Рішення № 77563996, 24.10.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1897/18

провадження №: 2/398/1758/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"24" жовтня 2018 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Крімченко С.А.,

при секретарі Куліковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Олександрія цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Служба термінового кредитування» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.12.2013 року в розмірі 23335,62 грн. , яка складається з 21556 грн. заборгованості за кредитом та судових витрат 1779,62 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.12.2013 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 700,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 196,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 14.12.2013 року.

16.12.2013 р. відповідач сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 28,00 грн., відсотки за користування кредитом – 196,00 грн. та пролонгував свій договір до 30.12.2013 р. , зобов’язавшись повернути кредит разом з відсотками у розмірі 700 грн.

26.06.2014 р. відповідач частково сплатив відсотки пені за просторочення зобов’язання в сумі 1600 грн.

В порушення умов кредитного договору відповідач не виконує належним чином зобов’язання, в результаті чого станом на 08.05. 2018 року виникла заборгованість яка складається з: 700,00 грн. основного боргу; 196,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 20660 грн. заборгованість за пенею.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про час розгляду справи повідомлений, в матеріалах справи є клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та підтримання позовних вимог . Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про розгляд справи належно повідомлений.

Враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

01.12.2013 року між сторонами укладено кредитний договір №131201-134706 за умовами якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі в розмірі 700,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом розділу 2 кредитного договору кредит надано до 14.12.2013 року, відповідач шляхом підписання кредитного договору підтвердив отримання суми кредиту у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору розмір процентів, які повинен сплатити відповідач становить 2% за кожен день користування кредитом. Відповідач зобов'язався повернути кредит в розмірі 700,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 196,00 грн.

16.12.2013 р. відповідач сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 28,00 грн., відсотки за користування кредитом – 196,00 грн. та пролонгував свій договір до 30.12.2013 р. , зобов’язавшись повернути кредит разом з відсотками у розмірі 700 грн. 16.12.2013 року сторонами пролонговано строк надання кредиту до 30.12.2013 року.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кредит (п. 2.2. кредитного договору).

26.06.2014 р. відповідач частково сплатив відсотки пені за просторочення зобов’язання в сумі 1600 грн.

В порушення умов кредитного договору відповідач не виконує належним чином зобов’язання, в результаті чого станом на 08.05. 2018 року виникла заборгованість в розмірі 21556 грн., яка складається з: 700,00 грн. основного боргу; 196,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 20660 грн. заборгованість за пенею.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК Кодексу що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 700,00 грн. та за процентами за користування кредитом в розмірі 196,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі №6-116цс13, предметом якої був спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

Вимогами ч. 2 ст.551 ЦК України та п. 6.2. кредитного договору встановлено, що розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 2% за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 20 660,00 грн.

В той же час, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства, статей 2, 10, 11 ЦПК України щодо завдань та основних засад цивільного судочинства,верховенства права та законодавства,відповідно до якого суд вирішує справи та пропорційність у цивільному судочинстві дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону і висновком Верховного Суду України суд має право зменшити розмір пені (яка є різновидом неустойки) незалежно від наявності клопотання сторони у справі.

Як роз'яснено в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 (справа №7-рп/2013), вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України, засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З матеріалів справи вбачається, що за розрахунком позивача заборгованість по пені становить 20660 ,00 грн., що значно перевищує розмір збитків, понесених позивачем внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором. Крім того, судом враховується відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, оскільки в рахунок погашення заборгованості відповідачем 16.12.2013 р. сплачено частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 28,00 грн., відсотки за користування кредитом – 196,00 грн., та після пролонгації договору 26.06.2014 р. відповідач частково сплатив відсотки пені за просторочення зобов’язання в сумі 1600 грн., хоча й з порушенням строків встановлених кредитним договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір неустойки, нарахований відповідачу відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, підлягає зменшенню з 20660 грн. до 896 грн., тобто до суми, яка дорівнює заборгованості за тілом кредиту з відсотками.

Відповідно до вимог п. 39 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до ст.141ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 265, 268, 280 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» (адреса місцезнаходження: 69037 м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад України, 39а кв 27, код за ЄДРПОУ 38415356) заборгованість за кредитним договором в розмірі 1792 грн. 00 коп., яка складається з 700 грн. 00 коп. заборгованість з основного боргу; 196 грн. 00 коп. проценти; 896 грн. 00 коп. пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.А.Крімченко