Рішення № 77561598, 31.10.2018, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1178/18

2/291/469/18

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2018 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Грека М.М.

при секретарі - Кащук Л.С.

позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки- Бойка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ружині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Позивачка позовні вимоги мотивує наступним чином, домоволодіння за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Дерганівка, вул. Братів Ямкових 10, що складається з житлового будинку загальною площею 110,5 м. кв. та господарських будівель: погріб під частиною господарської будівлі, прибудова, сарай-гараж-літня кухня, сарай, ганок, належало до типу колгоспного двору, головою якого був мій чоловік, ОСОБА_3.

Дане домоволодіння було побудоване у 1981 році за рахунок наших спільних з чоловіком коштів та трудових внесків у будівництво, що підтверджується довідкою від 28 лютого 2018 року № 123 виданою ОСОБА_2 сільською радою Ружинського району Житомирської області.

Позивачка пояснює, що 21 липня 2016 року її чоловік ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І - ТП № 286755.

Позивачка просить визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку з відповідною частиною погосподарських будівель за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Дерганівка, вул. Братів Ямкових 10.

В судове засідання зявилася позивачка та представник позивачки позовні вимги просили задовільнити.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради не зявилися надіслали заяву справу слухати у їхній відсутності проти задоволення позову не заперечують.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки. свідків прийшов до наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія 11-ЖД № 454559 виданого Приморським рай ЗАГС м. Одесса, 09.04.1987 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 09.04.1987 року уклав шлюб з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, після укладення шлюбу присвоєнні прізвища- Войтко,

Відповідно до свідоцтва про смерть серія 1-ТП № 286755 виданого виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Ружинського району Житомирської області 22 липня 2016 року ОСОБА_3, помер 21 липня 2016 року.

Відповідно довідки виданої ОСОБА_2 сільською радою Ружинського району Житомирської області від 28.02.2018 року за № 123 вбачається, що житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Братів Ямкових 10, с. Дерганівка, Ружинського району, Житомирської області був побудований власником ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_1 в 1981 році.

Факт належності вищезазначеного домоволодіння до типу колгоспного двору підтверджується записами погосподарських книг ОСОБА_2 сільської Ради народних депутатів: особовий рахунок № 503 за 1980-1982р.р., особовий рахунок № 459 за 1983-1985 р.р.

За правилами ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли був відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року №885-ХІІ введений в дію Закон України "Про власність".

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Станом на 15 квітня 1991 року в колгоспному дворі значилися позивачка ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3, який помер 21 липня 2016 року, що підтверджується записами погосподарських книг ОСОБА_2 сільської Ради народних депутатів особовий рахунок №406 за 1991-1995р.р.

Відповідно до ч. 2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Фактично, виходячи з принципу рівності часток, кожному тобто позивачці та її покійному чоловікові ОСОБА_3, який помер 21.07.2016 року на праві спільної власності належить по 1/2 частині домоволодіння.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у п. 6 Постанови від 22 грудня 1995 року № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору;

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Виходячи із наведеного, позивачка з чоловіком, набули 15 квітня 1991 року право власності на свій будинок, як члени колгоспного двору, в рівних частках відповідно до ст.ст.120,123 ЦК УРСР.

Незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, вони своє право власності в БТІ в свій час не оформили, що підтверджується довідкою Бердичівського МБТІ № 1051 від 02.09.2016 року.

З урахуванням положень ч.І ст.15, ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України пункту 7 постанови від 22 грудня 1995 року №20 „Про судову практику у справах права приватної власності" - Судам слід враховувати, що відповідно до ст.55 Закону "Про власність" громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема і визнання права ( ч.2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ч.І ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 392, ЦК України, ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР, Законом України « Про власність «, ст.ст. 48, 89, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно задовільнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, с. Білилівка, Ружинського району Житомирської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 право власності на ? частину житлового будинку з відповідною частиною по господарських будівель за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Дерганівка, вул. Братів Ямкових 10.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитися 09.11.2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя М. М. Грек.