Рішення № 77555283, 22.10.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9025/18

2-о/296/147/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просив встановити факт перебування ОСОБА_1 капелана Церкви ХВЄ Ісуса Христа Спасителя в зоні проведення АТО в період з 2015-2017 роки на території Донецької та Луганської областей.

В обгрунтування вимог заяви зазначив, що є капеланом Церкви ХВЄ "Ісуса Христа Спасителя" і здійснював участь у бойових діях (привозив харчі, здійснював пасторську та психологічну опіку як священик) на території проведення АТО постійно з 2015 по 2017 роки. Рішенням Житомирської облдержадміністрації про визнання бійців ветеранів АТО від 20.03.2018 року ОСОБА_1 визнано бійцем добровольцем АТО. Вказує, що встановлення факту перебування на непідконтрольній території України можливо встановити лише у судовому порядку, оскільки іншого порядку встановлення такого факту чинним законодавством України не передбачено. Встановлення даного факту необхідно заявникові для отримання посвідчення учасника бойових дій та для отримання пільг, передбачених Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Ухвалою суду від 17.09.2018 відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження (а.с.28).

28.09.2018 року Департаментом праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації подано письмові пояснення, в яких представник зазначає, що департамент не є заінтересованою особою, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994 року Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни встановлення статусу учасника бойових дій та видача відповідного посвідчення національного зразку здійснюється органами силових структур за місцем реєстрації ветерана, тому вважає за доцільне по даній справі як заінтересовану особу, залучити Житомирський обласний військовий комісаріат. Рішенням засідання комісії з визнання бійців добровольців АТО від 20.03.2018 ОСОБА_1 з м.Житомира визнано бійцем добровольцем АТО, який перебував у складі окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу "Правий Сектор" та захищав незалежність, сувернітет та територіальну цілісність країни (а.с.30-31).

02.10.2018 представником Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції надано письмові пояснення, в яких представник зазначає, що служба не бере участі у правовідносинах, у яких заявник просить встановити юридичний факт, тому не може виступати заінтересованою особою. Вважає, що у разі підтвердження у судовому засіданні факту залучення керівництвом антитерористичної операції ОСОБА_1 та його безпосереднього в ній участі, вказаний факт може бути встановлений судом у разі, якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який це посвідчує (а.с.42-46).

Під час розгляду справи у судовому засіданні 02.10.2018 представники заявника вимоги заяви підтримали, заперечили щодо залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи Житомирський обласний військовий комісаріат, посилаючись на те, що заявник не є військовозобов"язаним. В подальшому представником заявника- ОСОБА_9. подано заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги заяви підтримала та просила її задовольнити, з підстав, викладених у ній (а.с.52)

Заінтересовані особи представників у судове засідання не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.50), згідно поданих письмових пояснень просили розгляд справи проводити у відсутність представників (а.с.46,49,50).

Дослідивши та оцінивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявника ОСОБА_1, капелана Церкви ХВЄ "Ісуса Христа Спасителя" неодноразово відряджено, як проповідника-психолога по роботі з військовослужбовцями ЗСУ, які знаходяться в ОТУ зони проведення АТО до окремих районів Донецької та Луганських областей, для забезпечення належного виконання душепастирських обовязків.

Факт перебування заявника в зоні проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей в періоди: з 30 травня 2015 по 31 грудня 2015 року, з 22 серпня 2015 року по 03 жовтня 2015 року; з 20 серпня 2016 року по 18 жовтня 2016 року, з 12 жовтня 2016 по 11 листопада 2016 року; з 12 березня 2017 року по 16 березня 2017 року; з 16 квітня 2017 року по 21 квітня 2017 року; з 28 квітня 2017 року по 28 травня 2017 року підтверджується посвідченнями про відрядження та наказами на підставі яких видані такі відрядження (а.с. 12-22).

Відповідно до рішення обласної ради від 27.07.2017 №758 Про затвердження Положення про комісію та Порядку визнання бійців добровольців АТО ОСОБА_1 з м.Житомира визнано бійцем-добровольцем АТО, який перебував у складі окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу Правий сектор та захищав незалежність, сувернітет та територіальну цілісність України (а.с.23).

02.02.2018 року, 03.02.2018 року та 24.04.2018 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М. засвідчив заяви ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до яких останні підтвердили факт участі ОСОБА_1 у бойових діях у у червні-липні 2015 року, позиція Багратіон, шахта Бутівка, під мостом, район Авдіївки (а.с.8,9,11).

30.04.2018 року приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Костенко С.О. засвідчив справжність підпису ОСОБА_8 на заяві, відповідно до якої останній підтвердив факт участі ОСОБА_1 у бойових діях у лютому 2015 року у населеному пункті Опитне Донецької області (а.с.10).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом у порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України, яка регламентує розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено перелік фактів, які встановлюються судом.

При цьому частиною другої наведеної статті визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам розяснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не повязується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно зясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, зєднань, обєднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

За приписами п.20 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються, у тому числі, особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про основи національної безпеки України» об'єктами національної безпеки, зокрема, є держава її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Суб'єктами забезпечення національної безпеки є, зокрема, громадяни України, об'єднання громадян (ст. 4 Закону України «Про основи національної безпеки України»).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України (стаття 65 Конституції України).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» від 7 жовтня 2014 року N33/6/а визначені такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення, зокрема, Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року.

Таким чином, з 07 квітня 2014 року територія Донецької та Луганської областей визнана районом проведення антитерористичної операції, на якій був запроваджений спеціальний правовий режим.

Пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасниками війни вважаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством.

При цьому згідно зі ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» волонтерська діяльність це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.

Оскільки пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено, чи поширюється дана норма на випадки добровільного залучення особи до участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції, на підставі ч.9 ст.10 ЦПК України суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин аналогію права.

Крім того, у п. 14 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій визначено, що у разі звернення особи до суду стосовно встановлення факту участі у бойових діях чи інших подіях, які дають право на визнання його учасником бойових дій, і прийняття судом відповідного позитивного рішення, таке рішення суду визнається як документ, що підтверджує право громадянина на визнання його учасником бойових дій. Копія рішення суду підлягає зберіганню разом з іншими документами.

Таким чином, до переліку документів, що підтверджують право громадянина на визнання його учасником бойових дій, входить рішення суду про встановлення факту участі особи в бойових діях.

Звернення заявника в порядку окремого провадження до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, обумовлено необхідністю визначення статусу учасника бойових дій та отримання заявником пільг передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 перебував в зоні проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей в періоди: з 30 травня 2015 по 31 грудня 2015 року, з 22 серпня 2015 року по 03 жовтня 2015 року; з 20 серпня 2016 року по 18 жовтня 2016 року, з 12 жовтня 2016 по 11 листопада 2016 року; з 12 березня 2017 року по 16 березня 2017 року; з 16 квітня 2017 року по 21 квітня 2017 року; з 28 квітня 2017 року по 28 травня 2017 року, як проповідник-психолог по роботі з військовослужбовцями ЗСУ, заява підлягає задоволенню в частині встановлення конкретних періодів перебування заявника в зоні проведення антитерористичної операції.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-91, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в зоні проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей в періоди: з 30 травня 2015 по 31 грудня 2015 року, з 22 серпня 2015 року по 03 жовтня 2015 року; з 20 серпня 2016 року по 18 жовтня 2016 року, з 12 жовтня 2016 по 11 листопада 2016 року; з 12 березня 2017 року по 16 березня 2017 року; з 16 квітня 2017 року по 21 квітня 2017 року ; з 28 квітня 2017 року по 28 травня 2017 року.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник:

ОСОБА_1

проживає за адресою:

АДРЕСА_1

Заінтересовані особи:

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників

антитерористичної операції,

місцезнаходження:

м. Київ, пров. Музейний,12

ЄДРПОУ 39396335

Департаменту праці та соціального захисту населення

Житомирської обласної державної адміністрації.

місцезнаходження:

м. Житомир, вул.Чуднівська,105

ЄДРПОУ 03192833

Повний текст рішення складено 29.10.2018 року.

Cуддя О. С. Рожкова