Рішення № 77578057, 01.10.2018, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1620/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування наказу про передання земельної ділянки у власність,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, посилаючись на те, що він є членом сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу садівників та землекористувачів «Ковпаківський» з 01 лютого 2013 року. 09 серпня 2013 року він звернувся до начальника Головного управління Держземагенства у Сумській області з заявою з необхідними документами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. У заяві він просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,12 га, для ведення садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення-саду, яка розташована за адресою: за межами населеного пункту на території Червоненської сільської ради на території сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу садівників та землекористувачів «Ковпаківський». Позивачу було відмовлено у зв’язку з тим, що земельна ділянка, яка планується до відведення, розташована на території міста Суми та відноситься до земель Сумського дендропарку, який включений в перелік державних дендрологічних парків Української РСР постановою Ради Міністрів УРСР від 07.01.1987 року за №2. Проте, на цій території відбувається надання земельних ділянок іншим громадянам у власність. На вищезазначеній території зареєстровано та надано у власність близько 40 земельних ділянок з кадастровими номерами 5924768700:01:002:1242, 5924768700:01:002:1238, 5924768700:01:002:1250, 5924768700:01:002:1225, 5924768700:01:002:1249, 5924768700:01:002:1248, 5924768700:01:002:1246, 5924768700:01:002:1236, 5924768700:01:002:1239, 5924768700:01:002:1247, 5924768700:01:002:1237, 5924768700:01:002:1253, 5924768700:01:002:1241, 5924768700:01:002:1268, 5924768700:01:002:1265, 5924768700:01:002:1209, 5924768700:01:002:1234, 5924768700:01:002:1210, 5924768700:01:002:1232, 5924768700:01:002:1233, 5924768700:01:002:1211, 5924768700:01:002:1118, 5924768700:01:002:0931, 5924768700:01:002:0930, 5924768700:01:002:1018, 5924768700:01:002:1017, 5924768700:01:002:1067, 5924768700:01:002:0827, 5924768700:01:002:0111, 5924768700:01:002:1125, 5924768700:01:002:1126, 5924768700:01:002:1208, 5924768700:01:002:1117, 5924768700:01:002:2114, 5924768700:01:002:2115, 5924768700:01:002:1110, 5924768700:01:002:1111, 5924768700:01:002:0859, 5924768700:01:002:0860, 5924768700:01:002:1108, 5924768700:01:002:1109. Оскільки земельні ділянки, у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення яких було відмовлено з підстав належності до земель Сумського дендропарку і земельні ділянки, дозвіл щодо відведення яких отримано іншими громадянами, знаходиться на одній території, у позивача постало питання щодо законності видачі таких наказів Головним управлінням Держземагенства у Сумській області. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Сумській області щодо надання земельних ділянок у власність, які розташовані на території земель Сумського дендропарку, з вищезазначеними кадастровими номерами. В подальшому свої вимоги позивач уточнив, просив визнатинезаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Сумській області щодо надання земельних ділянок у власність, які розташовані на території земель Сумського дендропарку, з кадастровим номером 5924788700:01:002:1236.

У судове засідання позивач та його представник ОСОБА_3 не з’явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду був повідомлений належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перенесення розгляду справи у зв’язку з зайнятістю в іншому процесі, однак суд вважає причину неявки представника в судове засіданні неповажною, тому вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача та його представника, які належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в судове засідання не з’явився, в своїй заяві Головне управління Держгеокадастру просило слухати справу у відсутності представника. В своєму запереченні Головне управління Держгеокадастру заперечували проти позову, вважаючи, що при винесенні оспорюваних наказів щодо надання земельних ділянок у власність не було допущено порушень вимог закону.

Від представника притягнутого до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2, власника спірної земельної ділянки - ОСОБА_4 надійшла заява розглядати справу у його відсутність за наявними матеріалами у справі, проти позову заперечував.

З’ясувавши правові позиції сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу садівників та землекористувачів «Ковпаківський» з 01 лютого 2013 року, що підтверджується протоколом загальних зборі(арк.с.7).

08 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до начальника Головного управління Держземагенства у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.( арк.с.9).

Відповідно до наданої відповіді Головним управлінням Держземагенства у Сумській області від 20.08.2013 року №3988/13-07 ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У вказаній відповіді зазначалося, що відповідно до інформації від 15.08.2013 року за № 4026/01-25-2764, наданої Управлінням Держземагенства у Сумському районі Сумської області, землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки, розташовані на території м. Суми та відносяться до земель Сумського дендропарку, який включений в перелік державних дендрологічних парків. Головне управління не може надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у власність. (арк.с.10).

Відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Сумській області від 28 лютого 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність земельна ділянка загальною площею 0,1200 гектара, кадастровий номер 5924788700:01:002:1236, для індивідуального садівництва надана у власність ОСОБА_5О.( арк.с.50).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23 серпня 2016 року земельна ділянка загальною площею 0,1200 гектара, кадастровий номер 5924788700:01:002:1236, цільове призначення - для індивідуального садівництва, належить ОСОБА_2, який притягнутий по справі в якості третьої особи.( арк.с.233).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

У відповідності з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У відповідності з ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

У відповідності з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України).

У відповідності з ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Припинення права власності можливо з підстав, визначених у гл. 25 Цивільного кодексу України, зокрема, у разі відчуження власником свого майна, відмови власника від права власності, знищення майна, викупу пам’яток культурної спадщини, реквізиції, конфіскації, звернення стягнення за зобов’язаннями тощо.

Відповідно до п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, вимога про визнання незаконними та скасування наказів про передання земельних ділянок у власність задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності з ст. ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем на надано належних доказів на підтвердження того, що оспорюваними наказами порушено право позивача на безоплатне отримання земельної ділянки. Обґрунтовуючи своїх вимоги позивач послався на те, що територія земельного масиву, де знаходиться земельна ділянка, щодо якої йому відмовлено у виділенні, відноситься до земель Сумського дендропарку, який включений в перелік державних дендрологічних парків, отже, не може бути виділена позивачу для ведення садівництва.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що, хоча земельна ділянка знаходиться в межах земельного масиву, що відноситься до земель Сумського дендропарку, який включений в перелік державних дендрологічних парків, відповідачем були видані накази про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність іншим громадянам.

Разом з тим, суду не надано належних доказів на підтвердження того, що земельні ділянки, щодо яких позивачу відмовлено у виділенні у власність, відноситься до земель Сумського дендропарку, який включений в перелік державних дендрологічних парків. Таким чином, заборони виділення земельних ділянок в цьому земельному масиві не було.

Земельна ділянка загальною площею 0,1200 гектара з кадастровим номером 5924788700:01:002:1236 належить відповідно третій особі по справі ОСОБА_2 Третя особа є належними набувачем цієї земельної ділянки, придбала її на підставі договору купівлі-продажу у ОСОБА_5, якому земельна ділянка виділена на підставі оспорюваного наказу.

Отже, задоволення позовних вимог іскасування оспорюваного наказу Головного управління Держземагенства у Сумській області про передання земельних ділянок у власність не може потягнути за собою визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, і такі вимоги взагалі не ставляться позивачем. Дія оспорюваного наказу вичерпана самим фактом його видання і його подальше скасування не тягне за собою визнання недійним договору купівлі продажу між ОСОБА_5та ОСОБА_2

Отже, визнання недійснимнаказу Головного управління Держземагенства у Сумській області від 28 лютого 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1200 гектара, з кадастровими номерами 5924788700:01:002:1236, яка була надана у власність ОСОБА_5, на даний час позбавлене правового змісту і не може потягнути за собою будь-яких правових наслідків, в тому числі позбавлення ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, а тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 12,81 ЦПК України, ст. 321,328, 391 ЦК України,ст. ст. 116,118 Земельного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа – ОСОБА_2 про скасування наказу про передання земельної ділянки у власність - за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя