Ухвала суду № 77561238, 02.11.2018, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 289/32/18

Провадження №2/283/534/2018

У Х В А Л А

02 листопада 2018 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Саланди О.М.

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Райдуга», про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників,-

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Радомишльського районного суду Житомирської області з даним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Райдуга».

Відповідно до розпорядження голови Радомишльського районного суду від 14 травня 2018 року справа передана на розгляд до Малинського районного суду Житомирської області.

В позовній заяві ОСОБА_2 просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Райдуга», оформлене протоколом №4 від 12 травня 2006 року.

Представник СТОВ ІІ «Райдуга» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вважає, що спір, що виник між учасником, який вийшов із товариства з обмеженою відповідальністю та товариством провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників є корпоративним спором та підсудний господарському суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_3 заперечили по суті клопотання та вважають, що даний спір підсудний Малинському районному суду Житомирської області, просять в задоволенні клопотання відмовити. Представник позивача зазначив, що оскільки позивач на момент звернення до суду був та є колишнім учасником товариства, то спір, що виник не є корпоративним.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В Постанові Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», зазначено, що законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - Закон N 483-V) до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору.

Постановою Пленуму Вищого Господарського суду України від 25 лютого 2016 року N4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

Статтями 116 ЦК України та 10 Закону України «Про господарські товариства» (які були чинним на час спірних правовідносин), передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Частинами першою та другою статті 148 ЦК України (в редакції, яка була чинною на дату виходу) встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Відповідно до Протоколу № 6 від 22 травня 2006 року СТОВ ІІ «Райдуга» позивача виключено з числа учасників товариства.

Тобто на час прийняття рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Райдуга», оформленого протоколом №4 від 12 травня 2006 року, позивач ОСОБА_2 був учасником товариства.

Таким чином суд приходить до висновку, що спір, який виник між учасником СТОВ ІІ «Райдуга» ОСОБА_2, який виключений з товариства у відповідності до Протоколу № 6 загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Райдуга» від 22 травня 2006 року та товариством з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів учасників є корпоративним спором, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічної правової позиції з приводу застосування відповідних норм права при розгляді даного спору дотримується ОСОБА_4 Верховного суду у Постанові від 24 квітня 2018 року (справа № 925/1165/14); Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 липня 2018 року (справа № 917/342/17); Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 липня 2018 року (справа № 913/966/16).

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 255, статтями 258,260,353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Райдуга», про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз"яснити ОСОБА_2 право на звернення до суду для вирішення даного спору в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_5