПКУ, в якому зазначена – податкова інформація.

Статтею 71 ПКУ встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та порядок її отримання контролюючим органом регламентований ст.ст.72,73 ПКУ. Пунктом 72.1 ст.72 визначений перелік джерел інформації, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Згідно з п.71.1.6 ст.72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Статтею 74 ПКУ визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючи органи функцій та завдань.

Таким чином, умовами використання податкової інформації під час перевірок повинно бути те, що вона зібрана відповідно до положень ПКУ та зберігається та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суд вважає, що використання податкової інформації щодо контрагента позивача виходить за поняття отриманої та опрацьованої інформації, оскільки така інформація не може містити висновків посадової особи про безтоварність, нереальність господарських операцій суб’єкта господарювання. Висновки щодо порушення податкового законодавства суб’єктом господарювання можуть міститься лише в актах перевірки такого суб’єкта, яка здійснюється на підставі, встановленої законом, та обов’язково на підставі первинної документації суб’єкта господарювання. Відсутні будь-які дані про проведення перевірки первинної документації ТОВ «РАЙДЕК».

Саме для виключення безпідставного використання податкової інформації у висновках відповідного суб’єкта господарювання, який перевіряється, в ПКУ були внесені зміни Законом від 17.07.2015 року та п.86.7 ст.86 ПКУ був доповнений абзацом, згідно з яким контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 цього Кодексу.

Вказані зміни в ПКУ є логічно – послідовними з точки зору того, що лише у встановленому законом порядку обставини можуть бути взяті до уваги та на них можна посилатися як на належні докази контролюючому органу при викладенні висновків акту перевірки відносно суб’єкта господарювання. Відповідачем не надано будь-яких доказів щодо перевірки ТОВ «РАЙДЕК» (нині ТОВ «РЕМОНТНИЙ ЦЕНТР» ПЕРОС») та прийняття рішень контролюючим органом за встановленими порушеннями податкового законодавства вказаним суб’єктом господарювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив щодо зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ: Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, судом встановлено, що підставою для видання наказу на перевірку позивача була ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25.07.2017 року, якою клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_4 задоволено і призначено у кримінальному провадженні № 32017100080000034 документальну позапланову перевірку ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та інших обов’язкових платежів за весь період проведених господарських відносин з ТОВ «РАЙДЕК» (ТОВ «Єврохоумс»).

Проте ухвалою Київського апеляційного суду від 08.10.2018 року вказана ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25.07.2017 року скасована, клопотання прокурора повернуто.

Таким чином, наказ на проведення перевірки позивача фактично втратив свою юридичну силу, як акт індивідуальної дії, щодо проведення перевірки позивача. При таких обставинах прийняті за результатами цієї перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися правомірними.

Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16.02 2016 року (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 року (справа №21-425а14) та Верховним Судом у постановах від 17.03.2018 року (справа N1570/7146/12), від 02.10.2018 року (справа №826/6247/17), від 16.10.2018 року (справи №826/1068/17, 810/249/15) викладений висновок щодо застосування норм права, а саме зазначено, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач не довів наявності складу податкових правопорушень у позивача та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 151274.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» (65013 м. Одеса, Миколаївська дор., 253, код ЄДРПОУ 31427962) до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (65058 м. Одеса, вул. Шевченка,15/1, код ЄДРПОУ 40980109) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.01.2018 року №0000144914 про збільшення грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 5151086,00 грн (3434057,00грн за податковими зобов’язаннями, 1717029,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та №0000134914 про збільшення грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на суму 4933826,00 грн (3289217,00 грн за податковими зобов’язаннями, 1644609,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» судовий збір у розмірі 151274.00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.