Постанова № 77572294, 29.10.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа №: 310/6500/18

3/310/1854/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2018 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Прінь І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення, складений інспектором СРПП Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, військовослужбовець, за ч. 1 ст. 130 КУпАП України,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №263782, 31.07.2018 року о 1-30 год. в Донецькій області в м. Українськ, вул. Первомайська, біля будинку №24, ОСОБА_2 керував автомобілем TOYOTA CAMRI, ДНЗ АР 1443 АО з явними ознаками алкогольного сп’яніння: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, зіниці очей не реагують на світло. Від огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку в Покровському наркологічному диспансері гр. ОСОБА_2 відмовився. Від проходження тесту на стан сп’яніння через газоаналізатор «Драгер» гр. ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Розгляд справи неодноразово відкладався через необхідність виклику свідків, неявку свідків, витребування доказів, неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і його захисника.

В сьогоднішнє судове засідання ОСОБА_2 і його захисник - адвокат ОСОБА_3 повторно не з’явилися.

Адвокат ОСОБА_3 подав клопотання про відкладення розгляду справи через його зайнятість в іншому судовому процесі, в заздалегідь погодженій справі. При цьому посилався на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі Бартая проти Грузії, заява №10978/06, в якій було встановлено порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, через відмову суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому засіданні та розгляд справи без захисника.

Однак суд приходить до висновку про можливість розгляду справ за відсутності ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_3 за таких підстав.

Як зазначалося вище, розгляд справи неодноразово відкладався. Так в позаминуле судове засідання, а саме 24.10.2018 року, ОСОБА_2 і його представник не з’явилися. Просили розгляд справи відкласти, повторно викликати свідків та витребувати відео. Клопотання було задоволено, відкладено розгляд справи на 29.10.2018 року. Судові повістки були отримані адвокатом особисто 26.10.2018 року. Під час отримання судових повісток адвокат заяв щодо призначення іншого часу розгляду справи не подав. До клопотання про відкладення розгляду справи адвокат жодних доказів перебування в іншому судовому процесі суду не надав. За таких підстав, суд приходить до висновку, що така поведінка адвоката свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою закінчення строку притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Зважаючи на те, що в минулих судових засіданням суду вже були надані пояснення ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_3, про дату час і місце розгляду справи вони були повідомлені належним чином, а тому суд прийшов до висновку про можливість закінчення розгляду справи за їх відсутності

Так, ОСОБА_2 в судовому засіданні, яке відбулося 04.09.2018 року, свою провину не визнав. Суду пояснив, що 31.07.2018 року, повертаючись з завдання, керував власним автомобілем TOYOTA CAMRI, ДНЗ АР 1443 АО, перебуваючи в м. Українськ Донецької області, вирішили заїхати до магазину, при цьому він рухався по пішохідній доріжці. Працівники поліції зупинили його за порушення правил ПДР, а саме за рух по пішохідній доріжці, склали відносно нього протокол за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Він був у тверезому стані, на пропозицію працівника поліції він продував «Драгер», результат був негативним. Але на пропозицію проїхати до наркодиспансеру – він відмовився, оскільки не було вільного часу. У нього було вилучено посвідчення водія і виданий тимчасовий дозвіл на право керування ТЗ. Про те, що відносно нього був складений протокол за ст. 130 ч.1 КУпАП він не знав. Постанову йому не вручали. ОСОБА_4 закрити провадження у справі, оскільки в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_3 вважав, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення. Посилався на те, що працівники поліції склали протокол відносно ОСОБА_2 неправомірно, оскільки вони не пропонували йому пройти медичний огляд в медичному закладі. В протоколі і в направленні на огляд вказані різні ознаки сп’яніння, що викликає сумнів в достовірності складених документів. З долученого до протоколу відеозапису не можливо встановити осіб свідків, оскільки їх на відео практично не видно. ОСОБА_4 викликати в судове засідання і допитати в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, які знаходилися в автомобілі ОСОБА_2 під час його зупинки поліцією, та свідків вказаних в протоколі - ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а також витребувати повний відеозапис події.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, суду пояснили, що є військовослужбовцями і перебувають у прямому підпорядкуванні ОСОБА_2 В ніч з 30 на 31 липня 2018 року вони вчотирьох поверталися з завдання на автомобілі ОСОБА_2 В м. Українськ Донецької області вони вирішили заїхати до нічного магазину. Коли вже рушили з місця автомобіль зупинили працівники поліції, які сказали, що ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, оскільки рухався по тротуару. В процесі складання протоколу їм здалося, що ОСОБА_2 перебуває у нетверезому стані. ОСОБА_2 дув у «Драгер», нічого у нього не виявили, тест на алкоголь був негативний. При цьому з машини ніхто з них, у тому числі і ОСОБА_2, не виходив. Інших свідків, крім них, нікого не було. Коли ОСОБА_2 запропонували поїхати до наркодиспансеру, він відмовився, сказав, що йому ніколи, бо вони були на завданні.

Викликані судом свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилися. Надіслали заяви про те, що не мають можливості через проживання в іншому місті з’явитися до суду. Надані ними раніше пояснення свідків є вірними.

З долучених до протоколу пояснень свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_8 вбачається, що вони були свідками того, як 31.07.2018 року в м. Українськ біля будинку №24 по вул. Первомайська, автомобіль TOYOTA CAMRI, ДНЗ АР 1443 АО рухався по тротуару. Автомобіль був зупинений працівниками поліції. Згодом їм стало відомо, що автомобілем керував ОСОБА_2, який за зовнішніми ознаками був у нетверезому стані. Вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків під час складання протоколу. ОСОБА_2 в їх присутності відмовився від проходження медичного огляду на факт алкогольного сп’яніння і продуття алкотестеру «Драгер». Також ОСОБА_2 відмовився від підпису в протоколі, при цьому він отримав тимчасовий дозвіл на право керування автомобілем.

В судовому засіданні, за участі ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_3, судом був досліджений диск з записами двох відеофайлів, який долучений до протоколу. З першого відеозапису встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, а саме за те, що він рухався по тротуару.

На другому відео зафіксовано, як працівник поліції, в присутності двох свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, пропонує ОСОБА_2 проїхати на медичний огляд до наркологічного диспансеру м. Покровська, а також пропонує продуття «Драгеру», але ОСОБА_2 відмовляється.

В матеріалах адміністративної справи наявне також направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_2 на проходження медичного огляду до Покровського наркологічного диспансеру від 31.07.2018 року. В направленні зазначені виявлені поліцейським ознаки сп’яніння: млява мова, почервоніння очей, стійкий запах алкоголю з порожнини рота.

Суд критично ставиться до показів свідків свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, в частині того, що ОСОБА_2 на вимоги поліцейського дув у «Драгер» і у нього нічого не виявили, тест на алкоголь був негативний, з тих підстав, що вказані свідки, з їх пояснень, перебувають у безпосередній службовій підпорядкованості ОСОБА_2, що викликає сумнів щодо їх неупередженості та заінтересованості у розгляді справи.

Суд дійшов висновку, що факт продуття алкотестеру «Драгер» ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні і спростовується іншими доказами, які були досліджені судом, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, відеозаписом, долученим до протоколу.

Надаючи правову оцінку дослідженим доказам, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 31.07.2018 серії БД №263782 ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.1).

Диспозицією ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом і факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись ст. ст. 130, 213, 283-285, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнувши суму на р/р 31119149008001, отримувач: ГУК у Запорізькій області/ Запорізька область/21081300, код ЄДРПОУ отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО ГУДКСУ) 899998, призначення платежу: адміністративні штрафи в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 грн. 40 коп., стягнувши сумуна р/р 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у справі про адміністративне правопорушення, Бердянський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ 37381363.

Постанова про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду ОСОБА_10