Постанова № 7755761, 18.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.01.10Справа №2а-12113/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя»

до Відділу Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі

про визнання протиправною та скасування постанови та спонукання до виконання певних дій.

за участю представників:

від позивача – Селіфанова О.Ю. – пред-к, дов. № 1 від 04.01.2010 р.

від відповідача – Антипенко М.О. - пред-к, дов. № 140 від 10.09.2010 р.

Крюкова Н.Є. – пред-к, дов. № 132 від 09.11.2009 р.

від третьої особи - не з’явився.

Суть спору: Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправним та скасувати Постанову Відділу Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції (далі відповідач) від 21.08.2009 р. про накладення арешту на грошові кошти у сумі 4373572,21 грн., яки належать позивачу, знаходяться та в подальшому будуть надходити на поточні рахунки 260043013430, 260033023430 у філії Джанкойського відділення ВАТ «Ощадбанк» МФО 384071, код ЄДРПОУ 03348100, зобов’язати відповідача зняти арешт з грошових коштів, яки належать позивачу, знаходяться та в подальшому будуть надходити на поточні рахунки 260043013430, 260033023430 у філії Джанкойського відділення ВАТ «Ощадбанк» МФО 384071, код ЄДРПОУ 03348100. Вимоги мотивовані тим, що відповідач прийняв зазначену постанову з порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

У судовому засіданні, яке відбулось 09.11.2009 р., представниками відповідача надані заперечення на позов (вих. № 03-14/25243 від 09.11.2009 р.), в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд, керуючись ст.53 КАС України, 09.11.2009 р. залучив для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі.

Від Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі 05.01.2009 р. надійшли пояснення (вих. № 60/080205 від 04.01.2010 р.), в яких зазначено що відсутні підстави для скасування постанови відповідача, позивачем умови договорів розстрочки № 4 и №5 виконуються, надано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.01.2009 р., представники позивача та відповідача наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву, вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представників позивача та відповідача, вивчивши клопотання третьої особи , матеріали справи, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Державним виконавцем відповідача 21.08.2009 р. на підставі ст.ст. 5,55 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про накладення арешту на грошові кошти позивача у сумі 4373572,21 грн., яки знаходяться та в подальшому будуть надходити на поточні рахунки 260043013430, 260033023430 у філії Джанкойського відділення ВАТ «Ощадбанк».

Зазначені дії були вчинені державним виконавцем відповідача під час примусового виконання виконавчих документів по стягненню з позивача на користь юридичних осіб та держави коштів, яки були об’єднані в зведене виконавче провадження№8/09-14.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що органами державної виконавчої служби підлягають виконанню, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії , для чого,зокрема, на виконання рішень суду про стягнення коштів в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника , в тому числі на кошті, яки знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків (ст. 5 Закону) .

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. У разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми. Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.

Загальний порядок звернення на майно боржника визначений у главі 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. (ст. 50 Закону).

У ст. 55 Закону визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Матеріали справи (ар./с 42-113) свідчать про те, що на виконанні у відповідача знаходяться виконавчі документи по стягненню з позивача на користь юридичних осіб та держави коштів, яки були об’єднані в зведене виконавче провадження№8/09-14. Надані відповідачем документи свідчать про те, що загальна сума заборгованості по зведеному виконавчому проваджені складає 4373572,21 грн., з яких сума виконавчого збору дорівнює 549841,83 грн.

Державним виконавцем 21.08.2009 р. винесена постанова про накладення арешту на грошові кошти в сумі 4373572,21 грн., в тому числі і на 549841,83 грн. виконавчого збору. Але надані сторонами виконавчі документи, по примусовому виконанні яких були відкрити виконавчі провадження, яки в подальшому були об’єднані у зведене виконавче провадження №8/09-14, не визначали сум виконавчого збору.

Вивчивши зазначені обставини, суд вважає, що у державного виконавця були відсутні правові підстави накладати 21.08.2009 р. арешт на кошти позивача на 549841,83грн. сум виконавчого збору, визначених ним в наслідок відмови позивача добровільно виконати виконавчі документи, які були передані для примусового виконання. Згідно зі ст.43,46 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при розподілі грошових коштів, стягнутих ним при примусовому виконанні кожного виконавчого документа, мав стягувати суму виконавчого збору.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

У п.14-1 розділу XV цього Закону встановлено , що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів. При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені. Договір про розстрочення підлягає достроковому розірванню, якщо страхувальник не сплачує в повному обсязі поточні платежі із страхових внесків або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів. Страхувальнику, який відповідно до окремого договору з органом Пенсійного фонду України протягом шести місяців з моменту його укладення у повному обсязі сплатить заборгованість із страхових внесків, що склалася на 1 січня 2009 року, і не допустить виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 цього Закону, за цей період не накладаються (не нараховуються). Зазначений договір укладається одночасно з договором про розстрочення. У разі невиконання умов окремого договору штрафи та пеня, що підлягатимуть накладенню (нарахуванню) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 цього Закону, за бажанням страхувальника можуть бути розстрочені на умовах, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Постановою Правління ПФУ № 15-1 від 2009 р., яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2009 р. № 521/16537, затверджений Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 01.01.2007 р. до 01.01.2009 р. і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 01.01.2009 р. (далі Порядок №15-1).

У п. 2 Порядку № 15-1 встановлено, що за бажанням страхувальника розстроченню підлягають:

1) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому суми штрафів та пені, сплачені та зараховані відповідно до частини п'ятої статті 106 зазначеного Закону, розстрочуються в сумі, що не перевищує суму простроченої заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмки) станом на 1 січня 2009 року;

2) суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

3) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі невиконання умов окремого договору.

Не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

На підставі рішення про розстрочення управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті укладає з страхувальником договір про розстрочення за зразковою формою згідно з додатком 3 до цього Порядку (п.6).

Згідно з п. 7 Порядку №15-1 сума розстроченого боргу зі сплати штрафів та пені вилучається із картки особового рахунку платника датою укладення договору про розстрочення та обліковується у картці розстрочених сум.

Страхувальнику, який протягом шести місяців з дня укладення окремого договору у повному обсязі сплатить заборгованість із страхових внесків, що склалася на 1 січня 2009 року, і не допустить виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії цього договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за цей період не накладаються (не нараховуються) (п.11 Порядку № 15-1).

До матеріалів справи залучені копії договору про розстрочення №5 від 31.07.2009 р. (ар./с 15-16) та договору №4 про сплату страхових внесків від 04.08.2009р. (ар./с17- 18), відповідно до умов яких позивач та Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі, діючи відповідно до вимог Порядку №15-1, домовились про порядок розстрочення сплати першим сум штрафів та пені , накладених (нарахованих) у період з 01.01.2007 р. до 01.01.2009 р. і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 01.01.2009 р. та виконання ним обов’язків по страховим внескам.

Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі своїм листом №60/080205 від 04.01.2010 р. повідомило суд про те,що позивач виконує умови зазначених договорів розстрочення в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать про те,що на час прийняття 21.08.2009 р. постави про накладення арешту на грошові кошти позивача на примусовому виконанні у відповідача знаходились накази та виконавчі листи по стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі 2577661,50 грн.

Крім того у судовому засіданні, яке відбулось 18.01.2009 р., суду надана копія листа №967 від 02.11.2009 р. за підписом начальника Джанкойського РЕМ ВАТ «Крименерго», відповідно до якого за наказом по справі №2-16/10174 від 19.08.2005 р. про стягнення з позивача 49337,64 грн. та за наказом по справі №2-21/3120 від 16.07.2004 р. по стягненню 78681741грн. заборгованість сплачена. Відповідачем також надано облікова картка на зведене виконавче провадження №8/09-14, в якої зазначено що 11.11.2009 р. та 27.11.2009р. закрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказів по справі №2-16/10174 від 19.08.2005 р. та по справі №2-21/3120 від 16.07.2004 р.

До матеріалів справи не надані докази того,що станом на 21.08.2009 р. до відповідача в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», надійшли документи, на підставі яких він був зобов’язаний закрити виконавчі провадження по примусовому виконанню наказів та виконавчих листів по стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі 2577661,50 грн., наказів по справі №2-16/10174 від 19.08.2005 р. та по справі №2-21/3120 від 16.07.2004 р. на загальну суму 80374,05 грн.

В силу викладеного суд приходить до висновку,що станом на 21.08.2009 р. у відповідача існували правові підстави для накладення арешту на кошти позивача в сумі 2658035,55грн. в наслідок чого відсутні підстави для визнання протиправною Постанови в цієї частині.

В той же час суд вважає необхідним визначити,що після укладення договорів розстрочення з Управлінням Пенсійного фонду України в Джанкойському районі порядок сплати позивачем заборгованості, про стягнення якої були постановлені судові рішення, на виконання яких були надані виконавчі документи, фактично змінився режим сплати 2577661,50 грн., примусове стягнення цих коштів можливо у разі невиконання позивачем умов договорів розстрочення. На час звернення до суду у відповідача також були відсутні підстави для вчинення передбачених ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання, наказів по справі №2-16/10174 від 19.08.2005 р. та по справі №2-21/3120 від 16.07.2004 р.

В силу викладеного, приймаючи до уваги відсутність станом на 21.08.2009 р. підстав для закриття провадження по примусовому виконанню наказів та виконавчих листів по стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі 2577661,50 грн., наказів по справі №2-16/10174 від 19.08.2005 р. та по справі №2-21/3120 від 16.07.2004 р. на загальну суму 80374,05 грн., суд , керуючись встановленим у ст.7 КАС України принципом верховенства права , приходить до висновку, що має бути скасована Постанова відповідача від 21.08.2009 р. в частині накладення арешту на кошти 2658035,55 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Матеріали справи не свідчать про те, що позивач, маючи на це законні підстави , звертався до відповідача з заявою про зняття арешту з його грошових коштів і йому в цьому було відмовлено з порушенням порядку, визначеного в Законі України «Про виконавче провадження». За таких умов суд вважає,що він передчасно звернувся з вимогами по спонуканню відповідача зняти арешт, в наслідок чого у зазначеній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.01.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.01.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції від 21.08.2009 р. в частині накладення арешту на грошові кошти, яки належать Кримському Республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя» (м.Джанкой, вул.Совєтська,15 а, код ЄДРПОУ 03348100) , знаходяться та в подальшому в подальшому будуть надходити на поточні рахунки 260043013430, 260033023430 у філії Джанкойського відділення ВАТ «Ощадбанк» МФО 384071, код ЄДРПОУ 03348100 , в сумі 549841,83 грн.

3. Скасувати Постанову Відділу Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції від 21.08.2009 р. в частині накладення арешту на грошові кошти, які належать Кримському Республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» (м.Джанкой, вул.Совєтська,15 а, код ЄДРПОУ 03348100), знаходяться та в подальшому в подальшому будуть надходити на поточні рахунки 260043013430, 260033023430 у філії Джанкойського відділення ВАТ «Ощадбанк» МФО 384071, код ЄДРПОУ 03348100, в сумі 2658035,55 грн.

4. В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.