Постанова № 7757623, 18.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-2432/09/0570

час прийняття постанови: 12-10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Смагар С.В.

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія цінних паперів», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2009 року № 0000013500/0

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Акціонерного товариства закритого типу «Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО», м. Донецьк

за участю представників:

від позивача: Манько Р.М. – за дов. від 20.01.2009р.

від відповідача: Петрова А.Г., Басс О.В. – за дов. від 16.03.2009р.

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустрія цінних паперів» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2009 року № 0000013500/0 (з урахуванням зміни позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для прийняття спірного рішення з огляду на те, що отримані за простим векселем кошти не є безповоротною фінансовою допомогою у зв'язку із банкрутством підприємства, яке є його емітентом.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, письмових заперечень суду не надала.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія цінних паперів» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31762536, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

З 28 листопада 2008 року по 14 січня 2009 року відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 21 січня 2009 року № 59/22-0/31762536 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки заступником керівника податкового органу (відповідача у справі) 30 січня 2009 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000013500/0, яким визначене податкове зобов’язання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 688194 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 458796 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 229398 грн.

Правовою підставою визначення податку спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР(надалі – Закон № 334).

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем визначений підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181).

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 1 січня 2006 року по 30 червня 2008 року відповідачем встановлено його заниження позивачем на загальну суму 1835183 грн., у тому числі півріччя 2007 року на 1835183 грн. 40 коп., 3 квартали 2007 року на 1835183 грн. 40 коп. Завищення доходу у 1 півріччі 2007 року встановлено від операцій з векселями у додатку К3 до декларації з податку на прибуток підприємства на суму 1835183 грн. 40 коп.

В акті перевірки відповідача зазначає, що в порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 позивачем не включено до складу валового доходу, відображеного в деклараціях з податку на прибуток у рядку 01.6 «інші доходи», суму коштів у розмірі 1835183 грн. 40 коп., яка отримана від АТЗТ «Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО» (третя особа у справі) у 2 кварталі 2007 року.

Як вбачається з акту перевірки, порушення було встановлено при перевірці договору купівлі-продажу цінних паперів від 25 травня 2007 року № Д0507/101, згідно якого позивач продав, а третя особа у справі купила простий вексель № 66335720663724, який емітований ЗАТ «Донецький завод хімічного машинобудування», дата складання векселю 6 жовтня 2003 року, дата погашення векселю 6 жовтня 2008 року, номінальна вартість векселю 2000000 грн., курсова вартість векселю 1835183 грн. 40 коп. Сума договору його сторонами визначена у розмірі 1835183 грн. 40 коп.

Згідно з актом прийому-передачі від 25 травня 2007 року відбувався перехід права власності на вексель, емітований ЗАТ «Донецький завод хімічного машинобудування», від позивача до третьої особи. На виконання умов договору від 25 травня 2007 року третя особа перерахувала на рахунок позивача грошові кошти в сумі 1835183 грн. 40 коп. з призначенням платежу «оплата за вексель згідно договору № Д0507/101 від 25.05.07 без ПДВ» чотирма платіжними дорученнями.

Як встановлено судом, ЗАТ «Донецький завод хімічного машинобудування» було оголошено банкрутом та рішенням господарського суду Донецької області від 15 січня 2007 року – ліквідовано; 26 січня 2007 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ЗАТ «Донецький завод хімічного машинобудування».

Всі вищенаведені обставини не заперечуються сторонами у справі, внаслідок чого не підлягають доказуванню.

Враховуючи вищезазначене, позивачем з третьою особою був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, а саме простого векселю, який емітований ЗАТ «Донецький завод хімічного машинобудування», після ліквідації емітента.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 Закону № 334 валовий дохід включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Пункт 7.6 статті 7 Закону № 334 регулює оподаткування операцій з цінними паперами, відповідно до підпункту 7.6.1 якого платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22 липня 2009 року у справі № 36/123пд було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Індустрія цінних паперів» до АТЗТ «Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство ДАНКО» про визнання недійсним договору від 25 травня 2007 року № Д0507/101. Дане судове рішення набрало законної сили 6 жовтня 2009 року відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищенаведеними судовими рішеннями у господарській справі встановлено, що спірний договір від 25 травня 2007 року був підписаний сторонами в силу волевиявлення учасників договору, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору, внаслідок чого відсутні підстави для визнання недійсним. Під час розгляду справи господарським судом був досліджений оригінал простого векселю, що був предметом спірного договору, та не виявлено дефекту форми даного векселя, або будь-який інших підстав, які б позбавляли його вексельної сили, зокрема, ліквідації векселедавця, діючим законодавством не передбачено. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що вексель втрачає статус цінного паперу з моменту ліквідації юридичної особи – емітента, а також є відсутніми докази визнання векселя таким, що не має вексельної сили (рішення суду).

З урахуванням встановлених судовими рішеннями обставин, суд не приймає посилання відповідача на те, що простий вексель № 66335720663724, який емітований ЗАТ «Донецький завод хімічного машинобудування» та проданий позивачем третій особі, не має статусу цінного паперу.

Ухвалюючи дане судове рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно з підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334 безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності тощо.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем відповідачу під час перевірки не були надані документи щодо купівлі позивачем простого векселю № 66335720663724, який емітований ЗАТ «Донецький завод хімічного машинобудування». Також позивачем під час перевірки не були надані документи бухгалтерського та податкового обліку за період з 1 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року. Зазначені документи не були надані позивачем і суду під час розгляду даної справи.

Суд зазначає, що позивачем суду не надано жодного доказу, який би підтверджував, що отримані кошти за договором купівлі-продажу цінних паперів від 25 травня 2007 року не є сумою безповоротної фінансової допомоги, і що є підстави вважати, що дані кошти можуть бути повернуті позивачем, що б спростувало висновки податкового органу.

Суд дійшов висновку, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія цінних паперів» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2009 року № 0000013500/0 відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 січня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 22 січня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.