Вирок № 77570571, 01.11.2018, Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2018 р. Справа153/268/18

Провадження1-кп/153/22/18-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

секретар судового засідання Сарафімовська Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ямпіль Вінницької області

кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018020370000001 від 01.01.2018 про обвинувачення

ОСОБА_1, 1992 року серпня місяця 02 дня народження, місце народження – с.Політанки Шаргородського району Вінницької область, місце проживання – вул.Південна, 31 с.Політанки Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, заняття – працює в СГ «Врожайне» с.Політанки Шаргородського району Вінницької області, сімейний стан – одружений, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

та ОСОБА_2, 1960 року червня місяця 17 дня народження, місце народження – с.Політанки Шаргородського району Вінницької області, місце проживання – вул.Південна, 5 с.Політанки Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, заняття – не працює, сімейний стан – одружений, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід 3 групи, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

за участю прокурора Євчена Д.В.

представника потерпілого ТОВ «Буша» ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

28.12.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, керуючись жагою наживи та реалізовуючи спільний злочинний намір, спрямований на таємне викрадення шиферу з будівлі корівника на території недіючої МТФ №1 ТОВ «Буша», розташованого за межами с.Буша Ямпільського району Вінницької області, автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2, поїхали до МТФ, куди прибули близько 21-22 години. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вилізли на дах корівника (інвентарний №415), що на території МТФ, де за допомогою кліщів демонтували 42 листи шиферу, які склали на краю даху. У цей час вони побачили проїжджаючий повз МТФ автомобіль та, побоюючись викриття своєї протиправної діяльності, залишили демонтований шифер на місці та повернулись до с.Політанки Шаргородського району Вінницької області. Не зупиняючись на вчиненому та продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на викрадення шиферу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 31.12.2017 близько 02 години 00 хвилин автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2, повернулись на місце вчинення крадіжки, а саме – до МТФ №1 ТОВ «Буша», що біля с.Буша Ямпільського району Вінницької області, де почали завантажувати раніше демонтований шифер на причіп вказаного автомобіля. Однак їх дії були помічені охоронником ТОВ «Буша» ОСОБА_4, який повідомив про це керівництву товариства. Близько 03 години 00 хвилин на територію МТФ автомобілем НОМЕР_3, прибув директор ТОВ «Буша» ОСОБА_5 та працівники ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які автомобілем заблокували виїзд автомобілю ОСОБА_2 та затримали останнього. ОСОБА_1 зрозумівши, що їх протиправні дії були викриті, з місця вчинення крадіжки утік. Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочинний намір, спрямований на викрадення листів шиферу, до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі.

Згідно із висновком експерта №199/18-21 від 15.01.2018 ринкова вартість бувшого у попередньому використанні одного листа шиферу семихвильового, станом на 31.12.2017 складала 51 гривня 87 копійок, в зв’язку з чим загальна вартість 42 листів шиферу, які намагались викрасти ОСОБА_1 та ОСОБА_2, складає 2178 гривень 54 копійки.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість визнав. Пояснив, що він точно не пам’ятає коли це було, але пам’ятає, що до нього зателефонував ОСОБА_2 і попросив допомогти йому зняти шифер на гараж з будівлі корівника на території недіючої МТФ №1 ТОВ «Буша». Вони зняли шифер і повернулися додому. Наступного дня приїхали автомобілем із причепом та почали навантажувати шифер, коли хтось прибув на місце. Після цього він пішов полем до с.Буша, де запитав чоловіка дорогу в сторону смт.Чернівці Вінницької області. В скоєному розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість визнав. Пояснив, що в кінці грудня 2017 року вони разом з ОСОБА_1 приїхали на територію недіючої МТФ №1 ТОВ «Буша» та скинули шифер, а наступного дня приїхали його забрати та були затримані працівниками господарства. Потім приїхали працівники поліції. Шифер викрадав для покриття власного гаража. В скоєному розкаявся.

Із показань представника потерпілого ТОВ «Буша» ОСОБА_3 встановлено, що він працює в ТОВ «Буша» інженером-будівельником. Наступного дня, після виявлення крадіжки шиферу з недіючої МТФ №1 ТОВ «Буша», зателефонував директор товариства і дав доручення порахувати збитки. Було багато побитого шиферу.

Крім даних, отриманих із показань представника потерпілого та обвинувачених, винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєному повністю доведена дослідженими письмовими доказами - даними, які містяться:

- у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 31.12.2017, із якого встановлено, що прийнято усну заяву від ОСОБА_5 про вчинення крадіжки шиферу з приміщення МТФ №1 ТОВ «Буша» ОСОБА_2 та ще одним невстановленим чоловіком;

- у протоколі огляду місця події від 31.12.2016 із фототаблицями до нього, із яких встановлено, що місцем огляду є територія МТФ №1 ТОВ «Буша», що розташована за межами с.Буша Ямпільського району Вінницької області, на якій виявлено автомобіль з причепом, на якому були складені листки шиферу;

- у протоколі огляду місця події від 05.01.2018, із якого встановлено, що місцем огляду є двір Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, розташований по вул.Свободи, 120 в м.Ямпіль Вінницької області, в якому знаходився автомобіль НОМЕР_4, НОМЕР_2, на якому були складені листки шиферу в кількості 17 штук;

- у протоколі огляду місця події від 05.01.2018 та фототаблицях до нього, із якого встановлено, що місцем огляду є територія складу ТОВ «Буша», який розташований по вул.Мар’яни Зависної в с.Буша Ямпільського району Вінницької області, де знаходяться складені один на одного листи шиферу, які перевезені з території МТФ №1 ТОВ «Буша», та які в ніч з 30 на 31 грудня 2017 року намагались викрасти ОСОБА_2 та ОСОБА_1;

- у протоколі огляду місця події від 05.01.2018 та фототаблицях до нього, із якого встановлено, що місцем огляду є територія МТФ №1 ТОВ «Буша», що розташована за межами с.Буша Ямпільського району Вінницької області, де розташований корівник, з якого зняті листки шиферу, та які в ніч з 30 на 31 грудня 2017 року намагались викрасти ОСОБА_2 та ОСОБА_1;

- у копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія СХТ №077500, із якої встановлено, що ОСОБА_2 є власником причепа «ПГМФ 830410», д.н.з. НОМЕР_5, який було використано як засіб вчинення замаху на крадіжку чужого майна;

- у висновку експерта №199/18-21 від 15.01.2018, з якого встановлено, що ринкова вартість бувшого у попередньому використанні одного листа шиферу семихвильового, станом на 31.12.2017, складала 51 гривень 87 копійок;

- у протоколі проведення слідчого експерименту від 23.01.2018, із якого встановлено, що слідчий експеримент проводився за участю підозрюваного ОСОБА_1 та понятих. ОСОБА_1 розказав як він разом із ОСОБА_2 28.12.2017 з будівлі корівника на території недіючої МТФ №1 ТОВ «Буша», розташованого за межами с.Буша Ямпільського району Вінницької області, за допомогою кліщів демонтували 42 листи шиферу, які склали на краю даху, а в ніч з 30 на 31.12.2017 намагалися викрасти та перевезти за допомогою автомобіля НОМЕР_4, НОМЕР_2, на який склали листки шиферу;

- у протоколі проведення слідчого експерименту від 23.01.2018, із якого встановлено, що слідчий експеримент проводився за участю підозрюваного ОСОБА_2 та понятих. ОСОБА_2 розказав як він разом із ОСОБА_1 28.12.2017 з будівлі корівника на території недіючої МТФ №1 ТОВ «Буша», розташованого за межами с.Буша Ямпільського району Вінницької області, за допомогою кліщів демонтували 42 листи шиферу, які склали на краю даху, а в ніч з 30 на 31.12.2017 намагалися викрасти та перевезти за допомогою автомобіля НОМЕР_4, НОМЕР_2, на який склали листки шиферу.

Суд визнає вказані докази належними та допустимими, оскільки вони зібрані у порядку, встановленому КПК України. Відсутні підстави, передбачені ст.87 КПК України для визнання вказаних доказів недопустимими, у ході процесуальних дій обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були повідомлені про свої права, в тому числі право відмовитися від давання показань відповідно до ст.63 Конституції України. Вказані докази не суперечать між собою щодо фактичних обставин і повністю доводять винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Оцінюючи усі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Фактичними даними, які містить досудова доповідь, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 працює різноробочим в ФГ «Врожайне» с.Слобода-Шаргородська, Шаргородського району Вінницької області, має стійкі соціальні зв’язки – дружину, з якою проживає у власному будинку, дітей на вихованні не має, що підтверджено довідкою №60 від 16.01.2018, виданою Політанківською сільською радою Шаргородського району Вінницької області; за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, скарг на його поведінку не надходило, громадського порядку не порушує, спиртного не вживає, що підтверджено характеристикою, виданою виконкомом Політанківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, вих.№7 від 11.01.2018, раніше не судимий, що підтверджено вимогою про судимість, виданою Ямпільським ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області вих.№195/227/01.1018 від 10.01.2018; не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога, що підтверджено даними, які містить довідка Шаргородської ЦРЛ №92 від 12.01.2018.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці обвинуваченим своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активне сприяння розкриттю злочину - добровільне надання обвинуваченим органу досудового розслідування та суду допомоги в з’ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповів про час, місце та спосіб вчиненого кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування показав місце події та спосіб вчинення злочину).

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за правилами ст.ст.50, 68 КК України суд обирає покарання необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів. Суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, так і особу обвинуваченого, а тому має підстави застосувати відносного нього міру покарання у виді трьох років позбавлення волі, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Вказані вид та міра покарання передбачені санкцією ч.2 ст.185 КК України.

Беручи до уваги усі обставини та особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність обставин, які пом’якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позитивно характеризується за місцем свого проживання, вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, і має підстави застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання із випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік шість місяців, а також покласти на ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ч.1 п.п.1,2 ст.76 КК України.

Оцінюючи усі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Фактичними даними, які містить досудова доповідь, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 – пенсіонер, інвалід 3 групи, проживає з дружиною у власному будинку, дітей на вихованні не має, за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, скарг на його поведінку не надходило, громадського порядку не порушує, спиртного не вживає, що підтверджено характеристикою, виданою виконкомом Політанківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області вих.№06 від 05.01.2018. ОСОБА_2 раніше не судимий, що підтверджено вимогою про судимість, виданою Ямпільським ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області вих.№196/227/01.2018 від 10.01.2018, має стійкі соціальні зв’язки – дружину та повнолітню доньку, що підтверджено даними, які містить довідка, видана Політанківською сільською радою Шаргородського району Вінницької області вих.№03 від 05.01.2018, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога, що підтверджено даними, які містить довідка Шаргородської ЦРЛ №31 від 04.01.2018.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці обвинуваченим своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активне сприяння розкриттю злочину - добровільне надання обвинуваченим органу досудового розслідування та суду допомоги в з’ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповів про час, місце та спосіб вчиненого кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування показав місце події та спосіб вчинення злочину).

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за правилами ст.ст.50, 68 КК України суд обирає покарання необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів. Суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, так і особу обвинуваченого, а тому має підстави застосувати відносного нього міру покарання у виді трьох років позбавлення волі, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Вказані вид та міра покарання передбачені санкцією ч.2 ст.185 КК України.

Беручи до уваги усі обставини та особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання, наявність обставин, які пом’якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, і має підстави застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання із випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік шість місяців, а також покласти на ОСОБА_2 обов’язки, передбачені ч.1 п.п.1,2 ст.76 КК України.

При вирішенні питання щодо речових доказів: 25 листів шиферу та 17 листів шиферу, які були об’єктом кримінального правопорушення та визнані речовим доказом у цьому кримінальному провадженні на підставі постанов слідчого від 01.01.2018 та 05.01.2018, суд керується положеннями п.5 ч.9 ст.100 КПК України, і має підстави повернути їх законному володільцеві.

При вирішенні питання щодо речового доказу – автомобіля НОМЕР_6, який визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні на підставі постанови слідчого від 01.01.2018, суд керується положеннями п.1 ч.6 ст.100 КПК України, і має підстави повернути власнику.

При вирішенні питання щодо речового доказу – причепа «ПГМФ 830410», д.н.з.НОМЕР_7, який було використано як засіб вчинення кримінального правопорушення та визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні на підставі постанови слідчого від 01.01.2018, суд керується положеннями п.1 ч.9 ст.100 КПК України, і має підстави конфіскувати.

При вирішенні питання щодо процесуальних витрат у сумі 143 (сто сорок три) гривні 00 копійок, пов’язаних із залученням експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи, суд керується положеннями ст.124 КПК України, і має підстави стягнути їх із обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь держави.

Запобіжний захід стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не застосовувався.

Запобіжний захід – арешт майна, обраний на підставі ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.01.2018, суд відповідно до ч.4 ст.174 КПК України має підстави скасувати.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, встановити йому іспитовий строк - один рік шість місяців.

На підставі ч.1 п.п.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, встановити йому іспитовий строк - один рік шість місяців.

На підставі ч.1 п.п.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: 25 листів шиферу та 17 листів шиферу повернути законному володільцеві – ТОВ «Буша» с.Буша Ямпільського району Вінницької області.

Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_6, повернути власнику – ОСОБА_2.

Речовий доказ: причеп «ПГМФ 830410», д.н.з.НОМЕР_7 -конфіскувати.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 71 (сімдесят одну) гривню 50 (п’ятдесят) копійок процесуальних витрат на залучення експерта (висновок експерта Вінницького віділення КНДІСЕ за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №199/18-21 від 15.01.2018).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 71 (сімдесят одну) гривню 50 (п’ятдесят) копійок процесуальних витрат на залучення експерта (висновок експерта Вінницького віділення КНДІСЕ за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №199/18-21 від 15.01.2018).

Запобіжний захід –арешт майна, обраний на підставі ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.01.2018 - скасувати.

Початок іспитового строку обчислюється з дня ухвалення вироку.

Початок строку відбування покарання обчислюється з моменту приведення вироку до виконання.

Згідно зі ст.ст.376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.Г. ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА