Постанова № 77565887, 31.10.2018, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1678/18

Провадження № 3/617/406/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року суддя Вовчанського районного суду Харківської області Глоба М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вовчанського ВП ГУ НП в Харківській області відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП 183083 від 27 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 27.10.2018 року о 15 год. 20 хв. за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 насильство в сім’ї, а саме: умисні дії психологічно характеру , що полягали у висловлюванні у її адресу брудною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров’ю ОСОБА_2

ОСОБА_1 підчас розгляду справи в суді свою провину не визнав.

Перевіривши матеріали справи, суд критично ставиться до матеріалів, складених поліцейським Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 та направлених на розгляд суду виходячи з наступного.

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

За змістом ст.245 КУпАП суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом та у випадку доведеності вини призначити справедливе стягнення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 183083 від 27.10.2018 року, ОСОБА_1 поставлено у вину те, що він вчинив насильство в сімї щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2, а саме ображав нецензурною лайкою та завдав шкоду психічному здоров’ю.

Так, поняття «сім’я» визначене у ряді законів. Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України під сім’єю розуміється спільне проживання осіб, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків. Для подружжя визначені випадки, коли вони вважаються сім’єю за відсутності спільного проживання. Таке ж поняття сім’ї дане у ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Аналіз зазначених правових норм дає підстави стверджувати те, що лише наявність усіх трьох ознак, указаних у наведених вище законах (за виключенням, яке зазначене у другому абзаці ч.3 ст.3 Сімейного кодексу України) дає підстави стверджувати про існування сім’ї.

Посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на факт насильства у сімї дає підстави стверджувати те, що у цій справі підлягав доказуванню факт наявності сім’ї у громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Суд вважає, що у справі не зібрано доказів, які б доказували цей факт. Так, відповідно до матеріалів справи матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пов’язані між собою спільним побутом та, що вони пов’язані взаємними правами та обов’язками. Відсутність доказів існування сім’ї у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказує на недоведеність обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Більш того, суд, при розгляді зазначеної справи зважає на те, що при формулюванні сутності вчиненого адміністративного правопорушення працівники поліції виклали його у недіючій редакції ч. 2 ст. 173-2КУпАП.

Так, у відповідності до Закону України № 2229-VIII від 07.12.2017 року, який набрав чинності з 07.01.2018 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ч.2 ст. 173-2КУпАП викладена у наступній редакції: «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, викладених вище». Ця редакція істотно відрізняється від попередньої редакції цієї статті, яка передбачала відповідальність за насильство у сім’ї, що і знайшло своє відображення спочатку у протоколі про адміністративне правопорушення, а пізніше - у постанові судді. За своєю правовою суттю поняття «домашнє насильство» відрізняється від поняття «насильство у сім’ї». Між тим у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не ставилось у вину вчинення саме «домашнього насильства», доказів, щодо наявності такого насильства у ході провадження в цій справі не збиралось, а тому в межах розгляду протоколу серії ГП № 183083 від 27.10.2018 року про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 не можливо притягнути до адміністративної відповідальності за цією статтею за вчинення саме «домашнього насильства».

Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в редакції закону від 07.12.2017 року.

Вказані вище недоліки заважають своєчасно, всебічно, повно і об’єктивно з’ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності із законом, забезпечити виконання винесеної постанови за результатами розгляду, а також виявленню причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушення, запобіганню правопорушенню, вихованню громадянина у дусі додержання законів, зміцнення законності. Крім того, вказане суттєво порушує права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її право на захист.

Враховуючи викладене, вказаний матеріал підлягає поверненню особі, яка направила його у суд, для усунення встановлених недоліків та належного оформлення.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 1732 ст. 255, 256, 268, 276, 278 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Матеріал про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1732 КУпАП, повернути до Вовчанського відділу поліції ГУНП в Харківській області – для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя -