Рішення № 77564127, 02.10.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1421/18

Провадження № 2/419/337/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі – Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа – державний нотаріус Станично – Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа – державний нотаріус Станично – Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_3

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 22 березня 2005 року померла ОСОБА_4, яка була троюрідною тіткою позивача ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Новоайдарського району.

31.10.2017 року позивач звернувся до державного нотаріуса Станично - Луганської державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропущенням строку прийняття спадщини встановленого ст.ст. 1268 - 1270 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що через свою правову необізнаність не знав про необхідність подачі заяви на прийняття спадщини. Коли він дізнався про необхідність подачі заяви на прийняття спадщини, то тривалий час не міг отримати свідоцтво про смерть, оскільки йому необхідно було звертатися до суду с заявою про встановлення факту родинних відносин та отримання повторного свідоцтва про смерть, на що було витрачено багато часу. Після цього позивач звернувся до нотаріуса для оформлення права на спадщину, але йому було відмовлено нотаріусом, в прийнятті спадщини.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач – ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Новоайдарського району Луганської області – ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, надав письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що родинні відносини між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 не підтверджуються документально.

Третя особа - державний нотаріус Станично – Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, надав письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що 22.03.2005 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕД №510386, виданого повторно 26.10.2017 року Новоайдарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області (а.с.6). Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 6.0852 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №011550 (а.с.7).

При зверненні позивача до державного нотаріуса Станично - Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, йому було роз’яснено, що ним було пропущено строк, встановлений законом, для прийняття спадщини, та для вирішення питання рекомендовано звернутися до суду (а.с.8).

Позивач зазначає, що через свою правову необізнаність не знав про необхідність подачі заяви на прийняття спадщини. Коли він дізнався про необхідність подачі заяви на прийняття спадщини, то тривалий час не міг отримати свідоцтво про смерть, оскільки йому необхідно було звертатися до суду с заявою про встановлення факту родинних відносин та отримання повторного свідоцтва про смерть, на що було витрачено багато часу. Після цього позивач звернувся до нотаріуса для оформлення права на спадщину, але йому було відмовлено нотаріусом, в прийнятті спадщини.

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частина 3 ст. 1272 ЦК України передбачає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_4 за життя було складено заповіт, а також не вбачається, що позивач є спадкоємцем за заповітом.

У відповідності до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

З вищевикладеного вбачається, що звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини мають право спадкоємці померлого у разі коли, строк для прийняття спадщини пропущено ними з поважної причини.

Позивач зазначає, що померла ОСОБА_4 є його троюрідною тіткою, однак на підтвердження даного факту позивачем жодних документів не надано.

Дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку щодо недоведеності наявності родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка померла 22.03.2005 року.

З урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо неможливості задоволення позовних вимог з огляду на те, ще відповідно до норм цивільно – процесуального законодавства додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини може бути визначено за рішенням суду лише спадкоємцеві померлого. Зважаючи на те, що з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_4 за життя було складено заповіт, а наявність спадкових прав за законом позивачем не доведена, суд позбавлений можливості визначити позивачеві додатковий строк для прийняття спадщини.

На підставі ст.ст. 1221, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа – державний нотаріус Станично – Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 – відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя О. М. Іванова