Рішення № 77575623, 22.10.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3257/16-ц

Провадження № 2/496/307/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого – судді Дранікова С.М.

При секретарі - Мірошнікової О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом Громадської організації «Одеська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, громадська організація «Одеська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок», звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь матеріальні збитки у загальному розмірі 198474,07 грн. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 07.12.2014 року, близько 21 год. 50 хв. Керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить позивачу, рухаючись на 45 км + 931 м. автодороги Кіровоград – Полтава, зі сторони м. Кіровоград в напрямку м. Первомайськ Миколаївської області, на території Новоукраїнського району, Кіровоградської області, будучи завчасно проінформованим про погіршення дорожніх та погодних умов, порушуючи правила дорожнього руху України, рухаючись по обледенілій проїзній частині дороги, не впорався з керуванням та не вжив заходів до зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, у результаті чого допустив занос з наступним виїздом на смугу зустрічного руху, де в подальшому сталося його перекидання. При перекиданні автомобіль НОМЕР_1 отримав значні технічні ушкодження. Згідно висновком експертного авто товарознавчого дослідження №1531 від 26 травня 2016 року, вартість матеріальних збитків завданих власнику автомобілю НОМЕР_1, яка становить 198474,07 грн. В зв’язку з чим, позивач просить стягнути на його користь завдану матеріальну шкоду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач не був матеріально відповідальною особою, а тому не повинен відшкодовувати завдану автомобілю шкоду.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила той факт, що відповідач ОСОБА_1 працював в Громадської організації «Одеська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок» з вересня 1996 року по лютий 2015 року на посаді водія. Між організацією і ОСОБА_1 було укладено договір про матеріальну відповідальність ще в 1996 році, коли він був водієм на автомобілі «Ніва», в подальшому організація наказами покладала обов’язки, щодо користування транспортними засобами. Також був наказ про прийняття ОСОБА_3 автомобіля НОМЕР_1, який після аварії був проданий за 57000 гривень.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що відповідач працював в організації та був прийнятий на роботу в 1996 році. Також свідок пояснив, що на сьогоднішній день він не знає про те, хто повинен заключати договорі про матеріальну відповідальність і також він не компетентний знати про всіх водіїв, які працюють в організації.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом №53-к по Одеської облради УТМР від 16.09.1996 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду водія ВАЗ «НІВА» - 21213 з 19.06.1996 року.

07.12.2014 року о 21:50 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить Одеській обласній організації «Українського товариства мисливців і рибалок», рухаючись на 45 км. + 931м. автодороги Кіровоград - Полтава, зі сторони м. Кіровоград в напрямку м. Первомайськ Миколаївської області, на території Новоукраїнського району, Кіровоградської області, будучи завчасно проінформованим про погіршення дорожніх та погодних умов, порушуючи при цьому вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б,д) Правил дорожнього руху України (п.1.5. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. п.2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), проявив особисту неуважність і безпечність, не врахував стан дорожніх та погодних умов, (зимової пори року і мінусової температури), рухаючись по обледенілій проїзній частині дороги, що значно впливало на зчеплення шин коліс автомобіля з проїзною частиною, маючи реальну можливість знизити швидкість для стабілізації напрямку керованого автомобіля, в порушення п.12.1 ПДР України - («під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»), застосував невірні навики управління транспортним засобом, не впорався з керуванням та не вжив заходів до зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, у результаті чого допустив занос автомобіля з наступним виїздом на смугу зустрічного руху, де в подальшому сталося його перекидання.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які були пасажирами автомобіля MITSUBISHI L-200, отримали тілесні ушкодження.

Вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25.11.2015 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 2 роки, на підставі ст.. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 роки. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.05.2016 року вирок в частині призначеного покарання було залишено без змін. Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.05.2016 року та вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25.11.2015 року набрали чинності.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до висновку №1531 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля НОМЕР_1 від 26.05.2015 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля, пошкодженого при ДТП складає 198474 грн.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За клопотанням відповідача в справі призначалася судово-почеркознавча експертиза, з метою встановлення справжності підпису відповідача в наказі про постановку на облік вказаного автомобілю та призначення відповідача відповідальним за його експлуатацію, зберігання та утримання. Експертиза не була проведена у зв’язку з ненаданням стороною позивача оригіналу зазначеного наказу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, в зв’язку з тим, що відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля матеріальна шкода була завдана у розмірі 198474 грн., позивач в своєму позові вказав 198474,07 грн., в зв’язку з чим суд задовольняє позов відповідно до висновку. Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо відсутності матеріальної відповідальності за спричинену шкоду у зв’язку з не укладенням ним відповідного договору, оскільки він визнаний винним в скоєнні ДТП, в наслідок якої було пошкоджене майно відповідача, тобто матеріальну шкоду спричинено саме його діями, а тому відповідальність настає за правовими підставами, передбаченими ст..ст. 1166,1187,1188 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Громадської організації «Одеська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Громадської організації «Одеська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок» матеріальні збитки в сумі 198474 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в сумі 1984,74 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 1 листопада 2018 року.

Суддя Драніков С.М.