Рішення № 77577871, 22.10.2018, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/223/18

Справа № 582/480/18

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2018 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Петен Я.Л.,

за участю секретаря – Климась С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, с. Засулля Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2, м. Лубни Полтавської області, до Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (Деркачівський старостинський округ), с. Вільшана Недригайлівського району Сумської області, ОСОБА_3, м. Лебедин Сумської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з даним позовом та просять суд ухвалити рішення, яким визнати за ними право по 1/4 частині на спадщину за законом по спадковій трансмісії, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер 23 червня 2002 року, у вигляді земельної частки (паю), площею 3,57 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташованої на території Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (Деркачівського старостинського округу) і належала ОСОБА_5, спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_4.

Ухвалою від 07.05.2018 провадження у справі відкрито, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.05.2018.

Ухвалою від 12.07.2018 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, подану представником позивача ОСОБА_6, в якій він просив визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на 1/2 частину земельної частки (паю) площею 3,57 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цих часток в натурі, розташованої на території Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, що складає спадщину за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_7, померлого 03.07.2002, що належала ОСОБА_5.

Вказаний позов обґрунтований тим, що після смерті спадкодавця - ОСОБА_7, який помер 03 липня 2002 року в с. Засулля Лубенського району Полтавської області, відкрилась спадщина у виді 1/2 земельної частки (паю) площею 3,57 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (Деркачівський старостинський округ), яка належала ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0142212. Однак, позивачі не можуть оформити спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 та отримати свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки сертифікат про право на земельну частку (пай) серії СМ № 0142212, виданий ОСОБА_5, у них відсутній. Захистити своє право в інший спосіб, крім звернення до суду з даним позовом, позивачі не мають можливості.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та їхній представник ОСОБА_6 у судове засідання не прибули, останній подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі його та позивачів. При вирішенні заявлених вимог покладається на розсуд суду (а.с.162).

Представник Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, відповідача по справі, у судове засідання не прибув, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати без його участі (а.с.174).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, надав суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.63).

Справу розглянуто у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У зв'язку із визнанням відповідачами обставин, які наведені позивачами у позовній заяві на підтвердження своїх вимог, суд вважає, що ці обставини не підлягають доказуванню і оцінює їх як достовірні докази.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, пересвідчившись, що визнання відповідачами позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів), вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 03 березня 1968 року в селі Єрківці, Хорольського району Полтавської області, що підтверджується копією паспорта серії НО № 948759, виданого Лубенським МВ УДМС України в Полтавській області 12 грудня 2013 року (а.с.5).

Згідно свідоцтва про народження серії V-УР № 0027638 його батьками зазначені: у графі «батько» - ОСОБА_7, у графі «мати» - ОСОБА_8 (а.с.15).

Позивач ОСОБА_2 народився 21 червня 1971 року в селі Засулля, Лубенського району Полтавської області, що підтверджується копією паспорта серії НН № 684425, виданого Лубенським МРВ УМВС України в Полтавській області 24 червня 1998 року (а.с.6).

Згідно свідоцтва про народження серії І-АВ № 280122 його батьками зазначені: у графі «батько» - ОСОБА_7, у графі «мати» - ОСОБА_8 (а.с.14).

22 листопада 1999 року в селі Засулля, Лубенського району Полтавської області, померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 357701 (а.с.7).

Відділом у Недригайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 28.09.2017 за вих. № 780/168-17, надано розрахунок вартості земельної частки (паю), відповідно до якого, на підставі розпорядження голови Недригайлівської районної державної адміністрації Сумської області «Про затвердження земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах» ОСОБА_5 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0142212 розміром 3,57 в умовних кадастрових гектарах, який зареєстровано за номером 212 від 27.02.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Недригайлівською районною державною адміністрації членам САПТЗТ «Зоря» (а.с.16-17).

З довідки, виданої Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області 28.02.2016 за вих. № 652 вбачається, що останнім місцем проживання ОСОБА_5, яка померла 22 листопада 1999 року було АДРЕСА_1. На час її смерті в господарстві були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, чоловік, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, син, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, невістка, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, онук (а.с.10).

Із копії спадкової справи, наданої на запит суду Другою Лубенською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 листопада 1999 року в селі Засулля, Лубенського району Полтавської області, заведена спадкова справа № 583/1999 за заявою ОСОБА_3, відповідача по справі (а.с.115-127), та видано останньому свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВАР 517101. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з однієї другої частини земельної частки (паю) у землі, яка перебуває в колективній власності САПТЗТ «Зоря» Недригайлівського району Сумської області загальним розміром 3,57 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належних померлій ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0142212, виданого Недригайлівською РАД 21.02.1997 року, зреєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), за № 212.

Таким чином, після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 листопада 1999 року, спадщину прийняли її чоловік, ОСОБА_4, дід позивачів по справі, та ОСОБА_7, батько позивачів по справі, оскільки вони на момент смерті спадкодавця проживали разом з нею, а також ОСОБА_3, дядько позивачів по справі, оскільки останній у визначений законодавством строк подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

23 червня 2002 року ОСОБА_4 помер в селі Засулля, Лубенського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 218476 (а.с.8).

З довідки, виданої Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області 12.02.2016 за вих. № 257 вбачається, що останнім місцем проживання ОСОБА_4, який помер 23 червня 2002 року було АДРЕСА_1. На час його смерті в господарстві були зареєстровані та проживали: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, син, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, невістка, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, онук (а.с.11).

Із копії спадкової справи, наданої на запит суду Другою Лубенською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після смерті ОСОБА_4, який помер 23 червня 2002 року в селі Засулля, Лубенського району Полтавської області, заведена спадкова справа № 732/2002 за заявою ОСОБА_3, відповідача по справі (а.с.128-149), та видано останньому свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВАО 554600. У спадковій справі також мається заява ОСОБА_2, онука померлого, який приймає спадщину ОСОБА_4 замість померлого сина, а його батька, ОСОБА_7. Також є заява ОСОБА_8, яка відмовляється від спадщини чоловіка, на користь синів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, позивачів по справі. Однак, ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини в установленому законом порядку до нотаріуса не подавав.

Після померлого 23.06.2002 ОСОБА_4, залишилось фактично два спадкоємці, які, відповідно до вимог закону, прийняли спадщину: ОСОБА_7, батько позивачів, який заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав, але проживав з померлим на день смерті, а тому є таким, що вступив в управління та володіння майном померлого відповідно до вимог чинного на той час законодавства (ст. 549 ЦК УРСР 1963 року), та ОСОБА_3, відповідач по справі, який у встановлений законодавством строк подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_7, батько позивачів, помер 03 липня 2002 року в селі Засулля, Лубенського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 218478 (а.с.9).

З довідки, виданої Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області 12.02.2016 за вих. № 256 вбачається, що останнім місцем проживання ОСОБА_7, який помер 03 липня 2002 року було АДРЕСА_1. На час його смерті в господарстві були зареєстровані та проживали: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, дружина, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, син (а.с.12).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), наданих приватним нотаріусом Недригайлівського районного нотаріального округу, ОСОБА_9, спадкова справа після смерті 03.07.2002 року ОСОБА_7, не заводилась, заповіт відсутній (а. с. 59, 60).

Таким чином, після померлого 03.07.2002 ОСОБА_7, спадщину прийняли його син, ОСОБА_2, один із позивачів по справі, та дружина, ОСОБА_8, мати позивачів, оскільки вони фактично вступили в управління та володіння майном померлого, бо були зареєстровані та проживали з останнім на день його смерті.

При цьому, ОСОБА_8, направила до суду належним чином засвідчену заяву, в якій зазначила, що відмовляється від своєї частки спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_7 на користь сина ОСОБА_2, просить здійснювати розгляд справи без її участі (а. с. 172).

Відомості щодо прийняття спадщини ОСОБА_1, іншим позивачем, як після батька, ОСОБА_7, так і після діда, ОСОБА_4, матеріали справи не містять.

На даний час позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 бажають оформити спадщину після смерті померлого діда ОСОБА_4, та померлого батька, ОСОБА_7, однак, при оформленні спадщини виявилося, що оригінал сертифікату на земельну частку (пай) серії СМ № 0142212, виданий ОСОБА_5, було втрачено, про що опубліковано оголошення в пресі (а.с.19).

Оскільки на даний час зазначений сертифікат втрачено, а одержати його дублікат в компетентних органах неможливо у зв'язку з смертю власника, позивачі не можуть отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на 1/2 земельної частки (паю).

При зверненні до нотаріуса щодо питання оформлення спадщини, позивачам було відмовлено у цьому шляхом винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с.18).

Оскільки зазначені правовідносини виникли під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року, необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ч.1, 2 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно з ст. 549 ЦК УРСР 1963 року вважається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 560 ЦК УРСР 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Ст. 561 цього ж кодексу визначає, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Дана стаття не встановлює граничного строку, протягом якого спадкоємець, який прийняв спадщину повинен звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва.

Статтею 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах спадкування»).

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Беручи до уваги, що лише один з позивачів, а саме ОСОБА_2, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7, який помер 03 липня 2002 року в с. Засулля Лубенського району Полтавської області, на одну другу частину земельної частки (паю) площею 3,57 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (Деркачівський старостинський округ), яка належала ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0142212, але у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, то позов підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення суду буде підставою для оформлення права позивача ОСОБА_2 на одну другу частину цієї земельної частки (паю), а в іншій частині позовних вимог позивача ОСОБА_1, необхідно відмовити.

Вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат, позивачами не заявлялась, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, с. Засулля Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2, м. Лубни Полтавської області, до Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (Деркачівський старостинський округ), с. Вільшана Недригайлівського району Сумської області, ОСОБА_3, м. Лебедин Сумської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на одну другу частину земельної частки (паю) площею 3,57 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (Деркачівський старостинський округ), яка належала ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0142212, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, який помер 03 липня 2002 року в с. Засулля Лубенського району Полтавської області.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.п. 5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України від 15.12.2017, до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Повне рішення складене 01 листопада 2018 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Я. Л. Петен