Постанова № 7755286, 17.12.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2009 р. м. Чернівці Справа №2а-1013/09/2470

          Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Ватаманюка Р.В.;

секретаря судового засідання - Закієвої А.В.;

за участю:

представника позивача - Драпчука В.С.(довіреність від 16.04.09р.);

представника відповідача - Чебана - В.І. (довіреність 26.03.09 № 9938/1012);

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Денисівка"доДержавної податкової інспекції у м. Чернівці про зобов’язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.08.09р. позивач просив суд: визнати неправомірною відмову відповідача від списання безнадійного податкового боргу на доходи фізичних осіб в сумі 713 845, 04 грн.; зобов'язати відповідача списати безнадійний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 713 845, 04 грн., що обліковуються за ВАТ "Денисівна" станом на 1 квітня 2009 року.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 30 січня 2009 року по 11 лютого 2009 року, відповідачем проведено виїзну документальну перевірку ВАТ «Денисівка», результати якої оформлено Актом від 23 лютого 2009 року № 854/23-3/05482417 «Про результати планової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства «Денисівка», код ЄДРПОУ 05482417, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року».

Згідно із результатами перевірки, ВАТ «Денисівка»допустило порушення вимог Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», в частині своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Так, перевіркою виявлено, що заборгованість ВАТ «Денисівка»із вказаного податку, станом на 1 жовтня 2008 року складає 1240 000, 25 грн.

При цьому, згідно із висновком відповідача, станом на 1 жовтня 2005 року, тобто до початку перевірки, сума нарахованого але не сплаченого податку з доходів фізичних осіб, складала 588 226, 14 грн.

У відповідності із ст. 14 Закону «Про систему оподаткування»податок з доходів фізичних осіб віднесено до переліку загальнодержавних податків, контроль за справлянням яких покладено на державну податкову службу.

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затверджено наказам ДПА України № 451 від 29 вересня 2003 року. Таким чином, законодавець визначив, що узгодження податкового зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб здійснюється шляхом подання податкового розрахунку (форма № 1ДФ).

У відповідності із п/п 18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»підлягає списанню безнадійний податковий борг, в тому числі, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим законом.

Згідно із ст. 15 Закону «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг може бути стягнуто в строк не більше 1095 днів з моменту узгодження податкового зобов'язання. В свою чергу, згідно із нормами вказаного закону, податковим боргом вважається узгоджене але не сплачене задаткове зобов'язання( ст. 5 Закону).

Оскільки, в даному випадку, податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб узгоджувалися шляхом податкового розрахунку, - на податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в повній мірі поширюється дія Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи що, з приводу значної частини податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, станом на 1 квітня 2009 року, минули строки позовної давності визначені Законом, - позивач звернувся до відповідача із заявою № 01-375 від 13 липня 2009 року, про списання безнадійного боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 713 845, 04 грн.

Листом № 23542/24-010 від 15 липня 2009 року відповідач відмовив у списанні безнадійного податкового боргу з тих підстав, що на період провадження по справі про банкрутство ВАТ «Денисівка», яке тривало з 25 січня 2002 року по 27 жовтня 2008 року, перебіг строку позовної давності -1095 днів припинявся.

Позивач, вважає відмову відповідача від списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи з фізичних осіб, в сумі 713 845, 04 грн., безпідставною і неправомірною.

Дійсно, сума безнадійного податкового боргу 713 845, 04 грн. утворилася в період знаходження ВАТ «Денисівка»в стадії санації запровадженій по справі по банкрутство, однак, враховуючи ту обставину, що ця заборгованість вважається поточною, - на неї не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів. Отже, перебіг строків позовної давності, в тому числі щодо податкового боргу, відбувається в звичному порядку, тобто без переривання.

Таким чином, висновок відповідача про переривання строків позовної давності, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. (а.с. 3-4, 27).

Відповідач надав суду заперечення на позов виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.01.2002 року по справі №2/21/Б порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Денисівка»з метою проведення керівником процедури санації. Ухвалою суду від 27.10.2008 року 162/21/Б припинено провадження у справі про банкрутство позивача. Таким чином провадження у справі про банкрутство тривало з 25.01.2002 року по 27 жовтня 2008 року. За цей період часу продовжувався строк процедури санації та дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Спеціальним законом, який регулює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом «в»підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 цього Закону визначено, що підлягає списанню податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Граничний строк стягнення податкового боргу встановлений підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 вищезазначеного Закону, яким передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодженого податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно з підпунктом «в»підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону №2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»та підпункт 3.3          пункту 3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року №103 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за №16/6304 безнадійним визнається податковий борг юридичних та фізичних стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податком: зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Списання безнадійного податкового боргу визначено пунктом 5 Порядку. Так, у відповідності до підпункту 5.1 названого пункту у випадках, передбачених підпунктами 3.3, 3.4 цього Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо контролюючим є податковий орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просять списати. До заяви обов'язково додається будь-який з документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, який підтверджує, що податковий борг вважається безнадійним.

Позивач звернувся із заявою до ДПІ у м. Чернівці про списання безнадійного податком органу при цьому не додав жодного документу, який підтверджує, що податковий борг вважає безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом або безпосередньо платником податків, відповідний керівник органу ДПС приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу ДПС, третій - для контролюючого органу. У тому випадку, коли контролюючий орган є податковим органом, рішення складається у двох примірниках для платника податків і органу ДПС.

Преамбулою Закону N 2181 визначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому, якщо відносно платника податків розпочато справу про банкрутство і в цей період його податковий борг визначається безнадійним, такий борг не підлягає списанню на підставі статті 18 Закону N2181.

Крім того, відповідно до пункту 7.7 ст.7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, порядку календарної черговості його виникнення, а в разі його виникнення за різними податкам зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначений механізм діє в автоматичному режимі і стосується усіх видів перерахувань, в тому числі сплати розстрочених сум.

Тому в разі, коли у картці особового рахунку платника податків перед сплатою податкове зобов'язання вже рахувався податковий борг, то даний платіж зараховується в погашення податкового боргу.

Отже, позивачем не підтверджено документально що податковий борг, який виник податку з доходів фізичних осіб в сумі 713 845, 04 грн. є безнадійний та підлягає списанню і тому ДПІ у м. Чернівці вважає, що правових підстав для задоволення позову немає з огляду на викладе та з урахуванням того, що станом на день звернення позивача з позовом до суду безнадійні заборгованість, яка зазначена в позовній заяві, відсутня. (а.с. 17, 57-58).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі обставини.

Позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 5).

В період з 30 січня 2009 року по 11 лютого 2009 року, відповідачем проведено виїзну документальну перевірку ВАТ «Денисівка», результати якої оформлено Актом від 23 лютого 2009 року № 854/23-3/05482417 «Про результати планової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства «Денисівка», код ЄДРПОУ 05482417, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року». (а.с. 6-10).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.01.2002року по справі №2/21/Б порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Денисівка» з метою проведення керівником процедури санації. Ухвалою суду від 27.10.2008року 162/21/Б припинено провадження у справі про банкрутство позивача. Таким чином провадження у справі про банкрутство тривало з 25.01.2002року по 27 жовтня 2008 року.(а.с. 14-15)

Позивач звернувся до відповідача із заявою № 01-375 від 13 липня 2009 року, про списання безнадійного боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 726263, 42 грн., що утворився станом на 1.04.2009 р. і стосовно якого минув строк позовної давності 1095 днів з моменту узгодження податного зобов’язання (а.с. 11).

Листом № 23542/24-010 від 15 липня 2009 року відповідач відмовив у списанні безнадійного податкового боргу з тих підстав, що на період провадження по справі про банкрутство ВАТ «Денисівка», яке тривало з 25 січня 2002 року по 27 жовтня 2008 року, перебіг строку позовної давності -1095 днів, припинявся (а.с. 13).

Приведене підтверджується дослідженими доказами.

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.

          Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.           

Підпунктом «в»підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що підлягає списанню податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Граничний строк стягнення податкового боргу встановлений підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 вищезазначеного Закону, яким передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодженого податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно п.1.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року №103 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за №16/6304 його дія поширюється на платників податків - юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичних осіб, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та суми штрафних санкцій.

Норми цього Порядку не поширюються на податковий борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків.

Згідно п. 1.3 вказаного Порядку податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому, якщо відносно платника податків розпочато справу про банкрутство і в цей період його податковий борг визначається безнадійним, такий борг не підлягає списанню на підставі статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.01.2002року по справі №2/21/Б порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Денисівка»з метою проведення керівником процедури санації. Ухвалою суду від 27.10.2008року 162/21/Б припинено провадження у справі про банкрутство позивача. Таким чином провадження у справі про банкрутство тривало з 25.01.2002року по 27 жовтня 2008 року.

Доводи представника позивача, що строк давності щодо стягнення податкового зобов’язання не зупиняється відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому термін стягнення податкового боргу вже минув і борг визнається безнадійним, суд не знаходить обґрунтованими та доведеними.

Також суд звертає увагу на недоведеність твердження позивача про те, що податковий борг в даному випадку є узгодженим, оскільки суду не надано достовірних даних (розрахунку) суми податкового боргу, про що також свідчить і неточність указаної суми боргу при зверненні із заявою про списання боргу та з позовом до суду (726263, 42 грн.) та після уточнення позовних вимог (713 845, 04 грн.).

При цьому суд погоджується із запереченнями відповідача, що з врахуванням специфіки форми звітності по податку з доходів фізичних осіб (Форма 1ДФ), неможливо отримати повну і оперативну інформацію про нараховані, утриманні та перераховані суми даного податку і тому вказану суму податкового боргу не можна вважати узгодженою.

Одночасно суд вважає безпідставними заперечення відповідача, в частині відсутності права позивача на списання сум податку з доходів фізичних осіб та підстав для звернення до суду (так як у відповідності до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» позивач являється не платником податків, а податковим агентом) як такі, що суперечать положенням Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено процедуру списання безнадійного податкового боргу.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.                              

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач довів належним чином правомірність прийнятого рішення, в той час як позивач не надав достатніх та належних доказів зворотного.

Таким чином судом встановлено, що приймаючи рішення про відмову у списанні податкового боргу, відповідач діяв у відповідності до ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України і тому слід відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В зв’язку з відсутністю таких витрат суд не вирішує питання про їх стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову складено в повному обсязі 22 грудня 2009 року.

Суддя                                                                                                     Р.В. Ватаманюк