Постанова № 7755935, 19.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.01.10Справа №2а-8977/08/1 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої суддіТрещової О.Р., при секретарі Єлжовій Н.М., за участю

представника позивача Овсянникова Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення - рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення рішення від 28.11.2008 року № 0015392301/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.08 року було відкрите провадження в адміністративній справі .

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.08 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні ухвалою суду від 03.03.2009 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.11.2009 року провадження у справі поновлено з 14.01.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.01.2010 року відповідача у справі Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим замінено її правонаступником - Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача позов повністю підтримав та пояснив, що ДПІ у м. Сімферополі була проведена виїзна планова документальна перевірка, за результатами якої був складений акт № 8423/23-7/05786117 від 19.11.2008 року та винесено податкове повідомлення-рішення 0011572301/0 від 28.11.2008 року, яким позивачеві нараховано податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 52677,60 гривень, у тому числі за основним платежем 6537,00 гривень, за штрафними санкціями 46140,60 гривень.

За поясненнями представника позивача, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення стали висновки про неправомірне віднесення до складу валових витрат суми взаємозаліку по бартерним операціям між позивачем ВАТ «Сільгоспдеталь» за договорами № 01у-08, № 02у-08, тому що взаємозалік не є списанням коштів з банківських рахунків. Проте представник позивача з посиланням на нормативно - правові акти зазначає, що в момент проведення взаємозаліку виникають валові витрати.

Також представник позивача пояснив, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення стали висновки про неправомірне віднесення до складу валових витрат суми за договором № 658 від 06.07.2007 року між позивачем та Сімферопольською виправною колонією № 102, оскільки остання звільнена від оподаткування податком на прибуток підприємств. Проте представник позивача з посиланням на нормативно - правові акти зазначає, що контрагент під час укладання договору зазначив, що є платником податку на прибуток на загальних умовах, тому позивач не повинен нести відповідальності за збільшення валових витрат.

До того ж представник позивача пояснив, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення стали висновки про неправомірне віднесення до складу валових витрат суми, передплаченої позивачем ТОВ «Квар» за придбання модулю для ремонту багатопрофільного станку. Проте представник позивача з посиланням на нормативно - правові акти зазначає, що, враховуючи вартість основних фондів, позивач має право віднести до складу валових витрат будь-які витрати на поліпшення основних фондів у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості усіх груп основних фондів станом на початок податкового періоду. А також просить стягнути з Державного бюджету витрати на проведення судової експертизу розмірі 4000,00 гривень

У судовому засіданні 14.01.2010 року представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що перевіркою встановлено порушення ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» п.п. 11.2.1, п.п. 11.2.3 та п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - встановлено заниження податку на прибуток у 1 кварталі 2008 року на 153802,00 гривень, у 1 півріччі 2008 року на 6537,00 гривень, завищення відємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2008 року на 12854,00 гривень, у 1 півріччі 2008 року на 26593,00 гривень, у звязку з чим донараховано податку на прибуток в сумі 6537,00 гривень.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача являється субєктом владних повноважень, надав клопотання про розгляд справи без його участі та його неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухав пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" є юридичною особою з ідентифікаційним кодом - 05786117, зареєстрованою 29.05.1998 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується Довідкою ГУ Статистики в АРК з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-6-06/1340 від 08.06.2005 року, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 434337.

Таким чином, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" (далі ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш») являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Пунктом 11 статті 11 зазначеного закон встановлено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Судом установлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим на підставі направлення № 2363/23-7 від 16.10.2008 року проведена виїзна планова документальна перевірка ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року до 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої був складений акт № 8423/23-7/05786117 від 19.11.2008 року (далі Акт).

Відповідно до Акту, перевірка проведена відповідно до плану графіку на жовтень 2008 року. Про проведення перевірки повідомлено згідно діючого законодавства шляхом вручення повідомлення від 29.09.2008 року № 55189/10/23-7 замовленою кореспонденцією з повідомленням 30.09.2008 року. Перевірки проводилась з відома генерального директора підприємства та в присутності головного бухгалтера.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позивач мав законні підстави для проведення планової виїзної перевірки платника податків.

За результатами перевірки складено Акт № 8423/23-7/05786117 від 19.11.2008 року, згідно з яким вищевказаною перевіркою, крім іншого виявлено порушення ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» п.п. 11.2.1, п.п. 11.2.3 та п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - встановлено заниження податку на прибуток у 1 кварталі 2008 року на 153802,00 гривень, у 1 півріччі 2008 року на 6537,00 гривень, завищення відємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2008 року на 12854,00 гривень, у 1 півріччі 2008 року на 26593,00 гривень, у звязку з чим донараховано податку на прибуток в сумі 6537,00 гривень.

За п. 3.1.2 Акту перевірки в порушення п.п. 11.2.1, п.п. 11.2.3 та п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включено суми передплат, що обліковуються на початок податкових періодів:

- ПП ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, ФО ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8 не є платниками податку на прибуток;

- Сімферопольська виправна колонія № 102 звільнена від оподаткування податком на прибуток;

- ТОВ «НТЦ «КВАР» - було перераховано передплату за основні фонди, придбання яких не відноситься до валових витрат;

- ЗАТ Торговий дім «Сільгоспдеталь» - суми дебетового сальдо на початок відповідних податкових періодів, що виникли за рахунок проведеного взаємозаліку, не є передплатою («списанням коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг»)).

За актом перевірки, зазначені порушення призвели до завищення валових витрат за 1 квартал 2008 року на суму 628063,00 гривень, за 1 півріччя 2008 року на суму 52741,00 гривень.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, підпунктом «б» пункту 4.2.2. якого зазначено обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. У цьому разі, згідно з п. 17.1.3., такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 6.1. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Судом встановлено, що по результатам проведеної перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим складено та направлено ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» податкове повідомлення-рішення № 0015392301/0 від 28.11.2008 року, яким позивачеві нараховано податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 52677,60 гривень, у тому числі за основним платежем - 6537,00 гривень, за штрафними санкціями 46140,60 гривень.

Вирішуючи питання про законність винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено таке.

Стосовно висновків, про те, що до валових витрат не відносяться суми передплат що обліковуються на початок податкових періодів:

1)Сімферопольська виправна колонія № 102 звільнена від оподаткування податком на прибуток;

2)ПП ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, ФО ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8 не є платниками податку на прибуток;

3) ТОВ «НТЦ «КВАР» - було перераховано передплату за основні фонди, придбання яких не відноситься до валових витрат.

1) Відповідно до договору № 658 від 06.07.2007 року, укладеного між ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» (замовник) та підприємством Сімферопольська виправна колонія № 102 (виконавець) замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання з надання послуг по збивці тари, ціна, кількість, асортимент та строки визначаються у специфікаціях, оплата здійснюється на підставі рахунку, відповідно до сум, зазначених в специфікаціях.

Судом встановлено, що п. 7.5 п. 7 договору № 658 від 06.07.2007 року «Інші умови договору» передбачено, що замовник та виконавець є платниками податку на прибуток на загальних підставах.

Суми витрат за цим договором включено ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» до валових витрат у першому кварталі 2008 року в розмірі 2494,85 гривень, а у першому півріччі 2008 року в розмірі 24447,01 гривень.

Суд не погоджується з податковими органами, щодо протиправності включення до валових витрат зазначених сум на підставі звільнення Сімферопольської виправної колонії № 102 від оподаткування податком на прибуток.

За п.п. 11.2.3. п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:

а) нерезидентами;

б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Судом встановлено, що позивачеві не було відомо про звільнення контрагента за договором Сімферопольську виправну колонію № 102 від оподаткування податком на прибуток.

Отже, враховуючи, що контрагентом за договором звільненим від оподаткування податком на прибуток Сімферопольською виправною колонією № 102 зазначено, що він є платником цього податку на загальних умовах, ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» не повинен нести відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Тому, висновки акту перевірки про завищення валових витрат у першому кварталі 2008 року в розмірі 2494,85 гривень, а у першому півріччі 2008 року в розмірі 24447,01 гривень суперечать обставинам справи а також спростовуються висновками проведеної судово-бухгалтерської експертизи у висновку експерта № 31 від 30.10.2009 року.

2)Судом встановлено, що позивачем до валових витрат включено суми передплати з контрагентами ПП ОСОБА_1 станом на 01.01.2008 року в сумі 120,16 гривень, станом на 01.07.2008 року в сумі 1618,55 гривень, СПД ОСОБА_2 станом на 01.01.2008 року в сумі 225,00 гривень, ФОП ОСОБА_3 станом на 01.04.2008 року в сумі 8260,00 гривень, СПД ОСОБА_4 станом на 01.07.2008 року в сумі 1331,00 гривень, ФО ОСОБА_5 станом на 01.07.2008 року в сумі 5750,00 гривень, ПП ОСОБА_6 станом на 01.07.2008 року в сумі 3507,00 гривень, ПП ОСОБА_7 станом на 01.07.2008 року в сумі 501,25 гривень, ПП ОСОБА_8 станом на 01.07.2008 року в сумі 1524,00 гривень.

Суд погоджується з податковими органами, щодо протиправності включення до валових витрат зазначених сум на підставі того, що зазначені особи не є платниками податку на прибуток з викладених вище підстав, до того ж самим позивачем не оспорюється факт протиправності включення зазначених сум до валових витрат відповідних періодів.

У той же час суд зазначає, що включення передплат за цими контрагентами до валових витрат у подальшому не призведе до податкового зобовязання з податку на прибуток, оскільки обєкт оподаткування ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» має відємне значення за даними платника податку «-»26593,00 гривень, а за даними проведеної судово-бухгалтерської експертиз «-» 39393,00 гривень.

3)За актом перевірки ТОВ «НТЦ «КВАР» - було перераховано передплату за основні фонди, придбання яких не відноситься до валових витрат в сумі 47340,00 гривень станом на 01.04.2008 року (у першому кварталі 2008 року).

Судом встановлено, що за договором від 14.02.2008 року № 68 ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» придбав у ТОВ «Науково-технічний Центр КВАР» модуль регулювання MR25М вартістю 47340,00 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 7890,00 гривень.

У якості передплати за договором ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» сплатив ТОВ «НТЦ «КВАР» 47340, 00 гривень згідно платіжного доручення № 75 від 18.02.2008 року.

Витрати на придбання модулю включені позивачем до валових витрат 1 кварталу 2008 року.

Поставка модулю регулювання MR25М здійснена за актом № 1 приймання передачі від 15.05.2008 року на суму 47340, 00 гривень, у т.ч ПДВ в сумі 7890,00 гривень.

Також судом встановлено, що за договором № 53 на виконання підрядних робіт від 17.09.2007 року ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» замовив у ТОВ «Науково-технічний Центр КВАР» виконання ремонтно-відновлювальних робіт 2-х станків.

Виконання робіт з поставки модулю регулювання MR25М здійснено на підставі акту приймання-передачі № 2 від 15.05.2008 року на суму 30360,00 гривень, у т. ч ПДВ в сумі 5060,00 гривень.

Суд не погоджується з висновками податкових органів, що позивачем неправомірно здійснена передплата в сумі 47340,00 гривень за основні фонди, придбання яких не відноситься до валових витрат.

Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Валові витрати, відповідно до п.5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є сумами будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, задля віднесення суми тих чи інших витрат платника податку до валових витрат, на суму яких зменшується скоригований валовий дохід з метою визначення прибутку (об`єкту оподаткування) зазначені витрати обовязково мають бути здійснені з метою компенсації вартості послуг, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Відповідно до видів діяльності ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» за КВЕД позивач здійснює виробництво інструменту, виробництво металевих деталей, торгівлю промисловим обладнанням, що підтверджується Довідкою ГУ Статистики в АРК № 05/3-6-06/1340 від 08.06.2005 року. Отже задля здійснення власної господарської діяльності позивач використовує певне особливе обладнання та устаткування, комплектуючі якого безпосередньо використовуються під час господарської діяльності ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» .

Придбання модулю регулювання MR25М повязано із ремонтом та модернізацією існуючих у позивача станків (основних фондів), що використовуються ним у власній господарській діяльності, тому твердження податкових органів про безпідставність включення передплат за придбання модулю регулювання MR25М до валових витрат не ґрунтується на діючому законодавстві.

До того ж, суд погоджується з доводами представника позивача, що він має право на віднесення до валових витрат звітного періоду будь-яких витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду (п.п 8.7.1 п. 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оскільки вартість такого поліпшення основних фондів не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» станом на початок звітного періоду, позивачем правомірно включено до валових витрат у першому кварталі 2008 року суму передплати за поліпшення основних фондів 47340,00 гривень.

Суд звертає увагу, що у висновку судово-бухгалтерської експертизи не знайшов відображення факт взаємовідносин між ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» та ТОВ «НТЦ «КВАР» щодо віднесення до валових витрат вартості передплати за поставку модулю регулювання MR25М на суму 47340, 00 гривень, оскільки в подальшому у травні 2008 року між контрагентами проведено взаєморозрахунки (здійснена поставка товару), та у 1 півріччі 2008 року зазначені витрати вже не відображаються у складі передплати, а тому правомірно за наслідками першого піврічча 2008 року відносяться до валових витрат.

Більш того, відповідач в акті перевірки взагалі не зазначив підстави, за якми витрати, передбачені у першому кварталі 2008 року за поліпшення основних фондів в сумі 47340,00 гривень за придбання модулю не можуть бути віднесені до валових витрат. Не надані пояснення з цього приводу і у судовому засіданні.

Щодо здійснення бартерних операцій, судом встановлено, що ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» у першому кварталі 2008 року до валових витрат включено 778000,00 гривень, а у першому півріччі 2008 року 56697,11 гривень передплата (авансові платежі) за договорами з ЗАТ «Торговий Дім «Сільгоспдеталь».

Відповідно до договору № 01у-08 від 08 січня 2008 року ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» (продавець) зобовязується виготовити та передати, а ЗАТ «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» (покупець) прийняти та оплатити продукцію. Оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків.

09.01.2008 року доповненням до договору № 01у від 08 січня 2008 року передбачено, що оплата за договором здійснюється у тому числі шляхом взаєморозрахунків та міни за погодженням способу оплати на конкретну партію товару.

Відповідно до договору № 02у-08 від 08 січня 2008 року ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» (продавець) зобовязується виготовити та передати, а ЗАТ «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» (покупець) прийняти та оплатити продукцію. Оплата здійснюється у тому числі шляхом взаєморозрахунків та міни за погодженням способу оплати на конкретну партію товару.

01.03.2008 року між ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» та ЗАТ «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» укладено угоду про зарахування зустрічних вимог, оскільки сторони є боржниками стосовно один одного.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Суд зазначає, що дослідженими під час проведення експертизи первинними документами встановлено, що у накладних на відвантаження товару за лютий, березень 2008 року на адресу ЗАТ «Торговий Дім «Сільгоспдеталь» в умовах продажу зазначено «Бартер».

Відповідно до п. 1.19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

За п. п 5.2.9 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

П. 7.1 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено оподаткування операцій особливого виду - оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій.

Доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни.

У той же час, суд зазначає, що зазначеною статтею не визначено дату виникнення валових доходів та валових витрат, отже ці дати повинні визначатися за загальним правилом, передбаченим п.п. 11.2.1 п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, у випадку з бартерними операціями дата виникнення валових витрат визначається за правилом першої події. Оскільки за бартерною операцією оплата грошовими коштами не передбачена, перша подія виникає або в момент проведення розрахунків (заліку) або в момент оприбуткування товару.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Національного банку України N 22 від 21.01.2004 року передбачено розрахунки, що здійснюються як залік взаємної заборгованості (далі Інструкція).

Відповідно до п. 9.1., 9.2, 9.3, 9.4, 9.5 Інструкції до розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах. Ці розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групою платників усіх форм власності однієї або різних галузей господарства. Підприємства, що мають господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог. У договорах між підприємствами передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки. Після складання акта звіряння взаємної заборгованості в строки, визначені законодавством України, та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Отже, розрахунки, що здійснюються як залік взаємної заборгованості (бартер) відноситься до безготівкових розрахунків та дорівнює надходженню грошових коштів, тому під час здійснення заліку виникають валові витрати у ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш» по передплаті.

Тому, висновки акту перевірки про завищення валових витрат у першому кварталі 2008 року в розмірі 778000,00 гривень, а у першому півріччі 2008 року в розмірі 56697,11 гривень суперечать обставинам справи а також спростовуються висновками проведеної судово-бухгалтерської експертизи у висновку експерта № 31 від 30.10.2009 року.

Оскільки податок на прибуток розраховується не за окремою операцію, а враховуються всі корегування валових доходів та витрат, судом також перевірено висновки акту перевірки стосовно податку на прибуток у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідачем донарахований податок на прибуток в розмірі 6537,00 гривень, виходячи з наступного:

1.Занижено податок на прибуток у 1 кварталі 2008 року на 153802,00 гривень, у 1 півріччі 2008 року на суму 6537,00 гривень;

2.Завищено відємне значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2008 року на 12854,00 гривень 2008 року на 26593,00 гривень

За даними податкової звітності сума валових витрат позивача за 1 півріччя складає 28077638,00 гривень; за даними перевірки загальна сума валових витрат позивача за 1 півріччя складає 28024897,00 гривень; згідно висновків експерта загальна сума валових витрат позивача складає 28090438,00 гривень, що не тільки перевищує розмір валових витрат, зазначений перевіркою, а навіть більше, визначених позивачем валових витрат.

До того ж, за висновками судово-бухгалтерської експертизи, які повністю підтверджені матеріалами справи, судом встановлено, що позивач має відємне значення обєкту оподаткування «-» 39393,00 гривень за 1 півріччя 2008 року, що також спростовує можливість нарахування йому податкового зобовязання з податку на прибуток.

Таким чином, за даними проведеної експертизи заниження податку на прибуток підприємства ВАТ "Завод "Сімферопольсільмаш" не встановлено.

Таким чином, суд вважає неправомірним висновки відповідача про заниження податку на прибуток на 6537,00 гривень, тому висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Кримпро порушення позивачем податкового законодавства в цій частині суперечать чинному законодавству.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства, тому зазначене податкове повідомлення рішення визнається судом протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Завод "Сімферопольсільмаш" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправними, та його скасування як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем під час розгляду справи заявлялось клопотання про розподіл судових витрат в тому числі витрат на проведення експертизи.

Витрати на проведенням судових експертиз віднесено до виду судових витрат, в силу п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 92 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 92 КАС України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” встановлено граничний розмір компенсації витрат повязаних із проведенням судової експертизи, який не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Міністерства юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року №710 “Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів” встановлена нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції України відповідно до ступеня важкості експертизи.

Відповідно до калькуляції, вартості судово-бухгалтерської експертизи за адміністративною справою № 2а-8977/08/1, наданої судовим експертом, затвердженої ТОВ «Інститут обліку та аудиту» вартість проведеної експертизи складає 4000,00гривень.

Оплата проведеної експертизи позивачем підтверджується платіжним дорученням № 84 від 19.05.2009 року.

Отже відповідно до статті 94 КАС України витрати, повязані із проведенням судово-бухгалтерської експертизи та сплати судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.01.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 25.01.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим 28.11.2008 року № 0015392301/0.

3.Стягнути на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривень 40 копійок.

4. Стягнути на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" з Державного бюджету України витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи в розмірі 4000,00 гривень.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Трещова О.Р.