Рішення № 77573177, 29.10.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

29.10.2018

Справа № 2/331/1297/18

№ 331/4401/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2018 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Антоненко М.В.

за участю секретарі Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, звернулася до суду із позовом в якому вказує на те, що 18.04.1977р. її на підставі наказу № 44 від 12.04. 1977р. було прийнято в Запорізькій філіал інституту „Укрміськбудпроект", який зараз має назву ОСОБА_2 підприємство „ОСОБА_2 проектний інститут „ Запоріжцивільпроект", на посаду техніка в ГПВ.

01.12.2014 року її було звільнено за власним бажанням з посади начальника відділу кадрів ДП „ДПІ „Запоріжцивільпроект" на підставі наказу № 147-к від 01.12.2014р.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 116 КЗпП України вбачається, що строки розрахунку при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно до статті 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В день звільнення відповідач ОСОБА_2 підприємство «ОСОБА_2 проектний інститут «Запоріжцивільпроект» не провів, згідно ст. 116 КЗпП виплати всіх сум, що належать позивачу ОСОБА_1

У зв'язку з тим, що на підприємстві заробітна плата не виплачувалась, на дату звільнення перед позивачем виникла заборгованість з заробітної плати, що підтверджують видані судові накази Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, а саме: № 2-н/331/706/13 від 15.11.2013р., № 2-н/331/889/13 від 10.12.2013 р., № 2-н/331/11/14 від 14.01.2014 р., № 2-н/331/706/13 від 06.02.2014 р., № 2-н/331/512/14 від 29.04.2014 р., № 2-н/331/589/14 від 26.05.2014 р., № 2-н/331/676/14 від 13.06.2014 р., № 2-н/331/1070/14 від 28.08.2014 р., № 2-н/331/1146/14 від 15.09.2014 р., № 2-н/331/1321/14 від 08.10.2014 р., № 2-н/331/1555/14 від 27.11.2014 р., № 2-н/331/66/15 від 22.01.2015 р.

Заробітна плата була єдиним джерелом доходів позивача ОСОБА_1 Позивач проживаю одна у гуртожитку.

Несвоєчасна виплата заробітної плати, відсутність розрахунку при звільнені, ігнорування судових наказів про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за весь період роботи з 01.09.2013р. по 01.12.2014р. на її користь є значним порушенням її прав відповідачем, що призвело до моральних страждань, втрати нормального життя і вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вищенаведені обставини вважає дії відповідача грубим порушенням норм трудового законодавства і має право на присудження грошової компенсації за порушення строку виплати заробітної плати.

Відповідно до ст. 47, 116 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільнені всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації проводяться в день звільнення.

Відповідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку працівникові.

На підставі ст. 34 Закону України „Про оплату праці" у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати працівникам проводиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішенням Конституційного Суду України 22 лютого 2012р. №4-рп/2012 роз'яснено, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого їм органу, є триваючим правопорушенням, а отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 „Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку. Виходячи з виплати за останні два календарні місяці роботи, що перебувають події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно із п.5 Порядку нарахування виплат у випадках збереження середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Нарахування та утримання військового збору визначається п. п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10, розділу XX ПКУ за ставкою 1,5 % від об'єкта оподаткування. Податковим агентом, відповідальним за нарахування та сплату до бюджету військового збору є відповідач.

Згідно „Довідки про середню заробітну плату (дохід)" № 14 від 14.01.2015 року надану позивачу ОСОБА_1 в ДП „ДПІ „Запоріжцивільпроект" розмір її середньоденної (середньогодинної ) заробітної плати за жовтень - листопад 2014 року становить 212,55 грн.

Період для обчислення середньоденної заробітної плати за період жовтень-листопад 2014 року - 8927,06грн.

Фактично відпрацьованих робочих днів за період жовтень - листопад

2014 року - 42 дні.

Загальний термін затримки виплати заробітної плати рахується з 16 червня 2016 року по 23 липня 2018 року і складає 525 днів.

Нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати працівнику при звільнені згідно ст. 117 КЗпП України складає: 212, 55 грн. х 525 днів = 111 588,75 грн.

Розрахунок податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати: 111588,75 грн. х 15% = 16 738,31 грн.

Розрахунок військового збору, який утримується з нарахованої виплати: 111588,75 грн. х 1,5 % = 1673,83 грн.

Середній розрахунок за час затримки виплати заробітної плати працівнику при звільнені згідно ст. 117 КЗпП України після утримання податку з доходів фізичних осіб і військового збору складає:

111 588,75 грн. - 16738,31 грн. - 1673,83 грн. = 93 176,61 грн.

Всього середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати , що підлягає виплаті позивачу складає - 93176,61 грн. (дев'яносто три тисячі сто сімдесят шість грн., 61 коп.)

На підставі вищевикладеного просить суд стягнути з Державного підприємства „ОСОБА_2 проектний інститут "Запоріжцивільпроект" (код ЄДРПОУ 05482972) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 16.06.2016 р. по 23.07.2018 року у розмірі 93176,61 грн. (дев'яносто три тисячі сто сімдесят шість грн. 61 коп.)

В судовому засіданні від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

ДП „ОСОБА_2 проектний інститут „Запоріжцивільпроект" належним чином було повідомлено про час та місце судового засідання, представник відповідача до суду не з’явився, про причину неявки суд не повідомив.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв’язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 47 Кодексу Законів про працю, обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі статтею 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

У відповідності до п.2 Порядку обчислення середнього заробітку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

У відповідності до п. 3 «Порядку» при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки.

У відповідності до п. 8 «Порядку», нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. ( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою KMN 1398 ( 1398-99-п) від 30.07.99).

Фактичні обставини справи підтверджуються письмовими доказами, вивченими та оголошеними в судовому засіданні: копіями судових наказів № 2-н/331/706/13 від 15.11.2013р., № 2-н/331/889/13 від 10.12.2013 р., № 2-н/331/11/14 від 14.01.2014 р., № 2-н/331/706/13 від 06.02.2014 р., № 2-н/331/512/14 від 29.04.2014 р., № 2-н/331/589/14 від 26.05.2014 р., № 2-н/331/676/14 від 13.06.2014 р., № 2-н/331/1070/14 від 28.08.2014 р., № 2-н/331/1146/14 від 15.09.2014 р., № 2-н/331/1321/14 від 08.10.2014 р., № 2-н/331/1555/14 від 27.11.2014 р., № 2-н/331/66/15 від 22.01.2015 р.

Згідно з розрахунком за період з 16.06.2016 р. по 23.07.2018 р., нарахований середній заробіток за час затримки виплати працівнику при звільненні складає 93 176, 61 грн.

Керуючись ст. ст. 47, 116, 117 Кодексу Законів про працю, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «ОСОБА_2 проектний інститут «Запоріжцивільпроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «ОСОБА_2 проектний інститут «Запоріжцивільпроект», код ЄДРПОУ 05482972, м. Запоріжжя, площа Пушкіна 4 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2016 року по 23.07.2018р. у розмірі 93 176 (дев’яносто три тисячі сто сімдесят шість) гривень 61 копійка.

Стягнути з Державного підприємства „ОСОБА_2 проектний інститут „Запоріжцивільпроет" (код ЄДРПОУ 05482972, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4) на користь держави (стягувач ОСОБА_2 судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, буд. 18/5, м.Київ, 01601, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до ті. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу. ХШ «Перехідні Положення» ЦГІК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: М.В. Антоненко