Ухвала суду № 77565904, 26.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18613/17

Провадження № 2-а/638/414/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

за участю:

секретаря Самогньозд О.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою стан»,

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 29.11.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території міської території у придатний для використання територіальною громадою стан» щодо звільнення території міста від нежитлових приміщень № 8, 9 будівлі літ. «А-1», які були розташовані за адресою: м. Харків, просп. Героїв Сталінграду, буд 134-А.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору дарування від 18.03.2011 року , який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 , йому перейшла у власність частка у праві спільної сумісної власності подружжя на нежитлові приміщення 1,4-7 , загальною площею 86,8 кв м в літ. "А-1" , що знаходяться за адресою: м. Харків, пр.. ОСОБА_5, буд. 134-А. Виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.04.2012 року прийнято рішення № 226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території міської території у придатний для використання територіальною громадою стан», на підставі якого 3 серпня 2012 року будівлі за вказаною вище адресою біло зруйновано разом з нежитловими приміщеннями . 26.03.2014 року ним було подано заяву про злочин до правоохоронних органів .26.07.2017 року його визнано потерпілим. Саме з цього часу він дізнався про порушення своїх законних прав.

Уповноважений представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні зробив заяву в порядку ст.. 240 КАС України про залишення позову без розгляду.

В обгрунтування доводів заяви зазначено, що відповідно до обставин, викладених позивачем у позовній заяві, 03.08.2012 року на підставі оскаржуваного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 226, були зруйновані належні на праві власності позивачу нежитлові приміщення . Тобто про порушення своїх прав позивач фактично дізнався 03.08.2012 року , і саме з цього терміну почався строк на оскарження рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 226. За таких обставин, якщо початок шестимісячного строку обраховувати з моменту знесення належного позивачу майна, то строк подання адміністративного позову щодо оскарження рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №226 від 18.04.2012 комітету сплив 03.02.2013 року. Позов ОСОБА_3 поданий 29.11.2017 року з пропущенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду та не містить клопотань про поновлення строків звернення до суду.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_3- ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви та пояснив, що його довірителем не пропущений шестимісячний строк звернення до суду з дійсним позовом, тому що про порушення свої прав позивач дізнався тільки в липні місяці 2017 року , коли його було визнано потерпілим по кримінальному провадженню.

Суд, заслухавши думку учасників провадження, дійшов наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час подання позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

29.11.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території міської території у придатний для використання територіальною громадою стан».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території міської території у придатний для використання територіальною громадою стан». На виконання цього рішення були зруйновані нежитлові приміщення, які належать позивачу на праві власності. Саме тоді позивач і мав дізнатися про порушення свого права.

З додатків до позовної заяви вбачається, 19.04.2012 року дружина позивача- Дебела Н.В. звернулась з письмовою заявою до міського голови з проханням про скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території міської території у придатний для використання територіальною громадою стан».

З додатку до позовної заяви – довідки про прийняття і реєстрацію заяви, виданої на ім."я ОСОБА_3 , вбачається, що 25.03.2014 року до чергової частини Комінтернівського РВ ХМУ ГУМУВС України в м. Харкові надійшли матеріали з прокуратури Комінтернівського району м. Харкова щодо поданої ОСОБА_3 заяви ( повідомлення) про кримінальне правопорушення.

Таким чином, твердження уповноваженого представника позивача про те, що його довіритель дізнався про порушення свого права тільки 26.07.2017 року не відповідають дійсним обставин, що встановлені судом при розгляді даного клопотання.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 03.08.2012 року на підставі оскаржуваного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 226, були зруйновані належні на праві власності ОСОБА_3 нежитлові приміщення .

Проте позивач звернувся до суду лише 29.11.2017 року , тобто поза строком звернення до адміністративного суду у відповідності до норм ст.. 99 КАС України ( в редакції , чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або клопотання про обгрунтування причин поважності пропуску строку не подано.

Статтею 3 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) у рішенні від 12 березня 2009 року винесеного за наслідком розгляду заяви №20347/03 у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

У відповідності до ч. 8 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За вказаних обставин клопотання уповноваженого представника відповідача обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.. ст. .240, 243 КАС України , суд

У Х В А Л И В :

Клопотання уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 про

про залишення позову без розгляду – задовольнити.

Позов ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою стан», залишити без розгляду.

Роз"яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі через суд 1 інстанції апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.О.Грищенко