Постанова № 7755899, 11.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.01.10Справа №2а-12308/09/8/0170 (17:30) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі МалярК.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м.Євпаторії в інтересах держави в особі Євпаторійського міського центру зайнятості

до Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування"

про стягнення

за участю представників сторін:

від прокуратури Горна Катерина Володимирівна, посвідчення №09194,

від позивача Крисько Сергій Анатолійович, довіреність №1 від 05.01.2010р.,

від відповідача не зявився.

Обставини справи: Заступник прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Євпаторійського міського центру зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування» про стягнення 7000,00грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги засновані на положеннях ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» та мотивовані тим, що відповідач прийняв на роботу вантажником громадянина Російської Федерації без отримання дозволу на працевлаштування, що видається Кримським Республіканським центром зайнятості.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до розгляду на 11.01.2010р.

Прокурор та позивач у судовому засіданні 11.01.2010р. підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, що відбулося 11.01.2010р., не зявився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

До дня розгляду справи від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі того, що Господарським судом АРКрим у відношенні Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування» порушена процедура банкрутства та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобовязанням, строки яких настали до дня порушення процедури банкрутства. Таким чином, вирішення питання про стягнення суми штрафу у розмірі 7000,00грн. повинне здійснюватися, на думку відповідача, в порядку положень Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Автотранспортне санітарне очищування» зареєстроване як платник внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, реєстраційний номер № 5-342 від08.07.2002р.

29.04.2009р. Інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення проведена перевірка дотримання законодавства України про зайнятість населення Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування», в ході якої встановлено, що на день перевірки облікова чисельність робітників 214 осіб. Прийнято на роботу в 2009 році 23 особи, звільнено 10 осіб. Інформація до Євпаторійського центру зайнятості про наявність вільних робочих місць не направлялася, чим порушений п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» №803 - XII від01.03.1991р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон України «Про зайнятість населення»). На момент перевірки є необхідність в прибиральниках території 20 працівників, інформація в Євпаторійської Державний центр зайнятості також не направлялася. На підприємстві на посаді вантажника працює громадянин Російської Федерації Бартошевич Олексій Тадеушевич. Наказ про прийняття на роботу №22 від02.03.2009р., ідентифікаційний номер 2666901338. Дозвіл на працевлаштування в Україні Кримським Республіканським центром зайнятості не видавався. Таким чином підприємство порушує ст.8 Закону України «Про зайнятість населення».

За результатами перевірки був складений Акт №47 від29.04.2009р., копія якого була отримана директором Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування» Пинюгиним Л.О., про що свідчить підпис на бланку акту (а.с.6).

На підставі вказано акту Начальником інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Кримського Республіканського центру зайнятості був складений Акт №47/ш від30.04.2009р. про порушення законодавства України про зайнятість населення, відповідно до якого встановлено порушення норм ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» в частині використання праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 без дозволу державної служби зайнятості України. В результаті чого, на підставі ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» і п.8 «г» Положення «Про інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від24.06.1991р. №47 Комунальному підприємству «Автотранспортне санітарне очищування» було запропоновано у місячний термін внести штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної платні, встановленої законом, за кожного працевлаштованого з порушенням законодавства іноземного громадянина у сумі 12500,00грн. (а.с.9).

Вказаний Акт №47/ш від30.04.2009р. був отриманий відповідачем 07.05.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.11).

Судом встановлено, що Євпаторійським міським центром зайнятості на адресу відповідача направлялася Претензія №46 від06.08.2009р. про сплату штрафу за порушення ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» (а.с.12-13).

Відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 5500грн. що підтверджується копіями банківських документів (а.с. 38-39).

Таким чином, судом встановлено, що на момент звернення до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості, за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті штрафу за порушення норм ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» у розмірі 7000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та прокурора, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно з п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості.

Порядок і умови укладення трудового договору визначаються законодавством України про працю.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 3, 4, 5, 6 8 Закону України «Про зайнятість населення» порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Іноземці та особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційною, зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності відповідно до законодавства.

Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або зайняття такою діяльністю пов'язано з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 1 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від01.11.1999р. №2028 «Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні», що діяла на момент проведення Інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення перевірки дотримання законодавства України про зайнятість населення Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування» 29.04.2009р. та втратила чинність 14.05.2009р., дозвіл на працевлаштування оформляється іноземцю або особі без громадянства (далі - іноземець), який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю, за умови, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, які спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатні обґрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Пунктом 2 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні передбачено, що підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України (далі - роботодавець), можуть використовувати працю іноземців лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Приймати іноземців можуть платники страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,

Роботодавці, які запрошують іноземців з метою працевлаштування, забезпечують своєчасне роз'яснення їм прав, свобод та обов'язків, передбачених законодавством, ведуть відповідний облік цих осіб, а також несуть відповідальність за своєчасне оформлення документів на право їх перебування в Україні.

Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Мінпраці (далі - Державний центр зайнятості) або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації, які запросили іноземця на певну посаду (за фахом).

Пунктом 2 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №322 від08.04 2009р. «Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства» дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства (далі - іноземець), що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості (далі - центр зайнятості).

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю, що зареєстрований у центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та не має заборгованості перед ним.

Відповідно до пункту 3 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства для розгляду поданих роботодавцем документів та надання відповідних рекомендацій при центрі зайнятості утворюється комісія, до складу якої включаються представники ДМС, служби безпеки, державної прикордонної та державної податкової служби, а також інших заінтересованих органів.

Положення про комісію затверджується Мінпраці за погодженням з ДМС, СБУ, Адміністрацією Держприкордонслужби та ДПА.

Згідно пункту 4 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця, продовження строку його дії приймається директором чи заступником директора центру зайнятості.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, відповідач у спірних відносинах здійснює владні, управлінські функції по відношенню до позивача і є суб'єктом владних повноважень, а спір належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не представив суду доказів сплати заборгованості.

Заявлені у відзиві на адміністративний позов доводи відповідача про неможливість вирішення питання про стягнення суми штрафу у розмірі 7000,00грн. в порядку положень КАСУкраїни на підставі того, що у відношенні Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування» порушена процедура банкрутства та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобовязанням, строки яких настали до дня порушення процедури банкрутства, у звязку з чим вказаний спір повинен розглядатися, на думку відповідача, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-II від14.05.1992р. зі змінами та доповненнями мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, не беруться до уваги Окружним адміністративним судом, оскільки позивачем в матеріали справи була надана копія ухвали Господарського суду АРКрим від21.12.2009р. у справі №2-17/4978-2009, згідно якої було затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі.

Крім того, суд вважає необхідним зауважити, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРКрим з вимогами про стягнення, тоді як підставою, достатньою для задоволення позову, є встановлення судом факту заборгованості. Суд вважає заперечення відповідача неспроможними у рамках цього позову, так як суд не повязаний неможливістю виконання рішення суду при вирішенні питання про задоволення позову даної категорії, таким чином необхідно визнати передчасними заперечення відповідача у цій частині. Для прийняття рішення по даному спору для Окружного адміністративного суду АРКрим не мають впливового значення факти та обставини розгляду Господарським судом АРКрим справи про банкрутство відповідача, оскільки діючим законодавством не передбачена неможливість розгляду Окружним адміністративним судом позовів про стягнення при наявності ухвали Господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство у відношення того ж самого відповідача або затвердження реєстру кредиторів.

Крім того, главою 50 Цивільного кодексу України передбачені підстави та процедура припинення зобовязання. Так відповідно до статті 598 ЦКУкраїни зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтями 599 609 Цивільного кодексу України передбачено припинення зобовязання виконанням, припинення зобов'язання переданням відступного, припинення зобов'язання зарахуванням, припинення зобов'язання за домовленістю сторін, припинення зобов'язання прощенням боргу, припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припинення зобов'язання неможливістю його виконання, припинення зобов'язання смертю фізичної особи, припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи, тоді як Закон України«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII від14.05.1992р. зі змінами та доповненнями передбачає погашення зобовязання, тому питання про те, чи буде зобовязання по оплаті штрафних санкцій по даному позову визнане погашеним, відноситься до компетенції Господарського суду АРКрим, а не до компетенції Окружного адміністративного суду.

За викладених обставин, суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини.

Постанова викладена у повному обсязі 16.01.2010року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування» (97420, АРК, м.Євпаторія, шосе Чорноморське, 25; ідентифікаційний код32057414, банківські рахунки не відомі) на користь Євпаторійського міського центру зайнятості (97403, АРК, м.Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 146; ЄДРПОУ20708592, р/р31779305900015, банк ГУ ДКУ в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, код платежу50040500) 7000,00грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення.

3. Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя підпис Кушнова А.О.

16.01.2010р.