Рішення № 77571178, 30.10.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1600/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

у складі

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

за участю

секретаря Теліціної О.О.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача -

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до ОСОБА_5, Фермерського господарства «Щедрий Лан» про визнання укладеним договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 «АПК-Інвест» звернулось до суду з позовом до відповідачів по справі, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета та підстав позову (а.с.55-58) зазначено, що 14 листопада 2013 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договори оренди земельних часток (паїв), які зареєстровані 09 квітня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської сільської ради за № 1121, № 1122, згідно яких в оренду позивачу по справі були передані земельні частки (паї) розміром 9,72 та 4, 78 умовних кадастрових гектарів відповідно. З моменту укладення договору та до теперішнього часу ОСОБА_6 «АПК-Інвест» сумлінно виконує зобов’язання в частині сплати на користь ОСОБА_5 орендної плати та використання земельної ділянки. 18 червня 2014 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності та став власником земельної ділянки кадастровий номер 1422483900140000004, але не повідомив ОСОБА_6 «АПК-Інвест» про виділення земельної ділянки в натурі, чим порушив вимоги діючого законодавства, умови укладеного договору оренди та права позивача по справі. Фактично відповідач ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку, якою з 14 листопада 2013 року користується позивач відповідно до укладених договорів оренди земельних часток (паїв). Продовжуючи отримувати орендну плату від ОСОБА_6 «АПК-Інвест» та виконуючи обов’язки орендодавця в повному обсязі в частині не перешкоджання орендарю користуватись земельною ділянкою протягом 2014-2017 років, за умови неповідомлення про оформлення прав на земельну ділянку, ОСОБА_5 фактично вчинив конклюдентні дії та здійснив волевиявлення по укладанню договірних відносин з ОСОБА_6 «АПК-Інвест» щодо оренди землі на тих самих умовах, що і раніше укладені договори оренди земельних часток (паїв). Позивач вважає, що за умови досягнення згоди з усіх істотних умов та у зв’язку із здійсненням волевиявлення кожної із сторін, договір оренди землі між ОСОБА_6 «АПК-Інвест» та ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900140000004 загальною площею 20,2422га є укладеним з дати отримання останнім свідоцтва про право власності на нерухоме майно - з 18 червня 2014 року. 26 жовтня 2017 року ОСОБА_5 та ФГ «Щедрий Лан» уклали договір оренди землі у зв’язку з чим було зареєстровано право оренди, про що до Державного реєстру прав внесено запис № 23028761 щодо тієї ж земельної ділянки, яка продовжувала перебувати в орендному користуванні позивача. Земельна ділянка, яка є предметом спірного договору, була передана у користування ОСОБА_6 «АПК-Інвест» 14 листопада 2013 року у формі часток, виділених в натурі єдиним масивом і з того часу з користування позивача по справі не вибувала. ОСОБА_6 «АПК-Інвест» як орендар за договором оренди земельних часток (паїв) у випадку виділення земельної частки в натурі має переважне право на укладення договору оренди щодо земельної ділянки. Договір оренди землі від 26 жовтня 2017 року був укладений відповідачами з порушенням переважного права ОСОБА_6 «АПК-Інвест» як орендаря, що суперечить вимогам законодавства.

Позивач просить:

-визнати укладеним 18 червня 2014 року договір оренди землі (проект договору додається) між позивачем та ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900140000004 площею 20,2422га, розташованої на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області; терміном дії до 14 листопада 2033 року; з орендною платою в розмірі 14470, 59 гривень, що сплачується два рози на рік в червні і грудні поточного року з урахуванням індексів інфляції; із встановленою діючим законодавством відповідальністю за невиплату орендної плати;

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422483900140000004 площею 20,2422га, укладений між ОСОБА_5 та ФГ «Щедрий Лан», право оренди за яким зареєстровано 26 жовтня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською міською радою Донецької області та скасувати запис № 23028761 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ «Щедрий Лан».

-судові витрати покласти на відповідачів солідарно.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про зміну предмета та підстав позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3, заперечував проти задоволення позовних вимог, пославшись в обгрунтування заперечень на те, що 18 червня 2014 року ОСОБА_5 оформив право власності на земельну ділянку та скориставшись своїми правами власника, 26 жовтня 2017 року уклав договір оренди належної йому земельної ділянки із ФГ «Щедрий Лан», який був зареєстрований відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв’язку з чим позовні вимоги ОСОБА_6 «АПК-Інвест» задоволенню не підлягають. Після оформлення права власності на земельну ділянку та виділення її в натурі договірні відносини між ОСОБА_5 та позивачем за договорами оренди земельних часток (паїв) припинились. Переукладання договорів після отримання свідоцтва про право власності на землю є правом, а не обов’язком власника земельної ділянки.

Представник відповідача – ФГ «Щедрий Лан» ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що станом на 26 жовтня 2017 року згідно відомостей Державного реєстру речових прав земельна ділянка, належна ОСОБА_5 в оренді не перебувала, інформація про обтяження, існування інших договорів оренди була відсутня, з огляду на що у власника не було перешкод розпорядитися земельною ділянкою на власний розсуд. Договір оренди землі, укладений 26 жовтня 2017 року між ОСОБА_5 та ФГ «Щедрий Лан» є дійсним, державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена відповідно до діючого законодавства, отже підстави для визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації відсутні. Крім того, між ФГ «Щедрий Лан» та ОСОБА_6 «АПК-Інвест» 27 квітня 2018 року було укладено договір обміну земельних ділянок, відповідно до якого позивач по справі передав ФГ «Щедрий Лан» замість належної ОСОБА_5 земельної ділянку іншу, що свідчить про визнання позивачем по справі факту правомірності використання ФГ «Щедрий Лан» належної ОСОБА_5 земельної ділянки на підставі договору оренди від 26 жовтня 2017 року. Не заперечував, що належна ОСОБА_5 земельна ділянка фактично обробляється ОСОБА_6 «АПК-Інвест».

Представник третьої особи – Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та правовий висновок кандидата юридичних наук ОСОБА_7 (а.с.104-111), який носить консультативний характер, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до рішення Миколайпільської сільської ради від 26 квітня 1996 року було затверджено матеріали з роздержавлення та приватизації земель КСП «Дружківський» та передано в колективну власність 4359,8га земель та в постійне користування 869,5га земель (а.с.161,162-187).

На підставі сертифікатів на право на земельну частку серія ДН № 0173954 від 30 серпня 1996 року та серія РН № 122178 від 11 вересня 2013 року ОСОБА_5 належало право на земельні частки (паї) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружківський» розміром 4,78 та 9,72 умовних кадастрових га відповідно (а.с.102,103). 14 листопада 2013 року між ОСОБА_6 «АКП-Інвест» та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної частки (паю) відповідно до п.1.1, 2.3 якого орендодавець передав орендарю у володіння та користування земельну частку (пай) (рілля) розміром 9,72 умовних кадастрових га строком на 20 років (а.с.6-7, 65-66).

Пунктом 2.2 договору передбачено обов’язок орендаря сплачувати щороку орендну плату в розмірі 9647 гривень 06 копійок.

Відповідно до п.2.3 договору у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 4 договору оренди земельної частки (паю) від 14 листопада 2013 року передбачено, що він набуває чинності з моменту його реєстрації в Миколайпільській сільській раді.

Як вбачається з відмітки на договорі оренди земельної частки (паю) від 14 листопада 2013 року, він зареєстрований 09 квітня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради № 1121 (а.с.7, 66), що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119.

Крім того, 14 листопада 2013 року між ОСОБА_6 «АКП-Інвест» та ОСОБА_5 також укладено договір оренди земельної частки (паю) відповідно до п.1.1, 2.3 якого орендодавець передав орендарю у володіння та користування земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових га строком на 20 років (а.с.8-9, 61-62).

Пунктом 2.2 договору передбачено обов’язок орендаря сплачувати щороку орендну плату в розмірі 4823 гривні 53 копійки.

Відповідно до п.2.3 договору у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 4 договору оренди земельної частки (паю) від 14 листопада 2013 року передбачено, що він набуває чинності з моменту його реєстрації в Миколайпільській сільській раді.

Як вбачається з відмітки на договорі оренди земельної частки (паю) від 14 листопада 2013 року, він зареєстрований 09 квітня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради № 1122 (а.с.9,62), що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119.

14 листопада 2013 року сторони підписали акт приймання передачі земельної частки (паю) розміром 4,78 умовних кадастрових га відповідно до договору оренди від 14 листопада 2013 року (а.с.64).

18 червня 2014 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно – земельну ділянку загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004 (а.с.35).

ОСОБА_6 власності на земельну ділянку загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004 було зареєстровано за ОСОБА_5 18 червня 2014 року, що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.36).

З довідки № 387 від 19 червня 2018 року вбачається, що земельна ділянка загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004 передана у користування ОСОБА_6 «АПК-Інвест» на підставі договорів оренди земельних часток (паїв) від 14 листопада 2013 року станом на 19 червня 2018 року обробляється позивачем по справі; на даній земельній ділянці засіяна озима пшениця (а.с.69).

Довідкою від 14 серпня 2018 року № 607 позивач по справі ОСОБА_6 «АПК-Інвест» засвідчив, що, передані в оренду ОСОБА_5 земельні частки (паї) за договором від 14 листопада 2013 року використовуються позивачем для вирощування зернових культур у складі поля № 58; витрати на виробництво зернових культур по полю № 58 в 2018 році склали 455914 гривень 15копійок (а.с.189-191).

Протягом 2013-2017 років ОСОБА_6 «АПК-Інвест» належним чином виконувало свої зобов*язання за договором оренди, сплачуючи на користь ОСОБА_5 орендну плату, на підтвердження чого надано видаткові ордери від 11 грудня 2013 року (а.с.71-74), від 21 листопада 2013 року (а.с.75-78), платіжні доручення № 85293 від 31 липня 2014 року (а.с.80), № 85292 від 31 липня 2013 року (а.с.81), № 1330 від 28 січня 2015 року (а.с.82), № 1331 від 28 січня 2015 року (а.с.83), № 5501 від 18 серпня 2015 року (а.с.84), № 5500 від 18 серпня 2015 року (а.с.85), № 7960 від 22 грудня 2015 року (а.с.86), № 7961 від 22 грудня 2015 року (а.с.87), № 32777 від 15 серпня 2016 року (а.с.88), № 32776 від 16 серпня 2016 року (а.с.89), № 42370 від 25 жовтня 2016 року (а.с.90), № 42369 від 25 жовтня 2016 року (а.с.91), № 2528 від 17 січня 2017 року (а.с.92), № 2527 від 17 січня 2017 року (а.с.93), № 7330 від 26 квітня 2017 року (а.с.94), № 7329 від 26 квітня 2017 року (а.с.95), № 1706 від 30 червня 2017 року (а.с.96), № 1705 від 30 червня 2017 року (а.с.97), № 12174 від 24 жовтня 2017 року (а.с.98), № 12173 від 24 жовтня 2017 року (а.с.99), № 22795 від 19 грудня 2017 року (а.с.100), № 22796 від 19 грудня 2017 року (а.с.101).

ОСОБА_5 та ФГ «Щедрий Лан» уклали договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004 строком на 7 років (а.с.37-38).

26 жовтня 2017 року право оренди за вищевказаним договором оренди на земельну ділянку загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004 строком на 7 років було зареєстровано за ФГ «Щедрий Лан», що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, запис № 23028761 (а.с.39).

31 жовтня 2017 ОСОБА_5 та ФГ «Щедрий Лан» підписали акт приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004, але, як встановлено з пояснень представника ФГ «Щедрий Лан» ОСОБА_4, земельна ділянка фактично обробляється позивачем ОСОБА_6 «АПК-Інвест», з огляду на що суд не бере до уваги зазначений акт приймання-передачі (а.с.135).

Листом від 20 січня 2018 року № 11 ФГ «Щедрий Лан» повідомило ОСОБА_6 «АПК-Інвест» про укладення 26 жовтня 2017 року між ФГ «Щедрий Лан» та ОСОБА_5 договору оренди земельної ділянки загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004 (а.с.10).

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п.17 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Аналогічні за змістом положення містять і укладені між ОСОБА_6 «АПК-Інвест» та ОСОБА_5 14 листопада 2013 року договори оренди земельних часток (паїв), відповідно до п.2.3 яких у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п.20 постанови Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 (а.с.171-172) після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладанню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладання відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених ст.31 Закону України «Про оренду землі».

Враховуючи наведені положення законодавства та позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 19 березня 2018 року, приймаючи до уваги, що договори оренди земельних часток (паїв) від 14 листопада 2013 року між позивачем по справі та ОСОБА_5 укладено строком на 20 років, суд дійшов висновку про те, що вказані договори оренди автоматично не припинили своєї дії у зв’язку з отриманням ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на нерухоме майно і станом на 26 жовтня 2017 року діяли. Крім того, як встановлено в судовому засіданні з пояснень сторін, протягом 2013-2017 років земельна ділянка перебувала та станом на теперішній час перебуває в користуванні ОСОБА_6 «АПК-Інвест», яке протягом цього часу сплачувало орендну плату на користь відповідача ОСОБА_5

Суд вважає за необхідне зазначити, що договори оренди земельних часток (паїв), укладені 14 листопада 2013 року між ОСОБА_6 «АПК-Інвест» та ОСОБА_5 були зареєстровані 09 квітня 2014 року відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119, тобто з дотриманням вимог і процедури, передбаченої на час вчинення цієї дії.

Згідно із частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу п.3 ст.3, ст.6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Беручи до уваги наведене, зокрема, що договори оренди земельних часток (паїв) автоматично не припинили своєї дії та виходячи із загального принципу свободи договору, відповідно до якого ОСОБА_5 має право на вільне волевиявлення щодо належного йому майна, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_6 «АПК-Інвест» про визнання укладеним 18 червня 2014 року договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_5 в редакції за поданим проектом з істотними умовами щодо строку оренди, розміру орендної плати (а.с.59-60) задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною 2 ст. 95 ЗК України, ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Аналогічні положення містить і частина 2 ст. 16 ЦК України, згідно якої одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно частини 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:14:000:0004 між ОСОБА_5 та ФГ «Щедрий Лан», право оренди за яким зареєстровано 26 жовтня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією в період дії двох інших договорів оренди земельних часток (паїв) від 14 листопада 2013 року суперечить частині 1 ст. 95 ЗК України, ст.ст. 25,27 Закону України "Про оренду землі" та порушує права позивача, як орендаря, які підлягають захисту шляхом визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним та скасування запису № 23028761 про державну реєстрацію права оренди за цим договором.

Суд не приймає до уваги в якості належного доказу на підтвердження факту визнання позивачем по справі правомірності перебування у користуванні ФГ «Щедрий Лан» земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:14:000:0004 на підставі договору оренди від 26 жовтня 2017 року, акт про тимчасовий обмін земельних ділянок від 27 квітня 2018 року, на який посилається представник відповідача ФГ «Щедрий Лан» (а.с.45) з наступних підстав.

Договори оренди земельних часток (паїв) від 14 листопада 2013 року, на підставі яких позивачем з 2013 року фактично використовується належна ОСОБА_5І земельна ділянка був підписаний з боку орендаря генеральним директором ОСОБА_6 «АПК-Інвест».

Як вбачається з листа ОСОБА_6 «АПК-Інвест» від 20 серпня 2018 року (а.с.206), з 03 серпня 2017 року ОСОБА_8 обіймає посаду директора департаменту рослинництва та землеробства ОСОБА_6 «АПК-Інвест».

З п.п.3.9, 3.11 посадової інструкції директора департаменту рослинництва та землеробства ОСОБА_6 «АПК-Інвест» вбачається, що він уповноважений діяти від імені департаменту рослинництва та землеробства, представляти інтереси департаменту рослинництва та землеробства у взаєминах з юридичними та фізичними особами у межах наданих повноважень; в межає компетенції підписувати та візувати документи (а.с.207-209).

Проаналізувавши вищенаведені докази, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави стверджувати про наявність у ОСОБА_9 повноважень на здійснення обміну земельних ділянок та підписання відповідних актів від імені ОСОБА_6 «АПК-Інвест».

Крім того, з досліджених доказів – довідок від 19 червня 2018 року № 386 (а.с.69), № 606 від 14 серпня 2018 року (а.с.189-191), акту приймання-передачі від 14 листопада 2013 року (а.с.64,68) суд дійшов висновку, що з 2013 року земельна ділянка (спочатку у вигляді часток), належна ОСОБА_5 перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 «АПК-Інвест».

Суд не приймає до уваги довідку ФГ «Щедрий Лан» від 12 липня 2018 року відповідно до якої земельні ділянки, передані згідно акту тимчасового обміну земельних ділянок від 27 квітня 2018 року між ОСОБА_6 «АПК-Інвест» та ОСОБА_10 обробляються ФГ «Щедрий Лан» (а.с.193), оскільки як встановлено із досліджених судом вищезазначених доказів, належна ОСОБА_5 земельна загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004 перебуває у користуванні позивача по справі, що визнав в судовому засіданні представник ФГ «Щедрий Лан» ОСОБА_4

Отже, позов ОСОБА_6 «АПК Інвест» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати, пов’язані зі сплатою судового збору (а.с.1-2) слід віднести на відповідачів по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4,19,141, 259,263, 264, 265 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» (місцезнаходження: 85325, Донецька область, Покровський район, с.Рівне, вул.Шопена, 1-а, ідентифікаційний код 34626750) до ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1), Фермерського господарства «Щедрий Лан» (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1; ЄДРПОУ 38998604), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області (адреса місцезнаходження: с. Іллінівка Костянтинівського району Донецької області, вул. Адміністративна, 42/3; ЄДРПОУ 05420103) про визнання укладеним договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки – задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004, укладений між ОСОБА_5 та Фермерським господарством «Щедрий Лан», право оренди за яким зареєстровано 26 жовтня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області.

Скасувати запис про державну реєстрацію права оренди № 23028761, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_5 та Фермерським господарством «Щедрий Лан» щодо земельної ділянки загальною площею 20,2422 га кадастровий номер 1422483900:14:000:0004, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства «Щедрий Лан» на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення по справі виготовлений 01 листопада 2018 року.

Суддя