Ухвала суду № 77578033, 18.10.2018, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1019/16-к

Провадження № 1-кс/589/2218/18

УХВАЛА

18 жовтня 2018 року м. Шостка

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Сидорчук О.М., отримавши клопотання прокурора Шосткинської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про арешт майна в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200110002360 від 27.12.2014 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З тексту клопотання, в т.ч., з прохальної частини, вбачається, що прокурор просить накласти арешт на автозаправні станції, розташовані за адресами: вул. Некрасова, 6, м. Шостка та вул. Шевченка, 45, м. Шостка, а також на банківські рахунки ТОВ "Дорпостач".

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Клопотання не містить достатнього обгрунтування необхідності арешту майна не підозрюваного, а іншої (третьої) особи, не обгрунтовано, чому дана третя особа має відповідати за дії підозрюваного.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати.

Відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

З юридичної точки зору автозаправна станція це сукупність нежилових приміщень, земельних ділянок та рухомих речей, які мають свого власника (володільця).

Між тим, в тексті клопотання використовується техніко-економічний термін "автозаправна станція", тобто, прямо не вказано, які нежитлові приміщення, земельні ділянки та рухоме майно необхідно заарештувати. Додані до клопотання витяги (ксерокопії) з Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру речових прав на нерухоме майно виготовлені в січні та лютому 2015 роки - більш трьох з половиною років тому та актуальної інформації не містять.

Банківські рахунки, щодо яких також наявно клопотання про арешт, самі по собі не є майном, майном є грошові кошти, що обліковуються на даних рахунках. Однак, в тексті клопотання розмір коштів, що обліковуються на банківських рахунках, не вказаний, тобто, встановити співмірність з розміром заподіяної шкоди не виявляється можливим.

Відповідно до частини 3 статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 170, 171, 172 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про арешт майна в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200110002360 від 27.12.2014 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України повернути прокурору для усунення недоліків у строк сімдесят дві години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М.Сидорчук