Рішення № 77572329, 31.10.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7425/18

2-о/310/375/18

РІШЕННЯ

Іменем України

31 жовтня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Управління пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту припинення трудових відносин на окупованій території, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, заінтересовані особи: УПФУ в м. Торезі Донецької області, Головне УПФУ в Донецькій області звернулася до суду з заявою про встановлення факту припинення трудових відносин на окупованій території, посилаючись на таке. Заявник вказав, що з 07 червня 2000 року вона працювала в УПФУ в місті Торезі на посаді головного спеціаліста відділу надходження, прогнозування платежів та обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи. Працюючи в управлінні Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області, заявник разом з сім"єю постійно мешкали за місцем своєї реєстрації, а саме АДРЕСА_1. З 28 листопада 2012 року ОСОБА_1 знаходилася в соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язана була приступити до праці,

31.08.2015 року. Заявник вказав, що з кінця липня 2014 року територія м. Тореза є непідконтрольною територією Україні. У зв'язку з проведенням на території м. Тореза антитерористичної операції заявник з сім'єю тимчасово виїхала в м. Київ, але не реєструвалася як особа переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі Донецької області не виконав вимог законодавства України про переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, юридичну особу не було переєстровано на підконтрольній Україні території, зазначена установа залишилась в м. Торезі і на теперішній час практичну діяльність на території підконтрольній Україні не здійснює; керівний склад працівників та інших працівників означеного управління за новим місцем роботи не переведено. Тому, після спливу строку закінчення соціальної відпустки по догляду за дитиною, заявник не зміг продовжити роботу в управлінні ПФУ, а продовжувати роботу на непідконтрольній Україні території заявник не бажає. Заявник звертався з заявою про припинення трудових відносин та проведення запису про це в трудовій книжці до ГУ ПФУ в Донецькій області, але отримала письмову відповідь, відповідно до якої делегування повноважень зі звільнення працівників та проведення пов'язаних із цим розрахунків іншій особі, яка не є стороною у договорі, законом не допускається.

Заявник вказав, що з 01 вересня 2015 року трудові відносини між нею та управлінням Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області фактично були припинені. ОСОБА_1 зверталася до керівництва УПФУ в м. Торезі Донецької області, які залишилися на непідконтрольній території з вимогою про проведення в її трудовій книжці запису про припинення трудових відносин, але отримала відмову та посилання на те, що гербова печатка у керівництва відсутня та передана до Головного управління ПФУ в Донецькій області. В судове засідання заявник не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги викладені в заяві підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. В судове засідання представник заінтересованої особи - Управління пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В судове засідання представник заінтересованої особи- Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 22.10.2018 року надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких вважає заявлені вимоги обгрунтованими та не заперечує проти їх задоволення. Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується заява, об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, вважає заяву підлягаючою задоволенню з огляду на таке. Згідно копії паспорта громадянина України серії ВК 510895, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. З"ясовано, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з УПФУ в м. Торезі Донецької області з 07 червня 2000 року. З копії трудової книжки ОСОБА_1 серії АЕ № 127856 вбачається, що 03.03.2014 року на підставі наказу № 112-ОС від 03.03.2014 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу надходження прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи, увільнивши з посади головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж, як таку, що пройшла стажування на цій посаді. Крім цього, факт того, що заявниця працювала у вказаному закладі підтверджується випискою з Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 04.06.2018 року. 31.08.2012 року ОСОБА_1 народила дитину – ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-НО № 478207, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції у Донецькій області від 10.09.2012 року. Судом встановлено, що з 28 листопада 2012 року ОСОБА_1 знаходилася в соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язана була приступити до праці, 31.08.2015 року. Встановлено, що у зв"язку з проведенням антитерористичної операції у м. Торезі Донецької області, з липня 2014 року заявник разом із сім»єю переїхала до м. Києва. З"ясовано, що Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі Донецької області не виконав вимог законодавства України про переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, юридичну особу не було переєстровано на підконтрольній Україні території, зазначена установа залишилась в м. Торезі і на теперішній час практичну діяльність на території підконтрольній Україні не здійснює; керівний склад працівників та інших працівників означеного управління за новим місцем роботи не переведено. Таким чином, заявник після спливу строку закінчення соціальної відпустки по догляду за дитиною, не зміг продовжити роботу в управлінні ПФУ в м. Торезі Донецької області. Відповідно до письмової відповіді №4-В-01 від 16.01.2018 року, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, делегування повноважень зі звільнення працівників та проведення пов'язаних із цим розрахунків іншій особі, яка не є стороною у договорі, законом не допускається. Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Мін'юсті України 27 червня 2001 року за № 554/5745, зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору. Відповідно до абз. 2 ч.4ст. 7 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VІІ від 20.10.2014 рокувнутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у звязку з обставинами, визначеними устатті 1 цього Закону, така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи. Відповіднорозпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження»м. Макіївка Донецької області входить до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Згідно з вимогами частини 1статті 38 Кодексу Законів про працю Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сімї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Оскільки з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що трудові відносини між ОСОБА_1 та Управлінням пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області фактично припинились з 01.09.2015 року, заявник не бажає їх продовжувати, проте немає можливості припинити трудові відносини з підстав, які від неї не залежать, що позбавляє права набути статус безробітного, або влаштуватися на інше місце роботи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.4, 10, 293, 294, 315-319 ЦПК України, - суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Управління пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту припинення трудових відносин на окупованій території,- задовольнити повністю. Встановити факт припинення трудових відносин з 01 вересня 2015 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 та Управлінням пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області ( знаходиться за адресою: Донецька область, м. Чистяково (Торез), за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Повний текст рішення суду складено 02 листопада 2018 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області ОСОБА_3