YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Кіровоградська область

/

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Рішення № 77563736, 01.11.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Дата ухвалення

01.11.2018

Номер справи

401/1780/18

Номер документу

77563736

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ"

01.11.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/1780/18 Провадження № 2/401/960/18

01 листопада 2018 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

з участю: секретаря судового засідання Пилипенко Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Фінанси та Кредит» про стягнення заборгованості за договором банківського строкового вкладу (депозиту) від 06 січня 2015 року, процентів за депозитом, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом, та просив стягнути з Публічого акціонерного товариства ОСОБА_2 «Фінанси та Кредит» заборгованість за договором банківського строкового вкладу (депозиту) від 06 січня 2015 року у розмірі 17282,62 грн., з процентами за користування коштами у розмірі 11149,36 грн., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 3449,88 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1529,57 грн., а всього 33411,43 грн.

Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.19, ч.ч. 1-4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 23 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Фінанси та Кредит» про стягнення заборгованості за договором банківського строкового вкладу, процентів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та три проценти річних від простроченої суми прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відсутні.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом в силу ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Позиція позивача, ОСОБА_1:

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 06 січня 2015 року в місті Світловодську Кіровоградської області він уклав з Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» договір про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» №300131/150658/370-15 відповідно до умов якого він вніс, а ОСОБА_2 прийняв на Вкладний рахунок на 370 днів кошти в сумі 60 196 грн. 64 коп., з виплатою процентів за ставкою 26,10 % річних. 09 листопада 2015 року ОСОБА_2 повернув йому 196 грн. 40 коп., а 06 січня 2016 року повернув 42 717 грн. 55 коп. Станом на 20 червня 2018 року заборгованість за депозитним договором становить 17282 грн. 62 коп. В зв’язку з несвоєчасним поверненням коштів з вкладеного рахунку сума процентів від простроченого зобов’язання за період 896 днів становить 11149,36 грн. ОСОБА_2 порушив виконання грошового зобов’язання позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення в розмірі 3449,88 грн., та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1529,57 грн., а всього 33411,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду такі докази:

- копію договору-заяви №300131/150658/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 06 січня 2015 року, відповідно до якого позивач вніс на депозит 60196 грн. під 26,10 % річних. Строк дії договору 11 січня 2016 року;

- копію додаткової угоди до договору-заяви №300131/150658/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 06 січня 2015 року;

- заяву на видачу готівки №1036910 від 09 листопада 2015 року на суму 157086 грн. для виплати ОСОБА_1 коштів згідно реєстру;

- заяву на видачу готівки №395343 від 06 січня 2016 року на суму 42717 грн.для виплати ОСОБА_1 коштів згідно реєстру;

- розрахунок сум відсотків за договором вкладу, індексу інфляції за весь період прострочення, та трьох процентів річних від простроченої суми.

Позиція відповідача, Публічого акціонерного товариства ОСОБА_2 «Фінанси та Кредит»:

В установлений строк відповідач подав до суду відзив із запереченням проти позову. Зазначив, що дійсно 06 січня 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір №300131/150658/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в національній валюті строком до 11 січня 2016 року зі сплатою процентів за ставкою 26,10 % річних.

Також, 06 січня 2015 року сторони уклали додаткову угоду до вище вказаного договору, відповідно до якої Позивач доручив ОСОБА_3 всі нараховані проценти, що підлягають виплаті по депозитному вкладу згідно з договором про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/150658/370-15 від 06 січня 2015 року перераховувати на свій картковий рахунок №26251562126980001 у AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131 (п. 1 додаткової угоди).

Після укладення вищевказаних договорів правовий статус AT «Банк «Фінанси та Кредит» змінився, оскільки Постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612, відповідно до ст.76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неплатоспроможним.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» в AT «Банк «Фінанси та Кредит» було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 17 грудня 2015 року № 898 відповідно до ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківську ліцензію AT «Банк «Фінанси та Кредит» відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до Постанови виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації AT «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 18 грудня 2015 року № 230 розпочато процедуру ліквідації банку строком з 18 грудня 2015 року по 17 грудня 2017 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 листопада 2017 року №5175 було продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на два роки по 17 грудня 2019 року включно.

Згідно з положеннями ст.110 Цивільного кодексу України, особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ст.77 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з ч.3 ст.1 Закону про систему гарантування, відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до ч.8 Перехідних Положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

На час звернення Позивача з даним позовом до суду у АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було розпочато процедуру ліквідації.

Станом на 17 вересня 2015 року по депозитному договору від 08 січня 2015 року №300131/150658/370-15 обліковувались кошти в розмірі 60 196,64 грн. та відсотки в розмірі 574,43 грн., а всього - 60 771,07 грн.

Згідно ч.1 ст.27 Закону № 4452-УІ нарахування відсотків за вкладами може припинятися в різні періоди часу, в залежності від підстави прийняття рішення Національним банком України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:

1)у день початку процедури виведення банку з ринку (введення тимчасової адміністрації);

2)у день прийняття рішення Національним банком України про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч.2 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

За змістом ч.2 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:

1)виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2)банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3)встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Як вбачається з Постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 року №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» її було прийнято за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а зазначена підстава для ліквідації банку передбачена п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

З огляду на положення ч.1 ст.34 Закону №4452-УІ процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку розпочалась з 18 вересня 2015 року - з моменту запровадження тимчасової адміністрації згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 вересня 2015 року № 171.

Таким чином, нарахування відсотків за вкладами Позивача в АТ «Банк «Фінанси та кредит» припинилося у день початку процедури виведення банку з ринку, з 18 вересня 2015 року відповідно до вище зазначених вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн.

09 листопада 2015 року Позивач, ОСОБА_1, отримав 157 282,45 грн., а 06 січня 2016 року отримав ще 42 717,55 грн., а всього ОСОБА_1 отримав 200 000,00 грн. через банк-агент ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» гарантовану Фондом суму грошового відшкодування, що підтверджується документально.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зазначений закон є спеціальним відносно даних правовідносин та встановлює окремий порядок задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

Між сторонами у даній справі склалися зобов’язальні правовідносини на підставі Договору про банківський строковий вклад (депозит), який носить майново-грошовий характер, а отже Позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядженням належними йому коштами, а Відповідач є боржником у спірних правовідносинах, і вказані вимоги підпадають під обмеження, встановлені положеннями п. п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 36 Закону № 4452-УІ.

Пунктом 5-4 ч.1 ст.2 Закону № 4452-УІ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

Статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

У встановлений Законом строк Позивач скористався своїм правом та звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з кредиторською вимогою, яку було акцептовано та включено до Реєстру кредиторів ОСОБА_3 (4 черга) на загальну суму 18 102,77 грн.

Інформація про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_3 була розміщена 14 квітня 2016 року на офіційному сайті ФГВФО за адресою: www.fg.gov.ua; 14 квітня 2016 року на офіційному сайті АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за адресою: www.fcbank.com.ua; у приміщенні АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в доступному для відвідувачів місці.

Відповідно до ст. 36 Закону № 4452-УІ під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема:

- примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

-нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку.

- нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

На час звернення з позовом до суду в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» вже було розпочато процедуру ліквідації, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Даний Закон є діючим, він не визнаний неконституційним або зупиненим, і змінює лише порядок, строки та черговість повернення грошових коштів, які були передані згідно умов договору про банківський строковий вклад.

Крім того, Постановою Верховного суду України від 20 січня 2016 р. у справі №6-2001цс15, Постановою Верховного суду України від 12 квітня 2017 р. у справі № 757/5582/15-ц та Постановою Верховного суду України від 07 червня 2017 р. у справі №490/4542/15-ц встановлено, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністраиію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання, немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 р. № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ст.151-2 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Зокрема, частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, відповідно до пункту 4 листа Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26 грудня 2008 р. № 758-0-2-08-19 при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

За таких умов, виходячи з наведених положень Конституції України, рішення Конституційного Суду України та роз’яснень Міністерства юстиції України, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Таким чином, у спорах, пов’язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 р. у справі 6-2001цс-15 та постанові Верховного суду України від 12 квітня 2017 р. у справі № 757/5583/15-ц.

Враховуючи те, що на час звернення з позовом до суду в ОСОБА_3 вже було розпочато процедуру ліквідації, вказане унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб». Даний Закон є діючим, він не визнаний неконституційним або зупиненим, і змінює лише порядок, строки та черговість повернення грошових коштів, які були передані згідно умов договору про банківський строковий вклад.

ОСОБА_2 кредиторські вимоги Позивача акцептовані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у повному обсязі, підстави для подвійного стягнення даної суми відсутні, а тому відповідач просив позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення боргу за банківським строковим вкладом (депозит), процентів за депозитом, суми встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних за час прострочення грошового зобов’язання залишити без задоволення.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач надав до суду такі докази:

- копії постанови Правління НБУ від 17 вересня 2015 № 612,

- рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 17 версеня 2015 №171,

- постанови Правління НБУ від 17.12.2015 № 898,

- рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 18.12.2015 № 230,

- рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 27.11.2017 № 5175,

- рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 05.04.2018 № 993,

- довідка AT«Банк «Фінанси та Кредит» від 06.08.2018 № 3-071313/5810,

- виписки по рахунках ОСОБА_1 1.Ю. на 11 акр.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні не доведені належними та допустимими доказами, тому у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Встановлені судом обставини справи:

1. 06 січня 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір №300131/150658/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в національній валюті строком до 11 січня 2016 року зі сплатою процентів за ставкою 26,10 % річних.

Також, 06 січня 2015 року сторони уклали додаткову угоду до вище вказаного договору, відповідно до якої Позивач доручив ОСОБА_3 всі нараховані проценти, що підлягають виплаті по депозитному вкладу згідно з договором про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/150658/370-15 від 06 січня 2015 року перераховувати на свій картковий рахунок №26251562126980001 у AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131 (п. 1 додаткової угоди).

09 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 про дострокове повернення коштів вкладу.

ОСОБА_2 не в повному обсязі повернув кошти за договором банківського вкладу (депозиту) позивач, ОСОБА_1, 17 липня 2018 року звернувся до суду з позовом.

Оцінка суду:

1. Згідно статті 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання).

В силу ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно положень ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Ч. 1 та 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

При цьому, згідно ст. 317 ЦК України змістом права власності є права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено у ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 5.2 Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, у випадку закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у Договорі-заяві, та умовами якого передбачена можливість продовження строку розміщення строкового вкладу після закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення вкладу, отримати кошти з строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший вкладний рахунок, а дію договору припинити, зобов’язаний надати банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку строкового вкладу, визначеного договором-заявою. Вказану письмову вимогу вкладник зобов’язаний надати банку у двох автентичних примірниках, один з яких приймається банком, а другий – повертається вкладнику з відміткою банку про отримання письмової вимоги.

Суд зазначає, що між сторонами виник спір щодо виконання ОСОБА_3 зобов'язання за договором банківського вкладу та повернення вкладнику, ОСОБА_1, коштів з вкладного рахунку.

Встановлені судом обставини справи:

2. Після укладення вищевказаних договорів правовий статус AT «Банк «Фінанси та Кредит» змінився, оскільки Постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612, відповідно до ст.76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неплатоспроможним.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» в AT «Банк «Фінанси та Кредит» було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 17 грудня 2015 року № 898 відповідно до ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківську ліцензію AT «Банк «Фінанси та Кредит» відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до Постанови виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації AT «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 18 грудня 2015 року № 230 розпочато процедуру ліквідації банку строком з 18 грудня 2015 року по 17 грудня 2017 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 листопада 2017 року №5175 було продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на два роки по 17 грудня 2019 року включно.

Оцінка суду:

2. Згідно з положеннями ст.110 Цивільного кодексу України, особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ст.77 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з ч.3 ст.1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до ч. 8 Перехідних Положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає, що на час звернення позивача, ОСОБА_1, до банку про дострокове повернення коштів з банківського вкладного рахунку, та на час його звернення з даним позовом до суду в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було розпочато процедуру ліквідації, яка триває.

Встановлені судом обставини справи:

3. Станом на 17 вересня 2015 року по депозитному договору від 06 січня 2015 року №300131/150658/370-15 обліковувались кошти в розмірі 60 196,64 грн. та відсотки в розмірі 574,43 грн., а всього - 60 771,07 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 5 вказаного договору вкладник має право вимагати дострокового повернення суми Вкладу протягом строку дії договору. При цьому, ОСОБА_2 здійснює перерахунок процентів за фактичний термін розміщення вкладу за ставкою із розрахунку 1 (один) відсоток річних, тощо.

На підставі заяви ОСОБА_1 про дострокове повернення суми вкладу, 09 листопада 2015 року позивач, ОСОБА_1, отримав 157 282,45 грн., а 06 січня 2016 року отримав ще 42 717,55 грн., а всього ОСОБА_1 отримав 200 000,00 грн. через банк-агент ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» гарантовану Фондом суму грошового відшкодування, що підтверджується документально. Кошти ОСОБА_1 виплачені за двома договорами банківського вкладу.

Оцінка суду:

3. Згідно ч.1 ст.27 Закону № 4452-УІ нарахування відсотків за вкладами може припинятися в різні періоди часу, в залежності від підстави прийняття рішення Національним банком України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: