Рішення № 77577222, 29.10.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/8482/18

Провадження №2-о/592/226/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., секретар судового засідання – Шипиленко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи свою заяву тим, що він є оперуповноваженим КМСД Липово- Долинського РВ УМВС України в Сумській області, з 23.06.2014 р. по 30.07.2014 р., на підставі наказів керівника антитерористичного центру СБУ від 06.04.2014 р. №33/55Т, від 08.04.2014 р. №33/75Т, наказу МВС України від 28.05.2014 р. №488-ДСК та наказу Липово-Долинського РВ УМВС України в Сумській області від 23.06.2014 р. №21о/с-дск, починаючи з 23.06.2014 р., перебував у відрядженні в ГУМВС України в Донецькій області з подальшою дислокацією у місті Красний Лиман Донецької області, де приймав участь у бойових діях. У кінці лютого – на початку березня 2014 р. перекинуті з Російської Федерації війська без розпізнавальних знаків окупували Кримський півострів. З цього моменту фактично розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України. 11.07.2014 р. згідно журналу бойових дій та на виконання службового наказу, група працівників УМВС у кількості 40 чоловік, до складу якої входив він, близько 13 год. на трьох автомобілях виїхали з м. Красний Лиман до м. Сіверськ Донецької області. На в'їзді до м. Сіверськ групу розділили на три частини для проведення зачистки даною населеною пункту. ОСОБА_2, в якій знаходився він, пересувалася автомобілем STEYR 1-608, н.з. 190271. Рух групи по радіостанції корегував працівник МВС. Близько 20:10 год., службовий автомобіль наїхав на замаскований вибуховий пристрій, унаслідок вибуху якого було смертельно травмовано майора міліції ОСОБА_3 та отримали тілесні ушкодження прапорщик міліції ОСОБА_4, прапорщик міліції ОСОБА_5, які перебували в кабіні автомобіля та у подальшому були евакуйовані військовослужбовцями ЗС України у супроводі лікаря СМ3 УМBС С ОСОБА_6, а група 14.07.2014 р. виконувала завдання в м. Сіверськ, після чого була направлена до м. Красний Лиман Донецької області. У наслідок вибуху він також отримав тілесні ушкодження та потребував медичної допомоги, проте в м. Сіверськ лікаря не було, а лікар групи ОСОБА_6 повіз тяжко поранених. У зв'язку з цим медична допомога йому не надавалася. У подальшому він з отриманими під час вибуху тілесними ушкодженнями звертався в м. Красний Лиман до лікарні, проте йому відмовилися надавати медичну допомогу та видавати відповідні довідки щодо отриманих ним тілесних ушкоджень. Згідно довідки 05 05.2016 р. №2056, виданої УКЗ ГУНЕП, він з 23.06.2014 р. по 01.08.2014 р. виконував завдання у забезпеченні державної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності під час бойових на території Донецької та Луганської областей. Відповідно до оперативної інформації Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ станом на 17:00 год. 11.07.2014 р.протягом доби збройними формуваннями Російської Федерації на території Донецької області скоєно десять обстрілів блокпостів та позицій підрозділів Збройних сил України в н.п. Сіверське, Розсипне, Маринівка Донецької області. На закладеному збройними формуваннями РФ фугасі підірвався БТР-80 в районі н.п. Червона Заря Шахтарського району Донецької області. Згідно інформації в статті "АТО на Донбасі: у МОЗ підрахувати загиблих, армія атакувала бойовиків. Є жертви" від 11.07.2014 р., що розміщена у виданні "СК" па територіях на сході України, які захопили під свій контроль бойовики, серед цивільного населення загинули 478 осіб. 1392 - поранені. Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров'я України. Ураінці 10.07.2014 р. підрозділи Збройних Сил України спільно з бійцями добровольчих батальйонів "Дніпро-2" і "Донбас" почали наступ у районі села Карлівка, яке знаходиться за 30 км від Донецька. Шість російських вертольотів перетнули повітряний кордон України і зайшли на відстань до чотирьох кілометрів. За інформацією СНБО, бойовики намагаються створити "вікно" для відступу до Росії на кордоні з Україною. Станом на 13:31 год. 10 липня 2014 року бойовики покинули Сіверськ Донецької області під натиском Збройних Сил України. В результаті бою біля села Карлівка Донецької області знищено два танки бойовиків. Загинув один боєць Збройних Сил України, ще один отримав легке поранення. Дані статті, як і ціла низка іншої інформації, що міститься на сторінках Інтернет-видань та в офіційних джерелах, підтверджують участь у бойових діях регулярних військ Російської Федерації в районі м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області, і саме цим військам протистояли група працівників УМВС України, в якій він проходив військову службу. Відповідно до свідоцтва про хворобу № 406 від 29.12.2016 р.,- тілесні ушкодження, що сталися у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, під час вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, охорони і забезпечення громадського порядку, отримані 11.07.2014 р. в результаті вибуху невстановленого вибухового пристрою. Згідно з довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №911372 від 09.12.2018 р.,- у нього встановлена третя група інвалідності. Отже, саме в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий Російською Федерацією проти України, він отримав поранення 11.07.2014 р. поблизу м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області. У зв’язку з цим просить встановити юридичний факт поранення при виконанні обов’язку військової служби 11.07.2014 р. поблизу м.Сіверськ Бахмутського району Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Заінтересована особа ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Міністерства соціальної політики України, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник заінтересованої особи,- Російської Федерації, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи шляхом відправлення копії заяви та копій доданих до неї документів на адресу Посольства Російської Федерації в Україні за адресою: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомили, відзив або заперечення на заяву не надали.

Суд, заслухавши пояснення заявника та його представника, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до довідки, виданої Краснолиманським міським відділом Головного управління МВС України в Донецькій області від 17.07.2014 р. №7590,- ОСОБА_1 о/у КМСД Липово-Долинського РВ УМВС України в Сумській області, з 23.06.2014 р. по 30.07.2014 р., на підставі наказів керівника антитерористичного центру СБУ від 06.04.2014 р. №33/55Т, від 08.04.2014 р. №33/75Т, наказу МВС України від 28.05.2014 р. №488-ДСК та наказу Липово-Долинського РВ УМВС України в Сумській області від 23.06.2014 р. №21о/с-дск, починаючи з 23.06.2014 р. дійсно перебував у відрядженні в ГУ МВС України в Донецькій області, де приймав участь у проведенні антитерористичної операції, визначеної ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» (а.с.27).

З довідки, виданої Управлінням кадрового забезпечення ГУ НП в Сумській області №3055 від 05.05.2016 р., вбачається, що ОСОБА_1, відповідно до наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 27.07.2014 р. №72, з 23.06.2014 р. по 01.08.2014 р. безпосередньо виконував завдання у забезпеченні державної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.28).

Згідно довідки, виданої Костянтинівським міським відділом ГУ МВС України в Донецькій області,- ОСОБА_1 дійсно у період з 16.01.2015 р. по 16.02.2015 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції: смт.Нижнє-1 Попаснянського району Луганської області, м.Костянтинівка Донецької області (а.с.29).

21.12.2016 р. УМВС України в Сумській області було складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 11.07.2014 р. Відповідно до висновку було встановлено отримання заявником травми та у подальшому погіршення стану здоров’я у вигляді – «Стійкі наслідки мінно-вибухової травми голови, контузії головного мозку (2014 р.). Посттравматичний церебральний арахноїдит. Посттравматична дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. Двостороння пірамідна недостатність. Стійкий цефалгічний синдром. Симпато-адреналові кризи 1-2 рази в тиждень. Виражений вести- булоатактичний синдром. Гіпомнестичний синдром. Астенотривожно-невротичний синдром оперуповноваженого КМСД Липово-Долинського РВ УМВС, капітана поліції ОСОБА_1 вважати таким, що сталися у період проходження служби при виконанні службових обов’язків, під час вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, охорони і забезпечення громадського порядку, в результаті вибуху невстановленого вибухового пристрою 11.07.2014 р. Взято на облік та складено акт за формою –Н-1 (а.с.75-86).

З висновку за матеріалами додаткового спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, який мав місце 11.07.2014 р. в м.Сіверськ Донецької області, затвердженого Головою ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області ОСОБА_7 14.12.2016 р., встановлено, що груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком, який мав місце 11.07.2014 р. в м.Сіверськ Донецької області, під час якого згідно пояснень, наданої медичної документації, отримав травму та у подальшому погіршився стан здоров’я капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого КМСД Липоводолинського РВ, стався з останнім у період проходження служби при виконанні службових обов’язків, під час вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, охорони і забезпечення громадського порядку (а.с.87-95).

21.12.2016 р. Головою ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області ОСОБА_8 затверджено акт №1132/31/05-16 про нещасний випадок капітана міліції ОСОБА_1, відповідно до якого винесено висновок про отримання травм та у подальшому погіршення стану здоров’я у вигляді – «Стійкі наслідки мінно-вибухової травми голови, контузії головного мозку (2014 р.). Посттравматичний церебральний арахноїдит. Посттравматична дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. Двостороння пірамідна недостатність. Стійкий цефалгічний синдром. Симпато- адреналові кризи 1-2 рази в тиждень. Виражений вестибуло-атактичний синдром. Гіпомнестичний синдром. Астено-тривожно-невретичний синдром» оперуповноваженого КМСД Липово-Долинського РВ УМВС, капітана міліції ОСОБА_1 вважати такими, що сталися у період проходження служби при виконанні службових обов’язків, під час вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, охорони і забезпечення громадського порядку, в результаті вибухового пристрою 11.07.2014 р. (а.с.96-100).

Зі свідоцтва про хворобу №405 від 29.12.2016 р. вбачається, що захворювання ОСОБА_1 пов’язане з проходженням служби в ОВС (а.с.107-109).

Відповідно до постанови військово-лікарської комісії про придатність до військової служби, - ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.110).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №121443 від 12.01.2017 р., ОСОБА_1 було встановлено 60 % втрати професійної хвороби (а.с.111-112).

З посвідчення, виданого Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (а.с.114).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п’ятому - восьмому цієї статті; застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.

Відповідно до ст.4 цього закону, у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховної Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Наведене підтверджується прийнятими Верховною Радою України та Президентом України актами, якими фактично встановлено факт збройної агресії Російської Федерації проти України.

Так, 15 квітня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

27 квітня 2015 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, в якому зазначено наступне: Україна залишається об'єктом воєнної агресії з боку Російської Федерації, яку вона здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац 1 Звернення); Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України визнати Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» визнати терористичними організаціями (абзаци 6 та 8 Звернення); міжнародне співтовариство закликано визнати факт агресії проти України, окупації її території і посилити вимоги щодо повернення до міжнародно визнаних кордонів України, запобігши створенню небезпечного прецеденту у вигляді грубого порушення світового порядку та системи безпеки, що склалися після Другої світової війни (абзац 12 Звернення).

В подальшому Верховна Рада України Постановою від 21.04.2015 р. схвалила текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», у абзаці 1 пункту 1 якої констатовано, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року. У вказаній Заяві також зазначено, що і фактично, і юридично збройна агресія Російської Федерації проти України триватиме до повного відведення з території України всіх підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, включно з підтримуваними нею найманцями, та повного відновлення територіальної цілісності України; крім того, наведено численні факти порушень Російською Федерацією своїх міжнародних зобов'язань, посягань на територіальну цілісність України, на які, в тому числі посилається і заявник в обґрунтування необхідності встановлення відповідного юридичного факту судом.

Крім того, Президент України Указом від 24 вересня 2015 року №555 ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України» та затвердив Воєнну доктрину України, в якій визнано та зафіксовано факт збройної агресії Російської Федерації проти України.

Верховною Радою України прийнято постанову від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.124 Конституції України, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) зазначено, що частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч.1 та п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.

Обставини, які свідчать про факт збройної агресії Російської Федерації проти України є загальновідомим фактом, що його закріплено державою на законодавчому рівні і тому, на підставі ч.3 ст.82 ЦПК України, не потребують доказуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Апеляційного суду Сумської області, а саме №591/3016/16-ц від 27.03.2017 р., яке набрало законної сили.

За таких обставин, суд вважає встановленим, що внаслідок саме збройної агресії Російської Федерації був поранений заявник, а тому порушено невід’ємне право на життя.

Факт поранення ОСОБА_1 під час виконання обов’язку військової служби встановлений у визначеному законом порядку та підтверджений відповідними доказами, які були досліджені у судовому засіданні, а тому враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 89, 200, 209, 229, 256, 258-259, 263-265, 294, 299, 300, 315-319 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт поранення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов'язку військової служби 11.07.2014 р. поблизу м.Сіверськ Бахмутського району Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення – 02.11.2018 р.

Суддя В.Б. Князєв