Рішення № 77573251, 01.11.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/564/18

Провадження №: 2/332/567/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі

Головуючого судді: Марченко Н.В.

при секретарі: Фурдак В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом АТ КБ „Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

УСТАНОВИВ:

26.02.2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 25.03.2011року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8000 грн. Відповідач погодився на те, що заява на отримання кредиту разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку становить між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг, про що свідчить його заява від 25.03.2011.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 30.11.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 85682,35 грн. , із яких: 7788,10 грн. заборгованості за кредитом, 69887,95 грн. заборгованості за відсотками, 3450 грн. пені і комісії, а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 4056,30 грн. (процентна складова). Указану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з*явився, направив до суду заяву в якій просить розглянути позов без їх участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідачка в судовому засіданні заявила, що отримували картку один раз. Перевипущену карту не отримувала та нею не користувалась. Суму 8000 грн. вона також не отримувала. Також вважає, що ніяких кредитних правовідносин з відповідачем вона не має. Також просила застосувати строки позовної давності.

Представник відповідачки проти позовних вимог заперечує в тому числі просить застосувати строки позовної давності.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким , що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.03.2011 ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про видачу кредитної картки, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає договір про надання банківських послуг.(а.с.8) Вподальшому картка перевипускалась , та дія останньої перевипущенної картки закінчується останнього дня 08.2016. (а.с. 97)

Згідно змісту вказаної заяви від 25.03.2011, підписаної ОСОБА_2, вона погодилась, що вказана заява разом із пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено право банка проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, а саме у виписці по картрахунку відповідно до п. 4,9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, вважається, що клієнт прийняв нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Цьому праву Банка кореспондується обов’язок клієнта, передбачений п.2.1.1.5.3 та 2.1.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг: отримувати виписки про стан картрахунку і про здійснені операції по картрахунку та у разі незгоди із змінами Правил та/або Тарифів надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість за договором

Пунктами 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг Банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картку, його вид і строк дії визначені в Заяві і пам’ятці клієнта, підписанням яких клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття карткового рахунку, зазначена в розділі «відмітки Банку» заяви.

Підписання даного договору являється прямою і безумовною згодою держателя платіжної картки відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком

Погашення кредиту – поповнення карткового рахунку держателя здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на картковий рахунок, а також шляхом договірного списання з інших рахунків клієнта (п.2.1.1.5.5 Умов і правил).

Строки і порядок погашення кредиту (кредитного ліміту) по платіжній картці з установленим мінімальним обов’язковим платежем наведений в пам’ятці клієнта, яка являється невід’ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і часткою заборгованості по кредиту. Строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці (п.2.1.1.12.3, 2.1.1.12.5 Умов і правил).

За користування кредитом Банк нараховує проценти в розмірі, установленому Тарифами із розрахунку 360 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6 Умов і правил).

За положенням п.2.1.1.2.11,2.1.1.2.12 Правил користування платіжною карткою строк дії картки зазначено на лицьовій стороні карти (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня, зазначеного місяця. По закінченню строку дії картка подовжується Банком на новий строк шляхом надання клієнту нової картки з новим строком дії, за умови, що раніше не надійшло письмова заява Держателя картки про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності на рахунку грошових коштів.

Як вбачається із витягу із особового рахунку ОСОБА_1 , станом на 30.11.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 85682,35 грн. , із яких: 7788,10 грн. заборгованості за кредитом, 69887,95 грн. заборгованості за відсотками, 3450 грн. пені і комісії, а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 4056,30 грн. (процентна складова).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Відповідно до умов договору, укладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1, кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки. Строк дії останньої перевипущенної картки визначений до 31 серпня 2016 року.

Таким чином, аналізуючи норми ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України слід дійти висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ст.ст.1049, 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання вправі заявити вимоги про повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Заперечуючи проти позову, відповідач просила, у тому числі про застосування строків позовної давності.

Зважаючи на те, що умовами кредитного договору передбачений обов'язок позичальника щомісячно погашати кредит і відсотки у розмірі 7% від залишку кредиту, з урахуванням положень ст.ст. 261, 530, 631 ЦК України на користь кредитора підлягає стягненню та частина позики, що підлягала сплаті разом з нарахованими процентами, а також несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Із наданого Банком розрахунку вбачається, що станом на 31.11.2017 року ОСОБА_1 має прострочену заборгованість 85682,35 грн. , із яких: 7788,10 грн. заборгованості за кредитом, 69887,95 грн. заборгованості за відсотками, 3450 грн. пені і комісії, а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 4056,30 грн. (процентна складова).

Строк сплати простроченої заборгованості за тілом кредиту, відсотками, пенею і комісією настав до 26.02.2015 року (дата останнього платежу 28.02.2015), відповідач просив про застосування строків позовної давності, а тому, у відповідності з вимогами ст. 267 ч.5 ЦК України у стягненні зазначеної простроченої заборгованість на користь банку слід відмовити у зв’язку із спливом позовної давності.

Проте, за щомісячними платежами, строк сплати яких настав після 28 лютого 2015 року, а за пенею після 28 лютого 2017 року у відповідності з умовами договору, графіком погашення кредиту і наданими Банком розрахунку останній має право на стягнення 69687,53 грн., із яких:

224,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту, розмір якої з урахуванням строків позовної давності визначається як різниця загальної заборгованості за кредитом 7788,10 грн. станом на 30.11.2017 року і простроченої станом на 28.02.2015 року заборгованості у сумі 7563,57 грн.;

68563 грн. - несплачені проценти, нараховані з 28.02.2015 року і до 31.11.2017 року, які визначаються як різниця загальної заборгованості за процентами 69887,95 грн. станом на 31.11.2017 року і загальної заборгованості за процентами станом на 28.02. 2015 року у розмірі 1324,95грн.;

900 грн. – пені, нарахованої з 28.02.2017 року до 31.11.2017 року, яка визначається як різниця загальної заборгованості з пені комісії 3450 грн., нарахованої станом на 31.11.2017 року і заборгованості станом на 28.02.2017 року у розмірі 2550 грн.,

Вимоги Банку про стягнення з позичальника крім пені додаткових штрафів задоволенню не підлягають.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення .

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачена сплата штрафів (500 грн. + 5% від ціни позову) як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003 цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Враховуючи зміст вказаних пунктів кредитного договору, суд вважає, що в даному випадку неустойка у вигляді штрафів і пені, нарахована в один і той же період, є одним і тим же видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим не підлягає стягненню пеня 500 грн. штрафів (фіксованої частини) і 4056,30 грн. процентної складової.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, на рахунок для погашення заборгованості - 29092829003111, МФО № 305299 заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.03.2011 року в розмірі 69687 грн. 53 коп., з яких 224,53 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 68563 грн. – заборгованість за процентами нарахованими з 28.02.2015 року по 30.11.2017 рік, 900 грн. – пені нарахованої з 28.02.2017 року по 30.11.2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 понесені судові витрати в сумі 1762 грн. на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, на рахунок погашення заборгованості - 29092829003111, МФО № 305299.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Марченко