Постанова № 7755775, 15.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.01.10Справа №2а-11017/09/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим у складі колегії: головуючий - суддя Маргарітов М.В. ,

суддя – Яковлєв С.В.

суддя – Сидоренко Д.В.

при секретарі - Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства " Кримський ТИТАН" при залученні третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства промислової політики України та Кабінету Міністрів України

до Фонду державного майна України

при залученні третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства промислової політики України та Кабінету Міністрів України

про визнання дій протиправними

за участю:

від позивача - представник за довіреністю Гербутов О.М.,

від відповідача - представник за довіреністю Спіліоті І.І.

від третьої особи – (Кабінет Міністрів України) - представник за довіреністю Касаткіна О.С.

третя особа - (Міністерство промислової політики України) - не з'явилась.

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фонду державного майна України та просить визнати протиправними дії Фонду державного майна України щодо відмови в продовженні дії договорів оренди цілісних майнових комплексів ДП «Іршанський державний гірничо – збагачувальний комбінат» від 05.09.2004 № 586 та ДП «Вільногірський державний гірничо- металургійний комбінат» від 05.09.2004 № 587.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв’язку з закінченням 05.09.2009р. строку оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо – збагачувального комбінату та Вільногірського гірничо- металургійного комбінату, ЗАТ «Кримський ТИТАН», керуючись нормами ст. 9, 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та с. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», повідомив Фонд державного майна України про свій намір скористатися правом на продовження дії договорів оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо – збагачувального та Вільногірського гірничо - металургійного комбінатів строком на два роки, направивши проекти відповідних додаткових договорів до вищезазначених договорів оренди. Однак, Фонд державного майна України повідомив позивача, що не продовжує дію договорів оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо – збагачувального комбінату від 05.09.2004р. №586 та Вільногірського гірничо- металургійного комбінату від 05.09.2004р. №587.

У зв’язку з цим позивач вважає вказані дії відповідача з відмови в продовженні договорів оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо – збагачувального та Вільногірського гірничо - металургійного комбінатів протиправними та такими, що не відповідають вимогам законів України.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1, а.с.165-167; т.2, а.с.6-8).

Третя особа (Міністерство промислової політики України) у судове засідання не з’явилась, про час дату та місце його проведення повідомлена належним чином. Відповідно наданих письмових пояснень по суті спору (т.1 а.с.177-179; т.2 а.с.11-12, 42-44), просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа (Кабінет Міністрів України) підтримує позицію відповідача. Правова позиція третій особи викладена у письмових поясненнях (т.2 а.с.77-78), відповідно до якої Кабінет Міністрів України вважає, що позов задоволенню не підлягає.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України від 07.07.2004р. № 765/2004 «Про заходи щодо забезпечення розвитку виробництва двоокису титану та підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільменитової руди», з метою забезпечення подальшої структурної перебудови і розвитку титанової промисловості України, підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільменитової руди, створення цілісного технологічного комплексу у сфері виробництва двоокису титану, проведення єдиної організаційно-технічної, інноваційно-інвестиційної та фінансово-економічної політики у титановій промисловості було зобов'язано Кабінет Міністрів України вжити заходів щодо створення за участю Державної акціонерної компанії «Титан» підприємства із залученням інвестора і передати новоствореному підприємству в оренду Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат, Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат, а також інші активи, пов'язані із технологічним процесом видобування ільменитової руди.

На виконання даного Указу Президента України та доручення Кабінету Міністрів України від 13.07.2004р. №30414/3/1 Фондом державного майна України створено ЗАТ «Кримський ТИТАН», якому 06.09.2004р. передано в оренду цілісні майнові комплекси ДП «Іршанський державний гірничо – збагачувальний комбінат» та ДП «Вільногірський державний гірничо - металургійний комбінат» з укладанням відповідних договорів № 586 і № 587.

Строк дії вищезазначених договорів оренди встановлений до 05.09.2009р.

Згідно ч. 4 та 5 ст.73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більш ніж на два роки. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди нерухомого майна.

Разом з цим, ч. 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

У зв’язку із закінченням 05.09.2009р. строку дії договорів оренди від 05.09.5004р. №586 і №587, ЗАТ «Кримський ТИТАН» відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», тобто більш ніж за місяць до спливу строку дії договорів, листами від 31.07.2009р. № 01-03-12/8379, від 03.08.2009р. № 01-03-12/99к, від 03.08.2009р. № 01-03-12/100к (т.1, а.с.12-18) повідомив Фонд державного майна України про свій намір скористатися правом на продовження дії договорів оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо – збагачувального та Вільногірського гірничо - металургійного комбінатів строком на два роки та направив проекти відповідних додаткових договорів до вищезазначених договорів оренди.

Проте, відповідач листом від 27.08.2009р. № 10-16-12580 (т.1, а.с.19) повідомив позивача, що не продовжує дію договорів оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо – збагачувального комбінату від 05.09.2004 №586 та Вільногірського гірничо- металургійного комбінату від 05.09.2004 №587, посилаючись на лист Міністерства промислової політики України від 12.08.2009 №14/5-3-1484 щодо недоцільності продовження строку дії договорів оренди.

У своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначає, що Фонд державного майна України не є власником майна, переданого згідно з договорами оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо – збагачувального комбінату від 05.09.2004 № 586 та Вільногірського гірничо - металургійного комбінату від 05.09.2004 № 587, а виступає орендодавцем цих майнових комплексів, у зв’язку з цим посилання позивача на норму ч.3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» безпідставне.

Разом з цим відповідачем та іншими учасникам судового процесу не надано суду доказів направлення Фондом державного майна України, Міністерством промислової політики України, Кабінетом Міністрів України письмового повідомлення позивача про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення терміну договору оренди цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального та Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів, як це передбачено ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». За таких умов є обґрунтованою позиція позивача, що оскільки письмове повідомлення власник орендованого майна за три місяці до закінчення терміну договорів оренди не направив, на підстави, викладені в ч. 3, ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не послався, то відповідно позивач має право скористатись правом укладення договору оренди на новий термін з урахуванням положень статті 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», тобто на два роки.

Окрім цього, учасниками, які беруть участь у справі не було надано суду також доказів неналежного виконання ЗАТ «Кримський Титан» обов’язків за вказаними договорами оренди.

Також відповідач вважає, що строк договорів закінчився 05.09.2009р., посилаючись на ч.2 ст. 17 України «Про оренду державного та комунального майна», якою передбачено, що договір оренди вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору. Фонд державного майна України листом від 28.07.2009 № 10-16-10823 (т.1 а.с.172) повідомив позивача про закінчення строку договорів, на який вони були укладені та про наміри щодо не продовження дії даних договорів.

Разом з цим ч. 2 та ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлені різні правові підстави для продовження терміну дії договорів оренди та, відповідно, ч. 3 вказаного Закону виключає можливість застосування ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» до спірних правовідносин виходячи з їх змісту.

Тобто, посилання відповідача на те, що листом від 28.07.2009 № 10-16-10823 він повідомив позивача про закінчення строку договорів оренди, на який вони були укладені, та про наміри щодо непродовження дії даних договорів, а тому згідно ч.2 ст. 17 України «Про оренду державного та комунального майна» договори оренди вважаються закінченими, є необґрунтованим.

Відносно заперечення Мінпромполітики про те, що ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» регулює питання пролонгації договорів оренди нерухомого майна, а не цілісних майнових комплексів, а тому до спірних правовідносин вказана стаття не застосовується суд приходить до висновку про безпідставність такого твердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 188 Цивільного кодексу України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Окрім цього, відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності є підприємство. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Таким чином, цілісний майновий комплекс, як складна річ є нерухомим майном і може бути об’єктом оренди та інших правочинів саме як нерухоме майно.

Відповідно абзацу 7 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо: було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів; об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади; орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті; орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства; з інших підстав, передбачених законами; орендодавець, зазначений в абзацах другому та третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повинен був відмовити в продовженні договорів оренди з підстав, вказаних в Законі України «Про оренду державного та комунального майна», тоді як таких підстав в відповіді відповідача не наведено.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №923 від 03.09.09р., суд вважає безпідставним, оскільки відмова Фонду державного майна України датована 27.08.09р., тобто прийнята відповідачем до прийняття Кабінетом Міністрів України вказаної постанови.

Також суд зазначає, що спірні відносини, що виникли між сторонами не є господарськими, а по суті є публічно – правовими, оскільки Фонд державного майна України, як суб’єкт владних повноважень діє в цих відносинах від імені держави в порядку та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Майном, про яке йде мова в укладених договорах, відповідач не може розпоряджатися вільно та самостійно, на свій розсуд, з використанням прав, наданих нормами Цивільного кодексу України. Його дії щодо державного майна чітко визначені в Законі України «Про оренду державного та комунального майна», Тимчасовому положенні про Фонд державного майна України та інших нормативних актах України, регулюючих публічні відносини.

Крім того, в позові не йде мова про істотні умови, порядок укладення та виконання договорів, а розглядається питання щодо дій Фонду державного майна України, як суб’єкта владних повноважень, відповідно діючому законодавству України. За таких підстав, суд вважає даний спір публічно - правовим та таким, що належить вирішувати у порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені положення ст. 9, ч.3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», в зв'язку з чим його дії є протиправними. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 19.01.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2 Визнати протиправними дії Фонду державного майна України щодо відмови в продовженні дії договорів оренди цілісних майнових комплексів ДП «Іршанський державний гірничо – збагачувальний комбінат» від 05.09.2004 № 586 та ДП «Вільногірський державний гірничо- металургійний комбінат» від 05.09.2004 № 587.

3 Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона, ЄДРПОУ 32785994) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дні складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                         Маргарітов М.В.