Вирок № 77573071, 02.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.11.2018

Справа № 320/7605/18

Провадження № 1-кп/320/1018/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого суді ОСОБА_1,

за участю секретаря: Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140002106 за обвинуваченням :

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 10, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора – Фурманенко М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

потерпілого – ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2018 року приблизно о 16 годині 00 хвилин водій ОСОБА_2 керував автомобілем Мерседес реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився у технічно справному стані, рухався по вул. Бєляєва в с. Астраханка, Мелітопольського району зі швидкістю приблизно 70 км/год, чим перевищив максимально допустиму швидкість в населеному пункті.

В той же час водій ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння, керував мопедом Хонда без реєстраційного номера, рухався по дорозі, що веде від вул. Московської в напрямку перехрестя з вул. Бєляєва в с. Астраханка Мелітопольського району зі швидкістю приблизно 40 км/год.

На нерегульованому перехресті рівнозначних доріг водій ОСОБА_2, маючи технічну можливість уникнути ДТП, не дав дорогу мопеду Хонда під керуванням потерпілого ОСОБА_3 що наближався праворуч, внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним мопедом.

В результаті ДТП ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 12.4, 12.9, 16.3, 16.12 ПДР України, згідно з якими: 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»; 12.9. «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил; 16.3. «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні — перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів»; 16.12. «На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух». Порушення п.16.12 ПДР України, вчинене водієм ОСОБА_2 знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками, порушення п.п. 12.4, 12.9, 16.3 ПДР України сприяли настанню ДТП.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 196 від 08.08.2018 у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: ЗЧМТ, лінійний перелом лівих лобної та скроневої кісток склепіння черепу, епідуральна гематома лівої лобної ділянки, множинні забої головного мозку 1 типу правої скроневої частки головного мозку; геморагічний забій м'яких тканин та гематома лівої лобно-скроневої ділянки голови. Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі, небезпечні для життя

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацію транспрорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення у повному обсязі та погодився з кваліфікацією своїх дій за ч.2 ст. 286 КК України та пояснив, що він 30.06.2018 року приблизно о 16 годині 00 хвилин водій керував автомобілем Мерседес реєстраційний номер НОМЕР_1, у технічно справному стані, рухався по вул. Бєляєва в с. Астраханка, Мелітопольського району зі швидкістю приблизно 70 км/год, чим перевищив максимально допустиму швидкість в населеному пункті. В той же час водій ОСОБА_3 керував мопедом Хонда без реєстраційного номера, рухався по дорозі, що веде від вул. Московської в напрямку перехрестя з вул. Бєляєва в с. Астраханка Мелітопольського району зі швидкістю приблизно 40 км/год. На нерегульованому перехресті рівнозначних доріг він маючи технічну можливість уникнути ДТП, не дав дорогу мопеду Хонда під керуванням потерпілого ОСОБА_3 що наближався праворуч, внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним мопедом. В наслідок чого ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд суворо не карати обвинуваченого, призначити йому покарання, не пов’язане із позбавленням волі. Також просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Висновком експерта № 196 від 08.08.2018 року встановлено, що виявлені тілесні ушкодження: ЗЧМТ, лінійний перелом лівих лобної та скроневої кісток склепіння черепу, епідуральна гематома лівої лобної ділянки, множинні забої головного мозку 1 типу правої скроневої частки головного мозку; геморагічний забій м'яких тканин та гематома лівої лобно-скроневої ділянки голови. Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі, небезпечні для життя

Висновком експерта № 19-69 від 09.07.2018 року встановлено, що на момент експертного дослідження рульове управління (керування) та робоча гальмівна (гальмова) система та ходова частина автомобіля Мерседес, реєстраційний номер ВТ 0506АТ знаходились у працездатному стані.

Висновком експерта № 19-101 від 29.08.2018 року встановлено, що в діях водія автомобіля Мерседес, реєстраційний номер ВТ 0506АТ ОСОБА_2, є невідповідність вимогам п.п. 12.4, 12.9, 16.3, 16.12 ПДР України Правил дорожнього руху України і знаходяться в причинному зв'язку з пригодою.

У зв’язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і щирим каяттям, та не заперечення сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд керується ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, вчинене з необережності, дані про особу обвинуваченого, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, правдиві послідовні покази надані в судовому засіданні, які сприяли встановленню істини по справі, відшкодування завданих збитків потерпілому.

Згідно ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлені.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, проте із здійсненням контролю за поведінкою обвинуваченого з боку органів з питань пробації, у зв’язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України, з застосуванням положень ст. 75 КК України, тобто без реального відбування покарання та покладення обов’язків, передбачених ст.76 КК України. Разом з цим, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_3, який просив суд не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами, критичне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку як до, так і після вчинення злочину, те що згідно довідки ТОВ «Віктор Транс» він працює на посаді водія, це є єдиним джерелом його прибутку з урахуванням мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання, суспільної небезпеки скоєного, суд вважає за можливе не призначати ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

По даному кримінальному провадженні судові витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1(один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на ОСОБА_2 покласти обов'язки: 1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП – НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 10, на користь Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Запорізькій області (рахунок № 31112115008009, одержувач – УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, код банку 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку казначейство України ) витрати за проведення судової експертизи № 19-69 від 09.07.2018 по кримінальному провадженню № 12018080140002106 у розмірі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп., та за проведення судової експертизи № 19-101 від 29.08.2018 по кримінальному провадженню № 12018080140002106 у розмірі 2002 (дві тисячі дві) грн. 00 коп., разом 4290 (чотири тисячі двісті дев’яносто гривень) 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП – НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 10, на користь Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради (рахунок № 31556255147546, МФО 813015, ОКПО 02005177, назва банку УГК у Запорізькій області) витрати за проведення судової експертизи № 196 від 08.08.2018 по кримінальному провадженню № 12018080140002106 у розмірі 572 (п’ятьсот сімдесят дві) грн. 40 коп.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_1