Ухвала суду № 77582377, 29.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

справа № 1340/4242/18

29 жовтня 2018 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача 1 ОСОБА_3

відповідача 2 ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: 82400АДРЕСА_1) звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області (місцезнаходження: 82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка, 71), ОСОБА_4(місцезнаходження: 82400, АДРЕСА_2), в якому просить суд:

-визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 45459312 від 10.10.2015 недійсним;

-визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 45441010 від 10.10.2015 недійсним;

-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2015 індексний номер 25197937, прийняте державним реєстратором прав реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_5;

-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2015 індексний номер 25189354, прийняте державним реєстратором прав реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_5.

Вирішуючи питання закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі з тих підстав, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Позивач та її представник заперечили щодо закриття провадження у справі.

Представник відповідача 1 та відповідач 2 залишили вирішення цього питання на розсуд суду.

Пунктом 5 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; пунктом 1 та 2 цієї ж статті встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, тобто спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Як встановлено судом, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем 2, ОСОБА_4, існує спір щодо користування та розпорядження квартирами №4 та №5 в будинку №13 по вулиці Коссака у м.Стрию Львівської області. Зазначене підтверджується ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.02.2017 про відкриття провадження у цивільній справі №456/480/18.

Крім того, як зазначено у позовній заяві, підставою для державної реєстрації права на нерухоме майно стало оскаржуване свідоцтво про право власності, котре, як уважає позивач було видане з порушенням закону.

Суд також бере до уваги зазначене позивачем ОСОБА_1 у судовому засіданні, що вона вважає незаконним отримання ОСОБА_4 квартири №4 та №5 в будинку №13 по вулиці Коссака у м.Стрию Львівської області та реєстрації права власності на ці квартири.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути вирішені питання, пов’язані з реєстрацією права власності на квартири, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Крім того, оскарження свідоцтва про право власності на нерухоме майно, як документа, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, відноситься до спорів, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки таке за своєю правовою природою породжує цивільні (майнові) права особи.

Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24 січня 2017 року у справі №815/6165/14, та у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №396/2550/17.

Пунктом 1 ч.1 ст.238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі з тих підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач має право звернутися за судовим захистом права до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства з урахуванням правил територіальної підсудності.

Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 при зверненні до суду було сплачено до бюджету судовий збір у сумі 2818,60грн.

Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 2818,60грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-,

У Х В А Л И В:

закрити провадження у справі № 1340/4242/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення.

Повернути ОСОБА_1 (місце проживання: 82400АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять)грн.60коп.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Повну ухвалу складено та підписано 02.11.2018.

Суддя Лунь З.І.