Постанова № 77570886, 01.11.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/18808/18

Провадження № 22-ц/772/2155/2018

Категорія: 48

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 рокуСправа № 127/18808/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів Берегового О.Ю., Медяного В.М.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., представника скаржниці, відповідачки ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6, розглянувши у порядку спрощеного по-зовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судо-вих засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_7,

ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідаль-

ністю «Будмонтажпроект» про поділ майна подружжя, визнання

права власності на частку майна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, її представника адвоката ОСОБА_4 на ухвалу судді Вінницького міського суду Вінни-цької області від 10 серпня 2018 року про забезпечення позову, постановлену у приміщенні суду у м. Вінниці за головування судді Сичука М.М.,

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2018 року ОСОБА_5 звернувся у Вінницький міський суд Він-ницької області з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_3, Товариства з обме-женою відповідальністю ( далі - ТОВ ) «Будмонтажпроект» про визнання май-нових права на нерухоме майно об’єктом спільної власності подружжя, визнан-ня права власності на частину майнових прав. Позов мотивований тим, що між ним та відповідачкою ОСОБА_7 10 серпня 1991 року у відділі актів цивіль-ного стану Вінницького міського управління юстиції був зареєстрований шлюб, від даного шлюбу мають доньку, відповідачку ОСОБА_3 Рішенням Він-ницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2016 року шлюб між сторонами розірваний. 22 вересня 2015 року під час перебування ОСОБА_3 у шлюбі були укладені два інвестиційних договори №№ 33, 34 між ОСОБА_3 та ТОВ «Будмонтажпроект», за якими об’єктами інвестицій є дві однокім-натні квартири №№ 69,70 у житловому будинку по вул. 600-річчя, № 17 у м. Вінниці. На виконання умов вказаних договорів 22 вересня 2015 року внесені грошові кошти у сумі 550550,00 гривень, 25 вересня 2015 року - 446284,00 гривні. Позивач зазначає, що кошти на придбання житла у розмірі 42200,00 до-ларів США отримані ним у позику в інтересах сім’ї та внаслідок його підприєм-ницької діяльності. За таких обставин ОСОБА_5 просить суд визнати об’-єктом спільної власності подружжя майнові права на квартири ( проектні номе-ри 69 та 70 ) по вул. 600-річчя, № 17 у м. Вінниці, в порядку поділу майна виз-нати за ним право власності на 1/2 частку майнових прав на зазначені кварти-ри.

Разом із позовною заявою представником позивача адвокатом ОСОБА_6 подана заява про забезпечення позову шляхом накладення заборони вида-вати правовстановлюючі документи та проводити державну реєстрацію прав власності на квартири №№ 69,70 по вул. 600-річчя, № 17 у м. Вінниці на підста-ві інвестиційних договорів. Дана заява, окрім наведених обставин, обґрунтова-на можливістю під час розгляду справи отримання правовстановлюючих доку-ментів на вказану нерухомість і здійснення її відчуження, що у разі задоволення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову дозволить здійснити ефективний захист та поновлен-ня порушених, на думку позивача, його прав, за захистом яких він звернувся із позовом у суд.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2018 року заява задоволена. З метою забезпечення позову накладена заборона видавати правовстановлюючі документи та проводити державну реєстрацію прав власності на квартири №№ 69, 70 по вул. 600-річчя, № 17 у м. Вінниці на підставі інвестиційних договорів від 22 вересня 2015 року №№ 33, 34 на ім’я ОСОБА_3 Виконання ухвали доручено Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, ухвала звернена до негайного виконання, строк якого встановлений в один рік.

Не погоджуючись із постановленою суддею суду першої інстанції ухвалою, ОСОБА_3, її представник адвокат ОСОБА_4 оскаржують її в апеля-ційному порядку, просять дану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Скаржники вважають оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушен-ням вимог процесуального права; посилаються не недоведеність твердження щодо можливості отримання правовстановлюючих документів та відчуження нерухомого майна через відсутність доказів готовності до передачі спірних квартир власникам згідно умов інвестиційних договорів; невизначеність особи, якій заборонено вчиняти певні дії, необґрунтованість вибору виконавця оскар-жуваної ухвали, а також вважають, що сама заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України, тому не підлягала розгляду судом.

На апеляційну скаргу відповідачки, представник позивача адвокат ОСОБА_6 подав відзив, де зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, вва-жає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дотри-мані вимоги законодавства, надана відповідна правова оцінка доводам позивача та враховані інтереси учасників справи, тому ухвала суду першої інстанції є цілком законною та обґрунтованою. Адвокат ОСОБА_6 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2018 року без змін.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здій-снюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення на апеля-ційну скаргу представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, наяв-ні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність, обґрунтованість оскар-жуваної судової ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляцій-ний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення, яким є також судова ухвала, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм мате-ріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сто-рони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову відпові-дає зазначеним вимогам з огляду на наступне.

Відповідно до статті 149 чинного ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забез-печення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може іс-тотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті четвертому Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесу-ального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя ) з урахуванням до-казів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зо-крема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не-виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об’єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16 зроблений висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відпові-дача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судово-го рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попе-редження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З матеріалів справи дійсно вбачається наявність спору між сторонами з при-воду реалізації прав сумісної власності колишнього подружжя. Відтак, з огляду на предмет спору в даній цивільній справі, суддя суду першої інстанції постано-вив оскаржувану ухвалу, де, посилаючись на норми статей 149-153 ЦПК Украї-ни, зазначив про наявність реальної загрози через невжиття заходів забезпечен-ня позову, що в майбутньому може утруднити виконання рішення суду у даній справі.

З огляду на дійсні фактичні обставини справи, які, наразі, мають місце, оці-нюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповід-них заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості його вимог, забезпечен-ня збалансованості інтересів учасників справи, наявності зв’язку між конкрет-ним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рі-шення суду в разі невжиття таких заходів, колегія суддів дійшла висновку про цілковиту підставність заяви позивача про забезпечення позову та безпомилко-вість висновку суду першої інстанції щодо необхідності її задоволення та забез-печення позову в обраний спосіб. Такий висновок суду першої інстанції на пе-ріод до завершення розгляду справи по суті заявленого позову спростувати не-можливо.

При цьому не можна визнати спроможними доводи апеляційної скарги що-до необґрунтованості оскаржуваної ухвали суду першої інстанції через визна-чення її виконавцем саме Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, оскільки саме він є виконавчим органом місцевої влади, діяль-ність якого полягає у реалізації повноважень виконавчих органів міської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Колегія суддів критично оцінює аргументи апеляційної скарги скаржниць щодо неможливості забезпечення позову у зв’язку з недослідженням судом пер-шої інстанції обставин готовності об’єктів будівництва, оскільки такій позиції відповідача може бути надана відповідна, об’єктивна правова оцінка лише під час розгляду справи судом по суті заявлених позовних вимог та ухвалення су-дом рішення.

Мотиви апеляційної скарги скаржниць щодо неможливості забезпечення по-зову через недотримання, на їх думку, вимог процесуального законодавства стосовно форми та змісту заяви про забезпечення позову, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених на час вирішення від-повідної заяви представника позивача.

За викладених обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що застосований судом вид забезпечення позову відповідає обсягу позовних ви-мог та вимогам цивільного процесуального законодавства, він гарантує реальну можливість захисту прав і інтересів обох сторін у справі, враховуючи їхні пози-ції у спорі, що має місце, аж до його остаточного вирішення.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність, обґрун-тованість постановленої судом оскаржуваної ухвали, колегія суддів не знахо-дить законних підстав для задоволення скарги, тому відповідно до норм статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оспорю-вану ухвалу суду без змін.

Враховуючи наведене, керуючись нормами статей 374, 375, 381 - 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, її представника адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2018 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажпроект» про по-діл майна подружжя, визнання права власності на частку майна - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складений 02 листопада 2018 року.

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Судді: О.Ю. Береговий

ОСОБА_9