Рішення № 77581387, 31.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 806/3087/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Коростишівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Коростишівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1;

- зобов’язати Коростишівське об’єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити на користь ОСОБА_1 виплату суми недоотриманої ним пенсії, внаслідок перерахунку з квітня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 1991 року він перебуває на обліку в Коростишівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначену за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вказує, що станом на 01.01.2018 розмір його пенсії становив 4263,23 гривні, однак з листа відповідача від 13.03.2018 № 3054/03 позивачу стало відомо, що йому було здійснено перерахунок пенсії та з 01.04.2018 її розмір становить 3702,60 гривні. В якості підстави для перерахунку зазначено приведення розміру пенсії ОСОБА_1 у відповідність до чинного законодавства, а саме: у відповідність до вимог Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.

Позивач вважає, що відповідачем було протиправно зменшено його розмір пенсії на 560,63 гривень, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 03 липня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

17 липня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Згідно з п. 3 ч. З Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження. Оскільки позивач пропрацював в зоні відчуження повний листопад 1986 року, то його пенсійну справу з 01.04.2018 було приведено у відповідність до чинного законодавства, шляхом обчислення пенсії із заробітної плати за повний листопад 1986 року згідно з відомостями про її нарахування. У зв’язку із зазначеним відповідач вважає, що права ОСОБА_1 ним порушені не були, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (а.с.35-36)

Під час розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи у судовому засіданні, а тому ухвалою від 27 серпня 2018 року адміністративну справу №806/3087/18 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 10 вересня 2018 року. Крім того, з метою повного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою було зобов’язано Коростишівське об’єднане управління Пенсійного фонду України надати до суду належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1.

06 вересня 2018 року Коростишівським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання вимог ухвали від 27.08.2018 було надано до суду оригінал пенсійної справи ОСОБА_1.

Разом з тим, в судове засідання 10 вересня 2018 року сторони, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, не з’явилися. Однак, представник відповідача надіслав до суду клопотання в якому просив розглянути справи без його участі. Представник позивача, у свою чергу надіслав до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи у зв’язку з його зайнятістю в розгляді інших справ.

Розглянувши клопотання представника позивача, суд прийшов до висновків, що зібраних у справі доказів достатньо для винесення законного та обґрунтованого рішення по справі, а тому підстав для задоволення клопотання та відкладення розгляду справи не має. У зв’язку з цим, суд вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобилькій АЕС, що підтверджується посвідченням громадянина який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А № 053036 від 09.01.1997 та вкладкою до зазначеного посвідчення № 055962 (а.с.10)

В період з 23 жовтня 1986 року по 25 грудня 1986 року позивач виконував будівельні роботи по спорудженню житла на території діючого пункту санітарної обробки людей "Старі Соколи", розташованого біля села Старі Соколи Іванівського району Київської області в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Даний факт був встановлений рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 07.07.1989 у справі № 2-206 (а.с.38).

25 листопада 1991 року ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК №097072 від 25.11.1991 (а.с.58)

Починаючи з 25.11.1991 позивач отримує пенсію по інвалідності, призначену за нормами Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсія була призначена позивачу із заробітку, одержаного ним за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, тобто із заробітку отриманого ним за період з 23 жовтня 1986 року по 25 грудня 1986 року. (а.с. 59-61)

На даний час позивач перебуває на обліку в Коростишівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 30.03.2018 становив 4263,23 гривні. Однак, з 01.04.2018 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 3702,60 гривень, що підтверджується розпорядженням №118578 від 13.03.2018 (а.с.62).

При цьому листом від 03.05.2018 № 5266/02 Коростишівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що згідно з Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках. У разі коли особа пропрацювала в зоні відчуження, зокрема, менше як 12 місяців підряд пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки, позивач працював в зоні відчуження в період з 23 жовтня 1986 року по 25 грудня 1986 року, тобто неповний жовтень, повний листопад та неповний грудень, то його пенсійну справу було приведено у відповідність до чинного законодавства, шляхом обчислення пенсії із заробітної плати за повний листопад 1986 року згідно з відомостями про її нарахування. У зв’язку з цим розмір пенсії з 01.04.2018 року складає 3702,60 гривень. (а.с.13)

Вважаючи зменшення розміру пенсії протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В силу положень ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 49 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон України № 796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 54 Закону України № 796-XII визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

При цьому умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

На момент призначення позивачу пенсії, тобто станом на 25.11.1991 умови та порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи визначалися Порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 № 1492 (далі – Порядок № 1492).

Пунктом 1 Порядку № 1492 було визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Для обчислення пенсій середньомісячний фактичний заробіток

визначається за будь-які 12 місяців підряд роботи у зоні

відчуження в 1986-1990 роках. У випадках коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше 12 місяців підряд, середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення її загальної суми за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Саме у відповідності до зазначеного порядку, ОСОБА_1 була призначена пенсія із заробітку, одержаного ним за роботу в зоні відчуження в період з в з 23 жовтня 1986 року по 25 грудня 1986 року. При цьому середній заробіток був визначений відповідачем шляхом ділення загальної суми заробітної плати за період з 23 жовтня 1986 року по 25 грудня 1986 року на 3 календарні місяці, що підтверджується матеріалами пенсійної справи (а.с.60-61).

Однак, 23.11.2011 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначена постанова набрала чинності з 01 січня 2012 року.

Таким чином, з 01 січня 2012 року механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі – Порядок № 1210).

Згідно з п. 1 Порядку № 1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п. 2 вказаного порядку заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Відповідно до пп.1 п.3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні.

Таким чином, починаючи з 01.01.2012 пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, обчислюються виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні.

В свою чергу суд відмічає, що ні Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ні інше законодавство України не передбачають права органу Пенсійного фонду України самостійно проводити перерахунок раніше призначеної пенсії у випадку виявлення невідповідності такого чинному законодавству, водночас, право особи на виплати, обчислені у неправильному розмірі, не може бути таким, що підлягає захисту.

Разом з тим, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011, Пенсійний фонд України було зобов'язано забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Як вбачається із матеріалів справи, саме на виконання вимог вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 відповідачем з 01.04.2018 було здійснено перерахунок позивачу пенсії виходячи із заробітної плати за повний календарний місяць роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження та з урахуванням наявних у пенсійній справі позивача документів, які є підставою для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, надавши їм правову оцінку, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо приведення пенсії ОСОБА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства України та здійснення перерахунку його пенсії згідно з нормами Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду справи доведено та підтверджено наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірність своїх дій щодо перерахунку пенсії позивача у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статями 6-9, 77, 90, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул.Назаренка, 31, м. Коростишів, Житомирська область; 12501; РНОКПП НОМЕР_1) до Коростишівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Гагаріна, 2, м. Коростишів, Житомирська область, 12501; код ЄДРПОУ 40380694) про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович