Ухвала суду № 77568725, 01.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/6990/18

Справа №266/4884/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 р. суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПрАТ «УАСК «АСКА-ЖИТТЯ», третя особа ПрАТ «Харцизький трубний завод» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26.09.2018 року позивачу наданий строк для виправлення недоліків заяви терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали, у зв'язку з тим, що позивачем не було сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру.

Встановлено, що позивач зверталась до суду та заявляла дві вимоги немайнового характеру (визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача провести виплату страхового відшкодування).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 704,80 грн.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн. (за першу вимогу немайнового характеру) та 704,80 грн. (за другу вимогу немайнового характеру) на рахунок зазначений в ухвалі від 26.09.2018 року.

29.10.2018 року до суду надійшла заява від представника позивача про усунення недоліків позовної заяви та надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 704,80 грн., тобто за одну вимогу немайнового характеру, тоді як в ухвалі було зазначено сплатити за дві вимоги немайнового характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів позовної заяви, а саме прохальної частини вбачається, що позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру (визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача провести виплату страхового відшкодування).

При цьому, об'єднання зазначених вимог в один пункт в прохальній частині не свідчить про те, що позовна заява містить лише одну вимогу немайнового характеру, оскільки визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії є різними вимогами.

Оскільки, зазначені недоліки позовної заяви усунуті не були, прихожу до висновку, що позивач та її представник не виправили недоліків перелічених в ухвалі від 26.09.2018 року, а тому відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною та повинна бути повернута позивачу.

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «УАСК «АСКА-ЖИТТЯ», третя особа ПрАТ «Харцизький трубний завод» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з моменту її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя