Рішення № 77572246, 18.10.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/823/18

Провадження № 2/309/988/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Волощук О. Я.

при секретарі Бринзей Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на житловий будинок №22 «А» по вул. Шкільній в с. Крайниково Хустського району Закарпатської області.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивачу належить земельна ділянка розміром 0,0700 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 «А» Хустського району Закарпатської області. У 2017 році на вказаній земельній ділянці позивач побудував житловий будинок площею 237 кв. м. Після закінчення будівництва він звернувся до Хустського ДПТІ для виготовлення технічного паспорту. Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради №3 від 26.12.2017 року житловому будинку позивача була присвоєна поштова адреса: с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 «А» Хустського району Закарпатської області. Під час будівництва житлового будинку позивачем були дотримані всі архітектурні, санітарні та екологічні норми. З початку будівництва будинку жодних заяв, претензій та скарг не надходило, що свідчить про відсутність факту порушення прав інших осіб цим будівництвом.

Позивач звернувся до реєстраційної служби для реєстрації будинку та отримання свідоцтва про право власності. У реєстрації будинку в усному порядку йому було відмовлено, оскільки ним не дотримано процедуру погодження первинних документів, то така будівля не може бути зареєструвана, у зв'язку з чим йому було запропоновано звернутися для вирішення даного питання до суду.

Позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок №22 «А» по вул. Шкільній в с. Крайниково Хустського району Закарпатської області.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, подав суду додаткові докази: витяг із державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 2125384400:01:002:0070 площею 0,1800 га за адресою с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 Хустського району Закарпатської області, заяву ОСОБА_1 від 23.10.2017 року про здійснення розподілу земельної ділянки на дві окремі земельні ділянки; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.08.2014 року; рішення ОСОБА_2 сільської ради від 16.12.2011 року про розробку проекту технічної документації; рішення ОСОБА_2 сільської ради від 11.12.2012 року про затвердження технічної документації та землеустрою; витяг із державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 2125384400:01:002:0071 площею 0, 0700 га за адресою с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 «а» Хустського району Закарпатської області. ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради у підготовче судове засідання не з’явився. До суду подано заяву про розгляд справи у відсутності представника ОСОБА_2 сільської ради, не заперечили проти задоволення позову.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки позивачем додано додаткові належні докази для вирішення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Розгляд справи проведено у відсутності сторін, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням ОСОБА_2 сільської ради від 16.12.2011 року надано дозвіл ОСОБА_1, мешканцю с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 Хустського району Закарпатської області на розробку технічної документації щодо передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Шкільна, 22 в с. Крайниково на території ОСОБА_2 сільської ради.

Рішенням ОСОБА_2 сільської ради від 11.12.2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розміром 0, 2500 га за адресою с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 Хустського району Закарпатської області.

За заявою позивача ОСОБА_1 вказану земельну ділянку розділено на дві окремі земельні ділянки: цілу земельну ділянку площею 0, 1800 га з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та цілу земельну ділянку площею 0,0700 га з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстровано за позивачем, що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.11.2017 року (земельна ділянка площею 0,1800 га, кадастровий номер 2125384400:01:002:0070, адреса: с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 Хустського району Закарпатської області) та витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.11.2017 року (земельна ділянка площею 0,0700 га, кадастровий номер 2125384400:01:002:0071, адреса: с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 «А» Хустського району Закарпатської області).

Рішенням ОСОБА_2 сільської ради від 16.12.2011 року надано дозвіл ОСОБА_1, мешканцю с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 Хустського району Закарпатської області на розробку технічної документації щодо передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Шкільна, 22 в с. Крайниково на території ОСОБА_2 сільської ради.

Рішенням ОСОБА_2 сільської ради від 11.12.2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розміром 0, 2500 га за адресою с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 Хустського району Закарпатської області.

На земельній ділянці площею 0,0700 га за адресою с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 «А» Хустського району Закарпатської області позивач ОСОБА_1 збудував житловий будинок, а після завершення будівництва виготовив технічний паспорт. Право власності на будинок ОСОБА_1 не зареєстрував, оскільки не дотримав процедуру погодження первинних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4 постанови від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 3 ст. 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно п.10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461, можливо узаконити самочинно збудований об’єкт за рішенням суду у випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду, він приймається в експлуатацію згідно з цим порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкту.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 року № 6, у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно, а згідно статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки житловий будинок позивача ОСОБА_1 розташований по вул. Шкільній, 22 «А» в с. Крайниково Хустського району Закарпатської області збудовано позивачем на земельній ділянці, належній йому на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.08.2014 року, за рахунок особистої праці та власних коштів, визнання за ним права власності на зазначене нерухоме майно не буде порушувати прав інших осіб. Цільове призначення земельної ділянки відповідає цільовому призначенню побудованому на ній об'єкту нерухомого майна.

Враховуючи встановлені по справі обставини та наведені вимоги закону суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. В матеріалах справи достатньо доказів, які дають підстави задовольнити позовні вимоги. Судом враховується, що при цьому права та інтереси третіх осіб не порушуються.

Питання судових витрат позивач ОСОБА_1 не ставить.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 376 ЦК України, ст. ст. 13, 76, 89, 265, 273, 352-355 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок за адресою с. Крайниково, вул. Шкільна, 22 «А» Хустського району Закарпатської області.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту складання повного тексту рішення до Апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: підпис ОСОБА_3

З оригіналом вірно

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_3