
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про передачу справи на розгляд іншого адміністративного суду
24 вересня 2018 року м. Київ 810/1110/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та недійсним висновку,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку оскарження висновку Департаменту екології та природних ресурсів КОДА та визнання неправомірними дій.
Ухвалою суду від 16.03.2018 р. подана заява була залишена без руху, позивачці встановлено строк та визначено спосіб для усунення її недоліків шляхом подання суду: належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАСУ (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема, але не виключно, із зазначенням конкретного змісту позовних вимог в частині неправомірних дій Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації із зазначенням обставин, якими позивач їх обґрунтовує; обґрунтування порушення оскаржуваними діями та рішенням прав, свобод, інтересів позивача; доказів, що підтверджують кожну обставину заявлених вимог; доказів реєстрації у встановленому законом порядку за адресою, вказаною у позові; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; ксерокопії паспорта та ідентифікаційного коду для відповідача.
У зв'язку з невиконанням вимог ухвали, рішенням суду від 17.05.2018 р., подана заява була повернута заявниці разом з усіма приєднаними до неї документами.
Постановою КААС від 01.08.2018 р. ухвала суду першої інстанції скасована, позаяк на думку колегії, позивачка подала нову позовну заяву, в якій навела обґрунтування заявлених нею вимог, письмове підтвердження про відсутність іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (передостанній абзац мотивувальної частини позовної заяви (т.1а.с.23), додала відповідні докази на підтвердження заявлених нею позовних вимог, копію паспорту, зокрема з відомостями про реєстрацію її місця проживання, вказаного у позові, копію ідентифікаційного коду (т.1 а.с.17-41), тобто виконала вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши зміст поданої повторно позовної заяви, суд констатував невиконання вимог ухвали від 16.03.2018 р., позаяк заява за своїм змістом є абсолютно ідентичною тій, яка судом першої інстанції визнана невідповідною вимогам ст.160 КАСУ і ніяких змін до цього тексту ОСОБА_1 не вносились, у зв'язку з чим, суд, ухвалою від 22.08.2018 р., залишив позов ОСОБА_1 без руху повторно із одночасним зобов'язанням останньої усунути недоліки заяви шляхом приведення її у відповідність до положень ст.160 КАСУ.
У зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 16.03.2018 р., ураховуючи зміст ч.7 ст.169 КАСУ, суд приймає рішення на підставі наявних документів.
Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї докази, суд вважає за необхідне передати справу на розгляд іншого адміністративного суду, з огляду на таке:
як слідує із вимог резолютивної частини позову, ОСОБА_1 просить визнати недійсним висновок державної екологічної експертизи від 15.12.2017 р. №06.2-04/5929 та неправомірними дії Департаменту екології.
Визначення підсудності справи за вибором позивача допускається лише у випадку оскарження індивідуального акта (акту індивідуальної дії), а також дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи.
Рішення суб'єкта владних повноважень це індивідуальний акт, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк,- п.19 ч.1 ст.4КАСУ.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
Отже, оцінка впливу на довкілля (ОВД) - це процедура перед початком планованої господарської діяльності, що передбачає підготовку суб’єктами господарювання, органами державної влади та органами місцевого самоврядування звіту з оцінки впливу на довкілля, проведення громадського обговорення, аналізу інформації, наданої у звіті та надання висновку з оцінки впливу на довкілля уповноваженим органом.
На підставі ч.1 ст. 9 Закону "Про оцінку впливу на довкілля" уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності суб'єкта господарювання та визначає екологічні умови її провадження.
Згідно із п.5.51 Положення про Департамент екології та природних ресурсів, останній надає мотивований висновок з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації (ст. 2 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля?).
У випадку, якщо суб’єктом господарювання зроблено висновок екологічної експертизи до введення в дію закону, то такий висновок зберігає чинність та має статус висновку з оцінки впливу на довкілля. У випадку, коли суб’єкти господарювання отримали рішення про початок діяльності, то оцінки впливу на довкілля не потрібно.
Отже, оцінка впливу на довкілля є процедурою, складовою якої є надання висновку.
Як слідує із оскаржуваного висновку останній зроблений щодо проведення господарської діяльності ТОВ Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" на будівництво електричної станції на біомасі. Таким чином, висновок стосується не позивачки, а суб'єкта господарювання ТОВ Енерго-промислова група "Югенергопромтранс", який має намір здійснити побудову електростанції.
У даному випадку при зверненні до суду заявниця не підпадає під дію положення ч.1 ст.25 КАСУ, яке надає їй право альтернативного вибору підсудності справи.
За загальним правилом позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом, ч.2 ст.26 КАСУ.
Відомостями ЄДРПОУ підтверджено місцезнаходження відповідача: м. Київ, отже вказаний спір належить до компетенції суду, юрисдикція якого поширюється на м. Київ.
Пунктом 2 ч.1 ст.29 КАСУ визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної підсудності іншого суду.
Керуючись статтями 29, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Адміністративну справі №810/1110/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та недійсним висновку передати до Окружного адміністративного суду м. Києва. .
2. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Брагіна О.Є.
Судове рішення № 77581682, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/1110/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: