Рішення № 77568544, 30.10.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8537/18

пр. № 2/759/5219/18

30 жовтня 2018 року Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Васюри Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом ) сторін в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (03151, АДРЕСА_3), яка подана представником ОСОБА_3 (01033, АДРЕСА_4) до ОСОБА_4 (03134, АДРЕСА_1) про стягнення боргу за договором позики ,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та просила з урахуванням збільшених позовних вимог стягнути грошові кошти за договором позики у розмірі 150 000 грн, 20 047,00 грн. - 3% річних ; 194 900,15 - інфляційне збільшення, моральну шкоду 10 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 28.02.2014р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір позики. Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв 150 000,00 грн. Відповідач позику ОСОБА_2 не повернув, чим порушив умови договору позики та вимоги частини 1 статті 1049 ЦК України, відповідно до якої позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позивач неодноразово в усній та письмовій формі звертався до відповідача з проханням виконати свої зобов»язання за договором позики та повернути борг у сумі 150 000,00 грн. Відповідач зобов'язаний нести відповідальність за невиконання умов договору, а тому позивач просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати. Якщо розмір процентів у договорі не визначений він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Крім того, з вини відповідач позивач позбавлений можливості витрачати вищевказані належні йому кошти на себе та на своїх близьких, вирішувати свої побутові та соціальні питання, придбавати необхідне майно, вкладати свої гроші у власний фізичний, інтелектуальний та духовний розвиток, розвиток та реалізацію своїх здібностей, подорожувати та розширювати свій кругозір тощо, що також негативно впливає на моральний та душевний стан позивача та його соціальний рівень.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.07.2018 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Суд керуючись вимогами ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 передав, згідно договору позики ОСОБА_4 150 000,00 грн., що підтверджується розпискою та зобов»язалась повернути кошти до 28.04.2014р. в повному обсязі/а.с.5/.

У відповідності із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2 Договору від 28.02.2014р. зазначену суму (150 000,00 грн.) грошей позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві готівкою без сплати відсотків в строк до 28.04.2014р. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Згідно вимог ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6 договору передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити на вимогу позикодавця грошову суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дні пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно розрахунку заборгованості представника позивача борг відповідача становить : основна сума боргу за договором позики - 150 000,00 грн., 3% річних від простроченої суми 20 047, 00 грн., 194 900, 15 грн. - інфляційне збільшення боргу.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання у встановлений сторонами строк по договору позики не виконав, борг за договором не повернула та будь-яких конкретних доказів на спростування доводів позовних вимог не надала.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, які підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній та юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством.

Діючим законодавством особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями 280, 611, 1167, 1168 ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Оскільки встановлено, що між сторонами виник спір з приводу невиконання договірних зобов'язань, а договором позики не було передбачено відшкодування моральної шкоди тому в частині стягнення моральної шкоди позов не підлягає задоволеню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 525, 526,530, 625, 1046, 1047, 1048 1049 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 (03151, АДРЕСА_3), яка подана представником ОСОБА_3 (01033, АДРЕСА_4) до ОСОБА_4 (03134, АДРЕСА_1) про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_3) суму позику відповідно до умов договору позики грошових коштів від 28.02.2014р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою Аллою Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за № 649 у розмірі 150 000, 00 грн., заборгованість по сплаті 3 % річних у сумі - 20 047 грн., інфляційне збільшення боргу - 194 900,15 грн., а всього 364 947, 15 грн. (триста шістдесят чотири тисячі дев»ятсот сорок сім грн. 15 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_3) судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Петренко