Ухвала суду № 77576491, 10.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13821/18

Провадження № 2/522/7542/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

10 жовтня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

за участю секретаря Іскрич В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (65082, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (67571, Одеська область, Лиманський р-н, с.Фонтанка, вул.. Терешкової, 27) про визнання співвласника квартири на першочерговий викуп, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (65082, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (67571, Одеська область, Лиманський р-н, с.Фонтанка, вул.. Терешкової, 27) про визнання співвласника квартири на першочерговий викуп.

У ході судового засідання від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на долю загальною площею 31,1 кв.м. в квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яка належить відповідачу ОСОБА_2, але знаходиться у власності ОСОБА_3

Яка обґрунтована тим, що спільним сумісним майном є нерухоме майно, а саме доля у квартирі за адресою АДРЕСА_3. Одна доля 45,6 кв.м належить позивачу ОСОБА_1, а інша відповідачу ОСОБА_2 площею 31,1 кв.м. Перед судовим засіданням ОСОБА_1 стало відомо, що долю ОСОБА_2 було продано без її повідомлення та згоди, ОСОБА_3, який виступив іпотекодавцем по кредитному договору на 58000 умовних одиниць під залог спірної частки нерухомого майна, а саме долі в квартирі. Оскільки він майже одразу перестав сплачувати кредит банк звернувся до суду. Рішенням суду позовні вимоги банку були задоволені в повному обсязі. На сьогоднішній день розглядається ще одна справа між банком та ОСОБА_3, заявник вважає, що і це рішення буде на користь банку, оскільки ОСОБА_3 із ще однією особою узяли кредит у розмірі 58000 у.о. і не повертають. Таким чином, спірна власність може відійти у власність банка. ОСОБА_3 не у змозі повернути навіть маленьку частку цієї позики. Рішення по справі банка проти ОСОБА_3 :?1)522/16620/13-ц, провадження 2/522/2223/14 від 01.07.13 ОСОБА_4; 2)522/16620/13-ц , провадження 2-п/522/215/18 від 22.06.18 ОСОБА_4 У зв'язку із чим, невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 1-2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими частиною 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи . Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно з п.п. 1,3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов’язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову - є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Беручи до уваги предмет спору та враховуючи обставини викладені в заяві про забезпечення позову, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо забезпечення позову у обраний ним спосіб, оскільки з матеріалів справи вбачається наявність об'єктивного спору між сторонами та з метою усунення загрози неможливості або утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлений на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 149,150,153,154,353-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на долю загальною площею 31,1 кв.м. в квартирі за адресою: АДРЕСА_4, яка належить відповідачу ОСОБА_2, але знаходиться у власності ОСОБА_3

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред’явлення до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» три роки.

Ухала направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень, справа 522/13821/18, веб-адреса: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.Ю. Бойчук