Рішення № 77581702, 23.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1953/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Львів

09 год. 56 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці позивача ОСОБА_1, представниці відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Компані» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С-Компані» (далі – позивач, ТзОВ «С-Компані») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування наказу № 1257 від 26.02.2018 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «С-Компані».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДФС у Львівській області прийнято оскаржуваний наказ № 1257 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «С-Компані» від 26.02.2018 протиправно, оскільки такий суперечить нормам матеріального права. Позивач зазначає, що письмові запити податкового органу не відповідають вимогам Податкового кодексу України (далі – ПК України), оскільки в них не конкретизовано факти порушень, не містять чіткого переліку документів, містять суперечливі обставини щодо виявлених порушень відображення показників у податковій звітності, що позбавляло його обов’язку у наданні відповіді на запит та підтверджуючих документів в контексті запитуваної інформації. Позивач вказує на те що, наказ на проведення перевірки прийнятий без дотримання вимог ст. 81 ПК України. За таких обставин вважає, що ГУ ДФС у Львівській області протиправно прийнято наказ про проведення перевірки

Ухвалою суду від 14.05.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, ухвалою суду від 07.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях за вх. № 25250 від 10.08.2018 (а.с.59-60), додаткових поясненнях від 23.10.2018 (а.с.84-86), просила позов задовольнити.

Представниця відповідача проти позову заперечила повністю, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.43-45). Зазначила, що що оскаржуваний наказ ГУ ДФС у Львівській області прийнято відповідно до чинного законодавства, на підставі відсутності пояснень та їх документального підтвердження у відповідь на скеровані відповідачем запити. Вказав, що у запитах чітко зазначено факти порушень, податкова інформація, яка про це свідчить, відтак вони відповідають встановленим законом вимогам і підлягають обов’язковому виконанню платником податків. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що ГУ ДФС у Львівській області правомірно прийнято наказ № 1257 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «С-Компані» від 26.02.2018, а тому адміністративний позов є безпідставним та необґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, з’ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

18.12.2017 ГУ ДФС у Львівській області скерувало ТзОВ «С-Компані» запит № 24620/10/13-01-14-1, в якому зазначено, що податковим органом виявлено факти про недостовірність визначення ТзОВ «С-Компані» даних податкового зобов’язання по взаємовідносинах із ТОВ «Промислова група МАВ», ТОВ «ОСОБА_3 Пекарал», ТОВ «Лактоніс Груп», ТОВ «Скірос», ТОВ «Есортмент Груп», ТОВ «Проксі Стайл», ТОВ «Інтробуд» за жовтень 2017 року (а.с.15-16).

17.01.2018 позивачем на вказаний запит надіслано відповідь № 17.01-1 від року, в якій зазначено про невідповідність письмового запиту вимогам ПК України, зокрема щодо підстав надсилання запиту та його нормативно-правового обґрунтування, конкретного переліку документів та запропоновано податковому органу усунути недоліки даного запиту. Позивач зобов’язався надати відповідь на запит разом з підтверджуючими документами у разі надсилання коректного запиту (а.с.17).

09.10.2017 ГУ ДФС у Львівській області скеровано позивачу запит № 16751/10/13-01-14-14, в якому зазначено, що податковим органом виявлено факти про недостовірність визначення ТОВ «С-Компані» даних податкового зобов’язання по взаємовідносинах із ТОВ «Фрутарія», ТОВ «Агромат Інвест», ТОВ «Морион Трейд», ТОВ «Южанка ЛТД», ТОВ «Транзитпоставка», ТОВ «Ельф-ЛТД», ТОВ «Кронос –ЛТД», ТОВ «Лайтенс», ТОВ «Преслінг», ТОВ «Трейд Групп», ТОВ «Трас Лайн», ТОВ «Еванстон»,ТОВ «Трейдкомюг», ТОВ «Агропром Переробка», ТОВ «Авалон Юг», ТОВ «Волтек ЛТД», ТОВ «Фуд Експорт»,ТОВ «Агростандарт Юг» , ПП «Інтера Актив», ПП «Анвіма» за період червень 2017 року (а.с.19-20).

На вказаний запит Позивачем надіслано відповідь № 1011-1 від 10.11.2017, в якій зазначено про невідповідність письмового запиту вимогам Податкового кодексу України, зокрема щодо підстав надсилання запиту та його нормативно-правового обгрунтування, конкретного переліку документів, у відповіді вказується на те, що запит містить суперечливі факти, в зв’язку з чим Позивач зобов’язався надати відповідь на запит після усунення податковим органом вказаних недоліків (а.с.21-22).

ГУ ДФС у Львівській області скеровано позивачу запит № 16782/10/13-01-14-14 від 09.10.2017 року, в якому зазначено, що податковим органом виявлено факти про недостовірність визначення ТОВ «С-Компані» даних податкового зобовязання по взаємовідносинах із ТОВ «Лайтенс» ТОВ «Еталон Пример», що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за період липень 2017 року (а.с.24-25, 26).

На вказаний запит Позивачем надіслано відповідь від 10.11.2017 року № 1011-2, в якій зазначено про невідповідність письмового запиту вимогам Податкового кодексу України, в зв’язку з чим відмовлено у наданні відповіді та підтверджуючих документів, зазначивши, що за таких обставин невідповідності письмового запиту вимогам ПК України, Позивач позбавляється обов’язку у наданні відповіді (а.с.27, 28).

11.09.2017 ГУ ДФС у Львівській області скеровано ГУ ДФС у Львівській області скеровано запит № 13730/10/13-01-14-14, в якому зазначено, що податковим органом виявлено факти про недостовірність визначення ТОВ «С-Компані» даних податкового зобов’язання по взаємовідносинах із «Західенерготрейд»,ТОВ «Картель Альянс», ТОВ «Дрантек», ТОВ «Трейд Прогрес» за період червень 2017 року (а.с.29-30).

На вказаний запит Позивачем надіслано відповідь № 0410-1 від 04.10.2017 року, та долучено до листа копії документів, які стосуються підстав нарахування податкового зобов'язання по першій події, відповідно до ст. 187 ПК України (а.с.31).

08.12.2017 ГУ ДФС у Львівській області позивачем скеровано запит № 23739/10/13-01-14-14, у якому зазначено, що податковим органом виявлено факти недостовірності визначення ТОВ «С-Компані» даних податкового зобов’язання по взаємовідносинах із ТОВ «Аграрні традиції СВ», що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за період серпень 2017 року та ТОВ «Агромат інвест», що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за період червень 2017 року (а.с.87-88).

На вказаний запит Позивачем надіслано відповідь № 10.01-1 від 10.01.2018, в якій зазначено про невідповідність письмового запиту вимогам Податкового кодексу України, та відсутність конкретизації документів, які необхідно надавати (а.с.89).

Відповідач розцінив вказані відповіді як надання документів не в повному обсязі, про що зазначив у доповідній записці начальника управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4 № 98/13-01-14-14-15 від 21.02.2018 (а.с.82-83), а тому прийняв наказ № 1257 «Про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «С-Компані» від 26.02.2018 щодо взаємовідносин із ТОВ «Західенерготрейд»,ТОВ «Картел Альянс», ТОВ «Дрантек», ТОВ «Трейд Прогрес», ТОВ «Лайтенс», ТОВ «Еталон Пример», ТОВ «Промислова група МАВ», ТОВ «ОСОБА_3 Пекарал», ТОВ «Лактоніс Груп», ТОВ «Скірос», ТОВ «Есортмент Груп», ТОВ «Проксі Стайл», ТОВ «Інтробуд» за період жовтень 2017 р., ТОВ «Аграрні традиції СВ» за період черпень 2017 р., ТОВ «Фрутарія», ТОВ «Агромат Інвест», ТОВ «Морион Трейд», ТОВ «Южанка ЛТД», ТОВ «Транзитпоставка», ТОВ «Ельф-ЛТД», ТОВ «Кронос –ЛТД», ТОВ «Лайтенс», ТОВ «Преслінг», ТОВ «Трейд Групп», ТОВ «Трас Лайн», ТОВ «Еванстон»,ТОВ «Трейдкомюг», ТОВ «Агропром Переробка», ТОВ «Авалон Юг», ТОВ «Волтек ЛТД», ТОВ «Фуд Експорт»,ТОВ «Агростандарт Юг», ПП «Інтера Актив», ПП «Анвіма» за червень 2017 р. та з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період червень, липень, жовтень 2017 року (а.с.13-14).

Не погоджуючись із вказаним наказом Головного управління ДФС у Львівській області позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування наказу.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених вказаним Кодексом, а фактичні перевірки вказаним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого вказаним Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення вказаним платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого вказаним Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 73.3. ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналогічні положення закріплені в п. 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010.

За змістом положень п. 73.3 ст. 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено вказаним Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим – п’ятим вказаного пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При вирішенні цієї справи суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 27.03.2018 № 813/2162/17 (адміністративне провадження № К/9901/5143/17), від 26.06.2018 № 810/1436/17 (адміністративне провадження №К/9901/42255/18).

Судом встановлено, що вищенаведені запити не відповідають встановленим законом вимогам, не містять конкретних відомостей про виявлені факти за наслідками опрацьованої податкової інформації, перелік податкової інформації, в якій міститься інформація про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, запити не містять вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена недостовірність, що свідчить про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового законодавства. При цьому, вказані запити містять лише посилання на норми Податкового кодексу України та не містять підстав для його направлення, виключний перелік яких наведений в абзаці 3 п. 73.3. ст. 73 ПК України, не наведено конкретних обставин, що викликали необхідність направлення таких запитів.

При дослідженні письмових запитів, судом встановлено, що запити № 24620/10/13-01-14-14 від 18.12.2017, №16751/10/13-01-14-14 від 09.10.2017, № 16782/10/13-01-14-14 від 09.10.2017, № 13730/10/13-01-14-14 від 11.09.2017 та № 23739/10/13-01-14-14 від 08.12.2017 не відповідають вимогам п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, оскільки в них не вказано факти порушень, які виявлені податковим органом, не зазначено в чому полягає порушення формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту (чи встановлено факт завищення чи його заниження), або будь- яка інша причина недостовірності, не надається чіткий перелік інформації щодо сум недостовірності визначення податкового зобов’язання чи податкового кредиту та конкретного товару, реальність придбання або реалізації ставиться відповідачем під сумнів.

Крім цього, у вказаних запитах не конкретизовано перелік документів, які витребовуються, такі містять слова «тощо», «інші», «інші документи», що передбачає розширене трактування цього переліку. Крім цього запропонований перелік не відповідає вимогам підпункту 16.1.5 ст. 16 ПК України, оскільки містить вимогу про надання документів, які не стосуються порядку обчислення та сплати податків, а саме, такі не стосуються порядку обчислення та сплати податків, зокрема, щодо зберігання та транспортування товару, наявності власних та орендованих приміщень, кількості працюючих спеціалістів, дозвільні документи, проведення розрахунків за транспортування, акти звірок.

З врахуванням викладеного, зі змісту вищевказаних запитів не можливо визначити, на які факти порушень повинен платник податків надати пояснення та які конкретні документи долучити до відповіді.

Дослідивши запит № 16751/10/13-01-14-14 від 09.10.2017 року, суд також встановив, що підставою для звернення із таким запитом стало виявлення податковим органом факту «реалізації товарів суб’єктам господарювання у яких відсутня подальша реалізація придбаних товарів, а види діяльності окремих підприємств не відповідають задекларованим операціям з придбання товарів, робіт, послуг». На переконання суду, таке формулювання лише свідчить про порушення здійснення господарської діяльності з боку покупців. В ході судового розгляду такі порушення позивача не підтверджено відповідачем долученими до матеріалів справи письмовими доказами. Крім цього, такі порушення встановлені щодо контрагентів позивача, з якими він мав господарські відносини. Відповідачем не вказано джерела підтвердження викладеної в запиті інформації, що є порушенням вимог підпункту 1 абз 1 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит чи на податкове зобов’язання від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Суд звертає увагу на те, що Європейського суду з прав людини у п. 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), дійшов такого висновку: «… Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником/покупцем його обов’язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності» .

При дослідженні змісту запиту № 16782/10/13-01-14-14 від 09.10.2017 року, суд встановив, що у запиті податковим органом вказується на встановлення факту документального оформлення господарських операцій за відсутністю їх реального здійснення, оскільки: «відсутнє реальне джерело походження товару», «придбання товару за відсутністю їх подальшої реалізації» «встановлено реалізацію товарів суб’єктам господарювання з відсутністю їх реального джерела походження». Суд звертає увагу, що такі формулювання фактів виявлених порушень при встановленні недостовірності визначення податкових зобов’язань ТзОВ «С-Компані» щодо взаємовідносин із ТзОВ «Лайтенс» та ТзОВ «Еталон Пример» мають суперечливий взаємовиключаючий характер, та впливають на правильність формування податкового кредиту позивача, щодо якого у Відповідача не виникало сумнівів. Суд зауважує, що запит не містить конкретизації фактів порушень, а податковий орган, вказуючи на недостовірність визначення ТзОВ «С-Компані» податкового зобов’язання за операціями із ТзОВ «Лайтенс» та ТзОВ «Еталон Пример», водночас просить позивача «у разі реалізації товарів» надати інформацію та документальне підтвердження про покупців, які придбали товари (роботи , послуги), що об’єктивно не дає можливості встановити зміст запитання та спосіб його реалізації.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що вищевказаний запит не відповідає вимогам п. 73.3. ст. 73 ПК України також з підстав відсутності на ньому печатки контролюючого органу, що є обов’язковою умовою підтвердження правомірності його формування та надсилання. В ході розгляду справи, представником позивача надано суду оригінал письмового запиту № 16782/10/13-01-14-14 від 09.10.2017, при дослідженні якого, судом встановлено підписання його заступником ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_5, та відсутність у ньому печатки контролюючого органу.

Судом також встановлено, що у запиті № 23739/10/13-01-14-14 від 08.12.2017 контролюючим органом вказується на виявлення фактів недостовірності визначення ТзОВ «С-Компані» даних податкового зобов’язання за результатами взаємовідносин із ТзОВ «Аграрні традиції СВ», що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за період серпень 2017 року та ТзОВ «Агромат інвест», що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за період червень 2017 року. Підставою надсилання такого запиту стало виявлення податковим органом документального оформлення господарських операцій за відсутності їх реального здійснення, оскільки: відсутнє реальне джерело походження товару; придбання товарів у суб’єктів господарювання з відсутністю їх подальшої реалізації; реалізація товарів суб’єктам господарювання за відсутності їх придбання.

В запиті податковим органом не конкретизовано факти порушень, які були встановлені при проведенні аналізу податкової інформації: чи то придбання товару без реалізації, чи то реалізація товарів без придбання, при цьому податковий орган запитує про формування податкових зобов’язань, які виникають при операціях з реалізації товарів з конкретно визначеними покупцями - ТзОВ «Аграрні традиції СВ» та ТзОВ «Агромат інвест», що не узгоджується із фактом «придбання товарів з відсутністю подальшої реалізації», і тим більше не узгоджується із фактом «відсутності реального джерела походження», «реалізація товарів суб’єктам господарювання з відсутністю їх придбання», оскільки такі обставини впливають на порушення формування податкового кредиту, з приводу чого у відповідача не виникало жодних сумнівів.

Як і в попередньому запиті, цей запит містить вимогу про надання інформації про покупців придбаних товарів та її документального підтвердження, у випадку реалізації товарів, що суперечить підставі надсилання запиту при виявленні недостовірності формування податкового зобов’язання з конкретно визначеними в запиті покупцями. Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 187 ПК України, податкове зобов’язання формується по факту здійснення господарської операції з реалізації товару в залежності від події, яка виникла раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів.

Також судом з’ясовано, що в запиті № 23739/10/13-01-14-14 від 08.12.2017 контролюючий орган покликається на п.50.1 ст.50 ПК України, відповідно до якого платник податків може подати уточнюючий розрахунок протягом 20 днів після складання довідки про проведення електронної перевірки. Відповідачем не надано суду докази проведення електронної перевірки, складання такої довідки, що виключає підстави включення до спірного наказу проведення перевірки відображення податкових зобов’язань в декларації з ПДВ за період серпень 2017 року, червень 2017 року. Отже, недотримання податковим органом вимог п. 50.3 ст. 50 ПК України не може слугувати законною підставою призначення перевірки.

Суд зауважує, що наказ на проведення перевірки не містить покликання на п. 50.3 ст.50 ПК України як підставу проведення перевірки.

Згідно зі ст. 81 ПК України наказ про проведення перевірки повинен містити обов’язкові реквізити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Проте, оспорюваний наказ не відповідає вищенаведеним вимогам, оскільки не містить мету призначення перевірки, та підстави проведення перевірки, які передбачені ПК України. Як на підставу проведення перевірки, в наказі зазначено доповідну записку начальника управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4 № 98/13-01-14-14-15 від 21.02.2018, згідно з якою підставою призначення перевірки є отримання документів, проте не в повному обсязі.

З огляду на позицію Верховного Суду викладену в постановах у справі № 813/2162/17 від 27.03.2018 та № 813/4282/16 від 19.04.2018 щодо застосування положень Податкового кодексу України, наказ контролюючого органу про проведення перевірки № 1257 від 26.02.2018 повинен містити в собі в якості підстави її проведення, посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом. Посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління ГУ ДФС у Львівській області, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу контролюючого органу.

Судом також встановлено, що відповідачем не надано документального підтвердження надсилання позивачу письмового запиту щодо повноти, своєчасності та достовірності нарахування податку на додану вартість за період червень, липень, жовтень 2017 року, як підстави призначення позапланової перевірки, за умов ненадання відповіді на нього та документального підтвердження правомірності формування показників з ПДВ в податковій звітності. А тому, включення до спірного наказу питання повноти, своєчасності та достовірності нарахування податку на додану вартість за період червень, липень, жовтень 2017 року є безпідставним.

Суд наголошує на тому, що запит є формою реалізації владних управлінських функцій податковим органом, як суб’єктом владних повноважень, є формою взаємодії між контролюючим органом та платником податків, спрямований на належне виконання контрольної функції держави щодо належного обчислення та сплати податків, та запобігання вчинення податкових правопорушень суб’єктами господарювання, підстави, умови та порядок направлення якого визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 73 ПК України, у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що запити контролюючого органу не містять конкретно визначених фактів порушень платником податків податкового законодавства, інформації, яка це підтверджує, та підстав надсилання запитів, у позивача, відповідно, не виникає обов’язку у наданні відповіді на запит податкового органу, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України,

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуваний у даній справі наказ Головного управління ДФС у Львівській області №1257 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «С-Компані» від 26.02.2018 є протиправним, оскільки не відповідає критеріям, що передбачені ч. 2 ст. 2 КАС України, відтак підлягає скасуванню.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1762,00 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення № 1406 від 12.03.2018.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області № 1257 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «С-Компані» від 26.02.2018.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-Компані» (79071, м. Львів, вул. Кульпарківська, 230; код ЄДРПОУ 40713395) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 39462700) понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2018 року.

Суддя Качур Р.П.