Ухвала суду № 77570682, 01.11.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27913/17

Провадження 2/127/1881/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Слізяк М.М.,

з участю:представників відповідачів ОСОБА_1’євич К.М., адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об’єднання», ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги стосовно предмета спору ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вище вказана цивільна справа.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про залишення без розгляду вищевказаної позовної заяви ОСОБА_3 у зв’язку з повторною неявкою позивача до суду.

Також представник відповідача ТОВ «Житлово-експлуатаційне об’єднання» - Мар’євич К.М. заявила клопотання, яке надала суду у письмовому виді, про залишення без розгляду вищевказаної позовної заяви ОСОБА_3 у зв’язку з повторною неявкою позивача.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує наступне.

26.12.2017 року до суду звернулася ОСОБА_3 з вказаним вище позовом.

Дана позовна заява ухвалою судді від 04.01.2018 року була залишена без руху та надано позивачці строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.01.2018 року по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовчі судові засідання по справі, які були призначені на 06.02.2018 року, 22.02.2018 року та 06.03.2018 року позивач ОСОБА_3 не з’явилася по невідомій суду причині, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (том 1 а.с. 104, 126-127, 134-135, 145-146).

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З урахуванням заяви позивача ОСОБА_3 від 05.02.2018 року про відкладення підготовчого судового засідання до квітня 2018 року, 06.03.2018 року у підготовчому судовому заіданні, на розсуд учасників процесу судом було поставлено питання щодо продовження строку проведення підготовчого судового засідання, обумовленого неодноразовою неявкою в судове засідання позивача, що унеможливлює виконати завдання підготовчого провадження у справі.

Враховуючи думку представників відповідачів, предмет і зміст позовної заяви ОСОБА_3, а також вимоги закону щодо строків розгляду справи, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, судом було продовжено строк підготовчого провадження не більше ніж на тридцять днів (том 1 а.с. 139).

Крім того, з урахуванням ст. 189 ЦПК України ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2018 року визнано обов'язковою явку позивача ОСОБА_3 в підготовче судове засідання. Дана ухвала направлена за вказаною позивачкою адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 21/9 та згідно повідомлення, яке повернулося на адресу суду, вбачається, що повернуто конверт за закінченням встановленого строку зберігання (том 1 а.с. 140, 145-146).

Позивач ОСОБА_3 доказів поважності причин неявки суду не надала. Заяву про розгляд справи у її відсутність також не надала.

Враховуючи вище викладене, суд вважав, що позивач ОСОБА_3 повторно (жодного разу) до судового засідання не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, тому ухвалою суду від 21.03.2018 року позов ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири було залишено без розгляду (том 1 а.с. 150).

Відповідно до постанови апеляційного суду Вінницької області від 02.05.2018 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду(том 1 а.с. 183-184).

В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2018 року дану справу було призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 01.06.2018 року (том 1 а.с. 188).

У підготовчі судові засідання по справі, які були призначені на 01.06.2018 року, 25.06.2018 року, 20.08.2018 року позивач ОСОБА_3 не з"явилася по невідомій суду причині, тому 20.08.2018 року підготовче судове засідання було проведено у відсутність позивача ОСОБА_3 і справу призначено до розгляду по суті на 12.09.2018 року.

Також позивач ОСОБА_3 без поважних причин не з"явилася до судових засідань, які були призначені на 12.09.2018 року, 09.10.2018 року та 01.11.2018 року, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи в її відсутність суду не подавала.

Враховуючи тривалий термін перебування в провадженні суду даної цивільної справи і неявки позивачки до суду та що всі виклики, які суд надсилав за адресою, вказаною у позовній заяві, поверталися до суду за закінченням терміну зберігання, тобто у зв"язку з неотриманням їх позивачем, суд здійснив запити до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради та Управління ДМС України у Вінницькій області щодо з"ясування і підтвердження адреси реєстрації позивача ОСОБА_3 і отримано відповідь, що за адресою: АДРЕСА_1, позивач ОСОБА_3 не значиться зареєстрованою (том 1 а.с. 237, 238, 241, 242).

На підставі вказаних відомостей суд також викликав позивача ОСОБА_3 в судові засідання через оголошення про виклик до суду, які були розміщені на сайті Вінницького міського суду Вінницької області.

Крім того, відповідно до актів судових розпорядників Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2018 року, 05.10.2018 року та 25.10.2018 року встановлено, що судовими розпорядниками відділу служби судових розпорядників та матеріально-господарського забезпечення Вінницького міського суду Вінницької області 21.08.2018 року, 11.09.2018 року, 14.09.2018 року, 19.09.2018 року, 27.09.2018 року, 05.10.2018 року, 25.10.2018 року було вжито заходів щодо вручення судових повісток ОСОБА_3 за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 21/9, однак за даною адресою на стук та дзвінки у двері квартири ніхто не відповідав, тому вручення судових документів виявилося неможливим.

Матеріали справи не містять будь-яких інших доказів щодо місця реєстрації чи проживання позивачки ОСОБА_3

Доказів про зміну адреси листування позивач ОСОБА_3 також суду не надала.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_3 звернувшись в грудні 2017 року до суду з позовною заявою жодного разу до судових засідань не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином.

При цьому судом вживалися всі можливі заходи для вручення судових повісток позивачу ОСОБА_3, в тому числі судовими розпорядниками Вінницького міського суду Вінницької області особисто виходом за адресою позивача, яка вказана в позовній заяві: м. Вінниця, вул. Грушевського, 21/9, розміщенням оголошення про виклик до суду на сайті Вінницького міського суду Вінницької області.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_3 вказала у своїй позовній заяві адресу місця свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, проте за даною адресою позивач ОСОБА_3 не зареєстрована і не проживає, поштову кореспонденцію не отримує, до судових засідань не з"явилася жодного разу.

Також суд звертає увагу, що ОСОБА_3 неотримавши поштою ухвалу суду від 21.03.2018 року про залишення її позову без розгляду (том 1 а.с. 150-159) оскаржила її до апеляційного суду Вінницької області у 15-денний термін визначений ЦПК України, особисто подавши апеляційну скаргу, що зареєстрована за вх. №26029 від 03.04.2018 року (том 1 а.с. 154-156) і вказане свідчить, що позивач ОСОБА_3 знала про дату і час розгляду її справи, а також результати кожного судового засідання, однак до суду не з"явилася.

Оскарживши до апеляційного суду Вінницької області ухвалу суду від 21.03.2018 року про залишення без розгляду позовної заяви, позивач ОСОБА_3 прагнула продовження розгляду справи за її позовом, але попри скасування апеляційним судом Вінницької області ухвали суду від 21.03.2018 року з направленням справи для продовження розгляду, позивач ОСОБА_3 жодного разу до судових засідань так і не з"явилася, заяв про розгляд справи в її відустність не подавала, доказів про зміну адреси листування позивач ОСОБА_3 також суду не надала, що свідчить про недобросовісність дій позивача і зловживання своїми процесуальними правами.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов’язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

З урахуванням вказаного вище суд вважає, що позивач вчиняє дії (неодноразова неявка в судові засідання), які вказують на затягування розгляду справи. Такі дії суд вважає недобросовісними, такими, що суперечать завданню цивільного судочинства, направлені на затягування розгляду справи та розцінюються судом як зловживання останньою процесуальними правами.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез"явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому суд зауважує, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 2 ст. 210 ЦПК України) направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами і правами інших осіб, а позивач по справі при цьому в судове засідання не з'являється і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, діюче цивільне процесуальне законодавство не пов'язує обов'язок суду залишити заяву без розгляду з поважністю повторної неявки позивача в судове засідання, яке в даному випадку до уваги не береться.

Таким чином неявка в судові засідання позивача, якого було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави суду стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилося у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті виниклого спору.

Отже, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача до суду, що встановлені чинним ЦПК України, який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об’єднання», ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги стосовно предмета спору ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири – залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 02.11.2018 року.

Суддя: