Рішення № 77582418, 23.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2920/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Львів

13 год. 48 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АБМК» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу, -

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМК» (далі – позивач, ТОВ «АБМК») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі – відповідач, ІДАБК у м. Львові) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.06.2018 визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності № 006-вих-2134/45 від 19.06.2018.

Одночасно із позовною заявою за вх. № 20956 від 06.07.2018 позивачем подано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення у межах цієї справи прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного з’ясування обставин. Всупереч чинним нормам законодавства та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 5553 від 23.05.2018, позивач не мав можливості ознайомитись з підставами для проведення позапланової перевірки, оскільки жоден представник позивача не був присутнім при її проведенні, позивача про проведення такої не повідомлено; покликання про присутність представника позивача – головного архітектора проекту ОСОБА_4, не відповідають дійсності, оскільки не підтверджуються записами у журналі авторського нагляду. Таким чином, ОСОБА_4 копії документів ніхто не вручав, а він від отримання таких не відмовлявся.

Зазначено, що акт, припис та протокол, у якому зазначено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 19.06.2018 лише 18.06.2018, тобто, усі документи, необхідні для вивчення та повідомлення про розгляд справи позивач одержав менше ніж за добу до розгляду справи. З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу про порушення законодавства складена з порушення строків повідомлення суб’єкта містобудування, без можливості надання ним своїх міркувань, пояснень та заперечень.

Гранична висота об’єкта «Будівництво ТзОВ «ЖБК «Бескид» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на вул. Демнянській у м. Львові» складає 33 м. Таким чином, цей об’єкт не потребує погодження з ОСОБА_5. При цьому при складенні акту та припису від 05.06.2018 та постанови від 19.06.2018, відповідач керувався нормативно-правовим актом, який втратив чинність – Положенням використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 401 від 29.03.2012 (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 954 від 06.12.2017, якою затверджено Положення про використання повітряного простору України). У зв’язку з викладеним, позивач також позбавлений виконати вимоги припису, оскільки ОСОБА_5 більше не здійснює таких погоджень.

Крім вказаного, на переконання позивача, саме Львівська міська рада повинна була повідомити про обмеження у використанні земельної ділянки для забудови при затвердженні містобудівних умов та обмежень, однак у містобудівних умовах відсутні будь-які зауваження чи обмеження з цього приводу.

Експертним звітом щодо розгляду проектної документації за відповідним проектом від 26.07.2017 встановлено, що така розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження. Жодних зауважень щодо висоти об’єкта, його місця розташування чи відсутності погодження з ОСОБА_5, експертний звіт не містить.

Таким чином наведене свідчить про протиправність припису від 05.06.2018 та постанови від 19.06.2018, такі слід скасувати, у зв’язку з чим позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 09.07.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.07.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, з викликом сторін.

Ухвалою суду від 10.07.2018 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, письмових поясненнях за вх. № 30631 від 28.09.2018 (а.с.94-97), просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 28.08.2018 від 26809 (а.с.82-86) та письмових поясненнях за вх. № 33109 від 19.10.2018 (а.с.102-108). Зазначив, що підставою для проведення перевірки була вимога Управління служби безпеки у Львівській області від 21.05.2018. Перед початком проведення перевірки 21.05.2018 з направленням на перевірку ознайомлено ОСОБА_6, який є відповідальним виконавцем робіт на об’єкті «Будівництво ТзОВ «ЖБК «Бескид» багатоквартирного житлового будинку з вбудованим приміщенням комерційного призначення на вул. Демнянській у м. Львові», що підтверджується його особистим підписом в направленні на перевірку. Тобто, з направленням ознайомлено суб’єкта містобудування – відповідального виконавця робіт – особу, яка здійснює будівництво. Відповідач звертав увагу на те, що виконроб, замовник і головний архітектор проекту відображені в дозволі на виконання будівельних робіт від 17.10.2017. На переконання відповідача, ОСОБА_4 є тією особою, в присутності якої може бути здійснена перевірка. Той факт, що ОСОБА_4 не здійснював записів у журналі авторського нагляду під час проведення перевірки не спростовує його участі у перевірці як головного архітектора проекту, факт його присутності підтверджує посадова особа відповідача, яка здійснювала перевірку. Згідно з направленням на перевірку така проводилась у період з 22.05.2018 по 05.06.2018. В копії журналу авторського нагляду міститься запис датований 23.05.2018 про перебування на об’єкті головного конструктора ТзОВ «АМБК» ОСОБА_7, яка могла повідомити позивачу про проведення перевірки.

Також представник відповідача зазначає про те, що зі змісту наданої позивачем роздруківки із сайту Укрпошти можливо з’ясувати, що поштове відправлення з актом, протоколом та приписом надіслані позивачу за 4 дні до розгляду справи, а факт отримання таких за день до розгляду справи визнано позивачем. При цьому, позивач знаючи про розгляд справи бажаючи скористатись своїми процесуальними правами не подав навіть клопотання про відкладення розгляду справи. Відкладення розгляду справи з власної ініціативи не передбачено як повноваження відповідача.

Щодо правопорушення, представник відповідача зазначив, що порушення передбачене абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є одномоментним. Дозвіл на виконання будівельних робіт на відповідному об’єкті позивачу видано 17.10.2017, тобто саме з цього часу замовник має право використовувати проектну документацію. Оскільки замовнику передано таку проектну документацію, без отримання погодження ОСОБА_5 щодо місця розташування та висоти об’єкта будівництва на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, що знаходиться у радіусі 10 км. від контрольної точки аеродрому та вибору майданчика, всупереч п. 147 Положення про використання повітряного простору України № 401 (втратило чинність лише з 01.06.2018), таке свідчить про існування порушення передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Обов’язок погодження розташувань місць будівництва лежить саме на особах, заінтересованих у розміщенні об’єктів будівництва, а не на Львівській міській раді. Обов’язок дотримання вимог законодавства при проектуванні покладається на проектну організацію чи проектанта незалежно від обов’язку дотримання містобудівних умов та обмежень.

Щодо оскарженого припису представник відповідача зазначив про те, що існування обов’язку щодо винесення такого при виявленні порушення. Разом з тим, проведення перевірки щодо виконання його вимог неможливо, оскільки відповідна норма уже втратила чинність.

Вважає постанову від 19.06.2018 та припис від 05.06.2018 правомірними, такими, що слід залишити у силі, а у задоволенні позову просив відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з’ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

17.10.2017 ІДАБК у м. Львові видало дозвіл на виконання будівельних робіт товариству з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Бескид» (далі – ТОВ «ЖБК «Бескид»), генеральний підрядник: товариство з обмеженою відповідальністю «Галицький будівельний гарант»; найменування об’єкта: Будівництво ТзОВ «ЖБК «Бескид» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на вул. Демнянській у м. Львові»; вид будівництва: нове будівництво; проектна документація розроблена: ТзОВ «АБМК», під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_4 та затверджена замовником; клас наслідків СС2; експертиза проекту будівництва проведені філією ТОВ «УБТЕ» у Львівській області; авторський нагляд здійснює ОСОБА_4М,; технічний нагляд здійснює – ОСОБА_8; відповідальний виконавець проекту: ОСОБА_6 (а.с.31-92).

21.05.2018 до ІДАБК у м. Львові надійшов лист Управління Служби безпеки України у Львівській області «Щодо можливого порушення законодавства» від 18.05.2018, вих. № 62/2/3-2100п, в якому просило здійснити перевірку законності ведення будівельних робіт та у разі виявлення порушень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.87).

21.05.2018 ІДАБК у м. Львові винесено наказ «Про проведення позапланової перевірки» № 270-17, відповідно до якого вирішено провести позапланову перевірку на об’єкті будівництва «Будівництво ТзОВ «ЖБК «Бескид» багатоквартирного житлового будинку з вбудованим приміщенням комерційного призначення по вул. Демнянській у м. Львові. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с.88).

21.05.2018 на виконання вказаного наказу видано направлення № 270-пп на проведення перевірки посадовій особі відповідача - начальнику відділу інспекційної роботи ІДАБК ум. Львові ОСОБА_9, строком дії з 22.05.2018 по 05.06.2018 (а.с.89-90).

У цьому відправленні здійснено 21.05.2018 відмітку про ознайомлення із таким керівником суб’єкта господарювання або уповноваженою ним особою (фізичною особою/фізичною особою-підприємцем) ОСОБА_6 (а.с.90)

ІДАБК у м. Львові у період з 22.05.2018 по 05.06.2018 включно проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, на об’єкті «Будівництво ТзОВ «Житлово-будівельною компанією «Бескид» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення на вул. Демнянській у м. Львові», про що складено акт перевірки № 270-пп (а.с.10-17).

Згідно з таким актом, замовник – ТзОВ «Житлово-будівельна компанія «Бескид», генеральний підрядник – ТзОВ «Галицький будівельний гарант», генеральний проектувальник – ТзОВ «АБМК». У розділі VI акту зафіксовано порушення п. 147 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 401 від 29.03.2018, а саме: проектну документацію розроблено без погодження з ОСОБА_5 вибору майданчика, розташування та висоти об’єкта будівництва, що знаходиться у радіусі 10 км. від контрольної точки аеродрому.

При цьому також зазначено, що посадові особи (у розділі ІІІ акту зазначено про директора ТзОВ «ЖБК «Бескид» ОСОБА_10 та головного архітектора ОСОБА_4М.) від підписання та отримання акту відмовились.

05.06.2018 ІДАБК у м. Львові складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у присутності головного архітектора проекту ОСОБА_4, у зв’язку з виявленням порушень, відповідальність за які передбачена абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15:00 год. 19.06.2018. У протоколі здійснено відмітку про відмову від одержання та підпису такого головним архітектором ОСОБА_4 (а.с.18-19).

05.06.2018 ІДАБК у м. Львові винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно з яким зобов’язано ТзОВ «АБМК» усунути у 30-денний термін з дня отримання даного припису усунути відповідні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що зазначені у цьому приписі. Крім того зазначено про необхідність повідомити про виконання вимог припису до 05.07.2018 (а.с.20).

За кодом ШКІ, що наявний на конверті підтверджується отримання акта, припису та протоколу 18.06.2018 (а.с.21, 22).

19.06.2018 ІДАБК у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 0006-вих.-2134/45, якою постановлено визнати ТзОВ «АБМК» винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 158580,00 грн. Примірник постанови скеровано поштою, посадові чи уповноважені особи позивача у судове засідання не з’явились (а.с.23-24)

Позивач вважаючи припис від 05.06.2018 та постанову від 19.06.2018 такими, що порушують його права, протиправними та такими, що слід скасувати, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про архітектурну діяльність” № 687-XIV від 20.05.1999 року (далі - Закон України № 687-XIV), під будівництвом розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта архітектури, яке здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Статтею 26 Закону України № 687-XIV передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов’язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 26 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038-VI від 17.02.2011 року (далі - Закон України № 3038-VI) суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України в № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2011 року за № 651/19389, передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Пунктом 10 вказаного Порядку встановлено, що склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі Порядок № 553).

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, щодо дотримання суб’єктами містобудування (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах будівництва, в тому числі і нових, у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 3) перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; 5) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 6) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 12 Порядку № 533 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Пунктами 16-17, 19-23 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-вр від 14.1.1994 року правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” - суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил у розмірі дев’яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (далі - Закон) визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 735 від 02.10.2013), у редакції після 10.06.2017 (далі – Порядок № 244).

Згідно з абз. 3 п. 3 Порядку № 244 у разі відмови суб’єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб’єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктами 16-21 Порядку № 244 передбачено, що Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб’єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб’єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб’єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби – на підставі пояснень суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з’ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб’єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов’язана з’ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб’єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо порушення, на переконання позивача, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, в частинах підставності проведення позапланової перевірки та відсутності у позивача можливості надавати свої пояснення та заперечення на акт перевірки, через відсутність уповноважених представників позивача при її проведенні суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що вказану позапланову перевірку призначено наказом № 270-П від 21.05.2018 у зв’язку із зверненням з листом Управління Служби безпеки України у Львівській області «Щодо можливого порушення законодавства», вих. № 62/2/3-2100п від 18.05.2018, зареєстроване у Центрі надання адміністративних послуг м. Львова 18.05.2018 за № 1.7-15059-0006, зареєстровано у ІДАБК м. Львова – 21.05.2018.

З огляду на наведене, перевірка проведена на вимогу правоохоронних органів, що відповідає законодавчим вимогам, а саме п. 7 Порядку № 553.

Крім того, позапланова перевірка є такою, що не передбачена у планах перевірок, а обов’язок щодо завчасного повідомлення про проведення міститься лише у п. 12 Порядку № 553 та стосується планових перевірок.

Разом з тим, як справедливо зауважила представниця позивача, відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб’єкт містобудування щодо якого здійснюється контроль має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, судом з’ясовано, що у направленні на проведення перевірки 21.05.2018 міститься відмітка про те, що 21.05.2018 ОСОБА_6 ознайомився з таким направленням. ОСОБА_6 згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 17.10.2017 є відповідальним виконавцем робіт. Факт того, що вказана особа ознайомилася із відповідним направленням та її було відомо про проведення перевірки жодним чином не спростовано.

Представник відповідача надав суду пояснення, що згідно з п. 12 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, генпроектувальник (проектувальник) визначає розпорядчим документом ГАПа та/або ГІПа.

При проектуванні об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2) та зі значними наслідками (СС3), можуть одночасно призначатись ГАП та ГІП з визначенням одного з них головним виконавцем.

Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).

Авторський нагляд здійснюється архітектором – автором проекту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту (п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007)

Пунктами 4 – 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури передбачено, що відвідування об’єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік.

Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Представник групи авторського нагляду під час відвідування об'єкта архітектури вносить в обидва примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника.

На переконання представника відповідача, не здійснення ОСОБА_4 записів у журналі авторського нагляду записів не свідчить про відсутність його на об’єкті будівництва під час перевірки. Крім того, зазначив, що вказана була при складенні протоколу та вказане може підтвердити посадова особа, яка здійснювала перевірку.

У тексті позовної заяви зазначено про те, що під час перевірки не був присутнім уповноважений представник позивача, а головний архітектор ОСОБА_4 не є уповноваженою особою позивача, при перевірці не був, що підтверджується записами журналу авторського нагляду. Відповідно ОСОБА_4 копій документів за результатами перевірки ніхто не вручав, від отримання документів останній відмовитись не міг. Такі ж пояснення надано в ході судового розгляду представниками позивача, які просили викликати та допитати в якості свідка вказану особу для підтвердження викладених фактів, яке задоволено судом. Однак, у судовому засіданні 11.10.2018 представниця позивача подала клопотання, відповідно до якого зазначила, що оскільки сторонами у судовому засіданні 13.09.2018 з’ясовано усі процедурні питання щодо проведення перевірки, сторона позивача вважає за недоцільне повторно встановлювати такі обставини та відмовилась від попиту у якості свідка ОСОБА_4, просила останнього не допитувати.

Суд звертає увагу на те, що згідно з п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Оскільки з направленням на перевірку ознайомився виконроб ОСОБА_6, про що проставив відмітку він ознайомлений про період її проведення, він мав можливість повідомити позивача про її проведення.

Крім того, суд погоджується з покликаннями представника відповідача на те, що Порядком № 553 здійснювати перевірку у присутності конкретно у даному випадку представника позивача, а достатньою є присутність суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Представниками позивача жодних спростувань чи пояснень щодо присутності чи відсутності інших осіб крім головного проектувальника ОСОБА_4 не надавала.

Також заслуговують на увагу покликання представника відповідача на те, що у журналі авторського нагляду у перший день перевірки проставлено відмітку ОСОБА_7, головного конструктора від ТзОВ «АБМК», яка могла попередити позивача про проведення перевірки тривалістю з 22.05.2018 по 05.06.2018.

З врахуванням викладеного, на переконання суду, відповідачем підтверджено проведення перевірки відповідно до Порядку № 553, а аргументи позивача у цій частині спростовано у повному обсязі.

Щодо дотримання відповідачем порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає таке.

Основними аргументами сторони позивача є те, що відповідачем не дотримано вимог п. 17 Порядку 244 в частині щодо неповідомлення позивача про розгляд справи за три дні до такого розгляду.

Зі змісту роздруківки з сайту Укрпошта, що наданий позивачем, судом з’ясовано, що відповідачем вказане поштове відправлення скероване позивачу 14.06.2018 та надійшло у відділення позивача – 79052 вже 16.06.2018. При цьому у цій же ж роздруківці міститься відмітка відділення поштового зв’язку, що відправлення не вручене під час достави: інші причини. Щодо вказаного жодною із сторін пояснень не надано.

Вказане поштове відправлення одержано позивачем 18.06.2018, за день розгляду справи у ІДАБК у м. Львові.

На запитання представника відповідача чому, наприклад, позивачем не скеровано клопотання про відкладення розгляду справи, представниками позивача відповіді не надано.

Суд зважає на вказані покликання позивача, разом з тим, цим Порядком (№ 244) не передбачено алгоритму дій для контролюючого органу у випадку, якщо таке повідомлення здійснено у строк менший ніж три дні та чітко передбачено, що неявка не перешкоджає розгляду цієї справи. Справедливим є зауваження представника відповідача про відсутність можливості відкладення розгляду цієї справи з ініціативи відповідача.

Таким чином, на переконання суду, доводи позивача у цій частині також спростовано відповідачем.

Щодо наявності порушення передбаченого у акті перевірки від 05.06.2018, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України № 404 від 29.03.2002 затверджено Положення про використання повітряного простору України, яке визначало порядок організації та використання повітряного простору України юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху. Діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов'язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору.

Вказане положення було чинним до 01.06.2018 року.

Пунктом 147 Положення № 401 було передбачено, що умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об'єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, ОСОБА_5, Украерорухом та РДЦ. Розташування та будівництво об'єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони, ОСОБА_5, Украерорухом.

Пунктом 147 Положення № 401 передбачено, що в ОСОБА_5 підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання: 1) аеродромів, постійних та тимчасових злітно-посадкових майданчиків; 2) об'єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА); 3) об'єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА; 4) ліній зв'язку, електропередачі, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об'єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, кар'єрів тощо), які можуть створити перешкоди в функціонуванні аеродрому, його радіотехнічних засобів або радіотехнічних пристроїв повітряних трас незалежно від їх розміщення; 5) об'єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення; 6) об'єктів з викидом відкритого полум'я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів незалежно від їх розміщення; 7) вибухонебезпечних об'єктів незалежно від їх розміщення.

Забороняється розміщення сміттєзвалищ, будівництво на відстані ближче ніж 15 кілометрів від визначеної території аеропорту звірівницьких ферм, боєнь та інших об'єктів, що спричиняє масове скупчення птахів.

З 01.06.2018 організацію використання повітряного простору України в інтересах національної безпеки та економіки, з метою задоволення потреб користувачів повітряного простору, забезпечення безпеки використання повітряного простору визначається Положенням про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 954 від 06.12.2017.

Пунктами 56, 57 Положення № 954 передбачено, що місце розташування і висота об’єктів на приаеродромній території та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, ОСОБА_5 або Міноборони (відповідно до компетенції).

ОСОБА_5 та Міноборони здійснюють погодження будівництва (реконструкції) об’єктів, зазначених в абзаці першому цього пункту, з метою забезпечення вільного від перешкод повітряного простору для безпечного маневрування повітряних суден.

Погодженню з ОСОБА_5 та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об’єктів будівництва та реконструкції: аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об’єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об’єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів; повітряних ліній електрозв’язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об’єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об’єктів з викидом відкритого полум’я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення; об’єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

Представниця позивача пояснила, що гранична висота об’єкта складає 33 м, відтак, на даний час відповідний об’єктне потребує погодження із ОСОБА_5 місця розташування та висоти об’єкту будівництва. Зауважила, що станом на час складання акту та припису від 05.06.2018 та постанови від 19.06.2018 уповноважений представник відповідача керувався нормативно-правовим актом, який втратив чинність, що є неприпустимим та свідчить про протиправність вищезазначених рішень. Акцентувала увагу також на тому, що у зв’язку з викладеним, позивач позбавлений можливості виконати вимоги цього припису, оскільки ОСОБА_5 більше не здійснює таких погоджень.

Суд критично оцінює такі покликання, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 30 п. 4 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 08.10.2014, передбачено, що ОСОБА_5 відповідно до покладених на неї завдань, в тому числі, погоджує місця розташування, висоту об’єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об’єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 721 від 30.11.2012 затверджено Порядок погодження місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів технічної авіації (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2147/22459), який встановлює порядок розгляду та надання ОСОБА_5 України погодження місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до Повітряного кодексу України.

Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів) (підпункт 1.2 п. 1 Порядку).

Приаеродромна територія - обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлено спеціальні вимоги щодо розташування різних об’єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден (п. 1.3. п. 1 Порядку).

Підпунктом 1.5 п. 1 Порядку передбачено, що на приаеродромних територіях встановлюються спеціальні вимоги до розташування об’єктів, а їх висотне положення контролюється, виходячи із умов безпеки маневрування, зльоту та посадки відповідно до чинного законодавства. Для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.

Підпунктами 2.1 – 2.2. п. 2 Порядку визначено, що погодження місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює ОСОБА_5 України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях (далі - Висновок експлуатанта), форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (далі - Висновок провайдера), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.

У разі видання заявнику ОСОБА_5 України висновку щодо місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, заявник сплачує державний збір за погодження плану будівництва об’єкта на прилеглій до аеродрому території згідно з Положенням про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 року № 889).

Таким чином, доводи відповідача про те, що ОСОБА_5 погоджує місце розташування, висоту об’єктів на приаеродромних територія є такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Суд зважає на доводи позивача про те, що він в своїй діяльності керується ДБН, які у додатку А "Склад та зміст проектної документації на будівництво об’єктів" дійсно не містять погодження ОСОБА_5, відтак, позивач не міг вимагати у замовника будь-яких інших, не передбачених ДБН, вихідних даних, разом з тим зазначає, що позивач порушив не норми ДБН, а вимоги законодавства, а саме: ч. 1 ст. 3 «Про регулювання містобудівної діяльності» - проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником

Як справедливо зауважив представник відповідача, твердження позивача про те, що оскільки замовником не було надано погодження ОСОБА_5 позивачу, тому він не міг його врахувати, зовсім не спростовують те, що проект розроблено з порушенням вимог законодавства.

Згідно з п. 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, проектувальник - юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об’єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), або фізична особа, яка згідно з законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат (далі - сертифікований виконавець).

Тобто, якщо проектна організація все ж приступає до розробки проекту, то повинна розуміти, що відповідальність за наслідки в разі виявлення правопорушення під час перевірки лежатиме саме на ній.

Таким чином, оскільки ТзОВ «АБМК» є спеціалізованою юридичною особою, основним видом діяльності за КВЕД якої є: 71.18 Діяльність у сфері архітектури, яка розробила проект, відтак саме вона несе відповідальність за розроблений нею проект.

Також покликання на те, що не зважаючи на відсутність відповідного погодження з ОСОБА_5 ІДАБК у м. Львові все ж видало 17.10.2017 дозвіл на виконання будівельних робіт, а відтак таке порушення не може мати місця, не є обґрунтованими, оскільки документи, які обов’язково подаються для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт, та обсяг документів, що перевіряються при проведенні позапланової перевірки об’єкта будівництва, не завжди збігаються між собою, через що більша ймовірність виявлення порушень саме під час перевірки об’єкта будівництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України № 3038-VI, підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Перелік документів, які надаються для отримання дозволу є вичерпним та передбачений у ч. 3 ст. 37 цього ж Закону № 3038-VI.

Відтак, оскільки при видачі дозволу в Інспекції не було підстав вимагати в замовника жодних документів крім тих, які прямо передбачені ч. 3 ст. ст. 37 Закону № 3038-VI, а в тих документах, які було подано замовником, підстав для відмови у видачі дозволу не було виявлено, 17.10.2017 замовнику – ТзОВ «ЖБК «Бескид», видано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Факт розробки проекту з порушенням вимог законодавства через відсутність погодження ОСОБА_5 було встановлено вже під час перевірки об’єкта після видачі дозволу.

Крім цього, суд критично оцінює покликання позивача на те, що обов’язок погодження розташування місць будівництва був покладений на Львівську міську раду, яка повинна була повідомити про обмеження у використанні земельної ділянки для забудови при затвердженні містобудівних умов та обмежень, разом з тим таких зауважень нею не надано, оскільки обов’язок дотримання вимог законодавства при проектуванні лежить на проектній організації чи проектантові, незалежно від обов’язку дотримання містобудівних умов та обмежень; приаеродромна територія не є охоронюваною територією, ні у плані зонування, ні у Генеральному плані не міститься інформації про десятикілометрову приаеродромну територію, чи така є охоронюваною зоною.

Той факт, що про розмір аеродромної території повідомляється органу місцевого самоврядування зовсім не свідчить про те, що у даному випадку, Львівська міська рада повинна цю інформацію визначити в містобудівних умовах та обмеженнях, оскільки їх склад та зміст чітко регламентований та не може довільно розширюватись.

Суд зважає на покликання позивача про те, що така інформація (щодо необхідності здійснення погодження з ОСОБА_5 будівництва) міститься на сайтах інших органів місцевого самоврядування, наприклад Київської міської ради, разом з тим зауважує, що обов’язок вчиняти якісь дії чи ні Львівською міською радою у межах даної справи чи її повноваження та обов’язки у сфері містобудівної діяльності, не є предметом дослідження у межах цієї справи.

Позивачу слід звернути увагу на те, що законодавство чітко зобов’язує саме позивача дотримуватись вимог законодавства та не допускає перекладення відповідальності за недотримання вимог такого на інші органи чи містобудівні умови, оскільки останні не містять усіх вимог, що повинні бути враховані при проектуванні об’єктів.

Щодо покликань позивача на експертний звіт, виконаний філією ТОВ «УБТЕ» у Львівській області, як на підтвердження відсутності зауважень щодо висоти об’єкта, його місця розташування, а тому і відсутності необхідності погодження з ОСОБА_5 України місця розташування, висоти об’єкта будівництва, вибору майданчика, та відповідність проектної документації вимогам чинного законодавства, таке є беззмістовним. Вказаний звіт виконаний виключно у частинах забезпечення механічного опору та стійкості (міцності, надійності, довговічності будівель та споруд); дотримання вимог пожежної і техногенної безпеки; забезпечення безпеки життя і здоров`я людини; захисту навколишнього природного середовища; забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення; забезпечення безпеки експлуатації та вимог охорони праці; забезпечення захисту від шуму; забезпечення економії енергії; експертизи кошторисної частини проектної документації, а не на відповідність місця розташування можливій висоті будинку, необхідності погодження з ОСОБА_5 України місця розташування, висоти об’єкта будівництва, вибору майданчика та вимогам законодавства щодо необхідності такого погодження.

Щодо оскаржуваного припису від 05.06.2018, суд зазначає, що у випадку виявлення порушення відповідач зобов’язаний такий винести, а відтак, при його винесенні дії відповідача були правомірними.

Крім того, обґрунтованими є покликання представника відповідача на те, що у зв’язку з втратою чинності Положенням про використання повітряного простору, п. 147 якого повинен був бути врахованим при складенні проектної документації, що є порушенням абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», перевірити виконання цього припису є неможливим як і притягнути до відповідальності позивача за його невиконання.

При цьому представник відповідача повідомив суд, що станом на момент розгляду справи у суді перевірка його видання не проводилась і не може бути проведена.

Таким чином, оскільки відповідач при винесенні припису діяв у спосіб та у межах, що передбачені Порядком № 553, підстав для скасування такого у зв’язку з скасуванням нормативно-правового акту, який слід було врахувати при розробленні проектної документації, не передбачено, суд вважає, що підстави для його скасування відсутні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням викладеного, оцінивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено доводи, що у викладені у позовній заяві, в той час як відповідачем повністю такі спростовано, відтак, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено, не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Разом з тим, у зв’язку з перебуванням судді Качур Р.П. у період з 29.10.2018 по 01.11.2018 у стані тимчасової непрацездатності, повний текст судового рішення складено у перший робочий день судді – 02.11.2018.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «АБМК» (79052, м. Львів, вул. Чечета,11; ЄДРПОУ 34711683) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (79034, м. Львів, вул. Угорська, 7а; ЄДРПОУ 40181003) про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу – відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2018 року.

Суддя Качур Р.П.