Вирок № 7757804, 18.12.2008, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №1-282/2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2008 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого-судді Обідняка В.Д.

Секретаря Ковальчук Г.М.

З участю прокурора Хамець Л.М.

Адвоката ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, директора ПАП „Вітамир", раніше не судимого, гр. України, -

за ознаками ст. ст. 209 ч. 1, 212 ч. 1, 364 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 працюючи на посаді директора ПАП „Вітамир" на протязі травня 2005 року по жовтень 2006 року вчинив умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, та призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах.

Злочин підсудним вчинено за таких обставин.

Підсудний працюючи директором ПАП „Вітамир" і маючи в підпорядкуванні найманих працівників, будучи податкових агентом, діючи умисно, з корисливих мотивів, грубо порушуючи п.п. 4.2.1., 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1, 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року вчинив умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах.

Зокрема, протягом травня 2005 - жовтня 2006 років, при виплаті заробітної плати працівникам підприємства та оплаті за оренду земельних паїв, пайовикам було нараховано та утримано з працівників і пайовиків 207183, 55 грн. податку з доходів фізичних осіб. Однак, ОСОБА_2 , в порушення п.п. 4.2.1., 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1, 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року, при наявності руху коштів на рахунках в банку протягом 2005 року в сумі 1711165, 09 грн., та протягом 2006 року в сумі 4486731, 09 грн., маючи на меті ухилення від сплати до бюджетів податків умисно не перерахував суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 207183, 55 грн., а обігові кошти використав на інші потреби підприємства, внаслідок чого до бюджетів недопоступило податків та обов'язкових платежів на загальну суму 207183, 55 грн.

Свою вину в судовому засіданні підсудний не визнав і пояснив, що дійсно працюючи на посаді директора ПАП „Вітамир" на протязі травня 2005 року по жовтень 2006 року не умисно, а у зв"язку з виробничими потребами не перераховував до місцевих бюджетів податків та обов'язкових платежів на загальну суму 207183, 55грн, оскільки дані кошти витрачались на придбання пального, корму, зерна і інших необхідних матеріальних цінностей для існування та роботи ПАП „Вітамир". В подальшому при поступленні грошей на рахунок підприємства мав поступово сплачувати заборгований податок.

Хоча підсудний своєї вини в судовому засіданні не визнав, його винуватість повністю доведена в судовому засіданні і підтверджується наступними доказами:

Показаннями свідка ОСОБА_3 , який ствердив суду, що у 2005-2006 роках працював головним бухгалтером ПАП „Вітамир". При нарахуванні заробітної плати працівникам ПАШІ „Вітамир" з останніх утримується податок з доходів фізичних осіб, який до кінця місяця підприємство зобов"язане було сплатити до місцевих бюджетів по місцю проживання працівників. Всього в період з травня 2005 року по 01.11.2006 року у ПАП „Вітамир" виникла заборгованість з сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 207 183, 55 грн., який був фактично утриманий з заробітної плати, однак не перерахований в місцеві бюджети. Перерахування не проводилось в зв"язку з недостатністю вільних обігових коштів на рахунках підприємства. В 2005 році оборот по рахунках ПАПП „Вітамир" в банках складав 1 711 165 грн. обігових коштів, в 2006 році відповідно - 4 486 731 грн. Однак, ці кошти були спрямовані по вказівці ОСОБА_2 на фінансово-господарську діяльність ПАПП „Вітамир", а саме придбання паливно-мастильних матеріалів, оплату внесків до Пенсійного Фонду та фондів соціального страхування, виплату заробітної плати та інші господарські цілі.

Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПАП „Вітамир" від 05.05.2005 року. /а.с. 22т.1/.

Наказом №1 від 11.05.2005 року про призначення директором ПАП „Вітамир" ОСОБА_2, /а.с. 46 т.1/.

Актом № 1794/23/32636395 від 31.10.2006 року про результати виїзної планової перевірки приватного агропромислового підприємства „Вітамир" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.05.2005 року по 31.08.2006 року, відповідно до якого за період з 01.01.2005 року по 30.08.2006 року нараховано 227227, 85 грн. податку з доходів фізичних осіб, в тому числі по актах закупівлі ТМЦ - 3365 грн., по виплачених сумах за виконані роботи 2035 грн., по нарахованих доходах громадян за оренду землі 5228 грн. Перераховано до бюджету 20 044, 30 грн. Кредитовий залишок по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.09.2006 року складав 207183, 55 грн./а.с. 24-38 т.1/.

Довідкою № 38 від 18.10.2006 року про результати планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ПАП „Вітамир" за період з 1.01.2005 року по 30.08.2006 року відповідно до якого за період з 01.01.2005 року по 30.08.2006 року нараховано 227227, 85 грн. податку з доходів фізичних осіб, в тому числі по актах закупівлі ТМЦ - 3365 грн., по виплачених сумах за виконані роботи 2035 грн., по нарахованих доходах громадян за оренду землі - 55228 грн. Перераховано до бюджету 20044, 30 грн./а.с. 39-42 т.1/.

Розрахунком повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб по ПАП „Вітамир" відповідно до якого за період з травня 2005 року по серпень 2006 року по ПАП „Вітамир" всього нараховано 227227, 85 грн. податку з доходів фізичних осіб, перераховано до бюджету 20 044, 30 грн., залишок несплаченої суми податку станом на 01.09.2006 року складає 207 183, 55 грн./а.с. 43 т.1/.

Довідкою про рух коштів на рахунках в банку ПАП „Вітамир" за 2005 рік відповідно до якої загальний обіг коштів ПАП „Вітамир" за період II-IV кварталів 2005 року складав 1 711165, 09 грн./а.с. 52 т.1/.

Довідкою про рух коштів на рахунках в банку ПАП „Вітамир" за 2006 рік відповідно до якої загальний обіг коштів ПАП „Вітамир" за період I-IV кварталів 2006 року складав 4 486 731, 09 грн./а.с. 53 т.1/.

Довідкою про рух коштів 301 „Каса" по ПАП „Вітамир" за 2005 рік, відповідної до якої за період II-IV кварталів 2005 року рух коштів по касі підприємства складав 1282 250, 94 грн./а.с. 54 т.1/.

Довідкою про рух коштів 301 „Каса" по ПАП „Вітамир" за 2006 рік, відповідної до якої за період I-IV кварталів 2006 року рух коштів по касі підприємства складав 1383727, 53 грн./а.с. 55 т.1/.

Таким чином винуватість підсудного знайшла своє підтвердження в судовому засідання, а його дії слід правильно кваліфікувати за ст. 212 ч. 1 України, як умисне ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб, який входить в систему оподаткування, введений у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов’язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 пред"явлено обвинувачення за ст. 212 ч. 1 КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 247 729, 8 грн.. Однак в судовому засіданні встановлено, що слідчим при пред"явленні обвинувачення ОСОБА_2 було допущено арифметичну помилку і замість суми 207 183, 55 грн. зазначено 247 729, 8 грн., а тому суд при дослідженні доказів правильно встановив і зменшив обвинувачення ОСОБА_2 з 247 729, 8 грн. до 207 183, 55 грн., що є значним розміром.

Крім того, ОСОБА_2 органами досудового слідства пред"явлене обвинувачення за ст. ст. 209 ч. 1 та 364 ч.2 КК України, а саме, що ОСОБА_2 працюючи на посаді директора ПАП „Вітамир" протягом 2005-2006 років внаслідок ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 247729, 8 грн вчинив легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом та зловживання службовим становищем, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам громадян.

Однак, суд вважає, що ОСОБА_2 слід виправдати за ст. ст. 209 ч. 1, 364 ч.2 КК України за недоказаністю виходячи з наступних підстав.

Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 15.04.2005р. «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом відповідно до абзацу четвертого ст. 1, ст. 2 Закону N 249-IV "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та диспозиції ч. 1 ст. 209 КК України належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом.

Пунктом 10 зазначеної постанови Пленуму не можуть вважатись одержаними внаслідок вчинення передикатного діяння кошти або інше майно, якими особа не заволоділа (які не отримала) шляхом вчинення злочину, а які вона незаконно утримала, приховала, не передала державі за наявності обов'язку це зробити, а саме: кошти, не сплачені як податки, збори...

Крім цього, приміткою 1 до ст. 209 КК України суспільно-небезпечним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох і більше років (за винятком діянь, передбачених статтями 207 і 212 Кримінального кодексу України) ... та внаслідок якого незаконно одержані доходи.

Таким чином, кваліфікація злочинних дій ОСОБА_3»юка В.М. за ст. 212 ч. 1 КК України не є передикатним злочином для ст. 209 ч. 1 КК України.

Крім цього, згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 08.10.2004р. «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» суб'єктом ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб, справляння якого з 1 січня 2004 р. передбачено Законом від 22 травня 2003 p. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", має визнаватися згідно з п. 1.15 ст. 1 цього Закону податковий агент— фізична особа або працівник податкового агента— юридичної особи чи її філії, відділення або іншого відокремленого підрозділу, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника.

Пунктом 10 зазначеної постанови Пленуму - умисне неутримання чи неперерахування до бюджету до 1 січня 2004 р. службовою особою підприємства, установи, організації — джерела виплати доходу— сум прибуткового податку з громадян, справляння якого передбачалося Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 p. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", має кваліфікуватись як зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК України.

Отже, при кваліфікації злочинних дій ОСОБА_3»юка В.М. , які були вчинені ним протягом травня 2005 - жовтня 2006 років за ст. 212 ч. 1 КК України не має необхідності одночасно кваліфікувати його дії за ст. 364 ч.2 КК України.

При обранні міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному суд не знаходить. Обставини, що пом'якшують покарання підсудному, суд визнає, що вперше судиться, позитивно характеризується.

Керуючись ст. ст. 323, 324. 327 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 212 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення права обіймати посади наділені організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на один рік.

ОСОБА_2 за ст. ст. 209 ч. 1, 364 ч.2 КК України -виправдати.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити раніше обраний підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.