Вирок № 77572983, 24.10.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1880/18

Провадження № 1-кп/311/216/2018

24.10.2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Васильчука Б.Г.

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника - адвоката Мироненка С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Степногірськ Василівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, студента III курсу Запорізького національного технічного університету, факультет міжнародного туризму та управління персоналом, працюючого менеджером у ТОВ «ДП-Інформ», не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

25.08.2017 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин в селі Приморське Василівського району Запорізької області ОСОБА_3, знаходячись на узбіччі проїзної частини вулиці Східної, поблизу будівлі кафе «Дельфін», розташованої за адресою: вулиця Східна.72 та спостерігаючи за бійкою, що виникла на ґрунті раптово виниклого конфлікту між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та невстановленими в ході досудового розслідування двома чоловіками, діючи з прямим раптово виниклим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, з наявного в його руці револьвера моделі «HW4», виробництва фірми «WEIHRAUCH» Німеччина, заводський номер НОМЕР_2, здійснив не менше трьох прицільних пострілів у ОСОБА_1, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: одиночного сліпого поранення живота, з локалізацією рани на передній черевній стінці в ділянці мечоподібного відростка, проникаючого в черевну порожнину, з пошкодженням по ходу ранового каналу лівої частки печінки та підшлункової залози, яке ускладнилось розвитком кровотечі в черевну порожнину, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння; та одиночного сліпого непроникаючого поранення поперекової ділянки справа, з локалізацією рани на шкірі в проекції 5 поперекового хребця по правій навколохребтовій лінії, з пошкодженням по ходу ранового каналу м'яких тканин тулуба, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не заперечує. Просив суд визнати недоцільним дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки ним не оспорюється кваліфікація інкримінованого злочину та обставини його скоєння та суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_1 раніше знайомим не був. 25.08.2017 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 відпочивали у кафе «Дельфін», яке знаходиться в с.Приморське Василівського району. Алкогольні напої він не вживав. Близько о 01-00 годині ночі він з ОСОБА_5 вийшли з приміщення кафе на вулицю. Через деякий час він побачив неподалік від кафе суперечку між раніше невідомими особами, яких було близько десяти чоловік. Причини конфлікту йому невідомі. Йому ніхто не погрожував, тілесних ушкоджень не наносив. З метою уникнення подальшого розвитку конфлікту та попередити бійку, він дістав пістолет, який носив з собою для самозахисту та здійснив з нього три постріли, два з яких - у натовп, так як у нього здигнулася рука від хвилювання та у зв?язку з невміння поводитися зі зброєю, а третій постріл - у повітря, при цьому кричав натовпу: "Стояти !" та казав, щоб усі розступилися. Через 5-10 хвилин після пострілів бійка скінчилася. Припускає, що він міг влучити в когось з натовпу. Подробиці бійки чітко не пригадує, вказує, що між раніше незнайомими йому чоловіками була штовханина, пострілами з пістолету він намагався попередити подальший конфлікт. Після бійки тяжко поранених осіб він не бачив, однак не заперечує, що саме внаслідок його протиправних дій потерпілому ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження. Карету «швидкої допомоги» він не викликав та на місці події її не бачив. Близько о 02-00 годині він з ОСОБА_5 поїхали додому. У вчиненому щиро розкаюється. Просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі. Запевнив суд, що належні висновки для себе зробив та подібного більше не повториться. Заявлені потерпілим ОСОБА_1 позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди визнає у повному обсязі, з урахуванням часткового погашення заподіяної шкоди в рахунок компенсації моральної шкоди під час судового розгляду справи, в сумі 22200,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що 24.08.2017 року він святкував день народження доньки. Вночі, коли він вже спав, близько о 00-20 год. йому зателефонував сусід ОСОБА_6 та повідомив, що його сина вбивають та щоб він негайно приїздив. Будучи спросоння, він швидко одягнувся, та на своєму автомобілі відразу приїхав до кафе "Дельфін", біля якого побачив свого сина, який був в крові та до якого йшли двоє незнайомих чоловіків з метою побиття, використовуючи при цьому незначний привід. Він нікому не погрожував, намагався захистити сина та пішов цим чоловікам назустріч, вони його оточили, вдарили палкою, він спустився навколішки, але не впав. Коли піднімався з колін, але повністю не розпрямившись, почув три хлопки, схожі на постріли та відразу ж втратив свідомість. Що відбувалося в подальшому йому не відомо, оскільки втратив свідомість. Прийшов до тями вже в лікарні, куди його відвіз син. Перебував у реанімаційному відділенні. У лікарні йому було проведено оперативне втручання, проте кулі до теперішнього часу з його тіла не видалені. На теперішній час він вимушений змінити свій звичний спосіб життя, у зв"язку з пошкодженням печінки потребує постійного дієтичного харчування, в подальшому постійного нагляду у лікарів, проходження медичних обстежень, стаціонарного лікування в закладах охорони здоров"я. Після виписки з лікарні, близько через півроку після подій, до нього приїздили батьки обвинуваченого, просили вибачити їх сина, однак обвинувачений протягом тривалого періоду часу його не відвідував, у лікарню не приїздив, вибачення не просив, матеріальні витрати, понесені ним на лікування не відшкодовував, вперше обвинуваченого побачив в суді, та який в судовому засіданні попросив у нього вибачення та в червні 2018 року почав відшкодовувати матеріальну шкоду, яку протягом двох місяців відшкодував у повному обсязі, а саме в сумі 70000,00 грн., а також частково сплатив компенсацію моральної шкоди в розмірі 22200,00 гривень. Заявлений ним цивільний позов про відшкодування обвинуваченим заподіяної моральної шкоди підтримує повністю за обставинами, викладеними у позовній заяві та просить позов задовольнити частково, в сумі 57800 грн., з урахуванням виплачених обвинуваченим під час судового розгляду справи грошових коштів в сумі 22200 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди. На призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, пов?язаного з позбавленням волі, не наполягає та вважає за можливе застосувати до обвинуваченого положення ст.75 КК України.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України, як: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проте вчинив злочин проти життя та здоров'я особи, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Разом з тим, ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, під час судового розгляду попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_1, також в ході судового розгляду даного кримінального провадження активно сприяв встановленню істини по справі, та у добровільному порядку відшкодував заподіяну потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 70000,00 (сімдесят тисяч) гривень, частково відшкодував потерпілому ОСОБА_1 заподіяну злочином моральну шкоду в розмірі 22200,00 (двадцять дві тисячі двісті) гривень, що суд відносить до обставин, які пом'якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, в ході судового розгляду справи судом не встановлено.

Крім того, на теперішній час обвинувачений ОСОБА_3 має постійне, чітко визначене місце реєстрації та фактичного проживання. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно: ввічливий, доброзичливий, у зловживанні спиртних напоїв, наркотичних засобів не помічений, заяв та скарг від сусідів не надходило, крім того на теперішній час ОСОБА_3 навчається у вищому навчальному закладі, за денною формою навчання, також офіційно працевлаштований, займається суспільно-корисною працею, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, за місцем роботи та навчання ОСОБА_3 зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, на теперішній час у ОСОБА_3 міцні соціальні зв"язки відсутні: він не одружений, на своєму утриманні неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб він немає, на обліку у нарколога, психіатра ОСОБА_3 не перебуває, хронічними захворюваннями не страждає, інвалідом не являється.

З урахуванням тяжкості, обставин та характеру вчинення кримінального правопорушення проти життя та здоров?я особи, яке відноситься до категорії тяжких, а також враховуючи думку потерпілого ОСОБА_1, який не наполягає на застосуванні до обвинуваченого суворої міри покарання, пов"язаного з ізоляцією його від суспільства та не заперечує проти призначення ОСОБА_3 покарання з випробувальним строком, та приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_3, його молодий вік, виключно позитивні характеризуючі матеріали з місця роботи, навчання, проживання, а також часткове відшкодування у добровільному порядку заподіяної потерпілому ОСОБА_1 моральної шкоди, та приймаючи до уваги позицію потерпілого стосовно виду та міри покарання, зважаючи на наслідки кримінального правопорушення, та для досягнення цілей покарання, встановлених статтею 50 КК України, з метою виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним в подальшому інших кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_3 покарання, не пов'язане з ізоляцією його від суспільства та знаходить підстави для застосування положень ст.ст.75,76 КК України та звільнення його від покарання протягом випробувального строку максимальною тривалістю у три роки, з метою дотримання ОСОБА_3 належної поведінки та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування положень ст.69 КК України суд не вбачає.

У даному кримінальному провадженні, до початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80000,00 гривень (а.с.68-71).

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч.5 ст.128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про наступне.

Суд щодо заявленого цивільного позову потерпілим ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральних збитків дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Частинами 1 та 2 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода,завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім"єю.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди в сумі 80000,00 гривень, суд виходить з характеру та обсягу страждань, які поніс потерпілий ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3, які виразилися у душевних стражданнях потерпілого, відчуванні фізичного болю, його морально-психологічними переживаннями та стражданнями, пов'язаних з турботою про стан свого здоров'я, необхідністю перебування на стаціонарному лікуванні у медичних закладах. Крім того, потерпілий ОСОБА_1 у зв"язку з отриманими внаслідок злочину тілесними ушкодженнями, змушений був проходити обстеження, оперативне втручання та відповідне лікування у медичних закладах, тривалий час відчував фізичний біль.Також був вимушений звертатися за правовою допомогою, витрачати свій особистий час для участі в розгляді його позову в ході судового розгляду кримінального провадження, оскільки відповідач ОСОБА_3 у повному обсязі заподіяну ним моральну шкоду до теперішнього часу не відшкодував. З урахуванням суті позовних вимог, а також глибини, тривалості та обсягу фізичних та душевних страждань, спричинених потерпілому - цивільному позивачу ОСОБА_1, а також з урахуванням принципів розумності та справедливості, у відповідності з вимогами ст.ст.23,1167 ЦК України, та враховуючи ті обставини, що злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також приймаючи до уваги поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 з приводу добровільного відшкодування спричиненої ним матеріальної шкоди у повному обсязі, що підтверджується відповідними розписками, оригінали яких містяться в матеріалах даного кримінального провадження (а.с.91,92,93), а також часткового відшкодування на теперішній час заподіяної потерпілому моральної шкоди в сумі 22200,00 грн., тому суд вважає, що заявлені потерпілим ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 57800,00 гривень, з урахуванням часткового відшкодування в ході судового розгляду справи обвинуваченим ОСОБА_3 заподіяної потерпілому ОСОБА_1 в рахунок компенсації моральної шкоди в сумі 22200,00 грн., що підтверджується відповідними розписками, оригінали яких містяться в матеріалах даного кримінального провадження (а.с.93,94,134). Крім того, пред?явлений потерпілим ОСОБА_1 позов про відшкодування моральної шкоди визнаний обвинуваченим у повному обсязі, та суму якої суд вважає виваженою, розумною та справедливою сатисфакцією, яка підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 в судовому порядку в рахунок компенсації моральної шкоди, заподіяної даним кримінальним правопорушенням.

Крім того, відповідно до вимог ст.118, ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення наступних експертиз: судової хімічної експертизи № 6-361 від 11.10.2017 року в сумі 742,20 гривень, судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-488 від 05.10.2017 року в сумі 5651,36 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 1-1148 від 14.09.2017 року в сумі 494,80 гривень, судової балістичної експертизи № 2-271 від 29.11.2017 року в сумі 1189,76 гривень, а всього процесуальних витрат на загальну суму в розмірі - 8078,12 грн., що документально підтверджено наявними в матеріалах даного правопорушення оригіналами відповідних довідок про витрати на залучення експертів по кримінальному провадженню № 12017080190001098, які видані Запорізьким НДЕКЦ МВС України (а.с.130-134).

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України, беручи до уваги, що санкція ч.1 ст.121 КК України не передбачає додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 04.09.2017 року на зазначене у вказаній ухвалі майно, яке належить обвинуваченому ОСОБА_3

Обраний в ході досудового розслідування відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, згідно ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2018 року, суд вважає необхідним залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді п?яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного покарання протягом випробувального строку - три роки, зобов'язав засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 під час судового розгляду у вигляді домашнього арешту, згідно ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року - залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь потерпілого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушення - 57 800 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот) гривен 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1) на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя / Шевч./ 24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області - процесуальні витрати, пов'язані із залученням у даному кримінальному провадженні № 12017080190001098 експертів для проведення: судової хімічної експертизи № 6-361 від 11.10.2017 року в сумі 742,20 гривень, судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-488 від 05.10.2017 року в сумі 5651,36 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № 1-1148 від 14.09.2017 року в сумі 494,80 гривень, судової балістичної експертизи № 2-271 від 29.11.2017 в сумі 1189,76 гривень, а всього стягнути процесуальних витрат на загальну суму - 8078 (вісім тисяч сімдесят вісім) гривень 12 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2017 року, на предмет, схожий на револьвер заводський номер НОМЕР_2 та назва "Rond zunder №7", який належить ОСОБА_3; предмети, сході на гільзи, в кількості 3-х штук, що належать ОСОБА_3; предмет, схожий на патрон, у кількості 1-ї штуки, що належить ОСОБА_3; футболку синього кольору з пошкодженнями та плямами-просоченнями речовини бурого кольору, що належить ОСОБА_1 - скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - футболку синього кольору з пошкодженнями та плямами-просоченнями речовини бурого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_1, яка упакована до спецпакету № 2108884 та передана на відповідальне зберігання до камери схову Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 1675 (а.с.120-122) - знищити.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - револьвер моделі "HW4", виробництва фірми «WEIHRAUCH» Німеччина, заводський номер НОМЕР_2; три гільзи, які є складовими частинами патронів кільцевого запалення калібру 4 мм (Флобера) виробництво фірми «Selier≈;Bellot»; одну гільзу експериментально стріляного патрону кільцевого запалення калібру 4 мм (Флобера), паперовий згорток з марлевим тампоном протирки каналу ствола, упаковані до сейф-пакету № 3161002 та передані на відповідальне зберігання інспектору з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи превенції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7, згідно квитанції № 010928 від 06.12.2017 року (а.с.123-127) - знищити.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - зразки букальних клітин ОСОБА_8, 1994 року народження, зразки букальних клітин ОСОБА_3, 1996 року народження, які упаковані в два окремі паперові конверти та знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 1217080190001098 (а.с.128,129) - залишити в матеріалах даного кримінального провадження № 1-кп/311/216/2018 (справа № 311/1880/18).

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО