Постанова № 7756066, 25.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.01.10Справа №2а-13390/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжовій Н.М., за участю: Представник позивача – Олійник М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольського міського центру зайнятості

до товариства з обмеженою відповідальністю «АТП № 579376»

про стягнення заборгованості,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Сімферопольський міський центр зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «АТП № 579376» про стягнення з відповідача ТОВ «АТП № 579376» прострочені страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в розмірі 3234,24 гривень на р/р 37175301900002, МФО 824026 ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

У судове засідання відповідач не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, клопотання про розгляд справи у його відсутності не надіслав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 11 частини 1 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв’язку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Крім того, згідно з п.9.11 Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221 (надалі –Інструкція) усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості, являючись суб’єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, пені і штрафів.

Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями являються власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовуються найману працю.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «АТП « 579376» являється юридичною особою, зареєстрованою 12.01.2006 року виконавчим комітетом Сімферополської міської ради відповідно до довідки Головного Управління статистики в АРК № 05.3-8.1/2999 від 17.09.2009 року.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду з дня взяття їх на облік.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Сімферопольському міському центрі зайнятості (реєстраційний номер 33980367).

Таким чином, суд приходить до висновку,що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.11 Інструкції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний з дня реєстрації щомісячно в день виплати заробітної плати найманим працівникам сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. Судом встановлено, що ТОВ “АТП № 579376” до Сімферопольського міського центру зайнятості надана розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І-ше півріччя 2009 року.

В відомості зазначено, що залишок заборгованості на кінець звітного періоду складає 25554,15 гривень, з них недоїмка в розмірі – 22295,44 гривень та пеня 1071,09 гривень, а також страховві внески, строк сплати яких не настав 2187,62 гривень, це підтверджується довідкою - розрахунком заборгованості по внесках ТОВ “АТП № 579376”станом на 01.09.2009 року.

Судом встановлено,що відповідачем на погашення заборгованості перераховано на рахунок Фонду в липні – серпні 2009 року 80,00 гривень страхових внесків, таким чином сума заборгованості скоротилася до 25474,15 гривень (в тому числі 2107,62 гривень – платежі, строк сплати яких не настав).

Однак, як зазначено позивачем у своїй позовній заяві, на момент подачі позовної заяви Господарським і Окружним адміністративним судами АРК були винесені постанови про стягнення з відповідача на користь Сімферопольського міського центру зайнятості заборгованості по сплаті страхових внесків в Фонд на загальну суму 19061,20 гривень і пені на загальну суму 1071,09 гривень в наступному порядку :

1.          28.02.2008 року Господарським судом винесена постаноа про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 1388,40гривень і пені в сумі 14,88 гривень.

2.          22.07.2008 року Окружним адміністративним судом винесена постанова про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 253,87 гривень.

3.          16.09.2008 року Окружним адміністративним судом винесена постанова про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 2160,33 гривень, заборгованості в сумі 1107,98 гривень і пені в сумі 153,85 гривень.

4.          27.11.2008 року Окружним адміністративним судом винесена постанова про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 734,17 гривень.

5.          04.06.2009 року Окружним адміністративним судом винесена постанова про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 3593,11 гривень, пені в сумі 902,36 гривень.

6.          23.06.2009 року Окружним адміністративним судом винесена постанова про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 6981,52 гривень.

7.          10.11.2009 року Окружним адміністративним судом винесена постанова про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 2841,82 гривень.

Таким чином, з відповідача в судовому порядку стягнута заборгованість перед Фондом у сумі 20132,29 гривень (19061,20 гривень – заборгованість зі сплати страхових внесків і 1071,09 гривень – заборгованість зі сплати пені)

Таким чином, враховуючи вище викладене, загальна сума заборгованості відповідача за І півріччя 2009 року складає 3234,24 гривень(25474,15 гривень – 20132,29 гривень – 2107,62 гривень страхових внесків, строк сплати яких не настав).

Згідно з ч.3 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» N 1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. За змістом статей 38, 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» N 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи те, що заборгованість відповідачем в розмірі 3234,24 гривень станом на день розгляду справи не сплачена у повному обсязі, вона підлягає стягненню з ТОВ “АТП № 579376”.

Відповідно до ч.2 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”N 1533-III від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача ТОВ «АТП № 579376» (ЄДРПОУ 33980367; 95000, м.Сімферополь, вул.Київська, 5/2) прострочені страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в розмірі 3234,24 гривень на р/р 37175301900002, МФО 824026 ГУ ГКУ в АРК.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Трещова О.Р.