Рішення № 77574695, 22.10.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/3537/18

2/465/2203/18

РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2018 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартинишин М.О.

при секретарі Потюк В.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_3 районної адміністрації ЛМР, як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, з участю третьої особи – ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 районна адміністрація ЛМР, як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги мотивує тим, що дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, розпорядженням від 24.01.2018 року №26-од голови Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області тимчасово влаштована на виховання у сім’ю ОСОБА_2. Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Мати дитини ОСОБА_6 померла. Відповідно до листа від 09.02.2018 року №К-01.22/46-Л-030 Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області ОСОБА_5 ухиляється від виконання батьківських обов’язків щодо доньки. Наказом від 12.01.2018 року №02-од служби у справах дітей Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, поставлена на облік, як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах.ОСОБА_5 не бере участі у вихованні дитини, не провідує дитину, не цікавиться здоров’ям дитини, успіхами у вихованні, морально не підтримує та матеріально не утримує доньку. Враховуючи висновок ОСОБА_3 районної адміністрації ЛМР, як органу опіки та піклування від 04.06.2018 №35-4226 просить позбавити батьківських прав ОСОБА_5 відносно доньки ОСОБА_4 та стягувати з ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, одержувач ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, не повідомив про причини неявки, хоча належно повідомлений про час та місце слухання справи, наслідки неявки. Суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вказала, що являється тіткою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дитина проживає з нею.Просила позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_4, серії 1-ИД № 245077 її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Мати дитини ОСОБА_6 померла 12 січня 2018 року, що вбачається з свідоцтва про смерть серія І-ИД №229085.

Дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, розпорядженням від 24.01.2018 року №26-од голови Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області тимчасово влаштована на виховання у сім’ю ОСОБА_2.

Як вбачається з листа від 09.02.2018 року №К-01.22/46-Л-030 Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області ОСОБА_5 ухиляється від виконання батьківських обов’язків щодо доньки.

Наказом від 12.01.2018 року №02-од служби у справах дітей Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, поставлена на облік, як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах.

Дитина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає з тіткою - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, в сім’ю якої влаштована відповідно до розпорядження першого заступника голови Бережанської районної державної адміністрації від 24.01.2018 року №26-од «Про зміну форми тимчасового влаштування малолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3».

Відповідно до інформаційної довідки від 01.06.2018 року, малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує дитячий клуб «садок ОСОБА_7 Ля» з 06.03.2018 року. Вихованням дитини займається тітка, ОСОБА_2 в сім’ї котрої проживає дівчинка. Батька дитини у дитячому закладі не бачили жодного разу.

ОСОБА_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, запрошений 17.05.2018, повторно 31.05.2018 на засідання комісії з питань захисту прав дитини, однак не прибув та не повідомив причини відсутності.

Як вбачається з висновку ОСОБА_3 районної адміністрації ЛМР, як органу опіки та піклування від 04.06.2018 №35-4226 ОСОБА_3 районна адміністрація ЛМР, як орган опіки та піклування, виходячи з інтересів малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини від 31.05.2018 року протокол №11вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_5 відносно його малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із ст. 164 СК України, мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Відповідно до абз.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з наведеного, враховуючи ті обставини, що відповідач байдуже ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, ухиляється від виховання дитини, не піклується про моральний, фізичний та психологічний розвиток дитини, суд вважає, що позов підставний, ґрунтується на вимогах закону та підлягає до задоволення.

Згідно із ч.2, 3 ст.166 Сімейного Кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ґрунтуються на вимогах закону та підлягають до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 76, 77, 79, 141, 259, 263-265, 268, 273, 273 ЦПК України, ст.ст. 150, 152, 155, 164, 165, 180, 183 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягувати з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, одержувач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, починаючи з 12.06.2018 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць, відповідно до ст. 430 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 судовий збір в дохід держави у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 02.11.2018 року.

Суддя Мартинишин М.О.