Рішення № 77578079, 02.11.2018, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 671/1394/18

Провадження № 2/604/452/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Підволочиськ цивільну справу за позовом Волочиської міської об’єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Волочиської міської об’єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 простягання збитків у розмірі 33982,96 грн. за самовільне використання земельної ділянки в м. Волочиськ по вул. Копачівській, 8, Хмельницької області, посилаючись на придбання останнім, як фізичною особою-підприємцем нежитлової будівлі, - адмінбудинку, за зазначеною вище адресою, та використання земельної ділянки площею 0,0982 га, на якій розташований цей об’єкт без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки. З огляду на вказане, враховуючи відмову відповідача у добровільному порядку відшкодувати завдані збитки, у позивача виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання сторони не з’явилися, про дату і час розгляду справи були повідомлені у встановленому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач, будучи повідомленим про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 17.08.2007 року на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі придбав нежитлову будівлю, - адмінбудинок, розташований в Хмельницькій області, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 8 (договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 17 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №2790). Право власності зареєстровано комунальним підприємством Волочиське районним БТІ 20.08.2007 року, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав №15638419 від 20.08.2007 року.

В силу вимог додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за №157/6445, в редакції від 30.05.2005 р., правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна є договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу (в даному випадку, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 17.08.2007 р.).

05.01.2012 р. ФОП ОСОБА_1 звернувся з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Волочиську по вул. Копачівській, 8.

Рішенням Волочиської міської ради № 11 від 13.01.2012 р. ФОП ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Волочиську по вул. Копачівській, 8. Пунктом 3 даного рішення ФОП ОСОБА_1 був зобов’язаний замовити в землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в трьохмісячний термін представити на розгляд сесії міської ради заключити договір оренди земельної ділянки з міською радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно п. г ч. 2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов’язані: виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальні власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права і землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, з системного аналізу норм законодавства, вбачається, що на ОСОБА_1 покладався обов’язок вчинення дій щодо укладення договору оренди земельної ділянки. Однак, останнім не було укладено договір оренди земельної ділянки в м. Волочиськ, вул. Копачівська (колишня вул. Примакова), 8, на якій розміщувалося придбане ним нерухоме майно, що свідчить про використання вказаної земельної ділянки без правовстановлюючого документу (договору оренди земельної ділянки).

З відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 16 січня 2017 року.

З аналізу положень ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що у разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до п. ґ ч.1 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 р., з наступними змінами, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у т. ч. неодержані доходи власників землі згідно п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами міських (міст обласного значення) рад.

Комісією по визначенню розмірів збитків землевласникам та землекористувачам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», Актом про визначення розміру збитків від 22.08.2017 року встановлено, що сума збитків, заподіяних Волочиській міській раді використанням без правовстановлюючих документів ОСОБА_1А земельної ділянки площею 0,0982 га по вул. Копачівській, 8, в м. Волочиську Хмельницької області за період з 17.08.2007 року по 22.08.2017 року становить 34722,48 грн.

Пунктом 2 розпорядження Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області №882/2017-р від 28.03.2017 р. рекомендовано ОСОБА_1 провести добровільне відшкодування Волочиській міській раді збитків в сумі 34722,48 грн.

В силу вимог п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Після нарахування суми збитків, було встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.07.2017 року право власності на нежитловий будинок адмінбудівлю, що знаходиться за адресою м. Волочиськ, вул. Копачівська, 8, набуло Публічне акціонерне товариство «Універсалбанк».

На підставі вищенаведеного, Волочиська міська рада листом №1579 від 09.11.2017 року здійснила прохання визначити розмір збитків, заподіяних Волочиській міській раді з 17.08.2007 року по 26.07.2017 року.

Комісією по визначенню розмірів збитків землевласникам та землекористувачам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», Актом про визначення розміру збитків від 23.11.2017 р. встановлено, що сума збитків, заподіяних Волочиській міській раді використанням без правовстановлюючих документів ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0982 та по вул. Копачівській, 8, в м. Волочиську Хмельницької області за період з 17.08.2007 року по 26.07.2017 року становить 33982, 96 грн.

Пунктом 2 розпорядження Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області №1167/2017-р від 23.11.2017 р. рекомендовано ОСОБА_1 провести добровільне відшкодування Волочиській міській раді збитків в сумі 33982, 96 грн.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 добровільно, Волочиській міській раді збитки відшкодовано не було, претензії №7/17 від 05 жовтня 2017 року та №3/18 від 02 березня 2018 року, залишено без відповіді та задоволення.

Пунктом «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України встановлено, що всі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, перебувають у комунальній власності.

Згідно ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 120 ЗК України, які кореспондуються з ст. 377 ЦК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

За таких обставин, з приписів ст. 123 ЗК України вбачається, що набуттю прав користування передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лиш після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування.

Статтею 211 ЗК України визначено, що у випадку порушення земельного законодавств винні особи несуть цивільну відповідальність.

Згідно ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останні орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники землекористувачі, в тому числі, і орендарі земельних ділянок при здійсненні господарське діяльності зобов’язанні дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавств, України.

Згідно п. а ч.2 ст.83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межа населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землям територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальне власності відповідно до цього Кодексу; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків, а п. д ст. 156 цього Кодексу визначає підставою для відшкодування збитків неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Таким чином, судом встановлено, що Волочиській міській об’єднаній територіальній громаді в особі Волочиської міської ради завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 33982,96 гривень, які спричинеі безпідставним (без оформлення договору оренди земельної ділянки) користуванням земельною ділянкою ОСОБА_1 та несплатою відповідачем плати за фактичне користування землею.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якшо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодуванням завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов Волочиської міської об’єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради слід задовольнити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.73Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 28 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 1, 13Закону України «Про оренду землі», ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 12, 90, 83, 116,120, 123, 125, 126, 152, 157, 206, 211 ЗК України, ст. ст. 377, 1166 ЦК України, ст. ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Волочиської міської об’єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради (код ЄДРПОУ 04060695, 31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88) до ОСОБА_1 (47851, Підволочиський район, м. Скалат, вул. Л. Курбаса, 53) про стягнення збитків, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волочиської міської об’єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради 33982 (тридцять три тисячі дев’ятсот вісімдесят дві) гривні 96 (дев’яносто шість) копійок збитків та 1762 (одну тисяча сімсот шістдесят дві) гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Сидорак Г.Б.