Ухвала суду № 77575097, 22.10.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4184/18

Провадження № 2-з/488/44/18

УХВАЛА

іменем України

22.10.2018 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Селіщева Л.І., розглянувши заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідачів – Миколаївської міської ради та ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державне підприємство «Миколаївське лісове господарство», в обґрунтування якого вказав наступне.

Пунктом 38 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 17/40 від 08.11.2007 р. ОСОБА_2 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1 000 кв.м. за рахунок земель ДП «Миколаївське лісове господарство», з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по провулку Менделєєва, 15 у м. Миколаєві.

Пунктом 18, 18.2 розділу 4 рішення Миколаївської міськради № 22/57 від 14.03.2008 р. було затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 1 000 кв.м. за рахунок земель ДП «Миколаївське лісове господарство», для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд по провулку Менделєєва, 15 у м. Миколаєві.

На підставі вищевказаних рішень 04.11.2008 року ОСОБА_2 отримав Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 139485 з кадастровим номером 4810136600:05:001:0023.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину від 19.04.2016 року № 2-264 та від 21.04.2016 року № 2-268 вказану земельну ділянку успадкувала донька ОСОБА_2 - ОСОБА_2 — ОСОБА_3 та оформлено право власності на останню, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.04.2016 року внесено записи № 14303357 та № 14257511.

У подальшому вказану земельну ділянку поділено на дві земельні ділянки, у тому числі ділянка № 1 площею 893 кв.м, з кадастровим номером 4810136600:05:001:0086 та ділянка № 2 площею 107 кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:001:0087, та на них оформлено право власності, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.04.2017 року вчинено записи № 20049836 та № 20050203.

Позивач вважає, що зазначені рішення Миколаївської міськради були прийняті із порушенням вимог чинного законодавства, і просить:

* визнати незаконними та скасувати пункти 18, 18.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради №22/57 від 14.03.2008, якими затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 1000 кв.м по пров. Менделєєва, 15 у місті Миколаєві;

* визнати недійсний виданий ОСОБА_2, державний акт про право власності на земельну ділянку по пров. Менделєєва, 15, з кадастровим №4810136600:05:001:0023 серії ЯЗ №139485, який 04.11.2008 зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010800101850 Управлінням Держкомзему у м. Миколаїв.

*скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №20049836 від 13.04.2017 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:001:0087 по пров. Менделєєва 15 за ОСОБА_4.

*витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 893 кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:0086 по пров. Менделєєва, 15 в місті Миколаєві.

*витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 107 кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:0087 по пров. Менделєєва, 15 в місті Миколаєві.

08.10.2018 року в порядку забезпечення позову у даній справі заступник керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 подав заяву, в якій просив накласти арешт на спірну земельну ділянку та заборонити будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії зі спірною земельною ділянкою, у тому числі, укладати договори та вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, та виконувати на ній будівельні роботи. Також прокурор просив заборонити Управлінню ДАБІ у Миколаївській області та Управлінню ДАБК Миколаївської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні та дозвільні дії щодо виконання будівельних робіт на спірній земельній ділянці, у тому числі реєструвати декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки.

Свою заяву заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 мотивував тим, що до ухвалення рішення у даній справі відповідачі чи інші особи можуть вчинити дії щодо відчуження чи передачі в користування спірної земельної ділянки, що в свою чергу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Дослідивши заяву та подані до неї матеріали, приходжу до висновку, що вона є обґрунтованою і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 про забезпечення позову — задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 488/4184/18, та накласти арешт на земельну ділянку площею 893 кв.м, що розташована по провулку Менделєєва, 15 в місті Миколаєві, з кадастровим номером 4810136600:05:001:0086;

- накласти арешт на земельну ділянку площею 107 кв.м, що розташована по провулку Менделєєва, 15 в місті Миколаєві, з кадастровим номером 4810136600:05:001:0087.

Крім цього, заборонити:

- ОСОБА_2 — ОСОБА_3, РНОКПП: НОМЕР_1, та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії із земельними ділянками з кадастровими номерам 4810136600:05:001:0086 та 4810136600:05:001:0087, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки та виконувати на ній будівельні роботи;

- Управлінню Державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області та Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні та дозвільні дії щодо виконання будівельних робіт на земельних ділянках, розташованій по провулку Менделєєва, 15 в місті Миколаєві, з кадастровими номерами 4810136600:05:001:0086 та 4810136600:05:001:0087, у тому числі реєструвати декларації про готовність об'єкта до експлуатації;

- Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок, розташованої по провулку Менделєєва, 15 в місті Миколаєві, з кадастровими номерами 4810136600:05:001:0086 та 4810136600:05:001:0087.

Ухвала підлягає негайному виконанню з часу її постановлення.

Ухвалу для виконання направити до Центру надання адміністративних послуг Вітовської районної державної адміністрації, Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, Управлінню Державного архітектурно-будівельного інспекції у Миколаївській області та ОСОБА_2 — ОСОБА_3

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.І. Селіщева