Рішення № 77572804, 22.10.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3148/18

Провадження № 2/311/1225/2018

22.10.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІMЕНЕM УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована та фактично мешкає за адресою: пров.Космічний буд.10 м.Василівка Запорізька область) до ОСОБА_2 міської ради Запорізької області (місце знаходження: бульв.Центральний буд.1 м.Василівка Запорізької області, ЄДРПОУ - 24912088), треті особи, які не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус ОСОБА_2 нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 (місцезнаходження: бульв.Центральний буд.10 м.Василівка Запорізької області), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та мешкає за адресою: вул.Берегова буд.10-А м.Василівка Запорізької області), про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

10 вересня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_5, яка в подальшому була уточнена в редакції від 01.10.2018 року (а.с.56-59), до ОСОБА_2 міської ради Запорізької області, треті особи, які не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Приватний нотаріус ОСОБА_2 нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

На обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_5 зазначає, що 12 лютого 2005 року помер її батько - ОСОБА_6. Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме ? частина житлового будинку, розташованого за адресою: вул.Берегова буд.8 м.Василівка Запорізької області. Рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради Запорізької області від 12.09.1989 року № 289 «Про упорядкування нумерації жилих будинків в м.Василівка» жилому будинку №8 по вул.Береговій було присвоєно №10. На момент смерті ОСОБА_6 був зареєстрований та мешкав за адресою: вул.Берегова буд.10 м.Василівка Запорізької області. 20 червня 2017 року ОСОБА_7 склав заповіт, відповідно до якого ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: вул.Берегова буд.10 в м.Василівка Запорізької області, заповідав ОСОБА_5. Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3 від 24.06.2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на спадкове майно. Тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на ? (одну другу) частку житлового будинку № 10 по вулиці Берегова в місті Василівка Запорізької області - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, який помер 30 листопада 2017 року.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2018 року провадження у даній справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_5 та її представник в особі адвоката ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте суду надано заяву, в якій представник позивача ОСОБА_8, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_5, просить розглянути справу у їх відсутність, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити позов повністю за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.77).

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Запорізької області в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у відсутність їх представника, з вирішенням позовних вимог у відповідності до норм чинного законодавства, з прийняттям рішення на розсуд суду. Відзиву, заперечень проти заявлених позовних вимог відповідачем не наданороти задоволення позовних вимог ОСОБА_5, не заперечують (а.с.54,86).

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте надала суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність, п (а.с.95).

Третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позов визнає, проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечує (а.с.60-63).

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_5 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; , учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що 12 лютого 2005 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 районного управління юстиції Запорізької області від 17.02.2005 року, актовий запис № 43, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.11).

30 листопада 2017 року помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим ОСОБА_2 районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 05.12.2017 року, актовий запис № 253 та копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.8).

Той факт, що ОСОБА_5, позивачка по справі, є рідною сестрою ОСОБА_7 підтверджується свідоцтвом про його народження, де в графі «батько» вказано “Власенко Никифор Иванович” (рос.) Свідоцтво про народження видано 09.07.1976 року серії I-ЖС № 461549 (а.с.9), та свідоцтва про народження ОСОБА_9, де в графі батько вказано «Власенко Никифор Иванович” (рос.) та вказане свідоцтво про народження видано 10.12.1977 року (а.с.9). Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 09.04.1993 року ОСОБА_2 районним РАЦСом Запорізької області, 12.10.1968 року укладено шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_9, та після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на «Серьогіна», та копія даного свідоцтва міститься в матеріалах справи (а.с.10).

При житті, 20.06.2017 року, ОСОБА_7 склав заповіт, який посвідчений 20.06.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі № 431 в присутності свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_13, та відповідно до якого ОСОБА_7 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому на праві приватної власності ? (одну другу) частку житлового будинку, який знаходиться за адресою: м.Василівка Василівського району Запорізької області вул. Берегова буд.10 (десять) заповів : ОСОБА_1, яка народилася 25 листопада 1947 року (а.с.13).

Даний заповіт не змінювався, не скасовувався та є чинним, про що свідчать відомості з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори), сформованої приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3 від 15.09.2018 року за довідкою № 53313828 (а.с.39).

Як вбачається з довідки, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради Запорізької області від 27.06.2018 року за № 3529, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 22.03.1984 року до дня смерті – 12.02.2005 року, знятий з реєстрації – 27.04.2016 року. На день його смерті за адресою: вул.Берегова буд.10 в м.Василівка Запорізької області зареєстрований його син – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.17).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради Запорізької області від 27.06.2018 року за № 3528, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав та був зареєстрований за ІНФОРМАЦІЯ_6Берегова буд.10 в період з 22.03.1984 року до дня смерті – 30.11.2017 року, знятий з реєстрації - 23.03.2018 року. На день його смерті за адресою: вул.Берегова буд.10 м.Василівка Запорізької області реєстрація громадян вісутня (а.с.18).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради Запорізької області від 27.06.2018 року за № 255 зазначено, що згідно рішення виконкому від 12.09.1989 року №289 «Про упорядкування нумерації жилих будинків в м.Василівка» будинку № 8 по вул. Береговій було присвоєно № 10 (а.с.27).

Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3 від 20 червня 2018 року за вих.№ 319/02-31 позивачці ОСОБА_5 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частку житлового будинку № 10, який знаходиться в м.Василівка вул.Берегова в Василівського району Запорізької області, після померлого ОСОБА_7 з тих підстав, що відповідно до п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких видача Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про право власності на майно. Спадкоємцем ОСОБА_5 не було надано документ, що посвідчує право власності на житловий будинок та рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про встановлення права власності на вищевказаний житловий будинок (а.с.24).

Згідно реєстраційного напису на документі на право особистої власності, зареєстрованого Мелітопольським БТІ від 20.05.1969 року вбачається, що право особистої власності на будинок № 8 по вул.Береговій в м.Василівка належить ОСОБА_6 та ОСОБА_14, кожному з співласників, по 1/2 частці (а.с.67 зворот).

Відповідно до договору дарування, посвідченого 30.05.1997 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар 1/2 частину житлового будинку № 10 по вул.Береговій в м.Василівка (а.с.72).

Як вбачається з договору дарування, посвідченого 04.01.1999 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_11 При цьому, ОСОБА_1, позивач по справі, подарувала, а ОСОБА_4 прийняла в дар 1/2 частину житлового будинку № 10 по вул.Береговій в м.Василівка (а.с.72).

Відповідно до довідки, виданої районним комунальним підприємством «ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації» від 27.09.2018 року за вих.№ 621, зазначено, що згідно інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, розтвашований за адресою: Запорізька область м.Василівка вул.Берегова № 10, зареєстровано за ОСОБА_4 – ? частка на підставі договору дарування від 04.01.1999 року ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, реєстрований номер №1-5 та ? частка за ОСОБА_6 на підставі договору №14 про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 08.05.1957 року, посвідченого Михайлівською державною нотаріальною конторою 14.05.1957 року за реєстровим № 858 та копія якого міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.65, 66-76).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок № 10 по вулиці Берегова в м.Василівка Запорізької області, виготовленого РКП «ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації» станом на 10 січня 2018 року та Звіту про незалежну оцінку майна: ? частку житлового будинку, що розташований за адресою: Запорізька область Василівський район м. Василівка вул.Берегова буд.10, складеного ФОП ОСОБА_15, станом на 20.06.2018 року вартість вищевказаного об”єкту нерухомого майна становить - 61399,00 грн. (а.с. 19-23,25).

З матеріалів спадкової справи за № 30/2018, заведеної приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7, який помер 30 листопада 2017 року вбачається, що 28.03.2018 року ОСОБА_5, позивачка у справі, звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті брата ОСОБА_7, який проживав на момент смерті у житловому будинку №10 по вул.Берегова в місті Василівка Запорізької області (а.с.40-44).

Відповідно до інформаційної довідки № 53313839 від 15 вересня 2018 року, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3, 28.03.2018 року заведена спадкова справа № 30/2018 після смерті 30.11.2017 року ОСОБА_7, яка на теперішній час є чинною (а.с.37-38).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1218 чинного Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Згідно приписів ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, ОСОБА_7, проживаючи на момент смерті зі спадкодавцем ОСОБА_6, що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради Запорізької області від 27.06.2018 року за № 3529 (а.с.17) вважається таким, що прийняв спадщину в цілому, однак за життя не встиг оформити право на спадщину після смерті батька — ОСОБА_6

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_5 не має можливості оформити спадкове майно за заповітом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно у ? частки житлового будинку № 10 по вулиці Берегова в місті Василівка Запорізької області, тому питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

Таким чином, враховуючи, що після смерті ОСОБА_7, який помер 30 листопада 2017 року, із заявою про прийняття спадщини за заповітом зверталась 28 березня 2018 року лише ОСОБА_1, позивачка по справі, яка є спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, у тому числі ? частки житлового будинку № 10 по вулиці Береговій в місті Василівка Запорізької області, проте реєстрація речових прав вказаного об’єкту нерухомого майна за померлим ОСОБА_7 своєчасно проведена не була, відповідачем позовні вимоги визнані у повному обсязі, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_7 відсутні, тому суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою ОСОБА_5 позовні вимоги про визнання за нею права власності на ? частку вищевказаного житлового будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, який помер 30.11.2017 року на спадкове майно у вигляді ? частки житлового будинку, який розташований за адресою: по вул.Берегова в м.Василівка Запорізької області, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за вищевикладеними підставами.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.9,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.11,15,16,182,328,331, ст.ст.373-374,381,392,1216-1218,1225,1233-1236,1268-1270,1299 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Запорізької області, треті особи: Приватний нотаріус ОСОБА_2 нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) право власності на ? (одну другу) частку житлового будинку № 10 по вулиці Берегова в місті Василівка Запорізької області - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, який помер 30 листопада 2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_16