Рішення № 77567003, 01.11.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/532/18

Провадження № 2/643/2609/18

01.11.2018 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого-судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання – Стальмакової В.О.

представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 10 598,98 грн., стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди по 10 000,00 грн. з кожного, судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29.12.2016року о 09год.40 хв. по пр. Гагаріна, 316В у м. Харкові, з вини водіїв ОСОБА_7, який керував автомобілем НОМЕР_1 та ОСОБА_6 який керував автомобілем НОМЕР_2 сталася ДТП, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Volkswagen Polo Classic д.н. АХ 4850 під його керуванням. Постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 23.02.2017року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винними у дорожньо-транспортній пригоді та притягнуті до адміністративної відповідальності. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 як власника наземного транспортного засобу була застрахована у ТДВ «МСК». З метою отримання страхового відшкодування за завдану шкоду автомобілю Volkswagen Polo Classic д.н. АХ 4850, він звернувся до ТДВ «МСК», яка є страховиком ОСОБА_6 із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування. В результаті огляду автомобілю Volkswagen Polo Classic д.н. АХ 4850, ТДВ «МСК» здійснило товарознавчу експертизу, визнало ДТП страховим випадком, та розрахувало вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Polo Classic д.н. НОМЕР_3 яка складає - 21 197,96грн. ТДВ «МСК», враховуючи ту обставину, що винними у вчиненні ДТП визнані обопільно відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відшкодувало йому 50 % від загального розміру шкоди, що складає – 10598,98грн. він звернувся до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», як страховика ОСОБА_7, з метою отримання інших 50 % страхового відшкодування. Проте, листом від 10.08.2017року ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» повідомив його про відмову у виплаті страхового відшкодування, з підстав недотримання ним обов’язку щодо збереження пошкодженого майна (транспортного засобу) у такому стані, в якому воно знаходилось після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник. Він не погоджується з вказаною позицією ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», оскільки він забезпечив огляд пошкодженого транспортного засобу страховиком, в результаті чого пошкодження були належним чином оглянуті та зафіксовані, про що він повідомив відповідача ОСОБА_8 «СК «ЮНІВЕС». Однак, відповідач ПрАТ СК «ЮНІВЕС», всупереч вимогам п.34.1, ст.34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не здійснив всіх належних заходів, які необхідні для здійснення страхового відшкодування, чим порушив його законні права. Крім того, позивач вказує на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди йому було завдану моральну шкоду, зокрема, порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров’я, а також моральних страждань, пов’язаних з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, яку він оцінює у розмірі 20 000,00грн.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 05.02.2018року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 19.04.2018року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву ПрАТ «СК «ЮНІВЕС».

Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_6 просив відмовити у їх задоволенні за необґрунтованістю і недоведеністю.

Відповідач ОСОБА_8 «СК «ЮНІВЕС» в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від представника відповідача ОСОБА_9 до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що10.04.2017року позивач звернувся до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» з повідомленням про ДТП. З метою встановлення розміру матеріального збитку ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» направило суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_10 для огляду транспортного засобу та проведення оцінки. Листом-повідомленням СОД ОСОБА_10 повідомив, що під час огляду було встановлено, що автомобіль НОМЕР_4 відновлений та неможливо встановити розмір матеріального збитку. Відповідно до п.37.1.3 ст.37 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу було відмовлено у здійсненні страхового відшкодування. Крім того, відповідач ОСОБА_7, відповідальність якого застрахована, не виконав обов’язку письмового надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до вимог Закону. Враховуючи порушення страхувальником та водієм забезпеченого транспортного засобу обов’язків щодо повідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, а також право страховика на пред’явлення регресного позову, вимоги щодо відшкодування збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди мають бути покладені в повному обсязі на заподіювача шкоди.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином.

Третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» в судове засідання не з’явилися, від представника ТДВ «Міжнародна СК» ОСОБА_11 надійшли письмові пояснення, в яких останній просить стягнути з ПрАТ СК «ЮНІВЕС» 10 598,98 грн. страхового відшкодування, рішення щодо стягнення моральної шкоди ухвалити на розсуду суду та розгляд справи проводити без участі представник ТДВ «МСК». У своїх поясненнях зазначає, що ТДВ «Міжнародна СК» відповідно до полісу №АІ/9264734 від 03.03.2016року здійснювало страхування цивільно-правової відповідальності власника забезпечувального транспортного засобу BMW д.н. НОМЕР_5. 29.12.2016 року на пр. Гагаріна у м. Харкові сталося ДТП за участі автомобілів НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, ВАЗ 2109 д.н. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_7 та Volkswagen Polo Classic д.н. НОМЕР_3. 30.12.2016року ОСОБА_6 письмово повідомив ТДВ «МСК» про факт настання ДТП 29.12.2016рку. 03.01.2017року представником ТДВ «МСК» за участі ОСОБА_1 було оглянуто пошкоджений ТЗ Volkswagen Polo Classic д.н. НОМЕР_3, про що був складений відповідний протокол з фіксацією характеру та переліку пошкоджень вказаного ТЗ. Відповідно до звіту №26/03/17 про оцінку колісного транспортного засобу від 12.03.2017року було встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ становить 21197,96грн. Постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 23.02.2017року встановлено вину водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні ДТП 29.12.2016року. За таких обставин, відповідно до вимог положень п.36.3 ст.36 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТДВ «МСК» здійснило виплату відшкодування шкоди у розмірі 50% у сумі 10958,98грн. Другу частину відшкодування має сплатити ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», як страховик, що здійснював страхування цивільно-правової відповідальності іншого винуватця ДТП – ОСОБА_7

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов’язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 користувався автомобілем НОМЕР_7 на підставі довіреності від імені власника транспортного засобу на право управління, розпорядження тощо.

29.12.2016року о 09год.40 хв. по пр. Гагаріна, 316В, в м. Харкові, з вини водія ОСОБА_7, який керував автомобілем НОМЕР_8 та водія ОСОБА_6 який керував автомобілем НОМЕР_2 сталася ДТП, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль НОМЕР_9, під керуванням водія ОСОБА_1

Вина ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні ДТП 29.12.2016року встановлена постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова. від 23.02.2017 року /а.с.11/.

В результаті вчинення даного правопорушення було завдано матеріальної шкоди.

Автомобіль BMW д.н. НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_6 під час ДТП був застрахований у ТДВ «МСК» /а.с.12, 74/

Автомобіль ВАЗ 2109 д.н. АХ 4788СІ, яким керував ОСОБА_7 під час ДТП був застрахований у ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» /а.с.15/.

Відповідно до звіту №26/03/17 про оцінку колісного транспортного засобу від 12.03.2017року, складеного ФО-П ОСОБА_12, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, автомобіля НОМЕР_9 складає - 25 437грн.55коп. /а.с. 75-87/.

Відповідно до страхового акту від 06.04.2017року та розрахунку страхового відшкодування ТДВ «МСК», розмір матеріальної шкоди складає – 21197,96грн., а розмір страхового відшкодування складає- 10598,98грн (50%) /а.с.88,89/.

Так, Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 в розмірі - 10598,98грн, про що зазначив позивач у позові /а.с.13,14/.

Крім того, листом від 10.08.2017року, відповідач ОСОБА_8 «СК «ЮНІВЕС» повідомив ОСОБА_1 про відмову у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що позивачем не дотримано обов’язку, встановленого пунктом 33.3 ст.33 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме не збережено пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник, що призвело до неможливості визначити розмір завданих збитків /а.с.16/.

Пунктом 13 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року зазначається, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом на підставі доручення та документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Відповідно до пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, які діяли на момент ДТП, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Отже, позивач ОСОБА_1 мав право керування автомобілем НОМЕР_10, а тому має право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що ступінь вини обох водіїв є рівнозначною, і слід встановити її у співвідношенні 50 відсотків.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого

Відповідно до ст. 22 даного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 33 даного Закону уразі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до ст.34 даного Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до ст. 31 даного Закону розмір шкоди, пов’язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акту чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Так, як вже було встановлено судом, Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 в розмірі 10598,98грн. (50%), на підставі звіту, тоді як відповідачем ОСОБА_5 акціонерним товариством «Страхова компанія «ЮНІВЕС» було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п. 37.1.3 ст.37 Закону, підставою для відмови у здійсненні страхового

відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до п.33.3 ст.33 Закону, водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Відповідно до п.33-1.1 ст.33-1 Закону, страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

У відповідності з п. 34.1 ст. 34 Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. (п.34.2 Закону)

Посилання представника відповідача ОСОБА_8 «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на недотримання позивачем обов’язку, встановленого пунктом 33.3 ст.33 Закону, що призвело до неможливості визначити розмір завданих збитків, суд вважає безпідставними, необґрунтованими, оскільки по суті ці посилання не можуть призвести до неможливості встановити страховику факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, оскільки розмір заподіяної шкоди було встановлено на підставі Звіту №26/03/17, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність підстав відповідно до положень п. 37.1.3 ст.37 Закону для відмови позивачу у здійсненні виплати страхового відшкодування у відповідача немає.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, виходячи з вимог чинного законодавства, якими регламентовані спірні правовідносини сторін та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в частині відшкодування відповідачем ОСОБА_8 «СК «Юнівес» матеріальної шкоди у розмірі 10598,98грн. є обґрунтованим та доведеним, а тому підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди від дорожньо-транспортної пригоди по 10 000,00 грн., суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, пов’язаних з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, яких він зазнав у зв'язку з порушенням звичного укладу життя.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд першої враховує положення ст. ст. 23, 1167 ЦК України, характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, вимоги розумності та справедливості та інші обставини, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у зв'язку з чим приходить до висновку про стягнення з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральної шкоди у розмірі по 2000грн. на користь позивача.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання про судові витрати та стягує з відповідачів на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

Що стосується стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000грн. суд приходить до наступного.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно зі ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Угодою про надання правничої допомоги, укладеною19.01.2018року між адвокатом ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1, передбачено, що за надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 5000 грн., який визначено за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду угоду про надання правничої допомоги від 19.01.2018року та ОСОБА_11 №1 здачі приймання наданих послуг від 31.08.2018року, копію свідоцтва адвоката ОСОБА_2 про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги.

На підтвердження сплати позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5000грн. суду не надано, тобто сплата адвокату гонорару на вищевказану суму документально не підтверджена, а тому не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/ до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» /м. Київ, вул. Червоноармійська,72/, ОСОБА_6 /м. Харків, вул. Сабурівська,13/, ОСОБА_7 /АДРЕСА_2/, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» /м. Харків, вул. Мироносицька, 99 Літ. А3/ про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_11, страхове відшкодування в розмірі 10598 /десять тисяч п’ятсот дев’яносто вісім/ грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_11 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 2 000 /дві тисячі/ грн. 00коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_11 судовий збір по 234 грн. 93 коп. з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02.11.2018року.

Суддя - Т.М.Довготько